Рішення

від 13.09.2016 по справі 917/1196/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016 Справа № 917/1196/16

за позовом Комунального підприємства Яреськівський комбінат комунальних підприємств, вул. Кучеренка, 2, с. Яреськи-1, Шишацький район, Полтавська область, 38034

до Яреськівської сільської ради, вул. Козацький шлях, 33, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, 38030

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 реєстратор юридичних і фізичних осіб відділу з питань організації надання адміністративних послуг Шишацької районної державної адміністрації (38000, Полтавська обл., м. Шишаки, вул. Партизанська, 2)

про визнання незаконним та скасування рішення восьмої чергової сесії сьомого скликання Яреськівської сільської ради від 15.04.2016 р.

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, наказ. № 40/к від 13.08.2015 року,

ОСОБА_3, дов. №102 від 12.09.2016

від відповідача: ОСОБА_4, довір. № 1 від 04.01.2016 року,

ОСОБА_5, сільський голова

від третьої особи: відсутні

У судовому засіданні 13.09.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення (15.09.2016р.) згідно ст.85 ГПК України.

Суть справи: розглядається позовна заява про визнання незаконним та скасування рішення восьмої чергової сесії сьомого скликання Яреськівської сільської ради від 15.04.2016р. «Про відміну рішення сьомої сесії шостого скликання Яреськівської сільської ради від 30.12.2011 р. «Про затвердження доповнень до Статуту комунального підприємства Яреськівського комбінату комунальних підприємств».

Позивач на задоволенні позову наполягає. Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюване рішення прийнято відповідачем як одним з засновників комбінату з порушенням чинного законодавства.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву на позов (арк.справи 37-39) та додаткових пояснень (арк.справи75-78).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_1 реєстратор юридичних і фізичних осіб відділу з питань організації надання адміністративних послуг Шишацької районної державної адміністрації - явку представника в засідання не забезпечила (явка не визнавалася обов"язковою), надіславши на адресу суду копії матеріалів реєстраційної справи Комунального підприємства Яреськівський комбінат комунальних підприємств, які досліджені судом у засіданні.

Крім того, відповідач заявив клопотання №752/04.08.2016р. (арк.справи 68) та повторно - №786 від 23.08.2016р. (арк.справи 101) про витребування додаткових доказів у позивача та виклик у судове засідання посадових осіб (та колишніх посадових осіб) сторін. У обгрунтування клопотання про витребування документів відповідач посилається на ст.ст.22,30 ГПК України, та просить витребувати у позивача:

- штатний розпис трудового колективу станом на 30.12.2011р. і 27.03.2014р.;

- оригінал протоколу №1 від 27.03.2014р. зборів засновників КП Яреськівський комбінат комунальних підприємств;

- оригінали документів (копії завірені) про сплату статутного фонду як трудовим колективом КП Яреськівський комбінат комунальних підприємств так і Яреськівською сільською радою;

- оригінал подання Яреськівського комбінату комунальних підприємств до сьомої сесії шостого скликання Яреськівської сільської ради від 30.12.2011р. про затвердження доповнення до Статуту комунального підприємства Яреськівський комбінат комунальних підприємств,

а також просить викликати для дачі пояснень, що виникають під час розгляду справи ОСОБА_6 (начальник Яреськівського комбінату комунальних підприємств), ОСОБА_7 (голова Яреськвської сільської ради 2002 - 2014 р.р.), ОСОБА_3 (юрисконсульт Яреськівської сільської ради 2011-2015 роки та комбінату комунальних підприємств - з 2011р. по даний час), та надає перелік питань для представників та перелік питань свідкам (арк.справи 69-70).

Клопотання №752 від 04.08.2016р. розглядалося у судовому засіданні 18.08.016р. та його вирішення було відкладено судом до наступного судового засідання, що відображено у протоколі судового засідання від 18.08.2016р.

При вирішенні даних клопотань судом враховано наступне:

Витребування доказів у господарському процесу врегульовано статтею 38 ГПК України, відповідно до приписів якої сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Як вбачається з клопотань №752/04.08.2016р. (арк.справи 68) та повторно - №786 від 23.08.2016р. (арк.справи 101) в частині витребування доказів вони не відповідають приписам ст.38 ГПК України та є необгрунтованими. Суд не вбачає підстав для витребовування документів, про які клопоче позивач, оскільки частина з них наявна у матеріалах справи та вони взагалі не мають відношення до предмету доказування у даній справі, і відповідачем жодним чином не обгрунтовано, які обставини, які входять до предмету доказування, можуть підтвердити ці докази (в порушення приписів ст.38 ГПК України).

Стосовно виклику у судове засідання представників у якості свідків, суд роз"яснив відповідачу, що чинний ГПК України серед засобів доказуваня не містить покази свідків. У порядку ст.30 ГПК України викликані у засідання при необхідності можуть бути тільки посадові особи та працівники підприємств, установ, організацій (а не колишні їх працівники, як ОСОБА_7І.). Юрисконсульт ОСОБА_3, про виклик якої клопоче відповідач, була особисто присутня у засіданні 13.09.2016р. та надавала пояснення по суті спору; гр.ОСОБА_6, як вбачається з матеріалів справи, на даний час мобілізований до лав Збройних Сил України, що унеможливлює його виклик за адресою, вказаною відповідачем. Крім того, у засіданні 13.09.2016р. суд уточнив у представника відповідача, які саме пояснення може дати гр.ОСОБА_6 у процесі розгляду даної справи, на що представник відповідача пояснив, що хотів би уточнити у гр.ОСОБА_6 обставини прийняття доповнень до статуту позивача у 2011 році та інші пов"язані з цим питання. Суд зазначає, що предметом даного позову є визнання незаконним та скасування рішення восьмої чергової сесії сьомого скликання Яреськівської сільської ради від 15.04.2016 р., і з огляду на предмет і підставу позову визначається коло доказів, які необхідно дослідити в межах даної справи.

З урахуваням вказаного та інших обставин справи у сукупності, з огляду на предмет та підставу позову та предмет доказування у даній справі, суд не вбачає жодних підстав для задоволення клопотання відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Підприємство - позивач зареєстроване як юридична особа 14.01.2000р., код ЄДРПОУ 30132321, свідоцтво про державну реєстрацію Серія АОО №584147, замінено у 2007 році на свідоцтво про державну реєстрацію Серія АОО №584228; Статут затверджений виконкомом Яреськівської сільської ради рішенням №1 від 11.01.2000р., зареєстрований розпорядженням Шишацької РДА №27 (арк.реєстраційної справи 9-12).

25.01.2006р. сесією Яреськівської сільської ради був затверджений новий статут підприємства-позивача, зареєстрований державним реєстратором 24.03.2006р. номер запису 15831050001000175 (арк.спр. 10-16). Саме ця редакція статуту була чинна станом на 30.12.2011р., коли Яреськівська сільська рада своїм рішенням затвердила доповнення до Статуту Яреськівського комбінату комунальних підприємств (арк.справи 17-18), згідно яких було внесено зміни до Статуту :

- у розд.1 Загальні положення п.1.6 Статуту, а саме: Засновниками підприємства являються Яреськівська сільська рада та трудовий колектив підприємства (згідно попередньої редакції Статуту, комбінат є комунальною власністю Яреськівської сільської ради);

- у розд.1 Загальні положення п.1.6 Статуту доповнено назва підприємства - комунальне підприємство «Яреськівський комбінат комунальних підприємств « (скорочено - КП «Яреськи ККП», тобто фактично назву приведено у відповідність до Свідоцтва про державну реєстрацію);

- розд.4 «Майно комбінату та статутний фонд» доповнено п.4.2 в такій редакції: "Для забезпечення діяльності підприємства засновники створюють статутний фонд в ромірі 100 гривень за рахунок вкладів його засновників. Частки у засновників Статутного фонду такі: Яреськівська сільська рада - 24, 00 грн (24%); трудовий колектив підприємтсва -76,00 грн (76%) ".

Вказані доповнення підписані головою Яреськівської сільської ради ОСОБА_7, начальником комбінату ОСОБА_6, скрплені печатками сільської ради та комбінату, затверджені рішенням сьомої сесії шостого скликання Яреськівської сільської ради від 30.12.2011р. (рішення прийнято одноголосно), зареєстровані державним реєстратором 20.01.2012р., реєстраційний запис №15831050009000175 (арк.справи 17-18, копія рішення від 30.12.2011р. - арк.справи 9, також вказані документи містяться у реєстраційній справі позивача).

В такій редакції Статут діяв до 2014 року, а 27.03.2014р . зборами засновників була затверджена нова редакція Статуту, зареєстрована 08.04.2014р. (арк.справи 19-30), який чинний на даний час.

Як вказує позивач, йому стало відомо, що 15 квітня 2016 року на восьмій черговій сесії сьомого скликання Яреськівської сільської ради розглядалось та вирішувалось питання про відміну рішення сьомої сесії шостого скликання Яреськівської сільської ради від 30.12.2011 р. «Про затвердження доповнень до Статуту комунального підприємства Яреськівський комбінат комунальних підприємств». Зідно рішення Яреськівської сільської ради від 15.04.2016р., «.... у зв"язку з невідповідністю з Конституцією та законами України, сесія Яреськівської сільської ради вирішила: 1)Відмінити рішення сьомої сесії шостого скликання від 30.12.2011 р. «Про затвердження доповнень до Статуту комунального підприємства Яреськівський комбінат комунальних підприємств» (арк.справи 32).

Позивач вважає дане рішення від 15.04.2016р. прийнятим з грубим порушенням чинного законодавства та просить суд визнати його незаконним та скасувати. У обгрунтування позовних вимог позивач посилається на Рішення №7-рп/2009 Конституційного Суду України від 16.04.2009р. у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.19, ст.144 Конституційї України, ст.25, ч.14 ст.46, ч.1,10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вказує, що відповідач як орган місцевого самоврядування не вправі скасовувати свої попередні рішення, вносячи до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов"язані з реалізацією певних суб"єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб"єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує на те, що унітарне комунальне підприємство (яким за твердженням відповідача повинен бути позивач згідно імперативних приписів Конституції та законів України) не може мати в засновниках трудовий колектив підприємства, оскільки ст.78 ГК України чітко визначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється одним засновником - органом місцевого самоврядування і входить до сфери його управління. Звідси відповідач робить висновок про неправомірність включення до числа засновників КП «Яреськівський комбінат комунальних підприємств» трудового колективу підприємства, поділ статутного фонду на частки, визначення розміру цих часток і т.д., яке відбулося у 2011 році шляхом внесення доповнень до статуту позивача, а відповідно - неправомірність прийняття рішення сьомої сесії шостого скликання від 30.12.2011 р. «Про затвердження доповнень до Статуту комунального підприємства Яреськівський комбінат комунальних підприємств», а прийняття такого рішення пояснює особистими домовленостями між колишнім керівництвом сільської ради та керівництвом комбінату.

При цьому відповідач погоджується з позивачем у тому, що відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів невідповідності Конституції України або законам визнаються недійсними у судовому порядку, проте пояснює, що з огляду на сплив строку позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом та відсутністю підстав для його поновлення визнати незаконним та скасувати рішення Яреськівської сільської ради від 30.12.2011р. у судовому порядку у відповідача можливості не було (відповідач звертався з даним питанням до Миргородської місцевої прокуратури; згідно відповіді від 27.01.2016р. прокуратурою повідомлено про сплив строку позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом).

Відтак відповідач прийняв вищевказане рішення від 15.04.2016р. про відміну рішення від 30.12.2011р., яке оспорюється позивачем у даній справі.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, згідно чинного нині Статуту КП Яреськівський комбінат комунальних підприємств, Яреськівська сільська рада - орган місцевого самосрядування - є також одним із засновників даного підприємства, тобто, спір виник між юридичною особою та одним із її засновників (який при прийнятті оспорюваного рішення посилається на порушення його прав як засновника комбінату), та є підвідомчим господарському суду згідно ст.12 ГПК України.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону України "Про місцеве самосрядування в Україні" норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев'ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26).

В інших положеннях Закону України "Про місцеве самоврядування" також визначено право ради скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни, зокрема скасовувати дозволи на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення (пункт 36 частини першої статті 26), вносити зміни до місцевого бюджету (пункт 23 частини першої статті 26), скасовувати місцеві податки та змінювати їх розміри, тощо, а відтак - скасовувати чи змінювати свої раніше прийняті рішення. Законами України також передбачено право органів місцевого самоврядування скасовувати та змінювати свої рішення (наприклад, такі положення містить Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" , Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Закон України "Про основи містобудування" і ін.). Тобто, дійсно, низка чинних законів передбачає право місцевих рад скасовувати власні рішення. Але не всі й лише за умови наявності певних обставин.

Проте, як зазначив Конституційний Суд України у вищезгаданому Рішенні, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що Яреськівська сільська рада, діючи як орган місцевого самоврядування та одночасно будучи одним із засновників комбінату, прийняла рішення про відміну рішення сьомої сесії шостого скликання Яреськівської сільської ради від 30.12.2011 р. «Про затвердження доповнень до Статуту комунального підприємства Яреськівського комбінату комунальних підприємств», порушивши при цьому вищевказані приписи, отже - наявні підстави для визнання рішення незаконним та його скасування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.06.2013р. у справі №21-64а13 та є обов"язковою для врахування судом в силу приписів ст.82 ГПК України.

Відповідач наполягає на тому, що рішення сільської ради від 30.12.2011р. є нормативним, але суд критично ставиться до такого твердження, адже до нормативних належать акти, які встановлюють, припиняють чи змінюють норму права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб"єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Виходячи з даних визначень, суд не погоджується з відповідачем у тому, що рішення Яреськівської сільської ради від 30.12.2011 р. «Про затвердження доповнень до Статуту комунального підприємства Яреськівського комбінату комунальних підприємств» є нормативним актом.

Інші заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов та письмових поясненнях, зводяться до того, що внаслідок незаконних дій попереднього складу сільської ради та позивача унітарне комунальне підприємство перетворено на корпоративне підприємство, з розподілом статутного фонду на частки, при цьому частка органу місцевого самоврядування становить 24%, що фактично позбавляє його права контролювати та впливати на діяльність комунального підприємства, в той час як згідно чинного законодавства територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності (стаття 143 Конституції України, ст.327 ЦК України).

Суд зазначає, що в межах даної справи оскаржується рішення органу місцевого самоврядування з підстав його прийняття в порушення вимог законодавства, а заперечення відповідача не стосуються предмета спору. В даному провадженні суд не оцінює положення Статутів відповідача (як чинного, так і того, що втратив чинність та до якого були внесені доповнення, згодом відмінені оспорюваним рішенням) на предмет їх правомірності та відповідності чинному законодавству, оскільки це не є предметом позову. У разі, якщо відповідач вважає свої корпоративні права порушеними, він має гарантоване право звернутися до суду за їх захистом у встановленому законодавством порядку, але відміняти власне рішення права не мав, зважаючи на правовідносини, які виникли на підставі такого акту і інтереси осіб, яких стосувався акт.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 30,33,38,43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення восьмої чергової сесії сьомого скликання Яреськівської сільської ради від 15.04.2016 р. "Про відміну рішення сьомої сесії шостого скликання Ярськівської сільської ради від 30.12.2011 р. "Про затвердження доповнення до Статуту комунального підприємства Яреськівський комбінат комунальних підприємств".

3. Стягнути з Яреськівської сільської ради (38030, с.Яреськи, вул.Козацький шлях,33, Шишацький район, Полтавська область) на користь Комунального підприємства Яреськівський комбінат комунальних підприємств (38034, село Яреськи-1, вул.Курченка,2, Шишацького району, Полтавської області) 1378,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.09.2016р.

Суддя Мацко О.С.