Рішення

від 25.08.2016 по справі 404/2501/16-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/2501/16-ц

Номер провадження 2/404/1921/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Муравйової С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТО-ГРАФ+», про визнання недійним договору та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору фінансового лізингу № 003317 від 15.02.2016 року, укладеного між лізингодавцем ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» та лізингоодержувачем ОСОБА_1; стягнення з відповідача на користь позивача 25000,00 грн., сплачених 15.02.2016 року адміністративного платежу у вигляд авансу за товар.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.02.2016 року між сторонами укладено договір фінансового лізингу. Згідно заяви від 15.02.2016 року позивач просив надати трактор марки МТЗ-82,1 Беларусь 2012 року. ОСОБА_1 на виконання вимог вищевказаного договору сплатив ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» адміністративний платіж в сумі 25000,00 грн., який вважається частковою оплатою за трактор. При тому, що всі інші документи, надані представником відповідача вже після сплати адміністративного платежу. Вся обстановка була створена таким чином, щоб ОСОБА_1 не міг детально вивчити договір фінансового лізингу та ознайомитися з його умовами. Після детального ознайомлення з вищевказаним договором позивачем виявлено, що замість трактора МТЗ-82,1 Беларусь 2012 року, синього кольору у договорі значився Фотон 354,1, об'єм двигуна 35 к.с., мех.. 4*4. Таким чином, представник відповідача ввів в оману ОСОБА_1 щодо обставин, які мають істотне значення, а тому позивач вважає оспорюваний договір недійним.

Позивач та його представник в судовому засіданні 27.07.2016 року позовні вимоги підтримали. Позивач в судове засідання не з'явився, призначене на 25.08.2016 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про наступний розгляд справи (а.с. 55). Представник позивача подав до суду заяву (вх. № 27261 від 25.08.2016 року) про розгляд справи без його участі (а.с. 58).

Представник відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТО-ГРАФ+» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 37, 41, 57). Причини неявки суду не повідомив, заяв та заперечень суду не подавав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» (далі - Лізингодавець) та ОСОБА_1 (далі - Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 003317 від 15.02.2016 року (далі - Договір) (а.с. 13-24).

За умовами пункту 1.1. Договору предметом фінансового лізингу по даному договору є транспортний засіб зазначений у даній статті та у Специфікації (Додаток № 2 до Договору, а.с. 25), а саме: марка Фотон, модель 354,1, об'єм двигуна 35 к.с., тип КПП - механічна, привід 4 х 4. Проте, у вказаному Додатку відсутні технічні та індивідуальні характеристики Фотон 354,1, а саме: родова ознака (трактор, комбайн та ін.), рік випуску, продавець, (постачальник), ціна у грошовій одиниці України.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що вартість предмета лізингу на момент укладення даного Договору зазначається у даному Договорі та в Додатку № 1 (а.с. 26).

В додатку № 1 встановлено авансові платежі в розмірі 50%, сума виплат авансового платежу - 4646,84 дол. США, щомісячний авансовий платіж в сумі 387,24 дол. США, адміністративний платіж (10%) в сумі 929,37 дол. США, комісія за передачу (3%) в сумі 278,81 дол. США.

Відповідно до пункту 8.2. Договору, сторони погодили, що вартість предмета лізингу, на момент укладення Договору, за цим Договором становить 9293,68 дол. США з урахуванням ПДВ, згідно обмінного курсу долара США до української гривні, на фактичну дату укладення даного Договору. На дату укладення цього Договору, згідно обмінного курсу долару США до української гривні, гривневий еквівалент вартості предмета лізингу становить 25000,00 грн. з ПДВ.

Сторони погодили, що гривневий еквівалент Вартості предмета лізингу, який визначений на дату укладення даного Договору, може змінюватися у випадку зміни обмінного курсу долара США до української гривні або в разі зміни відпускної ціни транспортного засобу у продавця (пункт 8.3. Договору).

ОСОБА_1 15.02.2016 року подав до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» заяву на підставі пункту 9.6. статті 9 Договору № 003317 від 15.02.2016 року про надання позивачу транспортного засобу нижчезазначеної марки та моделі, а саме: трактор МТЗ-82,1, Беларусь 2012 року, синього кольору (а.с. 28).

Пунктом 1.7. Договору визначено, що предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачем протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця: Адміністративного платежу; Авансового платежу; Комісії за передачу лізингу; у разі наявності. Сплати різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах викладених у пункті 9.4. статті 9 цього Договору, або різницю до вже сплаченого авансового платежу на умовах викладених у пункті 9.6. статті 9 даного Договору. Строк передання лізингоодержувачеві в користування предмета лізингу може бути збільшено з причин, незалежних від лізингодавця (включаючи випадки затримки поставки продавцем/постачальником транспортного засобу), при чому лізингодавець бере на себе зобов'язання письмово або в телефонному режимі повідомити лізингоодержувача про причини та приблизні строки затримки (у випадку затримки поставки транспортного засобу продавцем/постачальником - після отримання від нього відповідної інформації) при цьому лізингоодержувач погоджується про зміну строків передання предмету лізингу в користування без укладення додаткових угод до даного Договору.

Позивачем внесено на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 25000,00 грн. в рахунок сплати адміністративного платежу, про що свідчить квитанція № 35-846К від 15.02.2016 року (а.с. 29).

Пунктом 4.3. Договору визначено, що лізингоодержувач зобов'язаний оглянути предмет лізингу в місці отримання, протягом трьох днів з моменту повідомлення його про адресу місця отримання предмета лізингу, на предмет відповідності обраного транспортного засобу вимогам лізингоодержувача та повне прийняття предмету лізингу лізингоодержувачем. Якщо з боку лізингоодержувача немає заперечень в Акті прийому-передачі, предмет лізингу вважається таким, що був прийнятий лізингоодержувачем в робочому стані та у відповідності до вимог останнього. Разом з підписанням акту приймання-передачі лізингодавець передає лізингоодержувачу графік сплати лізингових платежів (план відшкодування або додаток № 3 до даного Договору), який сторони зобов'язані підписати до моменту підписання акту приймання-передачі предмета лізингу.

В оспорюваному Договорі в розділі «Визначення термінів» зазначено, що адміністративний платіж - це першочерговий одноразовий платіж, який входить до складу першого платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем на користь лізингодавця за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення Договору, незалежно від назви призначення платежу у квитанцію на сплату.

Згідно пункту 12.1. Договору лізингоодержувач, який не сплатив лізингові платежів, що передбачені пунктом 1.7., та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний Договір за власним бажанням, про що має повідомити лізингодавця у письмовій формі з чітким волевиявленням щодо розірвання договору, шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу лізингодавця та зазначення реквізитів особистого банківського рахунку для здійснення такого повернення. У строк, встановлений чинним законодавством, лізингодавець розглядає заяву лізингоодержувача та надає письмову відповідь, в якій зазначає, що волевиявлення лізингоодержувача на одностороннє розірвання договору взято до відома та інформує про наслідки його розірвання. В такому випадку поверненню підлягає 60% від сплаченого авансового платежу та/або частини авансових платежів, 40% лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Адміністративний платіж в такому випадку поверненню не підлягає.

Відповідно до пункту 10.1. Договору лізинговим платежем є платіж, що сплачується кожного місяця лізингоодержувачем на користь лізингодавця відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (додаток № 3 до Договору). Кожен лізинговий платіж включає: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування в розмірі 21% річних на залишок частини від обсягу фінансування(винагорода лізингодавця за отримане у лізинг майно); - частина від Обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу); комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (додаток № 3 до Договору) та сам обсяг таких платежів погоджувався сторони Договору.

Згідно пункту 10.4 Договору у разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладання даного договору сторони домовились та беруть на себе зобов'язання до купівлі транспортного засобу підписати Додаток № 3 до даного договору із встановленням щомісячних платежів, які розраховуються із ціни транспортного засобу на момент купівлі та передачі транспортного засобу.

Пунктами 9.7. Договору визначено, що кошти, які сплачуються лізиноодержувачем до моменту отримання предмета лізингу, незалежно від їх призначення, яке вказується у квитанції, зараховуються по даному договору у наступному порядку: - Адміністративний платіж; - Авансовий платіж; - комісія за передачу предмета лізингу; - у разі наявності, різниця до вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених у п. 9.6. ст. 9 даного Договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом частини 5 цієї норми у разі визнання несправедливим окремого положення договору, включаючи ціну договору, може бути визнано недійсним або змінено таке положення, а не сам договір.

У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи цю норму, можна зробити висновок, що умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 509 Цивільного кодексу України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими згідно із частиною 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2- 4) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

За змістом частини п'ятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Тобто несправедливими є положення договору фінансового лізингу, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за дострокове його погашення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 11.05.2016 року у справі за № 6-3020цс15.

З огляду на викладене, наслідком розірвання договору з ініціативи лізингоодержувача, який не отримав транспортний засіб, є утримання з нього штрафу в розмірі 40% від сплаченого авансового платежу та неповернення його усієї суми адміністративного платежу. Зазначене положення Договору порушує принцип добросовісності, оскільки істотно обмежує права лізингоодержувача на розірвання договору. Разом з тим, умови договору про неповернення адміністративного платежу у випадку розірвання договору призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін.

Пунктом 10.13. Договору визначено, що в період строку дії даного Договору розмір лізингової плати може індексуватися в залежності від: зміни законодавства, яке впливає на лізингову діяльність лізингодавця; збільшенням та/або зменшенням податків, зборів та інших обов'язкових платежів, пов'язаних з конвертацією гривні в іноземну валюту та змінами ситуації на грошовому ринку; переоцінки залишкової вартості предмета лізингу, яка спричинена змінами вимог нормативно-правових актів України щодо переоцінки предмета лізингу; збільшення та/або зменшення розмірів податків з власників транспортних засобів а інших самохідних машин та/чи механізмів; в зв'язку зі збільшенням митних зборів та інших обов'язкових платежів, які впливають на вартість предмету лізингу, згідно умов договору поставки на момент проведення повного розрахунку лізингодавця з продавцем за придбання предмета лізингу.

Дострокове погашення може відбуватися не раніше ніж через 12 календарних місяців після підписання Акту приймання-передачі предмета лізингу між лізингодавцем та лізингоодержувачем. За дострокову сплату лізингових платежі в термін до 12 календарних місяців з моменту підписання Акту приймання-передачі предмета лізингу, лізингоодержувач сплачує штраф за дострокове погашення в розмірі 10% від суми дострокового погашення (пункт 10.14 Договору).

Таким чином, на підставі викладеного, судом встановлено, що аналіз змісту спірного Договору, укладеного між сторонами, дає підстави для висновку, що в Договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом, звужені обов'язки та значно розширені права лізингодавця, зокрема, виконання зобов'язань забезпечено лише відповідальністю лізингоодержувача; у пунктах 12.1, 12.4, 12.5, 12.6, 12.10, 12.13 Договору передбачена сплата лізингоодержувачем штрафів, пені, при цьому адекватного захисту його прав від неналежного виконання договірних зобов'язань лізингодавцем умови Договору не передбачають; Договором установлено право лізингодавця змінювати та розривати договір в односторонньому порядку, однак таке право не передбачається для лізингоодержувача, якому встановлено жорсткі зобов'язання та непропорційно великий розмір штрафу.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 року в справі № 6-2766цс15.

Доказів того, що договір фінансового лізингу № 003317 від 15.02.2016 року, укладений між сторонами, нотаріально посвідчений, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсним договору фінансового лізингу № 003317 від 15.02.2016 року ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є доведеними, а тому підлягають задоволенню. Водночас задоволенню підлягають також вимоги про стягнення з відповідача 25000,00 грн. лізингового платежу, оскільки згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім того, судом встановлено, що згідно договору фінансового лізингу № 003317 від 15.02.2016 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» присвоєно код ЄДРПОУ 39706238 (а.с. 24), проте згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.04.2016 року за критеріями пошуку: код ЄДРПОУ 39706238 значиться юридична особа - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТО-ГРАФ+» (а.с. 8-12), тобто відповідачем після укладення оспрюваного договору змінювалась назва, що враховано судом при вирішення даної справи, зокрема в частині стягнення лізингового платежу у вигляді авансу за товар.

Витрати по сплаті судового збору розподіляються відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів»; 215, 220, 509, 799 Цивільного кодексу України; статтями 3, 4, 10, 11, 60, 88, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати недійним договір фінансового лізингу № 003317 від 15.02.2016 року, укладений між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТО-ГРАФ+» (що знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, код ЄДРПОУ 39733392) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 25000,00 грн. сплаченого 15.02.2016 року адміністративного платежу у вигляді авансу за товар, а також 1102,40 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда