Постанова

від 13.09.2016 по справі 826/4714/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2016 року 08:45 №826/4714/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві, у якій просить суд:

1) визнати дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 20.01.2016 №200120161;

2) зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві виконувати договір про визнання електронних документів від 20.01.2016 №200120161;

3) зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві відновити можливість подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» на підставі договору про визнання електронних документів від 20.01.2016 №200120161;

4) зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві визнати «Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2016 року» поданого товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві 22.02.2016 таким, що поданим належним чином.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення діючих норм податкового законодавства України, відповідач протиправно розірвав договір про визнання електронних документів від 20.01.2016 №200120161 та не прийняв податкову звітність.

Представник відповідача проти позову заперечив мотивуючи тим, що підставою для розірвання договору про визнання електронних документів від 22.01.2016 №200120161 стала відсутність позивача за податковою адресою.

В судовому засіданні сторони заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі у порядку письмового провадження.

Суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

20.01.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» та Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві був укладений договір про визнання електронних документів №200120161.

22.02.2016 товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» було подано Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за січень 2016 року, проте співробітники центру обслуговування платників податків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві відмовили в прийнятті звітності.

Директор товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» звернувся на гарячу лінію Головного управління ДФС у місті Києві, де йому повідомили про те, що договір про визнання електронних документів від 22.01.2016 №200120161 був розірваний Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві в односторонньому порядку, на підставі пункту 4 розділу 6 договору.

Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 22.01.2016 №200120161 в односторонньому порядку, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Статтею 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Суб'єктами електронного документообігу відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов'язків у процесі електронного документообігу.

В той же час, правовим актом, що визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису є Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (надалі-Інструкція №233).

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Так, відповідно до пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів передбачено, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

Виходячи з умов договору про визнання електронних документів відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Відповідно до пункту 5 розділуІнструкції №233 з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків, зокрема: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Так, Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно підпункту 6.4 пункту 6 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Таким чином, з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є, зокрема: ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна платником податків місця реєстрації.

Як встановлено судом, відповідачем було в односторонньому порядку розірвано договір від 22.01.2016 №200120161 про визнання електронних документів у зв'язку із відсутністю підприємства за місцем реєстрації.

Однак, суд не погоджується з такими діями відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

В той же час, згідно статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, частиною першою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. При цьому, в частині другій статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі, містяться відомості, зокрема й щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, в силу норм чинного законодавства України єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру.

Згідно із витягом із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням позивача є: 03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 62Б.

Також місцезнаходження позивача за вказаною адресою підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору оренди від 30.10.2015 №10, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «АСЕ» передало в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «А.С.Е.» приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, будинок 62Б, площею 13,1 кв.м.

У судовому засіданні було встановлено те, що директором підприємств товариства з обмеженою відповідальністю «АСЕ» та товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е.» є одна і та сама особа - ОСОБА_1

Реєстраційне посвідчення №008895, яке видане Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 08.10.2002, підтверджує право власності товариства з обмеженою відповідальністю «АСЕ» на приміщення за адресою: 03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 62Б.

На підтвердження виконання умов договору оренди від 30.10.2015 №10 надано виписки банку про орендну плату за приміщення, актів здачі-прийняття робіт, акта приймання-передачі об'єкту оренди.

Окрім того, позивачем надано копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (опису вкладення у лист, квитанції про оплату поштового зв'язку) за період лютий, березень, квітень 2016 року, які підтверджують здійснення листування з Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві, за адресою позивача: м. Київ, проспект Перемоги, будинок 62Б, фотографій кабінету товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е.» та входу в будинок, на якому розміщена вивіска товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е.».

Отже, суд наголошує, що відповідач, на якого в силу приписів частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду жодних доказів того, що платник податків не надав нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та (або) змінив місце реєстрації.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про правомірність його дій щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, зокрема, не надано доказів, які б підтверджували відомості про встановлення факту відсутності позивача за його місцезнаходженням, доказів направлення повідомлення державному реєстратору про внесення запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо розірвання договору в односторонньому порядку є протиправними.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивач, у зв'язку із протиправними діями відповідача, позбавлений можливості подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві виконувати договір про визнання електронних документів від 20.01.2016 №200120161 та відновити можливість подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» на підставі договору про визнання електронних документів від 20.01.2016 №200120161.

Аналогічна позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 №826/12420/14 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.05.2015 №К/800/21817/15.

Щодо позовної вимоги відносно визнання «Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2016 року» поданого товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві 22.02.2016 таким, що поданим належним чином, то суд прийшов до висновку про її не обґрунтованість, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідачем безпідставно розірвано договір про визнання електронних документів, в результаті чого позивач був позбавлений можливості надсилати податкову звітність.

Однак, позивач не надав доказів виконання своїх обов'язків передбачених податковим законодавством з направлення до контролюючого органу «Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2016 року» та отримання від відповідача, відповідної, квитанції про відмову у прийнятті такого реєстру.

Отже, позовна вимога товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві визнати «Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2016 року» поданого товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві 22.02.2016 таким, що поданим належним чином - не підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» задовольнити частково.

2. Визнати дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 20.01.2016 №200120161.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві виконувати договір про визнання електронних документів від 20.01.2016 №200120161.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві відновити можливість подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» на підставі договору про визнання електронних документів від 20.01.2016 №200120161.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» (код ЄДРПОУ 40085949) судові витрати в сумі 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський