Рішення

від 06.09.2016 по справі 922/2333/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р.Справа № 922/2333/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом Комунального спеціалізованого підприємство "Харківгорліфт", м. Харків до Житлового кооперативу "Спортивний", м. Харків про стягнення 13137,00 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 04.01.2016 року б/н,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне спеціалізоване підприємство "Харківгорліфт" (м. Харків) звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Житлового кооперативу "Спортивний" (м. Харків) заборгованість за договором технічного обслуговування та ремонту ліфтів і обладнання систем диспетчеризації № 33 від 01.03.07р. в сумі 13137,00 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 06.09.16р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача в судове засідання 06.09.16р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, яка направлялась на адресу відповідача, була повернута до суду 27.07.2016 року органом поштового зв'язку з довідкою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно п. п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п. 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з відомостями, що містяться на електронному сайті МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), станом на час розгляду справи, місцезнаходження відповідача - 61100, Харківська обл., місто Харків, ПРОЇЗД САДОВИЙ, будинок 24 А, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1,3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд приходить до висновку, що ним належним чином повідомлено відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

01.03.07р. між сторонами було підписано договір технічного обслуговування та ремонту ліфтів і обладнання систем диспетчеризації № 33, відповідно до умов п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання на свій ризик робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і обладнання систем диспетчеризації на об`єктах замовника відповідно з додатками №1,2 (відомості об`єктів та об`ємів щомісячних робіт), які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору, замовник зобов`язується приймати та сплачувати виконану підрядником роботу у відповідності до розділу 5 цього договору.

Позивачем вимоги договору було виконано в повному обсязі, однак відповідач в порушення п.5.1.3. договору на підставі підписаного акту "Прийому-здавання виконаних робіт" не здійснив своєчасну оплату 13137,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 13137,00 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Згідно статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 ЦК України, статей 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 13137,00 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 13137,00 грн. заборгованості, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, тому судові витрати у даній справі покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 526, 598, 612, 629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Житлового кооперативу "Спортивний" (61100, м. Харків, про-д Садовий, 24 А, р/р 26000032974 в ф-л №22 АЗУ банк "Грант", МФО 351630 код ЄДРПОУ 23148461) на користь Комунального спеціалізованого підприємство "Харківгорліфт" (61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 30, п/р №26003220446600 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 34754617) заборгованість за договором підряду № 33 від 01.03.2007 року в сумі 13137,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_2