Рішення

від 06.09.2016 по справі 908/1361/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.2016р. Справа №908/1361/16

за позовом: Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради, м.Мелітополь, код ЄДРПОУ 25716722

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД», м.Красноармійськ, код ЄДРПОУ 24810212

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального підприємства «Комунальна власність» Мелітопольської міської ради Запорізької області, м.Мелітополь, код ЄДРПОУ 32692402

про стягнення заборгованості та зобов'язання повернення комунального майна

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

прокурор: Хряк О.О. - за посв.

СУТЬ СПРАВИ:

Керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради, м.Мелітополь звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД», м.Красноармійськ про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» на користь Мелітопольської міської ради плати за фактичне використання майна за договором оренди №135 від 19.06.2012р. у розмірі 17525,38 грн, інфляційних втрат - 238,79 грн, 3% річних - 146,71 грн з перерахуванням на розрахунковий рахунок Комунального підприємства «Комунальна власність» Мелітопольської міської ради Запорізької області №26009962492105 у ПАТ «ПУМБ» в м.Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 32692402;

- зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» повернути за належністю Мелітопольській міській раді комунальне майно - частину нежитлової будівлі (літ.0-1), позначеної на поверховому плані цифрами №№1-10, загальною площею 155 кв. м, яка розташована за адресою: м.Мелітополь, вул.Жуковського, 4 та знаходиться в комунальній власності Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.05.2016р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №908/1361/16, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комунальне підприємство «Комунальна власність» Мелітопольської міської ради Запорізької області, а у відповідності до ухвали від 21.06.2016р. справу №908/1361/16 скеровано за підсудністю до господарського суду Донецької області.

У зв'язку із тим, що ухвала від 21.06.2016р. господарського суду Запорізької області набрала законної сили, є дійсною та у встановленому законом порядку не скасованою, приймаючи до уваги положення ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, керуючись ст.ст.65, 86 Господарського процесуального кодексу України, справу №908/1361/16 було прийнято господарським судом Донецької області до провадження.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на порушення відповідачем умов договору оренди №135 від 19.06.2012р. в частині своєчасного повернення орендованого майна Мелітопольській міській раді Запорізької області у зв'язку з припиненням вказаного правочину, що стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Позивач письмових пояснень по суті спору не надав, у судовому засіданні 26.07.2016р. позов прокурора підтримав, про розгляд справи 06.09.2016р. був обізнаний, про що свідчить протокол судового засідання від 26.07.2016р.

Відповідач у судові засідання 21.06.2016р., 26.07.2016р., 06.09.2016р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів не представив, про розгляд справи був обізнаний, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №8530300267350, №8530300271497, №8530300272655.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала, у судовому засіданні 26.07.2016р. позов прокурора підтримала, про розгляд справи 06.09.2016р. була обізнана, про що свідчить протокол судового засідання від 26.07.2016р.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Аналогічні за змістом обов'язки в силу норм ст.27 Господарського процесуального кодексу України покладаються на третіх осіб.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що позивач, відповідач та третя особа у судове засідання, зокрема, 06.09.2016р. не з'явились, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Наразі, судом враховано, що згідно з ухвалою господарського суду від 26.07.2016р. присутність прокурора та сторін у судовому засіданні 06.09.2016р. обов'язковою не визнавалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, позивача та третьої особи, господарський суд встановив:

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.ст.2, 29 вказаного нормативно-правового акту господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно з рішенням №3-рп/99 від 08.04.1999р. Конституційного Суду України представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.

В силу норм ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Відповідно до Рішення від 08.04.1999р. Конституційного Суду України у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В якості позивача прокурором у позовній заяві визначено Мелітопольську міську раду.

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцем цілісних майнових комплексів, нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності є орган місцевого самоврядування.

Згідно із ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відтак, Мелітопольська міська рада представляє інтереси територіальної громади м.Мелітополь.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що звернення прокурора в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради Запорізької області до господарського суду з розглядуваним позовом відповідає функції представництва прокуратурою інтересів держави та направлено на їх захист.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні за змістом приписи місить ч.1 ст.283 Господарського кодексу України.

В силу норм ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

19.06.2012р. між Мелітопольською міською радою Запорізької області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» (орендар) було укладено договір оренди №135, за змістом п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере в оренду частину нежитлової будівлі (літ.0-1), позначену на поверховому плані цифрами №№1-10, загальною площею 155 кв. м, яка розташована за адресою: м.Мелітополь, Жуковського, 4, знаходиться в комунальній власності Мелітопольської міської ради та знаходиться на балансі Комунального підприємства «Чистота-2» (балансоутримувач). Вартість майна, що здається в оренду, визначена згідно зі звітом про оцінку і станом на 30.04.2012р. становить за незалежною оцінкою 94281 грн.

За приписами п.3.2 договору №135 від 19.06.2012р. орендна плата визначена, згідно Методики розрахунку плати за оренду майна комунальної власності Мелітопольської міської ради, затвердженої рішенням 21 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VI скликання №3/1 від 30.03.2012р. та становить 15% від незалежної оцінки, складає 1174,98 грн без урахування ПДВ, базовий місяць розрахунку - травень 2012р. (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції), перераховується орендарем не пізніше 20-го числа наступного місяця з 01.01.2012р. по 01.01.2013р. на р/рахунок Комунального підприємства «Чистота-2», а з 02.01.2013р. на р/рахунок Комунального підприємства «Комунальна власність» Мелітопольської міської ради Запорізької області з урахуванням індексу інфляції та нарахуванням ПДВ на щомісячну оренду плату. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень 2012 року. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.10.1 укладеного сторонами правочину останній укладено строком на 2 роки 11 місяців 29 днів, що діє з 19.06.2012р. до 18.06.2015р. включно.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

В силу норм ч.1 ст.795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

За приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до п.2.1 договору №135 від 19.06.2012р. орендар вступає у термінове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна.

Як свідчать матеріали справи, 19.06.2012р. на виконання умов договору оренди №135 від 19.06.2012р. та на підставі рішення комісії з укладання та переукладання договорів оренди майна комунальної власності територіальної громади м.Мелітополь від 19.06.2012р., орендодавець передав, а орендар прийняв комунальне майно - частину нежитлової будівлі літ.(0-1), за адресою: м.Мелітополь, Жуковського, 4, про що було складено відповідний акт прийому-передачі (додаток №1 до договору №135 від 19.06.2012р.).

В силу норм ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як визначено у ч.2 ст.291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

За правилами п.10.6 договору №135 від 19.06.2012р. за місяць до закінчення терміну дії договору оренди, орендар може подати заяву щодо продовження терміну дії договору оренди. В разі відсутності заяви від орендаря, договір вважається припиненим у строк, встановлений договором.

За змістом листа №1454/02-11-4 від 25.03.2016р. Заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» з заявою щодо продовження терміну дії договору оренди №135 від 19.06.2012р. до Мелітопольської міської ради Запорізької області не зверталось.

Ухвалами господарського суду від 04.07.2016р., 26.07.2016р. відповідача було зобов'язано надати, в тому числі, документи на підтвердження звернення до позивача з заявою про продовження терміну дії договору №135 від 19.06.2012р.

Відповідач вимоги суду у визначеній частині не виконав, витребуваних судом документів не представив.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, виходячи з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів звернення відповідача до Мелітопольської міської ради Запорізької області із заявою про продовження терміну дії договору оренди №135 від 19.06.2012р., з огляду на приписи п.10.6 укладеного сторонами правочину, суд дійшов висновку про припинення дії договору №135 від 19.06.2012р. в обумовлений сторонами строк, а саме з 18.06.2015р.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За приписами ч.2 ст.795 вказаного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В силу норм ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За правилами п.п.2.3, 5.6 договору №135 від 19.06.2012р. обов'язки при складанні акту прийому-передачі покладаються на сторону, яка передає майно другій стороні по договору. Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. В разі припинення або розірвання договору оренди орендар зобов'язався в 5-ти денний термін повернути орендодавцеві по акту приймання-передачі орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

За змістом листа №1920/02-11-7 від 19.04.2016р. Заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» з заявою щодо повернення орендованого майна за договором №135 від 19.06.2012р. до Мелітопольської міської ради Запорізької області не зверталось.

Ухвалами господарського суду від 04.07.2016р., 26.07.2016р. відповідача було зобов'язано надати, в тому числі, документи на підтвердження вчинення дій, спрямованих на повернення майна у зв'язку з закінченням дії договору №135 від 19.06.2012р.

Відповідач вимоги суду у визначеній частині не виконав, витребуваних судом документів на підтвердження вчинення дій спрямованих на повернення майна у зв'язку з закінченням дії договору №135 від 19.06.2012р. не представив.

Тобто, фактично, за відсутності доказів складання акту приймання-передачі орендованого майна від орендаря орендодавцю, суд дійшов висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» продовжує користуватись майном після закінчення строку дії договору №135 від 19.06.2012р.

Згідно з вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу норм ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п.3.7 договору оренди №135 від 19.06.2012р. у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує плату за фактичне використання майна в розмірі орендної плати до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи штрафні санкції.

За змістом п.3.2 укладеного сторонами правочину орендар зобов'язався перераховувати орендну плату не пізніше 20-го числа наступного місяця.

Відповідно до детального розрахунку, наданого Комунальним підприємством «Комунальна власність» Мелітопольської міської ради Запорізької області (клопотання б/н від 26.07.2016р.), сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» з плати за фактичне користування майном за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року станом на 01.05.2016р. дорівнює 17525,38 грн, виходячи з наступного розрахунку:

1. Розраховано плату за фактичне користування майном за вересень 2015р. відповідно до умов п.п.3.2, 3.3 договору оренди №135 від 19.06.2012р., а саме орендну плату за базовий місяць - травень 2012 року з ПДВ - помножено на сукупний індекс інфляції за період з червня 2012 року по вересень 2015 року: (1174,98 грн + 20% ПДВ) * 1,76334 = 2486,26 грн з ПДВ.

2. Розраховано плату за фактичне користування майном за жовтень 2015 року, а саме: орендну плату за вересень 2015 року помножено на індекс інфляції за жовтень 2015 року: 2486,26 грн * 0,987 = 2453,94 грн з ПДВ.

3. Розраховано плату за фактичне користування майном за листопад 2015 року, а саме: орендну плату за жовтень 2015 року помножено на індекс інфляції за листопад 2015 року: 2453,94 грн * 1,020 = 2503,02 грн з ПДВ.

4. Розраховано плату за фактичне користування майном за грудень 2015 року, а саме: орендну плату за листопад 2015 року помножено на індекс інфляції за грудень 2015 року: 2503,02 грн * 1,007 = 2520,54 грн з ПДВ.

5. Плата за фактичне користування майном у січні 2016 року нарахована враховуючи приписи розділу 9 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» щодо зупинення дії норми ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині індексації орендної плати. Відтак, плата за фактичне користування майном за період з січня 2016 по березень 2016 року включно становила 7561,62 грн (2520,54 * 3).

За висновками суду, вказаний розрахунок є арифметично вірним.

З огляду на приписи п.п.3.2, 3.7 договору №135 від 19.06.2012р., строк внесення плати за фактичне користування майном за період з вересня 2015 року по березень 2016 року включно на суму 17525,38 грн, настав.

Проте, за поясненнями прокурора, які відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовані, всупереч умовам укладеного договору і положенням законодавства, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» плату за фактичне користування майном за договором оренди №135 від 19.06.2012р. у встановленому розмірі не сплатило.

Ухвалами господарського суду від 04.07.2016р., 26.07.2016р. відповідача було зобов'язано надати, в тому числі, документи на підтвердження перерахування на користь Комунального підприємства «Комунальна власність» Мелітопольської міської ради Запорізької області плати за фактичне використання майна (за наявності).

Відповідач вимоги суду у визначеній частині не виконав, витребуваних судом документів не представив, наявність заборгованості в сумі 17525,38 грн не спростував.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач встановлений договором №135 від 19.06.2012р. обов'язок щодо повернення майна у визначений угодою строк не виконав, суд дійшов висновку, що вимоги Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» про стягнення плати за фактичне використання майна за період з вересня 2015 року по березень 2016 року у розмірі 17525,38 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п.5.1 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

З огляду на вищенаведене, прокурор нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 146,71 грн, а саме:

- 39,64 грн за період з 21.10.2015р. по 01.05.2016р. (плата за користування майном у вересні 2015 року в сумі 2486,26 грн),

- 32,88 грн за період з 21.11.2015р. по 01.05.2016р. (плата за користування майном у жовтні 2015 року в сумі 2453,94 грн),

- 27,36 грн за період з 21.12.2015р. по 01.05.2016р. (плата за користування майном у листопаді 2015 року в сумі 2503,02 грн),

- 21,13 грн за період з 21.01.2016р. по 01.05.2016р. (плата за користування майном у грудні 2016 року в сумі 2520,54 грн),

- 14,71 грн за період з 21.02.2016р. по 01.05.2016р. (плата за користування майном у січні 2016 року в сумі 2520,54 грн),

- 8,70 грн за період з 21.03.2016р. по 01.05.2016р. (плата за користування майном у лютому 2016 року в сумі 2520,54 грн),

- 2,29 грн за період з 21.04.2016р. по 01.05.2016р. (плата за користування майном у березні 2016 року в сумі 2520,54 грн),

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку з огляду на те, що третя особа, яка виконала доданий до позову розрахунок, припустилась помилок при визначенні початку перебігу строків для нарахування відсотків річних, суд дійшов висновку, що сума 3% річних за простроченими зобов'язаннями відповідача по внесенню плати за користування майном за період з вересня 2015 року по березень 2016 року (в межах визначених періодів) дорівнює 145,87 грн.

Крім того, прокурор просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» інфляційну складову боргу у розмірі 238,79 грн, а саме:

- 106,91 грн за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року (плата за користування майном у вересні 2015 року в сумі 2486,26 грн),

- 53,99 грн за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року (плата за користування майном у жовтні 2015 року в сумі 2453,94 грн),

- 37,56 грн за період з січня 2016 року по квітень 2016 року (плата за користування майном у листопаді 2015 року в сумі 2503,02 грн),

- 15,12 грн за період з лютого 2016 року по квітень 2016 року (плата за користування майном у грудні 2015 року в сумі 2520,54 грн),

- 25,21 грн за період з березня 2016 року по квітень 2016 року (плата за користування майном у січні 2016 року в сумі 2520,54 грн).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що сума інфляційних втрат за простроченими зобов'язаннями відповідача по внесенню плати за користування майном за період з вересня 2015 року по березень 2016 року (в межах визначених періодів) становить 237,91 грн.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з огляду на доведеність факту використання відповідачем майна за договором оренди №135 від 19.06.2012р. після спливу строку дії останнього, настання строку виконання орендарем обов'язку стосовно внесення плати за фактичне користування майном, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення прокурором розрахунків 3% річних та інфляційних збитків, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме на суми 145,87 грн та 237,91 грн.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема - для подальшого користування майном, яке отримано відповідачем за спірним правочином.

Як було зазначено судом вище, за приписами ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі, зокрема, закінчення строку дії договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.п.2.3, 5.6 договору №135 від 19.06.2012р. обов'язки при складанні акту прийому-передачі покладаються на сторону, яка передає майно другій стороні по договору. Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. В разі припинення або розірвання договору оренди орендар зобов'язався в 5-ти денний термін повернути орендодавцеві по акту приймання-передачі орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

За таких обставин, з огляду на припинення дії договору №135 від 19.06.2012р. з 18.06.2015р., позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно також підлягають задоволенню, а згідно вимог ст.84 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи п.5.6 укладеного сторонами правочину, судом встановлюється строк вчинення відповідних дій тривіальністю 5 робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2756 грн підлягає розподілу між прокуратурою та відповідачем пропорційно задоволеним вимогам.

При цьому, виходячи з того, що на підставі платіжного доручення №895 від 10.05.2016р. оплата судового збору була здійснена Прокуратурою Запорізької області, відшкодування судового збору має бути здійснено саме на користь цієї установи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради, м.Мелітополь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД», м.Красноармійськ про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» на користь Мелітопольської міської ради плати за фактичне використання майна за договором оренди №135 від 19.06.2012р. у розмірі 17525,38 грн, інфляційних втрат - 238,79 грн, 3% річних - 146,71 грн з перерахуванням на розрахунковий рахунок Комунального підприємства «Комунальна власність» Мелітопольської міської ради Запорізької області №26009962492105 у ПАТ «ПУМБ» в м.Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 32692402;

- зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» повернути за належністю Мелітопольській міській раді комунальне майно - частину нежитлової будівлі (літ.0-1), позначеної на поверховому плані цифрами №№1-10, загальною площею 155 кв. м, яка розташована за адресою: м.Мелітополь, вул.Жуковського, 4 та знаходиться в комунальній власності Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Дніпропетровська, буд.34А, код ЄДРПОУ 24810212) на користь Мелітопольської міської ради (72312, Запорізька обл., м.Мелітополь, вул.Михайла Грушевського, буд.5, код ЄДРПОУ 25716722) плату за фактичне використання майна за договором оренди №135 від 19.06.2012р. у розмірі 17525,38 грн, інфляційні втрати - 237,91 грн, 3% річних - 145,87 грн з перерахуванням на розрахунковий рахунок Комунального підприємства «Комунальна власність» Мелітопольської міської ради Запорізької області №26009962492105 у ПАТ «ПУМБ» в м.Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 32692402.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Дніпропетровська, буд.34А, код ЄДРПОУ 24810212) протягом 5 робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути за належністю Мелітопольській міській раді (72312, Запорізька обл., м.Мелітополь, вул.Михайла Грушевського, буд.5, код ЄДРПОУ 25716722) комунальне майно - частину нежитлової будівлі (літ.0-1), позначеної на поверховому плані цифрами №№1-10, загальною площею 155 кв. м, яка розташована за адресою: м.Мелітополь, вул.Жуковського, 4 та знаходиться в комунальній власності Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія по виробництву технічного кисню «Оксико ЛТД» (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Дніпропетровська, буд.34А, код ЄДРПОУ 24810212) на користь Прокуратури Запорізької області (69057, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вул.Олександра Матросова, буд.29А, код ЄДРПОУ 02909973) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2755,87 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні 06.09.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 12.09.2016р.

Суддя Ю.О.Паляниця