Рішення

від 14.09.2016 по справі 913/898/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2016 року                                                                       Справа № 913/898/16

                                                                                 Провадження № 9/913/989/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції ПАТ «Центренерго», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Донбасантрацит», м. Старобільськ Луганської області

про стягнення 6119 грн. 59 коп.

суддя                                         Ворожцов А.Г.

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув,

від відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 6119,59 грн., спричинені внаслідок порушення умов договору поставки вугілля № 111/2 від 20.01.2015.

Сторони участь своїх представників у судовому засіданні не забезпечили.

Відповідач, ТОВ «ТД «Донбасантрацит», відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали не надав.

Явка учасників судового процесу в засідання суду не визнавалася обов'язковою.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

В пункті 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.

20 січня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугілля № 111/2 (далі - договір) (а.с. 9-13), згідно з яким відповідач (постачальник) зобов'язався поставити вугільну продукцію в строки, кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та за цінами, погодженими договором, на умовах DDP – залізнична станція вантажоотримувача ТЕС ПАТ "Центренерго", а позивач (покупець) зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його вартість.

Умовою пп. 3.2.2 договору відповідачу було надано право доручити виконання зобов'язань за договором третій особі.

Згідно з п. 6.4 договору вартість транспортування вугілля залізницею оплачує постачальник, крім того, відповідно до п. 7.6 договору постачальник має відшкодовувати всі збитки покупця, пов'язані з оплатою залізниці коштів, у т.ч. плату за користування вагонами, зберігання вантажу, маневрові роботи та ін.

Відповідно до п. 7.8 договору підставою для матеріальної відповідальності відповідача можуть бути складені залізницею акти загальної форми та/або комерційні акти.

Крім того, згідно з п. 7.9 договору у випадку доручення постачальником виконання зобов'язань за договором третім особам, він несе повну матеріальну відповідальність перед покупцем за всі дії та/або бездіяльність та/або порушення таких осіб.

Умовою п. 7.10 договору сторони передбачили, що у випадку списання залізничною станцією призначення з покупця нарахованої суми за виконання робіт, надання додаткових послуг під час перевезення вантажу та/або на станції призначення та/або на підходах до неї за цим договором постачальник в обов'язковому порядку відшкодовує покупцю розмір такої списаної суми згідно з підтверджуючими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2015 за залізничною накладною № 53150777 (а.с. 14) на адресу позивача надійшли вагони з вугіллям № 68771633, № 68603323 та № 68508514.

На залізничній станції "Трипілля – Дніпровське" було виявлено, що код вказаного у накладній платника, ДП "УТЛЦ", заблокований через відсутність коштів на рахунку, вагони з вугіллям за вказаною накладною були затримані через невиконання відповідачем п. 6.4 договору стосовно оплати вартості транспортування вугілля постачальником, про що складено акт загальної форми № 1525 від 06.08.2015 (а.с. 16).

Затримка вагонів відбулася з 5 год. 10 хв. 05.08.2015 до 9 год. 40 хв. 06.08.2015 (на 28 год. 30 хв.), за цю затримку залізницею було нараховано збір за зберігання вантажу у вагонах на суму 1921,92 грн. та утримано з одержувача на підставі ст. 62 Статуту залізниць, що підтверджується накопичувальною карткою № 0608417 від 06.08.2015 та переліком № 20150807 (а.с. 17-35).

Крім того, за час затримки вагонів нараховано плату за користування вагонами в розмірі 436,68 грн. за 28,5 годин і додаткову маневрову роботу в розмірі 937,99 грн.

За залізничною накладною № 53074241 (а.с. 15) надійшли вагони № 66047887, № 60741428, № 68746262, № 67163121 та № 65793242, які були розвантажені і простоювали порожніми через відсутність коштів у ДП "УТЛЦ".

Час простою вагонів з 23 год. 00 хв. 02.08.2015 по 17 год. 30 хв. 04.04.2015 тривалістю 42 год. 30 хв., за що була виставлена залізницею плата за користування вагонами в розмірі 2823,00 грн.

За надані вище послуги позивач у серпні 2015 року додатково сплатив кошти у розмірі 6119,59 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 06080417 за серпень 2015 року, переліком ТЕХПД № 20150807, відомостями ППЗТ № 10081044 від 10.08.2015 (стор. 1,3), № 12081043 (стор. 1, 4) від 12.08.2015, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ЗТ-247, № ЗТ-346 від 13.08.2015 та пам'яткою про подачу, забирання та користування вагонами № 1047 від 02.08.2015.

З викладених вище підстав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь завданих збитків у розмірі 6119,59 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За правилом п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У спірних правовідносинах збитками відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України є додаткові витрати, у розмірі 6119,59 грн., здійснені позивачем за час затримки вагонів з вугіллям з вини відповідача.

Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, натомість відповідач не спростував це в належний спосіб та не довів іншого.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають повному задоволенню з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Донбасантрацит", 92700, Луганська область, м. Старобільськ, пл. Товарна, буд. 3, код 36409546, на користь позивача, Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції ПАТ "Центренерго", 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, код 22927045, збитки в розмірі 6119,59 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 16.09.2016.

Суддя                                                                                А.Г. Ворожцов