Рішення

від 15.09.2016 по справі 913/775/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

15 вересня 2016 року Справа № 913/775/16

Провадження № 16/913/775/16

за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ

до Приватного підприємства «Антрацитагрорезерв», с. Дякове Антрацитівського району Луганської області

про стягнення 87030 грн. 95 коп.

суддя Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання Морозова С.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 14/20-51-16 від 25.04.2016,

від відповідача - представник не прибув,

Представником позивача подано письмове клопотання б/н від 15.09.2016 про відмову здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

в с т а н о в и в:

суть спору : позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором фінансового лізингу від 17.09.2009 № 12-09-416бфл/753 в розмірі 87030,95 грн., з яких: 35634,63 грн. - лізингові платежі, 27898,43 грн. - пеня, 21578,41 грн. - інфляційні нарахування та 1919,48 грн. - 3% річних.

У судове засідання прибув повноважний представник позивача.

Відповідач, ПП «Антрацитагрорезерв», відзиву на позовну заяву не надав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся.

Явка учасників судового процесу в засідання суду не визнавалася обов'язковою.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 87-89) місцезнаходженням відповідача є: 94690, Луганська обл., Антрацитівський р-он, с. Дякове, пл. Леніна, буд. 14.

Листом від 16.03.2015 № 511-30-100 УДППЗ «Укрпошта» повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14).

Оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчать роздруковані сторінки з мережі Інтернет (а.с. 91, 100, 105).

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території. відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.

17 вересня 2009 року між сторонами у справі було укладено договір фінансового лізингу № 12-09-416бфл/753 (далі - договір) (а.с. 17-26), згідно з яким позивач (лізингодавець) зобов'язався передати у користування предмет лізингу, а відповідач (лізингоодержувач) зобов'язався прийняти у платне користування предмет лізингу (ваги автомобільні тензометричні ВЕТ-60А-18, заводський № 643) вартістю 270036,00 грн. строком на 5 років.

На виконання договору позивач 01.12.2009 передав відповідачу ваги автомобільні, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі предмету лізингу (а.с. 27).

Згідно з пунктами 4.1 та 4.3 договору за користування предметом лізингу відповідач мав сплачувати лізингові платежі, що включають відшкодування вартості предмету лізингу рівними частинами за весь час користування, комісію за організацію поставки предмету лізингу в розмірі 7 відсотків від невідшкодованої вартості предмету лізингу відповідно до додатку до договору Графік сплати лізингових платежів .

Сторони обумовили черговість сплати лізингових платежів кратною 3 місяцям.

Відповідно до додатку № 2 до договору відповідач мав здійснити лізинговий платіж № 18 в сумі 12079,05 грн. не пізніше 01.06.2014, № 19 в сумі 11878,21 грн. не пізніше 01.09.2014 та № 20 в сумі 11 677,37 грн. не пізніше 01.12.2014.

Відповідач не виконав грошове зобов'язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 35 634,63 грн.

Умовою п. 7.1 договору сторони передбачили відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 7.7 договору нарахування штрафних санкцій здійснюється на всю несплачену суму і припиняється в разі виконання зобов'язання в повному обсязі.

Пунктом 9.3 договору сторони встановили строк позовної давності в 10 років, а для пені, штрафу інших видів неустойки - 3 роки.

Виходячи з цих умов договору, позивачем, за порушення грошового зобов'язання, за період з 02.06.2014 по 16.06.2016, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 27898,43 грн.

Крім того, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем, за період з липня 2014 року по травень 2016 року, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 21578,41 грн. та 3% річних в сумі 1919,48 грн., за період з 02.06.2014 по 16.06.2016, що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи (а.с. 28-30).

Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу за договором відповідачем надано не було.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судовому засіданні свого повноважного представника.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір виник через порушення грошового зобов'язання за договором фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучення фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем лізингових платежів.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (далі - Закон) за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі ст. 16 Закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно, компенсацію відсотків за кредитом, інші втрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум боргу, пені, інфляційних втрат та річних відсотків, суд дійшов висновку, що вони відповідають фактичним обставинам.

Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, натомість відповідач не спростував це в належний спосіб та не довів іншого.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають повному задоволенню з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, Приватного підприємства "Антрацитагрорезерв" , 94690, Луганська область, Антрацитівський район, с. Дякове, пл. Леніна, буд. 14, код 34720153, на користь позивача, Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" , 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16-А, код 30401456, заборгованість по сплаті лізингових платежів у сумі 35634,63 грн., пеню у розмірі 27898,43 грн., інфляційні втрати в сумі 21578,41 грн., 3% річних в сумі 1919,48 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 16.09.2016.

Суддя А.Г. Ворожцов