Рішення

від 13.09.2016 по справі 916/1908/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2016 р.Справа № 916/1908/16

за позовом Ананьївської міської ради;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дошкільний заклад (ясла-садок) №4 м. Ананьїв;

про виселення

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Панасюк О.А. за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: Подуфалова О.А. завідуюча Дошкільного закладу (ясла-садок) №4 м. Ананьїв;

Суть спору: про виселення.

Ананьївська міська рада звернулася до господарського суду Одеської області з позовом про виселення відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з частини нежитлового приміщення дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №4 м. Ананьїв, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Одескої області від 18.07.2016р. порушено провадження у справі №916/1908/16 та справу призначено до розгляду.

14.07.2016р. за вх.суду№17649/16 позивач надав до клопотання про залучення додаткових матеріалів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2016р. до участі у справі залучено третю особу, яка яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дошкільний заклад (ясла-садок) №4 м. Ананьїв.

25.08.2016р. за вх.суду№20905/16 позивач надав письмові пояснення.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 02.08.2016р. за вх.суду№19121/16.

13.09.2016р. за вх.суду№22175/16 відповідач надав до суду пояснення, додаткові документи та звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дошкільний заклад (ясла-садок) №4 м. Ананьїв підтримує позовні вимоги у повному обсязі та надала до суду пояснення (вх.суду№20806/16 від 25.08.2016р.).

01.09.2016р. за вх.суду№21351/16 третя особа звернулася до суду з клопотанням про залучення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд встановив:

01.12.2004р. між Ананьївською міською радою (позивач, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, Орендар) на підставі рішень виконкому Ананьївської міської ради №52 від 26.02.2004р. "Про надання в оренду приміщення по АДРЕСА_1", №134 від 29.04.2004р. "Про дозвіл на переобладнання орендованого приміщення по АДРЕСА_1 під магазин промислово-продовольчих товарів", №344 від 25.11.2004р. "Про прийняття в експлуатацію закінченого переобладнанням магазину гр.. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1", №350 від 25.11.2004р. "Про надання дозволу на розміщення торгівельної точки гр.. ОСОБА_2" було укладено договір оренди нежитлових приміщень (далі договір) за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежилого приміщення площею 53кв.м., яке складається з двох окремих кімнат з окремим входом за адресою АДРЕСА_1 (п.1.1. договору).

Як зазначає позивач зазначені приміщення належать позивачу на праві комунальної власності (свідоцтво на право власності видане реєстраційною службою Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 14.01.2015р.) та відносяться до приміщень до приміщень дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №4 м. Ананьїв, а саме є дитячою роздягальнею та спортивним залом (згідно технічного паспорту ДНЗ, приміщення №102 та №103).

Позивач зазначає, що укладений договір оренди є нікчемним на підставі ст.220 Цивільного кодексу України у зв'язку з недодержанням сторонами у момент вчинення договору вимог закону, а саме ч.2. ст.793 Цивільного кодексу України про нотаріальне його посвідчення у зв'язку з чим відповідач використовує приміщення без достатніх правових підстав.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги та виселити відповідача з частини нежитлового приміщення дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №4 м. Ананьїв, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що протягом часу з 2004р. по теперішній час відповідачем виконувалися умови договору у повному обсязі, ані з боку відповідача ані з боку позивача будь яких порушень та претензій щодо виконання умов договору не було.

Враховуючи викладене. Відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дошкільний заклад (ясла-садок) №4 м. Ананьїв зазначає, що орендоване приміщення використовується відповідачем не за цільовим призначенням відповідно до вимог Закону України "Про дошкільну освіту". В ході перевірок були виявлені порушення санітарного стану орендованого приміщення. Крім того батьківський комітет дошкільного закладу проти використання орендованого приміщення відповідачем.

Враховуючи викладене, третя особа підтримує позовні вимоги позивача та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2004р. між позивачем та відповідачем, на підставі рішень виконкому Ананьївської міської ради №52 від 26.02.2004р. "Про надання в оренду приміщення по АДРЕСА_1", №134 від 29.04.2004р. "Про дозвіл на переобладнання орендованого приміщення по АДРЕСА_1 під магазин промислово-продовольчих товарів", №344 від 25.11.2004р. "Про прийняття в експлуатацію закінченого переобладнанням магазину гр.. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1", №350 від 25.11.2004р. "Про надання дозволу на розміщення торгівельної точки гр.. ОСОБА_2" було укладено договір оренди нежитлових приміщень за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежилого приміщення площею 53кв.м., яке складається з двох окремих кімнат з окремим входом за адресою АДРЕСА_1.

В п.7.1. договору сторони встановили строк дії договору з 01.12.2004р. по 01.12.2014р. Однак у подальшому між сторонами було укладено доповнення до договору від 30.04.2009р. в якому сторони узгодили строк дії договору з 01.12.2004р. по 01.12.2049р.

Статтею 793 Цивільного кодексу України (в редакції станом на день укладення договору оренди) встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Судом встановлено, що договір оренди нежитлових приміщень, укладений між позивачем та відповідачем підлягав нотаріальному посвідченню.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що зазначений договір не був нотаріально посвідчений.

Посилання відповідача на те, що протягом часу з 2004р. по теперішній час відповідачем виконувалися умови договору у повному обсязі, ані з боку відповідача ані з боку позивача будь яких порушень та претензій щодо виконання умов договору не було судом до уваги не приймається оскільки відповідно до ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Однак в матеріалах справи відсутні докази визнання договору дійсним в судовому порядку у зв'язку із ухиленням однієї зі сторін від нотаріального посвідчення договору оренди.

Відповідно до ст.220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Враховуючи, що договір оренди,укладений між позивачем та відповідачем нотаріально не посвідчений у зв'язку з чим відповідно до ст.220 Цивільного кодексу є нікчемним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи викладене, у відповідача відсутні правові підстави для знаходження у спірних приміщеннях Дошкільного закладу (ясла-садок) №4 м. Ананьїв.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Ананьївської міської ради про виселення відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з частини нежитлового приміщення дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №4 м. Ананьїв, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Ананьївської міської ради задовольнити у повному обсязі.

2. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_2) з частини нежитлового приміщення дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №4 м. Ананьїв, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Стягувач: Ананьївська міська рада (66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 20, код ЄДРПОУ 04056807);

Боржник: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_2).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_2) на користь Ананьївської міської ради (66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 20, код ЄДРПОУ 04056807) 1378/одна тисяча триста сімдесят вісім/грн. судового збору.

Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 16 вересня 2016р.

Суддя Л.В. Степанова