Рішення

від 15.09.2016 по справі 924/675/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2016 р.Справа № 924/675/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", Кам'янець-Подільського міського РЕМ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська веселка", м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 35 023,93 грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №16 від 25.12.2015р.

Від відповідача: не з'явився

Суть:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 35 023,93 грн., з якої 6 802,94грн. - заборгованість за активну електоенергію, 10 607,38грн. - пені, 960,38грн. - 3% річних, 14 774,99грн. - інфляційних втрат та 1878,24грн. - перетоки реактивної електроенергії за неналежне виконання відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб"єктам підприємницької діяльності №2021 від 22.05.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав обгрунтовуючи наявними в матеріалах доказами.

Крім цього, надавши суду додаткове пояснення по справі з копіями рапортів про відпуск електроенергії ТОВ "Подільська веселка", рахунки-фактури, додаток №3 до договору №2021 від 22.05.2014р. (графік зняття та передачі показів лічильників Постачальнику в 2015р., додаток №4а до договору №2021 від 22.05.2014р. (порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії) та наказ №4 від 06.05.2014р. про призначення відповідального за електрогосподарство підприємства ОСОБА_2

Зазначені документи, судом оглянуті та долученні до матеріалів справи.

Представник відповідача не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується поверненою на адресу суду судовою повісткою ("за закінченням терміну зберігання") в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 21.07.2016р. та 07.09.2016р. не виконав.

При цьому ухвали суду, які надіслані на адресу відповідача поштою повернені у зв’язку із закінченням терміну зберігання, тому вважається, що адресат належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом. Відповідно, неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи згідно ч.1 ст.77 ГПК України. Така ж правова позиція викладена у п.п.3.9.3, п.п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11. Тому спір вирішується на підставі наявних доказів.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між сторонами укладений договір №461 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб’єктам підприємницької діяльності від 22.05.2014р., за умовами якого (п.1.) позивач, як постачальник, продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, згідно додатку №7, а відповідач, як споживач, оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно п.2.3.3 договору відповідач зобов’язується оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 „Порядок розрахунківВ» та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергіїВ» .

Згідно з п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 та 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2.ст. 625 ЦК України зобов’язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченнння, а також 3% річних від простроченої суми.

Сторонами підписані 1,2,3,5,7,10,12 додатків до договору. Додатком №3 визначений графік зняття показів засобів електричної енергії. Згідно з додатком №10 "Порядок розрахунків" споживач самостійно здійснює повну оплату вартості електричної енергії за розрахунковий період до 1-го числа розрахункового періоду 100% від договірної величини від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду. Розрахунковий період відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України №28 від 31.07.96 становить один місяць. Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3-х операційних днів з дня отримання рахунку.

Також, Додатком №4а до договору №2021 від 22.05.2014р. сторонами встановлено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який складено відповідно до "ОСОБА_2 обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (затверджена наказом Мінпаливенерго України №119 від 17.01.2002р., погоджена НКРЕ, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2002р. №93/6381).

Кількість спожитої енергії відповідачем підтверджується наданим відповідачем рапортом про відпуск електроенергії ТОВ "Подільська веселка" підписаного відповідальною особою за електрогосподарство ОСОБА_3.

Позивачем виставлялися і були отримані відповідачем рахунок - фактура №2021 від 25.01.2016р. за активну електроенергію на суму 6 802,94грн.

Позивачем також виставлявся рахунок - фактура №2021 від 25.01.2016р. за реактивну електроенергію на суму 1 837,81грн.

За прострочення термінів проведення платежів позивачем нарахована пеня у розмірі 10607,38 грн. за період січень - травень 2016р., 3% річних у розмірі 960,40грн. за період з листопада 2014р. по травень 2016р. та інфляційні у розмірі 14774,99 грн. за період січень - травень 2016р.

З метою досудового врегулювання даного спору позивачем відповідачу направлялось повідомлення з проханням провести відповідачу із позивачем розрахунки за використану електроенергію, в іншому випадку позивач змушений буде припинити постачання електроенергії підприємству.

Також, в матеріалах позовної заяви наявний лист відповідача №9 від 05.06.2015р. з проханням до позивача у зв"язку із відсутністю обігових коштів надати розстрочку заборгованості в загальній сумі 25365,26грн. строком на 3 місяці.

Станом на день прийняття рішення по даній справі, заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання умов договору про постачання електричної енергії №2021 від 25.05.2014р. становить в сумі 35 023,93 грн., з якої 6 802,94грн. - заборгованість за активну електоенергію, 10 607,38грн. - пені, 960,38грн. - 3% річних, 14 774,99грн. - інфляційних втрат та 1878,24грн. - перетоки реактивної електроенергії.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №2021 від 25.05.2014р., за умовами якого позивач здійснює передачу та постачання електричної енергії відповідачу, а відповідач оплачує позивачу спожиту електроенергію.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи слідує, що заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання умов договору про постачання електричної енергії №2021 від 25.05.2014р. становить в сумі 6 802,94грн. - заборгованість за активну електричну енергію, що підтверджується виставленим позивачем та отриманим відповідачем рахунком - фактурою №2021 від 25.01.2015р. на суму 6 802,94грн. та 1 878,24грн. - заборгованість за реактивну електроенергію (згідно Додатком №4а до договору №2021 від 22.05.2014р.), що підтверджується виставленим позивачем та отриманим відповідачем рахунком - фактурою №2021 від 25.01.2015р. на суму 1 878,24грн.

Доказів про погашення заборгованості та спростування позовних вимог суду не подано.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача 14 774,99грн. - інфляційних втрат та 960,38грн. - 3% річних згідно з поданими розрахунками.

Суд, перевіривши розмір заявлених позивачем 14 774,99грн. - інфляційних втрат та 960,38 грн. - 3% річних, вважає, що вони заявлені в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги щодо стягнення 14 774,99грн. - інфляційних втрат та 960,38грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 607,68грн. пені згідно з поданим розрахунком.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони в п. 4.2.1 договору визначили, що у випадку ненадходження коштів в обумовлені в цьому пункті строки споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ).

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок пені, взявши до уваги умови договору, суд доходить висновку, що позивачем правомірно, в межах можливих нарахувань, заявлено до стягнення 607,38грн. пені.

Враховуючи вищезазначене та приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню. Доказів які б спростовували позовні вимоги суду не подано.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 32-34, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська веселка", м. Кам'янець-Подільський, вул. Крип"якевича, 3 (код: 39178191) на користь публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського міського району електромереж, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, Голосківське шосе, 8 (код 22764672) 6 802,94 грн. (шість тисяч, вісімсот дві гривні, 94коп.) - заборгованість за активну електричну енергію, 1 878,24грн. (одну тисячу вісімсот сімдесят вісім гривень, 24коп.) - заборгованість за перетоки реактивної електроенергії, 607,38грн. (шістсот сім гривень, 38коп.) - пені, 14 774,99грн. (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні, 99коп.) - інфляційних втрат, 960,38грн. (дев"тсот шістдесят гривень, 38коп.) - 3% річних та 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи,

2 - відповідачу, 32300, м. Кам'янець-Подільський, вул. Крип'якевича, 3.