Постанова

від 15.09.2016 по справі 805/2724/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 р. Справа № 805/2724/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом за позовом Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Дніпробуд ЛТД»

про стягнення з рахунків заборгованості з податку на додану вартість в сумі 600833 грн. 24 коп.

ВСТАНОВИВ:

Мар'їнської об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Дніпробуд ЛТД» про стягнення на користь позивача з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача заборгованість з податку на додану вартість у сумі 600833 грн. 24 коп.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що відповідач є платником податку, проте обов'язок щодо сплати суми податкового зобов'язання не виконується. Зазначає, що на теперішній час загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість складає 600833 грн. 24 коп. Позивач 15 вересня 2016 року на електрону пошту суду надіслав суду надіслав заяву про розгляд справи без його представника.

Відповідач у судове засідання 15 вересня 2016 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, жодних заяв, клопотань, заперечень, тощо до суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас-Дніпробуд ЛТД» є юридичною особою, зареєстроване за номером 37603579, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку в Мар'їнській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, узятий на облік як платник ПДВ з 18 травня 2011 року.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Заборгованість з податку на додану вартість, яка заявлена позивачем до стягнення у сумі 600833 грн. 24 коп., виникла на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість від 13 червня 2016 року № НОМЕР_1 на суму 12462 грн., від 13 травня 2016 року № НОМЕР_2 на суму 15169 грн., від 13 квітня 2016 року № НОМЕР_3 на суму 50768 грн., від 18 березня 2016 року № НОМЕР_4 на суму 39696 грн., від 21 лютого 2016 року № НОМЕР_5 на суму 79196 грн., від 20 січня 2016 року № НОМЕР_6 на суму 216031 грн. 30 коп., я якої погашено у сумі 50512 грн. 22 коп., у зв'язку з несплатою санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання відповідно до податкових повідомлень-рішень від 25 травня 2016 року № НОМЕР_7 на суму 13073 грн. 66 коп., від 19 травня 2016 року № НОМЕР_8 на суму 76231 грн. 73 коп., від 10 березня 2016 року № НОМЕР_9 на суму 11551 грн. 88 коп., від 19 лютого 2016 року № НОМЕР_10 на суму 39840 грн. 03 коп., від 3 лютого 2016 року № НОМЕР_11 на суму 7062 грн. 40 коп., а також пені у сумі 90263 грн. 46 коп. Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені до відповідача, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу була направлена відповідачу податкова вимога від 8 травня 2015 року № 525-00 на суму 346721 грн. 57 коп., яка була направлена відповідача, про що свідчить копія поштового конверту з відміткою про повернення, у зв'язку із закінченням строку зберігання. З цього приводу суд зазначає, що дане направлення є належним повідомленням відповідача про наявний податковий борг відповідно до норм діючого законодавства України. Крім того, дана вимога у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалась.

Судом також встановлено, що відповідно до довідки позивача від 29 липня 2016 року № 2042/10/18-014, відповідач має відкриті розрахункові рахунки в установах банку.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що з урахуванням того, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість в сумі 600833 грн. 24 коп. та має відкриті рахунки в установах банку, у позивача виникли підстави для звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Та відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості та зворотного боку облікової картки позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Дніпробуд ЛТД» про стягнення з рахунків заборгованості з податку на додану вартість в сумі 600833 грн. 24 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Дніпробуд ЛТД» (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Шахтарська, буд 16а, код ЄДРПОУ 37603579) на користь держави кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 600833 грн. (шістсот тисяч вісімсот тридцять три гривні) 24 коп. на р/р 31117029700087, ЄДРПОУ 38028736, МФО 834016, банк отримувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, код платежу 14010100.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 15 вересня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.