Ухвала

від 15.09.2016 по справі 908/6310/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 вересня 2016 року Справа № 908/6310/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Жукової Л.В. (доповідач), суддів:Погребняка В.Я., Коваленка В.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалугосподарського суду Запорізької області від 02.06.2016 та ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі № 908/6310/15 господарського суду Запорізької області за заявою боржника приватного підприємства "Юнітас Трейд" про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2016 року у справі № 908/6310/15 (суддя Ніколаєнко Р.А.) повернуто Державній податковій інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві заяву з грошовими вимогами до боржника та заяву на усунення недоліків від 14.03.2016 року.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі № 908/6310/15 (колегія суддів: Мартюхіна Н.О., М'ясищев А.М., Будко Н.В.) відмовлено Державній податковій інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві на ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.06.2016 року у справі № 908/6310/15 - повернуто скаржнику.

До Вищого господарського суду України від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі за текстом скаржник) надійшла касаційна скарга від 18.07.2016 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.06.2016 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі № 908/6310/15 у якій скаржник просить суд скасувати вищезазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Подана скаржником касаційна скарга від 01.07.2016 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.06.2016 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Як було зазначено, скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.06.2016 про повернення заяви з грошовими вимогами до боржника та заяви на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 111 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною 1 статті 106 цього Кодексу.

Пунктом 10 частини 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом про банкрутство.

Статтею 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено перелік судових рішень, що підлягають оскарженню у процедурі банкрутства.

Зокрема, згідно з цією статтею, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення, прийняті у справі про банкрутство, тягне за собою наслідки у вигляді відмови в прийнятті відповідної апеляційної або касаційної скарги.

Аналогічний правовий висновок наведений в постановах Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 916/2019/13, від 18.11.2015 у справі № 910/15007/14 та від 23.12.2015 у справі № 903/33/15.

Згідно ст. 111 28 Господарського процесуального Кодексу України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що у даному випадку скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 02.06.2016 у справі № 908/6310/15 про повернення заяви з грошовими вимогами до боржника та заяви на усунення недоліків, можливість касаційного оскарження якої згідно з положеннями частини 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачена.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ухвала господарського суду Запорізької області від 02.06.2016 у справі № 908/6310/15 в апеляційному порядку не переглядалася, про що свідчить ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 про повернення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України", якщо касаційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, які не переглядалися в апеляційному порядку, то відповідна обставина виключає перегляд судового рішення у касаційному порядку.

В таких випадках Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 107, 111 13 ГПК.

Враховуючи те, що згідно положень частини 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено можливість касаційного оскарження ухвали про повернення заяви з грошовими вимогами до боржника та заяви на усунення недоліків, а також враховуючи те, що ухвала господарського суду Запорізької області, яку скаржник просить скасувати, не переглядалася по суті у суді апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві в частині оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 02.06.2016 у справі № 908/6310/15.

Також скаржник просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі № 908/6310/15.

Частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Порядок та сума сплати судового збору встановлений в Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору, проте подано клопотання звільнення від сплати судового збору від 18.07.2016 у якому скаржник просить прийняти клопотання та розглянути його; звільнити Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві від сплати судового збору.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, яким видатки на сплату судового збору скаржником не передбачені.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено пільги щодо сплати судового збору та визначено перелік осіб, які звільняються від сплати останнього.

До вказаного переліку Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не відноситься.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Як вбачається з тексту доданого до касаційної скарги клопотання від 18.07.2016 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві просила суд звільнити її повністю від сплати судового збору

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015 року) Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати,

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про те, що у задоволенні клопотання скаржника від 18.07.2016 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити, а тому касаційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі № 908/6310/15 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст. 86, 107, 111 13 п. 4 ч. 1 ст. 111 3 , Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 18.07.2016 в частині оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 02.06.2016 у справі № 908/6310/15.

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 18.07.2016 про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 18.07.2016 в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі № 908/6310/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя:Л.В. Жукова Судді:В.Я. Погребняк В.М. Коваленко