Ухвала

від 29.08.2016 по справі 757/25282/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС», адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РАМЕНА» № НОМЕР_1 , ТОВ «РАМЕНА ІНВЕСТ» № НОМЕР_2 , ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС» № НОМЕР_3 , відкритих у ПАТ «ФІНЕКСБАНК», юридична адреса: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4 (літ.Б), з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її використання та залишку грошових коштів на рахунках вказаної юридичної особи.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що надані слідчим матеріали дають достатньо підстав вважати про наявність правових підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС». Так апелянт посилається на відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки воно не відповідає вимогам ст. 170 КПК України. Зокрема представник вказує на ті обставини, що грошові кошти на які накладено арешт є коштами статутного капіталу ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС», а тому вини не можуть бути знаряддям вчиненого кримінального правопорушення та не містять ознак, зазначених у ст. 98 КПК України. Таким чином, апелянт вважає ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, оскільки вона винесена в супереч вимогам чинного кримінального процесуального законодавства.

Також, апелянтом подано клопотання про поновлення пропущеного строку, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення суду було постановлено без повідомлення власника майна, а тому просить визнати причину пропуску строку поважною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на майно відбувся без повідомлення його власника, а в матеріалах справи відсутні дані про отримання останнім копії судового рішення, колегія суддів приймає доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.

Крім того, слід зазначити, що згідно вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Таким чином, враховуючи ті обставини, що ухвала слідчого судді оскаржується лише представником ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС» з приводу незаконності накладення арешту на грошові кошти даного товариства, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення Печерського районного суду м. Києва, в частині що стосується накладення арешту на майно цього товариства.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Проте, на переконання колегії суддів, вказаних вимог закону слідчий суддя при накладенні арешту на грошові кошти належних ТОВ «РАМЕНА ТЕХНЛОДЖИС» не дотримався.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення; існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; правову підставу для арешту майна, можливість використання останнього, як доказу у кримінальному провадженні або застосування, щодо нього спеціальної конфіскації, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого про арешт майна.

Разом з тим, ні клопотання слідчого, ні додані до нього матеріали не містять належних даних, які б вказували на наявність підстав для застування відносно ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС» такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014000000000574 від 06 грудня 2014 року за фактами фіктивного підприємства, що завдало збитків державі у великих розмірах, та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Органами досудового розслідування встановлено, що групою осіб створено та придбано понад 50 суб`єктів підприємницької діяльності - резидентів та нерезидентів, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в здійсненні імпорту та оптово-роздрібної торгівлі імпортними товарами, акумулюванням значних сум не оприбуткованих готівкових коштів, та їх подальшого використання в діяльності «конвертаційних» центрів, а також отримання підприємствами імпортерами податкового кредиту, який використовується представниками «конвертаційних центрів» для формування податкового кредиту фіктивних підприємств та підприємств «клієнтів». При цьому, згідно доводів клопотання, легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, відбувається з використанням підприємств з ознаками фіктивності та «транзитності», які підконтрольні ряду організаторів «конвертаційних центрів». В свою чергу, сторона обвинувачення стверджує, що легалізовані безготівкові та готівкові грошові кошти конвертуються в іноземну валюту через банківські установи, фінансові компанії та незаконні пункти валютного обміну, розташовані по всій території України, та перераховуються за межі України на рахунки підконтрольних підприємств нерезидентів.

Звертаючись в рамках даного кримінального провадження з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС», слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування були зібрані дані, які дають достатні підстави вважати, що грошві кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС» № НОМЕР_3 відкритому у ПАТ «ФІНЕКСБАНК» відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а також вказав на необхідність забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Проте, ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочинну, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Згідно ст. 171 КПК України, слідчий має додати до клопотання докази на обґрунтування своїх доводів.

Аналіз вказаних вище норм закону вказує на необхідність надання слідчим матеріалів, які підтверджують насамперед, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину, або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Суд, на даному етапі кримінального провадження, не оцінує докази з точки зору допустимості чи належності, а також на скільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для втручання в права та інтереси відповідних осіб.

Колегія суддів вважає, що слідчим не доведена необхідність накладення арешту на майно ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС», оскільки надані ним матеріали не містять достатньо даних, які вказують наявність підстав вважати, що грошові кошти належні саме цьому товариству, здобуті незаконним шляхом.

Так, відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 205 КК України та ч. 3 ст. 209 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 грудня 2014 року.

Разом з тим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС» було зареєстровано 27 січня 2016 року.

Також, відповідно до даного реєстру статутний капітал ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС» складав 1000. 00 грн. Згідно довідки ПАТ «ФІНЕСКБАНК» № 1062/14 від 01 липня 2016 року, загальна сума, що надійшла на рахунок № НОМЕР_3 від часу реєстрації товариства для формування статутного капіталу становить 4000, 00 грн., витрати по рахунках становлять 2412, 00 грн. Таким чином, залишок на рахунку становить 1588, 00 грн.

Дані обставини, на думку колегії суддів ставлять під сумнів доводи слідчого з приводу того, що грошові кошти на рахунку ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС» № НОМЕР_3 відкритий у ПАТ «ФІНЕСКБАНК» мають ознаки, які відповідають критеріям зазначеним в ст. 98 КПК України, а також те, що ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС», має ознаки фіктивності.

Таким чином, надані суду матеріали не містять належного даних, які б, відповідно до положень ст. 170 КПК України, давали підстави для накладення арешту на майно, оскільки вони не доводять тих обставин, на які посилається слідчий при вмотивуванні необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи вище викладене, а також вимоги ст. 173 КПК України, колегія суддів не вбачає для накладення арешту на грошові кошти ТОВ «РАМАНА ТЕХНОЛОДЖИС».

У зв`язку з цим, враховуючи ті обставини, що рішення слідчого судді, відповідно до положень ст. 404 КПК України, переглядалося в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС», а також враховуючи вимоги ст. 407 КПК України, яка не дозволяє апеляційному суду змінювати чи частково скасовувати ухвалу слідчого судді, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2016 року підлягає скасуванню з поставлення нової ухвали.

Постановляючи нову ухвалу, колегія суддів враховуючи все вище наведене, вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно слід задовольнити частково та накласти арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РАМЕНА» № НОМЕР_1 , ТОВ «РАМЕНА ІНВЕСТ» № НОМЕР_2 , відкритих у ПАТ «ФІНЕКСБАНК», юридична адреса: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4 (літ.Б), з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її використання та залишку грошових коштів на рахунках вказаної юридичної особи, в задоволенні клопотання слідчого в іншій частині - відмовити.

У зв`язку з цим апеляційна скарга представника ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС» підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника власника майна ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС», адвоката ОСОБА_6 , про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2016 року, задовольнити.

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС», адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду міста Києва від 26 травня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РАМЕНА» № НОМЕР_1 , ТОВ «РАМЕНА ІНВЕСТ» № НОМЕР_2 , ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС» № НОМЕР_3 , відкритих у ПАТ «ФІНЕКСБАНК», юридична адреса: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4 (літ.Б), з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її використання та залишку грошових коштів на рахунках вказаної юридичної особи, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РАМЕНА» № НОМЕР_1 , ТОВ «РАМЕНА ІНВЕСТ» № НОМЕР_2 , ТОВ «РАМЕНА ТЕХНОЛОДЖИС» № НОМЕР_3 , відкритих у ПАТ «ФІНЕКСБАНК», юридична адреса: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4 (літ.Б), з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її використання та залишку грошових коштів на рахунках вказаної юридичної особи, задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РАМЕНА» № НОМЕР_1 , ТОВ «РАМЕНА ІНВЕСТ» № НОМЕР_2 , відкритих у ПАТ «ФІНЕКСБАНК», юридична адреса: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4 (літ.Б), з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її використання та залишку грошових коштів на рахунках вказаної юридичної особи.

В задоволенні клопотання слідчого в іншій частині відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/2829/2016 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїОСОБА_8

Доповідач ОСОБА_1