Ухвала

від 28.07.2016 по справі 757/28696/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , та накладено арешт на автомобіль марки «Infinity QX70», д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_6 , із забороною користуватися та розпоряджатися вказаним автомобілем будь-яким чином.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що надані слідчим матеріали дають достатньо підстав вважати, що вказаний автомобіль є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

В апеляційній скарзі власник майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що слідчим не надано доказів на підтвердження своїх доводів з приводу того, що вказаний автомобіль було придбано за рахунок коштів, які були отримані незаконним шляхом. Не містять матеріали клопотання, на думку захисника, і даних, які б вказували, що автомобіль є речовим доказом по справі. Таким чином, ОСОБА_6 вважає ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, оскільки вона постановлена без належного та всебічного з`ясування обставин справи. Крім того, апелянт вказує і на ті обставини, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року, арешт на автомобіль вже накладався, який 10 червня 2016 року Печерським районним судом м. Києва було скасовано.

Також, апелянт посилається на своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, оскільки вона постановлювалась без повідомлення її про розгляд справи, а про існування такого судового рішення вона дізналася 19 червня 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на майно відбувся без повідомлення власника майна, колегія суддів приймає доводи апелянт про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, зазначених вимог закону слідчий суддя дотримався.

Як вбачається з матеріалів провадження Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000866, за фактом фіктивного підприємства, тобто створення суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до поданого клопотання, в ході досудового розслідування отримані фактичні дані щодо діяльності на території Київської та Дніпропетровської областей протиправного фінансового механізму, члени якого причетні до впровадження на базі ПАТ «Перший український міжнародний банк», ПАТ «Креді агріколь банк» та АТ «Укрсиббанк», протиправних фінансових механізмів, направлених на незаконне переведення безготівкових грошових коштів у готівку, зменшення податкового навантаження на вітчизняні СГД та розкрадання державних/бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

Зокрема, проведеними оперативно-розшуковими заходами працівниками Слжби безпеки України встановлено, що невстановленими особами придбано низку підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Оушен сістемс», ТОВ «Бейра трейд», ТОВ «Самора груп», ТОВ «Айгруп», ТОВ «Халкбуд», ТОВ «Еліт сіті трейдінг», ТОВ «Арчібальд» та інші, що зареєстровані на номінальних керівників та засновників, які реального відношення до їх діяльності не мають.

З метою легалізації (відмивання) грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, членом протиправного угрупування ОСОБА_9 придбано автомобіль Infinity QX70 д.н.з. НОМЕР_1 . Придбанням вказаного автомобіля для ОСОБА_9 займалась ОСОБА_6 .

Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на вказаний автомобіль, слідчий зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення римінального провадження є збереження речового доказу, а також він надасть можливість забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання слдічого та перевіривши надані матеріали, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане в ньому майно.

Так, ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

На даному етапі провадження до завдань суду не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для втручання в права та інтереси відповідних осіб.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; конфіскації майна.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 170 КПК України, на думку колегії суддів, надані слідчим матеріали містять достатньо даних, які дають підстави вважати, що автомобіль Infinity QX70 д.н.з. НОМЕР_1 , відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Також, санкцією ч. 3 ст. 209 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Таким чином, на переконання колегії суддів, слідчим доведена необхідність застосування арешту майна, оскільки надані ним матеріали дають достатні підстави вважати, що зазначене в ньому майно, а саме автомобіль Infinity QX70 д.н.з. НОМЕР_1 , є предметом кримінального правопорушення, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання та забезпечення відшкодування шкоди завданої в наслідок кримінального правопорушення.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, як просить про це апелянт.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , та накладено арешт на автомобіль марки «Infinity QX70», д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_6 , із забороною користуватися та розпоряджатися вказаним автомобілем будь-яким чином, залишити без зміни, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/2268/2016 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїОСОБА_10

Доповідач ОСОБА_1