Рішення

від 08.09.2016 по справі 916/1276/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2016Справа № 916/1276/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Л.П.С."

до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

про визнання поруки припиненою

за участю представників:

від позивача:Зінченко С.П.- представник за довіреністю № 19/2016 від 25.06.2016 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Л.П.С." (далі - ПТОВ "Л.П.С.") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") про визнання поруки припиненою за договором поруки № BL3470-П1 від 04.04.2008 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області 23.05.2016 р. матеріали вказаної справи направлено за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Позов обгрунтований тим, що в силу частини 4 ст. 559 ЦК України порука позивача за кредитним зобов'язанням припинилась, оскільки відповідач, як кредитор, протягом шести місяців від дня настання строку виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором № BL3470 від 04.04.2008 р., не пред'явив вимоги до поручителя.

Позивач просить суд визнати припиненою поруку за договором № BL3470-П1 від 04.04.2008 р., укладеним між ПАТ "Універсал Банк" (кредитором) та ПТОВ "Л.П.С." (поручителем) в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № BL3470 від 04.04.2008 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі та надав відзив, в якому проти позову заперечив з тих підстав, що він звернувся до поручителя у межах 6-ти місячного строку, встановленого законом, що виключає застосування до спірних правовідносин ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.04.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (кредитор), та громадянином України ОСОБА_2 (позичальник) був укладений кредитний договір № BL3470 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3.1 кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти у сумі 21 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти зі сплатою 24,5 % річних в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з п. 1.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до цього договору, але в будь-якому випадку не пізніше 01.04.2015 р.

Банк має право на дострокове погашення кредиту за кредитним договором (п. 6.1 кредитного договору).

Строк дії кредитного договору встановлюється з дня укладання цього договору до повного внесення суми грошових зобов'язань позичальника за цим договором (п. 7.7 кредитного договору).

Також у судовому засіданні встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 04.08.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (кредитор), та Підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Л.П.С." (поручитель) був укладений договір поруки № BL3470-П1 (далі - договір поруки).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 цього договору поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання громадянином України ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли за кредитним договором № BL3470 від 04.04.2008 р. При цьому поручитель засвідчує, що йому добре відомо усі вимоги кредитного договору та він погоджується з ними, зокрема, сума основного боргу становить 21 000,00 доларів США; відсоткова ставка становить 24,5 % річних, а підвищена - 49 % річних; термін повного виконання зобовязань боржника - не пізніше 01.04.2015 р.

Згідно з п.п. 1.3, 1.4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (суми кредиту), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки сторони домовились, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги.

Пунктом 2.3 договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором на користь кредитора в термін, визначений п. 2.2 договору, шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості боржника за основним договором на рахунки, вказані кредитором.

Порука припиняється із припиненням всіх зобов'язань боржника за основним договором, що забезпечуються такою порукою (п. 4.2 договору поруки).

У судовому засіданні встановлено, що позичальник - ОСОБА_2 до закінчення кінцевого терміну сплати кредитних коштів (01.04.2015 р.) порушив умови вказаного договору в частині повної та своєчасної сплати кредиту.

Унаслідок порушення позичальником зобов'язання, 08.07.2009 р. банк звернувся до нього, а також 10.02.2010 р. - до поручителя (ТОВ "Л.П.С.") з вимогами № 302/002/09 та № 002/32 (відповідно) про необхідність сплатити суму зобов'язання за кредитним договором та нарахованих на цю суму процентів протягом 30 днів.

Вказані вимоги кредитора позичальником та поручителем виконані не були, у зв'язку з чим банк звернувся з позовом до них про стягнення заборгованості за кредитним договором № BL3470 від 04.04.2008 р., забезпеченим порукою.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений позов був поданий у серпні 2011 р. до Суворовського районного суду міста Одеси, рішенням якого від 10.02.2012 р. у справі № 1527/2-5062/11, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21.12.2012 р., в частині стягнення заборгованості з позичальника - ОСОБА_2 та поручителя - ТОВ "Л.П.С." позов задоволено, а в частині зустрічного позову ТОВ "Л.П.С." до ПАТ "Універсал Банк" про визнання договору поруки № BL3470-П1 від 04.04.2008 р. недійсним - провадження закрито.

Як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що банк протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, зазначеного у вимозі до боржника, не звернувся до поручителя, порука є припиненою з урахуванням приписів ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Отже, спір між сторонами у справі виник з приводу наявності (відсутності) підстав для визнання поруки припиненою за вищевказаним договором.

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з наступного.

Як передбачено ч. 1 ст. 559 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2 статті 554 ЦК України).

За змістом ст. 559 ЦК України припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

Так, згідно з частиною 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини 1 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина 1 статті 252 ЦК України).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

При цьому, регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності, частина 4 статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині 4 статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань. Застосоване в другому реченні частини 4 статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень частини 4 статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинна бути пред'явлена в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права , передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 17.09.2014 року у справі № 6-53цс14, від 17.02.2016 у справі № 6-1844цс15)

Як було встановлено судом, банк вимагав від позичальника дострокової сплати кредитних коштів в строк до 07.08.2009 р. (протягом тридцятиденного терміну), про що свідчить поштове відправлення з вимогою, яка була отримана боржником 08.07.2009 р.

За таких обставин банк отримав право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи зі спливу тридцятиденного терміну від часу отримання вимоги банку позичальником, тобто від 09.07.2009 року згідно зі ст. 69 ЦК України, та протягом наступних шести місяців.

Отже, враховуючи, що першим днем перебігу строку є 09.07.2009 р., а тридцятим днем є 07.08.2009 р. (п'ятниця), то перебіг шестимісячного терміну для пред'явлення банком вимоги до поручителя почався з 08.08.2009 року., а закінчився 08.02.2010 р. (понеділок). Отже, саме 08.02.2010 р. є кінцевим строком для пред'явлення банком вимоги до поручителя - ПТОВ "Л.П.С."

Разом з тим, як вже було встановлено судом, ПАТ "Універсал Банк" лише у серпні 2011 р. звернувся із позовом до позичальника - ОСОБА_2 та поручителя - ТОВ "Л.П.С." про стягнення заборгованості за кредитним договором № BL3470 від 04.04.2008 р., тобто із пропущенням визначеного частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку.

Крім того, якщо вважати вимогу ПАТ "Універсал Банк" № 002/32 від 09.02.2010 р. належним способом реалізації свого права на поруку, як вид забезпечення, необхідно зазначити, що вказана вимога була направлена поручителю 10.02.2010 р., про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення листа, наявне у матеріалах справи, тобто також з пропущенням шестимісячного строку для пред'явлення банком вимоги до поручителя, встановленого п. 4 ст. 559 ЦК України.

З огляду на викладене та зважаючи на встановлені обставин у справі, суд вважає, що відповідачем у справі був пропущений строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України для реалізації свого права на поруку, а тому приходить до висновку, що порука у спірних правовідносинах є припиненою, а відтак - позов підлягає задоволенню.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що в судових рішеннях по справі № 1527/2-5062/11, якими була солідарно стягнута заборгованість з боржника та поручителя, питання про строк дії поруки не вирішувалось та не досліджувались відповідні обставини, отже, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що строк дії поруки № BL3470-П1 від 04.04.2008 р. на час стягнення заборгованості не встановлено, а тому у суду відсутні підстави для застосування ст. 35 ГПК України.

У разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно зі статтею 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Л.П.С." до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання поруки припиненою задольнити.

Визнати припиненою з 08.02.2010 р. поруку Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Л.П.С." (65029, м. Одеса, вул. Садова, буд. 14, ідентифікаційний код 23859392) за договором поруки № BL3470-П1 від 04.04.2008 р., укладеним в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № BL3470 від 04.04.2008 р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ідентифікаційний код 21133352) на користь Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Л.П.С." (65029, м. Одеса, вул. Садова, буд. 14, ідентифікаційний код 23859392) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 8 вересня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 13 вересня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.