Рішення

від 14.09.2016 по справі 920/795/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.2016 Справа № 920/795/16 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ИСТОК 2015», м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина», м. Суми

про стягнення 332 171,52 грн.

Суддя Ю.О. Зражевський

Від представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -директор

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 05.01.2016

За участю секретаря судового засідання Г.В. Завалій

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 332171 грн. 52 коп., які складаються з 269 107,30 грн. - суми основного боргу, 46660,89 грн. - пені, 3369,00 грн. - 3% річних, 13034,33 грн. - інфляційних.

13.09.2016 до господарського суду від позивача надійшла заява, в якій останній зазначає, що відповідач після подання позову до суду 12.09.2016 частково погасив заборгованість у розмірі 15000,00 грн. по рахункам № СФ-0000002 від 18.01.2016 та № СФ 000004 від 23.02.2016 від 23.02.2016, що підтверджується випискою банку. Враховуючи часткову сплату боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 317171,52 грн., які складаються з 254107,30 грн. - сума основного боргу, 46 660,89 грн. - пеня, 3369,00 грн. - 3% річних, 13 034,33 грн. - інфляційні.

Крім того, 13.09.2016 від позивача до суду надійшли письмові пояснення щодо розрахунку пені.

У судове засідання 14.09.2016 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Також у судове засідання представник відповідача надав контр розрахунок штрафних санкцій, згідно до якого вважає розрахунок пені, здійснений позивачем, невірним.

У судовому засіданні представники сторін підтримували свої позиції по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2015 між позивачем та відповідачем був укладений Договір купівлі-продажу № 01/12-1, за умовами якого постачальник (позивач) збов'язується поставляти покупцеві (відповідачу) продукцію, а покупець зобов'язується приймати продукцію і своєчасно оплачувати її на умовах цього Договору в асортиментів і кількості згідно рахунка, накладної, що являється невід'ємною частиною договору.

Пунктом 1.3 встановлено термін дії Договору з 01.12.2015 по 31.12.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 520727,30 грн., що підтверджується відповідними рахунками-фактури, виставленими позивачем, та видатковими накладними, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.

Відповідно до п.7.1 розрахунки за продукцію робляться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставленим постачальником рахунків-фактур факсом або по електронній пошті.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що оплата за Договором робиться шляхом переказу грошових коштів - 100% вартості товару, згідно рахунку постачальника, впродовж трьох банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання по договору в частині розрахунків за отриманий товар виконав не повністю, у зв'язку з чим за останнім станом на 14.08.2016 утворилась заборгованість у розмірі 269107,30 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як зазначає позивач у заяві від 13.09.2016 та свідчать матеріали справи, зокрема, виписка з банку від 12.09.2016, після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач частково сплатив суму основного боргу у розмірі 15000,00 грн., тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Отже, розгляду підлягають позовні вимоги в частині стягнення 254 107,30 грн. суми основного боргу, 3 369, 00 грн. 3 % річних та 13034,33 грн. інфляційних збитків.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що у останнього станом на 10.09.2016 відсутні підстави для оплати товару, оскільки позивач, всупереч умов договору, передбачених п.7.2, так і не виставив відповідачу відповідні рахунки.

Дані твердження відповідача спростовуються матеріалами справи.

Так, як вище вже зазначалось, п. 7.1. Договору передбачено виставлення рахунків на оплату товару факсом або по електронній пошті .

Згідно роздруківок з електронної пошти позивача ( ukrpostavka@ro.ru ) на електронну пошту відповідача (Buh9Gorobina) були надіслані наступні рахунки:

- рахунок - фактура №СФ-0000004 від 29.12.2015 року на суму 169320,00 грн.,

- рахунок - фактура №СФ-0000001 від 05.01.2016 року на суму 15804,00 грн.,

- рахунок - фактура №СФ-0000002 від 18.01.2016 року на суму 71496, 00 грн.,

- рахунок - фактура №СФ -0000004 від 23.02.2016 року на суму 179786,30 грн.,

- рахунок - фактура №СФ -0000005 від 02.03.2016 року на суму 68517,00 грн.,

- рахунок - фактура №СФ -0000006 від 10.03.2016 року на суму 15804,00 грн.,

Крім того, про факт виставлення позивачем та отримання відповідачем даних рахунків свідчить їх часткова оплата з боку останнього. Тому посилання відповідача на відсутність існування обов'язку щодо оплати за отриманий по Договору №01/12-1 віл 01.12.2015 товар є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих заперечень щодо стягнення заборгованості по договору №01/12-1 від 01.12.2015 до суду не подав, борг відповідача підтверджується наявними у справі доказами, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 254 107,30 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 10.2 Договору , покупець за цим Договором за прострочення платежу виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене вище, позивачем доведено факт прострочення виконання строків оплати за отриманий товар по Договору, а отже, виникнення у позивача права застосувати до відповідача правові наслідки порушення зобов'язання.

Відповідно до розрахунку, наданому позивачем до суду, розмір нарахованої відповідачу пені становить 46660,89 грн.

У контррозрахунку, наданому відповідачем до суду, останній зазначає, що при нарахуванні пені позивачем були включені дні фактичної сплати боргу, тому розмір пені повинен становити 43 794,55 грн.

Відповідно до п.1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 13 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює розрахунок пені з суми боргу, яка залишилась на дату останньої поставки товару - 10.03.2016 та становить 335605,30 грн.

Проте, з огляду на розрахунки сторін за період 29.12.2015 по10.03.2016, відповідно до банківських виписок та акту звірки взаємних розрахунків, станом на 30.05.2016 заборгованість відповідача станом на 10.03.2016 становить 335603,30 грн.

Враховуючи зазначені вище роз'яснення та беручи до відомості, щодо сум оплачених позивачем за певні періоди (відповідно до даних наданих у банківських виписках та актах звірки взаємних розрахунків), господарський суд встановив періоди, за які нараховувалася пеня, не включаючи дні фактичної сплати суми заборгованості, а саме:

Так, в період з 15.03.2015 по 21.03.16 сума боргу становила 335603,30 грн.,

з 23.03.2016 по 23.03.2016 сума боргу 330603,30 грн.,

з 25.03.2016 по 11.04.2016 сума боргу 320603,30 грн.,

з 12.04.2016 по 12.04.2016 сума боргу 4310603,30 грн.,

з 14.04.2016 по 03.05.2016 сума боргу 300603,30 грн.,

з 05.05.2016 по 26.05.2016 сума боргу 294603,30 грн.,

з 28.05.2016 по 22.06.2016 сума боргу 289602,30 грн.,

з 24.06.2016 по 29.06.2016 сума боргу 284107,30 грн.,

з 01.07.2016 по 12.08.2016 сума боргу 269,107,30 грн.,

Перерахувавши пеню за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.4.1 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2016 враховуючи суми прострочених платежів за періоди, вказані позивачем, проте, в які не включається дні фактичної сплати суми заборгованості, господарський суд встановив, що розмір пені за період з 15.03.2016 по 12.08.2016 становить 43 054,22 грн.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення 43054,22 грн. В частині стягнення 3606,67 грн. пені - вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Отже, до стягнення підлягає пеня у розмірі 43054,22 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір інфляційних збитків за період з 15.03.2016 по 12.08.2016 складає 13 034,33 грн..

Враховуючи те, що відповідачем не надано контррозрахунку інфляційних збитків, господарський суд перераховує інфляційні за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.4.1 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2016.

За результатами перерахунку сум інфляційних збитків, заявлених позивачем до стягнення, господарський суд приходить до висновку, що даний розрахунок є вірним, тому вимоги позивача щодо стягнення 13034,33 грн. інфляційних збитків є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідачу у поряду ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 3% річних.

Згідно до розрахунку позивача, розмір 3% річних складає 3369,00 грн.

Як вище вже було встановлено, позивач при своїх розрахунках включав в періоди простроченого платежу день фактичної сплати заборгованості.

За таких обставин, господарський суд також перераховує 3% річних за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.4.1 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2016, виключаючи дні фактичної сплати боргу.

Відповідно до перерахунку суду 3% річних за неналежне виконання умов договору за період з 15.03.2016 по 12.08.2016 становлять 3457,04 грн. Проте, суд не може виходить за межі заявлених позовних вимог в частині збільшення нарахувань 3% річних, тому приходить до висновку про необхідність задоволення заявленої позивачем суми 3% річних, що складає 3369,00 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, що становлять 4928,48 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» (вул. Петропавлівська, буд. 121, м. Суми, 40021, код 31162928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Исток 2015» (вул. Кіровоградська, буд. 3, м. Суми, 40007, код 39925275) 254 107,30 грн. основного боргу, 43 054,22 грн. - пені , 3 369,00 - 3% річних, 13034,33 грн. - інфляційних збитків, 4928,48 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 15000 грн. основного боргу - провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 16.09.2016.

Суддя ОСОБА_3