Постанова

від 14.09.2016 по справі 922/4144/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2016 р. Справа № 922/4144/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 30.12.2015р. №08-11/7783/2-15;

1-ї третьої особи - не з'явився;

2-ї третьої особи - ОСОБА_2, за довіреністю від 14.06.2016р. №20.08-2-2652/20-16;

відповідача -директор ОСОБА_3, ОСОБА_4, за довіреністю від 13.10.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків (вх. №2347Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.08.2016р.

у справі №922/4144/14

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державного земельного агентства в місті Харкові Харківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру в місті Харкові Харківської області

до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«АльвізаВ» , м. Харків

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2016р. у справі №922/4144/14 (головуючий суддя Лавренюк Т.А., суддя Добреля Н.С., суддя Присяжнюк О.О.) I. Зобов'язано позивача та Управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру в м. Харкові Харківської області у найкоротший надати суду: документацію з землеустрою (проект відведення земельної ділянки) на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 6310137200:01:032:0013) площею 3 815 кв.м., що розташована в під'естакадному просторі Кузинського шляхопроводу у м. Харкові та надана в користування ТОВ "Альвіза" на підставі договору оренди № 72170/05 від 26.12.2005р.; поземельну книгу на зазначену земельну ділянку; пояснювальну записку до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р. (том 1 технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р.); II. Призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6); на вирішення судової земельно-технічної експертизи поставлено наступні питання: Чи відповідає витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 640 від 30.10.2013р. вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?, Чи правильно визначений вид функціонального використання земельної ділянки у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 640 від 30.10.2013р. з визначенням всієї площі земельної ділянки під забудовою?, Чи підлягали застосуванню при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки за витягом № 640 від 30.10.2013р. такі локальні коефіцієнти як незабезпечення централізованим теплопостачанням, а також незабезпечення централізованим газопостачанням, якщо так, то у яких значеннях?; III. Обов'язок по оплаті витрат на проведення експертизи покладено на відповідача - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Альвіза", код ЄДРПОУ 32136270 (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 235); докази здійснення оплати зобов'язано надати господарському суду; IV. Матеріали справи № 922/4144/14 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової земельно-технічної експертизи; V. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (ч.1 ст.384 та ч.1 ст.385 Кримінального кодексу України); VI. Провадження по справі зупинено.

Харківська міська рада, м. Харків з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського Харківської області від 18.08.2016р. у справі №922/4144/14 про витребування документів, призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі скасувати та передати справу до господарського суду Харківської області для продовження її розгляду.

В обґрунтування своєї правової позиції апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На адресу суду апеляційної інстанції супровідним листом від 30.08.2016р. за вх.№2347, в якому вказано, що від господарського суду Харківської області надійшла апеляційна скарга по справі №922/4144/14 вих. б/н від б/д (вх.№1418 від 26.08.2016р.) з додатками, в тому числі поштові квитанції з описами вкладення цінних листів, платіжне доручення про сплату судового збору, всього на 14 аркушах, справу №922/4144/14 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за вих.№000285 22.08.2016р.

31.08.2016р. на адресу суду апеляційної інстанції супровідним листом від 31.08.2016р. за вх.№8556, від господарського суду Харківської області надійшла копія ухвали господарського суду Харківської області від 18.08.2016р. у справі №922/4144/14 на 5 аркушах.

Пунктом 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» передбачено, якщо матеріали справи надіслано до експертної установи або безпосередньо особі, яка проводить судову експертизу, апеляційна скарга разом з доданими до неї документами надсилається до апеляційної інстанції без матеріалів справи. Якщо такі матеріали необхідні для розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції самостійно витребовує їх у відповідної установи чи особи.

Відповідно до приписів п. 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4, судом апеляційної інстанції матеріали справи №922/4144/14 з експертної установи витребувані не були.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2016р. у справі №922/4144/14 суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Ільїн О.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2016р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Ільїн О.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 14.09.2016р.

13.09.2016р. на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№9014).

У судовому засіданні 14.09.2016р. представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.09.2016р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи - Управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру в місті Харкові Харківської області у судовому засіданні 14.09.2016р. підтримав доводи викладеній в апеляційній скарзі Харківської міської ради та просив її задовольнити.

Представник третьої особи - Управління Державного земельного агентства в місті Харкові Харківської області у судове засідання 14.09.2016р. не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102219036433, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення третьої особи про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутністю, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України , було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України , колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 18.08.2016р. у справі №922/4144/14 підлягає скасуванню в частині зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«АльвізаВ» , в якій просила внести зміни до договору оренди землі від 26.12.2005р. № 72170/05 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, яка запропонована позивачем і надана до позовної заяви в якості додатку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.01.2016р. у даній справі, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2016р. позов задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2016р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2016р. та рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2016р. у справі № 922/4144/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з клопотанням, в якому просив витребувати в Управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру в м. Харкові Харківської області копії документів, а саме: документацію з землеустрою (проект відведення земельної ділянки) на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 6310137200:01:032:0013) площею 3 815 кв.м., що розташована в під'естакадному просторі Кузинського шляхопроводу у м. Харкові та надана в користування ТОВ "Альвіза" на підставі договору оренди № 72170/05 від 26.12.2005р.; поземельну книгу на зазначену земельну ділянку; пояснювальну записку до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р. (том 1 технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р.).

Також, просив суд призначити у справі судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої відповідач просив поставити відповідні питання.

18.08.2016р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу, з підстав наведених вище.

Колегія суддів враховує наступне .

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах В« Ryabykh v.RussiaВ» від 24.07.2003 року, В« Svitlana Naumenko v. UkraineВ» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського Харківської області від 18.08.2016р. у справі №922/4144/14 в частині витребування документів, призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі (абзаци I, II, VІ) та передати справу до господарського суду Харківської області для продовження її розгляду.

Отже, апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу частково, абзаци III, IV, V - не оскаржуються.

Приписами статті 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобіжний захід у порядку, встановленому статтями 43 1 - 43 10 цього Кодексу. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Як вбачається зі змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали (абзац I) господарський суд першої інстанції зобов'язав позивача та Управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру в м. Харкові надати суду відповідні документи.

Однак, приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України не передбачено оскарження ухвали про призначення експертизи у справі та витребування доказів.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" , Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Якщо ж в апеляційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження у справі.

Таким чином, ухвалу про призначення судової експертизи може бути оскаржено лише в частині зупинення провадження у справі і лише з підстав її невідповідності вимогам ст. 79 Господарського процесуального кодексу України .

Так згідно частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 В«Про деякі питання практики призначення судової експертизиВ» , судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У пункті 9 вищезазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України, який кореспондується з пунктом 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006р. №01-8/2651 В«Про деякі питання практики призначення судових експертизВ» , встановлено, що про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною 2 статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; місце знаходження предметів і документів, які повинні бути досліджені;

об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження;обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК; сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи; про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Відповідно до п.6.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи є:

визначення відповідності розробленої технічної документації на земельні ділянки та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;

визначення відповідності зміни цільового призначення земельних ділянок та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;

визначення фактичного землекористування земельними ділянками;

визначення відповідності фактичного землекористування, а також порушень меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів;

визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок правовстановлювальним документам та технічній документації із землеустрою та землекористування;

визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування);

визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту;

оцінка земельних ділянок;

визначення відповідності виконаної оцінки земельних ділянок вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

А отже, встановлення правомірності проведення розрахунку розміру орендної плати не належить до завдань, що ставляться на земельно-технічну експертизу.

Крім цього, колегія суддів вважає, що вирішення питання правомірності проведення такого розрахунку розміру орендної плати не потребує спеціальних знань та може бути здійснено судом самостійно, оскільки порядок проведення такого розрахунку прямо передбачений Положенням про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 27.08.2008р. №41/08.

Так, нормами п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язкове, передбачене в процесуальному законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України); і факультативне, необов'язкове для господарського суду, яке застосовується на його розсуд, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи (частина 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії.

Відповідно до норм ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 43 ГПК України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Системний аналіз положень ст.ст. 32-34 ГПК України дає підстави зробити висновок про те, що для вирішення господарського спору та прийняття рішення у справі господарський суд на підставі доказів, що відповідають вимогам ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України (мають бути належними, допустимими та відповідати вимогам щодо певного засобу доказування) має враховувати лише ті встановлені та досліджені обставини справи, що мають значення для справи. Збір же господарським судом доказів (у тому числі у порядку ст.ст. 38, 41 ГПК України), що мають підтверджувати або підтверджують обставини, що не мають значення для справи, не відповідає вимогам ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України та може призвести до зайвих процесуальних дій у справі та, як наслідок, затягування розгляду справи. Тобто суд, збираючи докази у справі та вирішуючи питання щодо обставин, які підтверджуються цими доказами та мають значення для справи, має виходити із предмету доказування та, на підставі норм діючого законодавства, визначати межі доказування у конкретному спорі.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду має містити, зокрема, мотиви винесення з посиланням на законодавство.

Отже, зупиняючи провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, господарський суд має навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії, що зумовлює викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, які входять до предмета доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а лише виключно судовими експертами через те, що їх встановлення потребує спеціальних знань.

Ухвала місцевого господарського суду від 18.08.2016р. мотивована необхідністю перевірки розміру коефіцієнтів, що визначені при розрахунку спірної земельної ділянки.

Однак, місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не обґрунтовано доцільність проведення експертизи та зупинення провадження у справі, а також не вказано, з'ясування яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору потребує спеціальних знань та не визначено конкретних підстав для проведення експертизи, і відповідно, для зупинення провадження у справі.

За таких обставин, господарським судом першої інстанції було безпідставно зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням судової земельно - технічної експертизи, з посиланням на необхідність застосування спеціальних знань для встановлення фактичних обставин справи та помилково винесено ухвалу в частині зупинення провадження у справі від 18.08.2016р.

Пунктом 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

А отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що призначення у даній справі судової земельно - технічної експертизи не є тією обставиною, у розумінні положень частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, що перешкоджає здійсненню провадження у даній справі, зокрема, розгляду справи в господарському суді першої інстанції.

Пунктом 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 В«Про деякі питання практики призначення судової експертизиВ» встановлено, що якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111 - 13 ГПК не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 04.06.2015р. у справах №922/4725/14, від 13.06.2012р. №5/98-10, від 04.06.2015р. №922/4725/14, від 14.07.2015р. №917/457/15, від 13.08.2015р. у справі №922/3534/14, від 31.05.2016р. у справі №922/6259/15.

Отже, висновок місцевого господарського суду щодо зупинення провадження у справі не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

За таких обставин, апеляційна скарга Харківської міської ради підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 18.08.2016р. у справі №922/4144/14 підлягає скасуванню в частині абзацу VІ, а саме висновку про зупинення провадження у справі, як такого, що зроблений з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України та не відповідає обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ст. 105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.08.2016р. у справі №922/4144/14 скасувати в частині зупинення провадження у справі (абзац VI).

Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16.09.2016 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Ільїн О.В.