Рішення

від 15.09.2016 по справі 616/549/16-ц

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/616/234/16

справа № 616/549/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі головуючого - судді Нестайка Ю.В.

з участю: секретаря судового засідання - Капленко А.В.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката ОСОБА_2

відповідача - Рубленської сільської ради, представник до суду не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубленської територіальної громади в особі Рубленської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рубленської територіальної громади в особі Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області про визнання за ним в порядку спадкування після ОСОБА_3, яка померла 18 липня 2013 року, права власності на земельну ділянку площею 4,9592 га, кадастровий номер 6321484500:02:000:0219, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рубленської сільської ради.

ОСОБА_1 на обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 31 січня 2014 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до державної нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, до складу якої, крім іншого майна, входить і земельна ділянка площею 4, 96 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області та належала ОСОБА_3 як спадкоємцю після померлого ОСОБА_4, якому вказана земельна ділянка належала на підставі державного акту серії IV-ХР № 001321 на праві приватної власності на землю, виданого Рубленською сільською радою Великобурлуцького району Харківської області 12 березня 2002 року. Державним нотаріусом Великобурлуцької державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку йому було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документа, оскільки зазначена земельна ділянка була успадкована ОСОБА_3 після смерті 23 січня 2002 року її чоловіка ОСОБА_4, однак вона не оформила це належним чином, не отримала державного акту про право власності на землю. За таких обставин позивач звернувся до суду і просить в судовому порядку захистити його право.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги.

Представник позивача ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_3 - дружина померлого діда позивача, яка склала заповіт на ім'я ОСОБА_1, за життя успадкувала земельну ділянку, про яку йдеться у позові, однак не оформила державного акту на право власності на земельну ділянку, як це передбачалося чинним на той час законодавством у сфері земельних відносин.

Від відповідача надійшов лист, у якому Рубленський сільський голова просить розглянути справу у відсутність представника відповідача та зазначено про відсутність заперечень відносно позову (а.с. 44).

На підставі досліджених доказів судом встановлені обставини справи і визначено відповідно до них правовідносини.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ № 404417 ОСОБА_3 померла 18.07.2013 року (а.с. 6).

Згідно з свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ № 289131 ОСОБА_4 помер 23.01.2002 року (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВАР № 859818, спадкоємцем майна ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_3 , до складу спадкового майна входить і земельна ділянка площею 4,96 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області та належала померлому ОСОБА_4 на праві приватної власності на землю на підставі державного акту серії IV-ХР № 001321, виданого Рубленською сільською радою Великобурлуцького району Харківської області 12 березня 2002 року згідно рішення цієї ж сільської ради № 3 від 28 січня 2002 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10, кадастровий номер земельної ділянки 6321484500:02:000:0219 (а.с.9,12).

Дане свідоцтво є підставою для видачі новому власнику державного акта на право приватної власності на землю, однак за життя ОСОБА_3 не встигла здійснити державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку і виготовити на своє ім'я відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 за життя склала заповіт на користь ОСОБА_1, а тому після його смерті було заведено спадкову справу № 04/2014 у Великобурлуцькій державній нотаріальній конторі Харківської області, зареєстровану в реєстрі за № 299 (а.с. 10,11).

ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна (а.с. 45).

Відносно оформлення спадщини на земельну ділянку площею 4,9592 га, кадастровий номер 6321484500:02:000:0219, нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивувавши це відсутністю державного акту на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3, який померла особа за життя не одержала. Інших заяв про прийняття спадщини не надходило (а.с. 30).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п.23 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав, що передбачено ч.1 ст.125 ЗК України .

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Тому зареєструвати право власності на земельну ділянку за померлою ОСОБА_3 неможливо.

Згідно з ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» . Згідно з п.5 ч.1 ст.19 даного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Право ОСОБА_1 на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 є невизнаним, оскільки державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, що дало йому право, в порядку ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права судом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємицею земельної ділянки площею 4,9592 га, яка знаходиться на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, після померлої ОСОБА_3 Іншого шляху, ніж визнання права власності на дану земельну ділянку в судовому порядку, у позивача немає.

За нормами ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.«г» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Оскільки на теперішній час у відповідності до ст.25 ЦК цивільна правоздатність ОСОБА_3 припинилась у зв'язку з її смертю, тому позивач у справі не може в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання за ним права власності на спадкове майно, реалізувати своє право на спадщину.

Згідно з ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності.

Аналізуючи надані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог, ОСОБА_1 як спадкоємець після смерті ОСОБА_3 має законне право на земельну ділянку в порядку спадкування.

За таких обставин суд вважає за можливе позов ОСОБА_1 задовольнити, визнавши за ним право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Рубленської територіальної громади в особі Рубленської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3, померлої 18 липня 2013 року, право власності на земельну ділянку площею 4,9592 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рубленської сільської радиВеликобурлуцького району Харківської області , кадастровий номер 6321484500:02:000:0219 , яка в Держаному земельному кадастрі зареєстрована на ім'я ОСОБА_4, померлого 23 січня 2002 року, якому ця земельна ділянка належала на підставі державного акта серії IV-ХР № 001321 від 12 березня 2002 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Великобурлуцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а відповідачем у той же строк з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складений 16 вересня 2016 року.

Суддя Ю.В. Нестайко