Рішення

від 13.09.2016 по справі 210/2477/16-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2477/16-ц

Провадження № 2/210/1143/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"13" вересня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Ширинової К.С.,

позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, в порядку ст.197 ЦПК України, без участі сторін та без фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ-Фактор» про розірвання договору поставки та стягнення грошової суми за товар, -

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2016 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся позивач ОСОБА_2 із вищевказаним позовом, який вмотивовано тим, що 06 серпня 2015 року він уклав з ТОВ «Економ-Фактор» (код ЄДРПОУ 39585536), договір поставки №Е-Ф 42/15, та договір виконання робіт №Е-Ф 38/15.

Вказував на те, що у відповідності п.1.1. договору поставки, продавець зобов’язується поставити покупцеві товар, зазначений у додаткових угодах, рахунку-фактурі та видатковій накладній, які є невід’ємною частиною, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар. Того ж дня йому було надано рахунок-фактуру №41/15 на поставку приладу обліку теплової енергії SKS - 3 у сумі 22000,00 гривень. Як передбачено п.3.1. договору поставки, продавець відпускає товар покупцю протягом 30 календарних днів з моменту 100% надходження коштів.

Посилався на ті обставини, що як встановлено п.3.8. договору поставки оплата здійснюється шляхом готівкового та безготівкового розрахунку. На виконання умов договору ним було здійснено попередню оплату у повному обсязі, що підтверджується квитанцією №39 від 06 серпня 2015 року та квитанцією №67 від 16 жовтня 2015 року. Отже вважає, що ним було надано кошти відповідачу у розмірі 25800 гривень. Однак по сьогоднішній день відповідачем не було виконано вимог даних договорів, а саме не надано приладу обліку теплової енергії БКБ - 3 та не виконані роботи по його монтажу за адресою: м. Кривий Ріг, вул. XXII Партз’їзду, буд.№51.

Зазначав, що при укладені даного договору він розраховував на встановлення лічильника тепла до настання опалювального періоду для заощадження теплоенергії за вищенаведеною адресою, проте внаслідок невиконання зобов’язання відповідачем, він був позбавлений цієї змоги, чим відповідач грубо порушив його права та законні інтереси.

На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити, та винести рішення яким розірвати договір поставки №42/15 від 06 серпня 2015 року про поставку приладу обліку енергії SKS - 3, та договір №Е-Ф 38/15 від 06 серпня 2015 року, укладених між ним, ОСОБА_2, та ТОВ «Економ-Фактор» (код ЄДРПОУ 39585536). Стягнути з ТОВ «Економ-Фактор» (код ЄДРПОУ 39585536) на його користь сплачену суму за договором поставки №Е-Ф 42/15 у розмірі 25800,00 гривень. Судові витрати покласти на відповідача.

Присутній у судовому засіданні позивач ОСОБА_2 надав пояснення по суті справи, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача, - ТОВ «Економ-Фактор», до зали суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.197 ЦПК України.

Суд, приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст.157 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, згідно положень ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.3 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором.

Захист цивільних прав, це передбачені законом або договором способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів (ст.57 ЦПК України).

За загальними положеннями ЦПК України, обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Крім того, важливим є визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин. Саме визначення цих правовідносин дає можливість суду остаточно визначитись, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з вимог ст.ст.10, 214, 215 ЦПК України, суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, та встановлювати у рішенні обставини справи (в тому числі пропущення позовної давності), характер правовідносин сторін, правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин, навести мотиви прийнятого рішення: встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

З наявних у справі матеріалів судом встановлено, що 06 серпня 2015 року між позивачем ОСОБА_2 (а.с.4-5) та ТОВ «Економ-Фактор», було укладено договір поставки №Е-Ф 42/15 (а.с.9-10), та договір виконання робіт №Е-Ф 38/15 (а.с.6-8).

У відповідності до положень п.1.1. договору поставки, продавець зобов’язується поставити покупцеві товар, зазначений у додаткових угодах, рахунку-фактурі та видатковій накладній, які є невід’ємною частиною, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар.

Того ж дня позивачу ОСОБА_2 було надано рахунок-фактуру №41/15 на поставку приладу обліку теплової енергії SKS - 3 у сумі 22000,00 гривень (а.с.11).

Положеннями п.3.1. договору поставки передбачає, що продавець відпускає товар покупцю протягом 30 календарних днів з моменту 100% надходження коштів.

Як встановлено п.3.8. договору поставки оплата здійснюється шляхом готівкового та безготівкового розрахунку.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було здійснено попередню оплату у повному обсязі, на загальну суму 25800,00 гривень, що підтверджується квитанцією №39 від 06 серпня 2015 року та квитанцією №67 від 16 жовтня 2015 року (а.с.12, 13).

Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на належну якість продукції та обслуговування.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На підставі викладеного судом достовірно встановлено, що позивачем було надано кошти відповідачу у розмірі 25800 гривень. Однак по сьогоднішній день відповідачем не було виконано вимог даних договорів, а саме не надано позивачу приладу обліку теплової енергії БКБ - 3 та не виконані роботи по його монтажу за адресою: м. Кривий Ріг, вул. XXII Партз’їзду, буд.№51.

Доказів у спростування позовних вимог представником відповідача також не було надано до суду. Правом участі у справі та надання доказів останній також не скористався, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат та враховуючи результат розгляду справи, у відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ «Економ-Фактор» на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 гривня.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224 - 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ-Фактор» про розірвання договору поставки та стягнення грошової суми за товар, - задовольнити.

Розірвати договір Поставки №42/15 від 06 серпня 2015 року про поставку приладу обліку енергії SKS - 3, та договір №Е-Ф 38/15 від 06 серпня 2015 року, укладений між ОСОБА_2, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Економ-Фактор» (код ЄДРПОУ 39585536).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ-Фактор» (код ЄДРПОУ 39585536) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, кв.№39, сплачену суму за договором поставки №Е-Ф 42/15, у розмірі 25800 гривень (двадцять п’ять тисяч вісімсот гривень 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ-Фактор» (код ЄДРПОУ 39585536) на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 гривень (п’ятсот п’ятдесят одну гривню 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та вразі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н. Ю. Вікторович