Рішення

від 13.09.2016 по справі 904/5872/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.09.16р. Справа № 904/5872/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро Дніпропетровської області

до комунального закладу "Нікопольський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", смт. Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області

про стягнення 64 600,99 грн. заборгованості за природний газ, 718,92 грн. 3% річних, 1 952,38 грн. інфляційних втрат

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б\н від 01.09.2016 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №320/1 від 15.03.2016 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з комунального закладу "Нікопольський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" заборгованості на загальну суму 67 272,29 грн., з яких:

- 64 600,99 грн. заборгованість за природний газ поставлений у січні, лютому та березні 2016 року;

- 718,92 грн. 3% річних за загальний період з 02.02.2016 року по 12.07.2016 року.;

- 1 952,38 грн. інфляційні втрати за загальний період з березня по травень 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем в період з січня по березень 2016 року природний газ на загальну суму 64 600,99 грн. за актами № ДОЗ00000826 від 31.01.2016 року, № ДОЗ00006928 від 29.02.2016 року, № ДОЗ00013885 від 31.03.2016 року приймання-передачі природного газу (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010 код 06.20.1 газ природний, скраплений або в газоподібному стані) до договору на постачання природного газу від 14.09.2015 року № 2015/ТП-БО-04316.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем поставленого природного газу позивач на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути інфляційні втрати в розмірі 1 952,38 грн. та 3% річних у сумі 718,92 грн.

04.08.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області відповідач надав письмові заперечення на позов, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 718,92 грн., інфляційних втрат у сумі 1 952,38 грн. та витрат по сплату судового збору у сумі 1 378,00 грн. посилаючись на те, що додаткові угоди на продовження терміну дії тендерного договору постачання природного газу від 14.09.2015 року №2015/ТП-БО-04316/183 не укладені, в строк згідно чинного законодавства, з вини позивача.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2016 року з призначенням його до розгляду на 04.08.2016 року.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 04.08.2016 року було оголошено перерву до 13.09.2016 року.

У судовому засіданні 13.09.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - позивач, постачальник), публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - газорозподільне підприємство) та комунальним закладом "Нікопольський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (далі - відповідач, споживач) укладений договір № 2015/ТП-БО-04316 на постачання природного газу для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів (далі - договір) (назва договору викладена в редакції відповідно до Додаткової угоди №1 від 30.10.2015 року) відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник постачає природний газ (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010 код 06.20.1 Газ природний) (далі - газ) споживачеві в обсягах і порядку, передбаченим договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку і на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.1.2. договору передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання визначається сторонами в додатку до договору.

Облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 №618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за №67/11941, та іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку природного газу під час його розподілу (п.2.2 договору).

Згідно з п.3.1. договору, договірні обсяги постачання газу споживачеві наводяться в додатку 3 до Договору.

Згідно Додатку №3 до договору на постачання природного газу, постачальник здійснює з 01.08.2015 року по 31.12.2015 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 13,000 тис. куб. м., у тому числі по місяцях та кварталах:

у жовтні 2015 року - 2,000 тис. куб. м.,

у листопаді 2015 року - 4,000 тис. куб. м.,

у грудні 2015 року - 7,000 тис. куб. м.

Вартість послуг визначається розділом IV договору. Так, відповідно до п.4.2. в редакції додаткової угоди №1 від 30.10.2015 року до договору на постачання природного газу, ціна за 1000,00 куб. м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердження тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифі на його транспортування, розподіл і постачання, становить 6 600,00грн., крім того ПДВ20% - 1 320,00грн.:

- збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки), відповідно до пункту 29 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI нараховується на ціну газу за 1000.00 куб.м. природного газу і складає 132,00 грн., крім того ПДВ 20% - 26,40 грн.;

- тариф на постачання природного газу за 1000,00куб.м. природного газу становить 92,10грн., крім того ПДВ 20% - 18,42грн.;

- тариф на транспортування природного газу розподільними та магістральними (або газовидобувними) газовими мережами за 1000,00 куб.м. природного газу становить 689,10грн., крім того ПДВ 20% - 137,82грн.

Всього за 1000,00 куб.м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 7 513,20 грн., крім того ПДВ 20% - 1 502,64 грн., разом за 1000,00 куб. м. - 9 015,84 грн.

04.12.2015 року сторони уклали Додаткову угоду №2 до договору на постачання природного газу від 14.09.2015 року, якою сторони дійшли згоди викласти пункт 4.5.2. договору та пункт 1 додатку № 3 до договору в наступній редакції:

- "4.5.2. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачеві і становить 41 608,11 грн. (сорок одна тисяча шістсот вісім гривень 11 коп.), у т. ч. ПДВ - 20 %.";

- "1. Постачальник здійснює з 01.07.2015 року по 31.12.2015 року постачання природного газу Споживачу для власного споживання в обсязі 4,615 тис.куб.м., у тому числі по місяцях та кварталах:

- у листопаді 2015 року - 1,226 куб.м.;

- у грудні 2015 року - 3,389 куб. м.".

За змістом п.3.6. договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, підписаного споживачем та газорозподільним підприємством відповідно до пункту 2.5. розділу ІІ Договору.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п.3.9 договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пункту 4.2. цього розділу є обов'язковою для сторін. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору. У випадку зміни ціни, розрахованої відповідно до пункту 4.2 цього розділу, сторони зобов'язуються внести зміни до цього договору шляхом укладення додаткової угоди. У разі, якщо споживач відмовляється укласти додаткову угоду про зміну ціни, споживач зобов'язаний з 01 числа місяця, у якому постачальник визначає нову ціну, документально оформлювати обсяги спожитого газу із ресурсу іншого постачальника (п.4.4. договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.10.2015 року).

Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно (п.4.5. договору).

Відповідно до п.4.6. договору, оплата вартості послуг з газопостачання здійснюється споживачем на умовах щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку №3 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду.

Згідно з п.4.6.1. споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договореного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу, наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.6.2. договору).

Відповідно до п.4.6.5. договору, у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Сторонами досягнуто згоди, що в силу положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати його укладення, а саме: з 01.08.2015 року (п.10.1. договору).

Постачальник поставив споживачу природний газ в обсязі 8,228 тис.куб.м. на суму 64 600,99 грн., що підтверджується підписаними Актами приймання-передачі природного газу (згідно з Державним класифікатором та послуг ДК 016-2010 код 06.20.1 газ природний, скраплений або в газоподібному стані) до договору на постачання природного газу від 14.09.2015 року № 2015/ТП-БО-04316:

- № ДОЗ0000826 від 31.01.2016 року на суму 25 776,01 грн.;

- № ДО300006928 від 29.02.2016 року на суму 20 484,20 грн.;

- № ДО300013885 від 31.03.2016 року на суму 18 340,78 грн.

Вказані акти підписані позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень щодо обсягів та якості отриманого природного газу, акти підписані представником відповідача та скріплені відтиском його печатки.

Відповідач не здійснив оплату за отриманий в січні, лютому та березні 2016 року природний газ. Станом на час розгляду справи заборгованість за поставлений природний газ за січень, лютий та березень 2016 року складала 64 600,99 грн.

Причиною виникнення спору є несплата комунальним закладом "Нікопольський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" 64 600,99 грн. за природний газ отриманий в січня, лютому та березні 2016 року, у зв'язку з чим позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому, статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін (частина друга статті 207 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, з огляду на викладене доказів укладення між сторонами додаткової угоди на продовження терміну дії вищевказаного договору та збільшення об'ємів постачання природного газу для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів не надано.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За приписом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За таких обставин дії позивача з передачі природного газу за Актами приймання-передачі природного газу № ДОЗ0000826 від 31.01.2016 року на суму 25 776,01 грн., № ДО300006928 від 29.02.2016 року на суму 20 484,20 грн., № ДО300013885 від 31.03.2016 року на суму 18 340,78 грн. та дії відповідача щодо прийняття природного газу, свідчать про те, що у відповідача виникло зобов'язання з оплати отриманого у позивача природного газу.

Товар, зазначений у вище вказаних актах приймання-передачі природного газу, прийнято у позивача без будь-яких зауважень до їх оформлення, вказані акти підписані відповідачем та скріплені його печаткою.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України (п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи викладене, строк оплати товару (природного газу) за вказаними вище актами приймання-передачі природного газу настав, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 64 600,99 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Як передбачено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтями 251, 253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Статтею 530 Цивільного кодексу визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 718,92 грн. за загальний період з 02.02.2016 року по 12.07.2016 року та інфляційні втрати у сумі 1 952,38 грн. за загальний період з березня по травень 2016 року не підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 323,28 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального закладу "Нікопольський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (53283, Дніпропетровська область, Нікопольський район, смт. Червоногригорівка, вулиця Леніна, будинок 31-А, ідентифікаційний код 37677525) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, будинок 2, п/р 26001110030 в ПАТ Банк "Кліринговий дім", МФО 300647, ідентифікаційний код 39572642) основний боргу у розмірі 64 600,99 грн. та 1 323,28 грн. витрат зі сплати судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.09.2016 року.

Суддя ОСОБА_3