Рішення

від 13.09.2016 по справі 910/10784/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016Справа №910/10784/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» Пантіної Л.О.

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014»

треті особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний Банк України, Товариство з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Бондаренко М.Г. (представник за довіреністю);

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився;

від третьої особи 1 - Кібець Р.Р. (представник за довіреністю);

від третьої особи 2 - не з'явився;

від третьої особи 3 - Кушнір В.Д. (представник за довіреністю);

від третьої особи 4 - не з'явився;

від третьої особи 5 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» Пантіної Л.О. звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014», треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний Банк України, Товариство з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до постанови Правління НБУ від 28 серпня 2015 №562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28 серпня 2015 №158, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» (копія постанови долучена позивачем до позову).

Згідно з даним рішенням з 31 серпня 2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УПБ» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ», визначені статтями 37 та 38, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіній Любові Олександрівні строком на 1 рік з 31 серпня 2015 року до 30 серпня 2016 року включно.

В подальшому, під час тимчасової адміністрації позивача, перевірки правочинів, вчинених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, у зв'язку з чим виявлено правочин, вчинений між позивачем та ТОВ «ФК Аурум Фінанс» щодо відступлення права вимоги, а саме, договір про відступлення прав вимоги від 27.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованого у реєстрі за №6332, який є нікчемним на підставі ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідно до протоколу №3 від 30.06.2015 засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) на виконання наказу №26/ТА від 29.05.2015. Так, за вказаним правочином, на думку позивача, банк безоплатно здійснив відчуження майна (оскільки розрахунки за спірним договором було проведено через внутрішній рахунок банку, тоді як постановою Правління Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ обмеженням щодо обов'язку ПАТ «УПБ» під час здійснення особливого режиму контролю здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України); банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а також банк уклавши договір застави майнових прав здійснив відчуження майна (майнових прав), за ціною нижчою від звичайної, за наслідком чого банк отримав збитки.

За таких обставин, позивач, керуючись ст.216 Цивільного кодексу України, просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме зобов'язати відповідача повернути позивачу права майнової вимоги, отримані за договором про відступлення права вимоги від 27.05.2015, укладеним між позивачем та відповідачем, а також повернути оригінали документів, отримані згідно з актом приймання-передачі від 27.05.2015, за зобов'язаннями боржника, а саме: Договір про відкриття кредитної лінії №130 від 14.04.2006 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього); Іпотечний договір від 14.04.2006, посвідчений державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. реєстровим номером 1-1897 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього); Договір застави майна №130-1 від 25.04.2006 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього); Договір поруки №130-3 від 26.09.2011(з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього); Договір про відкриття траншевої кредитної лінії №42 від 04.06.2009 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього); Договір застави майна №42-1 від 04.06.2009 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього).

Крім того, позивач просив суд внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни про суб'єктів в записі про іпотеку №402883 та зміни про суб'єктів в записі про обтяження №402794.

Також просив внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про обтяжувача в записі зареєстрованого за №14475509.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс» явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, проте через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зокрема зазначив, що оскільки між сторонами існує спір про встановлення нікчемності договору про відступлення прав вимоги, позивач мав заявляти відповідний позов про встановлення нікчемності до компетентних судових органів, чого не було здійснено, отже посилання позивача на нікчемність договору про відступлення прав вимоги не повинно прийматись судом до уваги. Відповідач зазначає, що при винесенні рішення про нікчемність спірного договору у зв'язку з порушенням під час його укладення Постанови НБУ від 30.04.2015 №293/БТ уповноважена особа Фонду вийшла за межі наданих їй законом повноважень, оскільки віднесла спірний договір до нікчемних не лише з підстав, визначених ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а й з підстав, не встановлених спеціальним законом. Відповідач зазначає, що Постанови НБУ від 30.04.2015 № 293/БТ не є законом, відповідно, порушення її вимог не може призвести до нікчемності правочину. Вказана Постанова НБУ є актом індивідуальної дії, чинність якого направлена тільки на позивача і не може розповсюджуватись на інших осіб, наслідком порушення акту індивідуальної дії може бути лише застосування НБУ до позивача заходів впливу за порушення банківського законодавства відповідно до ст.73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а не визнання правочину недійсним.

Відповідач зазначає, що заборона позивачу використовувати для розрахунків в національній валюті прямі кореспондентські рахунки та зобов'язання позивача здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок в НБУ стосувались виключно міжбанківських переказів і не поширюються на внутрішньобанківські операції позивача. Постановою НБУ від 30.04.2015 № 293/БТ позивачу не заборонено здійснювати платежі юридичних осіб - клієнтів банку та не передбачено отримання згоди куратора НБУ на укладення позивачем договір про відступлення права вимоги.

Також відповідач у відзиві зазначає, що оскільки між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014» було укладено Договір відступлення права вимоги від 02.07.2015 та Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором від 20.07.2015, належним кредитором за Договором про надання кредиту є ТОВ «Гурман 2014».

Представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014» в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи 1 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник третьої особи 2 - Національного банку України в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку, разом з тим подав письмові пояснення по суті спору в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Третя особа 3 - Товариство з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених в письмових пояснення по суті спору.

Представники третіх осіб 4-5 в судове засідання не з'явились, пояснень по суті спору не надали, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів та третіх осіб 2 та 4-5 за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.05.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс» (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги, згідно п.1 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Меблевий комбінат «Стрий» (боржник), а новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, визначеній в п.5 цього договору, у порядку та строки, встановлені цим договором, та набуває права вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу права вимоги за:

- Договором про відкриття кредитної лінії №130 від 04.04.2006 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього (Кредитний договір 1), які були укладені між ВАТ «Український Професійний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Український Професійний Банк», та ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий», правонаступником якого є ТДВ «Меблевий комбінат «Стрий»;

- Іпотечним договором від 04.04.2006, посвідченим державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. за реєстровим номером 1-1897 (Іпотечний договір), предметом якого є іпотека належного Боржнику нерухомого майна - комплексу, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Грабовецька, буд. 3, згідно переліку, вказаному а п.6 Іпотечного договору з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, які були укладені між Відкритим акціонерним товариством «Український Професійний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Український Професійний Банк», та Відкритим акціонерним товариством «Меблевий комбінат «Стрий», правонаступником якого є ТДВ «Меблевий комбінат «Стрий»;

- Договором застави майна №130-1 від 25.04.2006 (Договір застави 1), згідно з яким в заставу передані основні засоби , перелік яких викладено в Договорі застави 1, з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, які були укладені між ВАТ «Український Професійний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Український Професійний Банк», та ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий», правонаступником якого є ТДВ «Меблевий комбінат «Стрий»;

- Договором поруки №130-3 від 26.09.2011 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього (Договір поруки), які були укладені між ПАТ «Український Професійний Банк», ТДВ «Меблевий комбінат «Стрий» та ТОВ «ТД «Українські меблі»;

- Договором про відкриття траншевої кредитної лінії №42 від 04.06.2009 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього (Кредитний договір 2), які були укладені між ВАТ «Український Професійний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Український Професійний Банк», та ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий», правонаступником якого є ТДВ «Меблевий комбінат «Стрий»;

- Договором застави майна №42-1 від 04.06.2009 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього (Договір застави 2), згідно з яким в заставу передано майно. Вказане в Договорі застави 2, які були укладені між ВАТ «Український Професійний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Український Професійний Банк», та ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий», правонаступником якого є ТДВ «Меблевий комбінат «Стрий»;

Згідно п.2 Договору про відступлення права вимоги до Нового кредитора переходять всі права Первісного кредитора за Кредитним договором 1, Кредитним договором 2, в тому числі, але не виключно, права вимоги сплати заборгованості за кредитом, несплачених процентів, комісій та штрафних санкцій за Кредитним договором в розмірі, який буде існувати на момент переходу прав вимоги, вказаний в п.3 цього договору, а також всі права заставодержателя по Договору застави 1, Договору застави 2 та Договору поруки, а також всі права іпотекодержателя за Іпотечним договором.

За умовами п.3 Договору про відступлення права вимоги, заборгованість за Кредитним договором 1 становить 2280086,28 дол. США та 1800396,40 Євро. Заборгованість за Кредитним договором 2 становить 1668698,24 грн.

Відповідно до п.5 зазначено договору, за відступлення права вимоги за Кредитними договорами новий кредитор сплачує первісному кредитору кошти в українських гривнях в розмірі 4600000,00 грн., без податку на додану вартість , які сплачуються новим кредитором первісному кредитору протягом 2-х (двох) банківських днів з дня укладення цього договору. Ціна продажу сплачується шляхом перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора за наступними реквізитами: отримувач платежу: Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк»; банк отримувача - Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк»; № рахунку: 37393625360002; ідентифікаційний код: 19019775; МФО: 300205; призначення платежу: «Оплата за договором відступлення права вимоги від 27.05.2015».

Права вимоги за Кредитним договором є такими, що передані новому кредитору з моменту підписання акту приймання-передачі права вимоги. Акт приймання-передачі права вимоги підписується виключно після отримання первісним кредитором ціни продажу в повному обсязі (п.6 Договору).

Відповідно до акту приймання-передачі від 28.05.2015, на підставі п.6 Договору про відступлення прав вимоги, укладеного між сторонами, позивач передав, а відповідач-1 прийняв права за зобов'язанням ТОВ та наступні документи:

- Договір про відкриття кредитної лінії №130 від 14.04.2016 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього;

- Іпотечний договір від 14.04.2006 посвідчений державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. за реєстровим номером 1-1897 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього;

- Договір застави майна №130-1 від 25.04.2006 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього;

- Договір поруки №130-3 від 26.09.2011 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього;

- Договір про відкриття траншевої кредитної лінії №42 від 04.06.2009 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього;

- Договір застави майна №42-1 від 04.06.2009 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього;

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс» відступило своє право вимоги до ТДВ «Меблевий комбінат «Стрий» Товариству з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014» згідно Договору про відступлення права вимоги від 02.07.2015 та Договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 20.07.2015.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору про відступлення прав вимоги від 27.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованого у реєстрі за № 6332, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про відступлення права вимоги (правочином щодо заміни кредитора в зобов'язанні).

Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 №107 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «УПБ», згідно з яким з 29.05.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ». Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» запроваджено строком на 3 місяці з 29.05.2015 р. по 28.08.2015 р. включно.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» Л.О. Пантіної №26/ТА від 29.05.2015 вирішено здійснити перевірку договорів (інших правочинів), укладених позивачем протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до протоколу №3 від 30.06.2015 засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) на виконання наказу №26/ТА від 29.05.2015, комісією з перевірки договорів (інших правочинів) було виявлено наступні порушення норм законодавства при укладенні, зокрема, договору про відступлення права вимоги від 27.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованого у реєстрі за №6332, а саме: постановою №293/БТ позивача було віднесено до категорії проблемних та запроваджено певні обмеження, зокрема заборонено передавати в забезпечення третім особам майно та активи Банку (десятий абзац пункту 3. Постанови №293/БТ). Так, договір відступлення було укладено 27.05.2015, під час дії обмежень, запроваджених Постановою №293/БТ, при цьому у цей період укладення таких договорів було Банку заборонено оскільки за своєю суттю вказаний договір відступлення мав на меті задоволення вимог кредитора Банку - ТОВ «ФК Аурум Фінанс».

Також відповідно до протоколу №3 від 30.06.2015 засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) на виконання наказу №26/ТА від 29.05.2015, при розрахунках по договору відступлення, що здійснювалися в національній валюті України, платежі проходили не через кореспондентський рахунок Банку, відкритий у Національному банку України, чим було прямо порушено заборону, встановлену Постановою №293/БТ, відповідно до якої під час здійснення особливого режиму контролю всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок Банку, відкритий у Національному банку України.

Крім того, в протоколі №3 від 30.06.2015 засідання комісії з перевірки договорів зазначено, що умови Договору відступлення, укладеного між Банком та ТОВ «ФК Аурум Фінанс», прямо передбачають передачу ТОВ «ФК Аурум Фінанс», що є одночасно кредитором Банку, майнових прав за Кредитним договором та надає кредитору Банку - ТОВ «ФК Аурум Фінанс» переваги перед іншими кредиторами.

Також банк уклавши правочин відступлення права вимоги, здійснив відчуження майна (майнових прав), за ціною, нижчою від звичайної, а саме 4600000,00 грн. в той час як сума майнових вимог банку до позичальника становила 2280086,28 дол. США, 1800396,40 Євро та 1668698,24 грн., тобто всього 92658456,25 грн. (еквівалент переданої заборгованості за курсом НБУ станом на 27.05.2015), у зв'язку з чим банк отримав збитки, що прямо зазначено у п.3 ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як ознака нікчемності правочину.

Крім того, умови договору відступлення, укладеного між Банком та ТОВ «ФК Аурум Фінанс», прямо передбачають передачу контрагенту, що є одночасно кредитором банку, майнових прав за кредитним договором та договорами забезпечення за ціною, що є значно нижчою вартості відступлених майнових прав, а отже надають кредитору - ТОВ «ФК Аурум Фінанс» переваги перед іншими кредиторами, не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, що прямо зазначено у п.7 ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як ознака нікчемності правочину.

За таких обставин, комісією з перевірки договорів (інших правочинів) вирішено затвердити результати перевірки, якою виявлено договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Чуловським В.А. та зареєстрованого у реєстрі за №6332, таким що є нікчемним згідно зі ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» Л.О. Пантіною було складено повідомлення про нікчемність правочину, адресоване Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс», відповідно до якого останнє повідомляється про нікчемність договору про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованого у реєстрі за №6332. Вказаним повідомленням про нікчемність правочину позивач просив повернути протягом десяти днів з дня отримання повідомлення, всі отримані згідно з умовами нікчемного договору оригінали документів (кредитні договори, договори забезпечення, всі інші документи відповідно до акту приймання-передачі від 27.05.2015).

Як встановлено судом, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 №107 «Про запровадження тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», згідно з яким з 29.05.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк».

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Відповідно до п.16 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Уповноважена особа Фонду:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно з приписами ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Позивачем, як підставою нікчемності договору відступлення права вимоги вказується на те, що банк уклавши правочин відступлення права вимоги, здійснив відчуження майна (майнових прав), за ціною, значно нижчою від звичайної, а саме 4600000,00 грн. в той час як сума майнових вимог банку до позичальника становила 2280086,28 дол. США, 1800396,40 Євро та 1668698,24 грн., тобто всього 92658456,25 грн. (еквівалент переданої заборгованості за курсом НБУ станом на 27.05.2015), у зв'язку з чим банк отримав збитки, що прямо зазначено у п.3 ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як ознака нікчемності правочину.

Як встановлено судом, за змістом п. 5 договору про відступлення права вимоги від 27.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованого у реєстрі за №6332, за відступлені права вимоги за кредитним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору кошти в українських гривнях в розмірі 4600000,00 грн. без ПДВ, які сплачуються новим кредитором первісному кредитору протягом 2 банківських днів з дня укладення цього договору. Ціна продажу сплачується шляхом перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора за наступними реквізитами: отримувач платежу: Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк»; банк отримувача - Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк»; № рахунку: 37393625360002; ідентифікаційний код: 19019775; МФО: 300205; призначення платежу: «Оплата за договором відступлення права вимоги від 27.05.2015».

При цьому згідно п. 3 зазначеного договору заборгованість за кредитними договорами становить 2280086,28 дол. США, 1800396,40 Євро та 1668698,24 грн.

Отже, банк, уклавши договір про відступлення права вимоги, здійснив відчуження майнових прав за ціною, що відрізняється більш як на 20% від суми майнових вимог до ТДВ «Меблевий комбінат «Стрий», що прямо зазначено у п.3 ч.3 с.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як ознака нікчемності правочину.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що договір відступлення права вимоги від 27.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований у реєстрі за №6332 є нікчемним за підставами передбаченими в п.3 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

При цьому, наданий відповідачем 1 - ТОВ «ФК Аурум Фінанс» висновок про вартість з оцінки майна, не є належним доказом і не приймається судом до уваги з огляду на те, що на момент укладення нікчемного договору, такої оцінки не існувало. Вказаний висновок було підготовлено 15.05.2015 Приватним підприємством «Манускрипт», а оцінку права майнової вимоги здійснювала фізична особа - ОСОБА_12 Замовником вказаної оцінки було ТОВ «ФК Аурум Фінанс».

У зв'язку з поданням ТОВ «ФК Аурум Фінанс» зазначеного доказу, банком було проведено внутрішню перевірку за результатами якої встановлено, що жодних документів вказаному оцінювачу для проведення оцінки вартості права майнової вимоги, ані 15.05.2015, ані раніше банком не надавалось. Докази протилежного сторонами процесу та третіми особами суду надані не були та в матеріалах справи не містяться.

В силу приписів статті 11 Закону України від 12.07.2001 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

На момент проведення оцінки ПАТ «УПБ» було єдиним правомірним власником права майнової вимоги до боржника, проте жодних документів оцінювачу не передавало, доручень ТОВ «ФК Аурум Фінанс» чи іншим особам на проведення оцінки банком не надавалось.

З огляду на зазначене, висновок Приватного підприємства «Манускрипт» у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України є неналежним доказом, у зв'язку з чим судом не приймається.

Разом з тим, суд відхиляє інші доводи позивача, як підставу для визнання договору відступлення права вимоги нікчемним, з огляду на наступне.

За твердженнями позивача, договір відступлення прав вимоги від 27.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований у реєстрі за №6332, є нікчемним, оскільки банк за ним безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (оскільки фактично грошові кошти на рахунок банку не надходили, натомість були проведені штучні банківські транзакції), банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, а також з підстав того, що його умови передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Як встановлено судом, за змістом п.5 договору про відступлення права вимоги від 27.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований у реєстрі за №6332 за відступлені права вимоги за кредитним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору кошти в українських гривнях в розмірі 4600000,00 грн. без ПДВ, які сплачуються новим кредитором первісному кредитору протягом 2 банківських днів з дня укладення цього договору.

Таким чином, договір відступлення прав вимоги від 27.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. є оплатним, оскільки сторони такого договору встановили вартість, яку відповідач повинен сплатити позивачу за відступлення права вимоги (4600000,00 грн.).

При цьому, доводи позивача стосовно безоплатності відступлення права вимоги/відмови від такого майнового права за договором 27.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованим у реєстрі за №6332, ґрунтуються на тому, що переказ коштів, за умовами даного договору було здійснено на внутрішній рахунок банку, в той час, як постановою Правління Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ було встановлено певні обмеження щодо діяльності банку.

Суд зазначає, що порушення постанови правління Національного банку України №293/БТ, на які посилається позивач, не є підставою нікчемності правочинів в розумінні ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі порушення банками банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, нормативно-правових актів Національного банку України, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Пунктом 12.3 Розділу 12 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346 встановлено, що рішення Правління Національного банку про віднесення банку до категорії проблемних містить, зокрема: строк, протягом якого проблемний банк зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, але не більше 180 днів; обмеження у діяльності банку; порядок та строки повідомлення проблемним банком про стан виконання заходів щодо фінансового оздоровлення банку, а також приведення банком своєї діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства.

Нормами ч.6 ст.67 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п.5.1. глави 5 розділу 1 Положення №346 передбачено право Національного банку України запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора в разі потреби в посиленні контролю за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання ним своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами.

Постановою Правління Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015 «Про віднесення ПАТ «Український професійний банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» були встановлені обмеження у діяльності ПАТ «Український професійний банк», як юридичної особи, що входить до банківської системи України, банку було заборонено передавати в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам майно та активи банку без погодження з Національним банком України, був призначений куратор банку з числа працівників Національного банку, заборонено банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки, всі розрахунки мали бути здійснені виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України.

Отже, постановою Правління Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015 були встановлені обмеження у діяльності ПАТ «Український професійний банк», як юридичної особи, що входить до банківської системи України.

Суд зазначає, що вказана Постанова НБУ від 30.04.2015 не є нормативно-правовим актом, оскільки не зареєстрована в Мінюсті, містить гриф «банківська таємниця», а отже є актом індивідуальної дії, чинність якого може бути направлена індивідуально тільки на позивача.

Наслідком порушення акту індивідуальної дії може бути лише застосування Національним банком України до позивача заходів впливу за порушення банківського законодавства відповідно до ст.73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Постанови Правління НБУ від 17.08.2012 №346 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу», а не визнання правочину недійсним.

Більше того, невідповідність укладеного договору вимогам постанови НБУ не визначено як підставу нікчемності ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, за своєю правової природою договір про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 не відноситься до договорів, що забезпечують виконання зобов'язань, а отже, його укладення не могло порушити встановленого абз.10 п.3 Постанови НБУ від 30.04.2015 обмеження щодо передачі в забезпечення майна та активів.

Заборона позивачу використовувати для розрахунків в національній валюті прямі кореспондентські рахунки та зобов'язання позивача здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок в НБУ (п.5 та п.6 Постанови НБУ від 30.04.2015) стосувались міжбанківських переказів і не поширюються на внутрішньобанківські операції позивача.

Дана позиція узгоджуються зі змістом норми ст.75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно з якою у випадку віднесення Національним банком України банку до категорії проблемних, останньому забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Відповідач не є банківською установою, тому не має можливості згідно закону відкривати кореспондентський рахунок в іншому банку, в тому числі в Національному банку України, а також здійснювати міжбанківські перекази. Грошові кошти за Договором про відступлення прав вимоги від 27.05.2015 були перераховані відповідачем позивачу саме з власного поточного рахунку, відкритого в позивача. Таким чином, розрахунки між юридичною особою-клієнтом (відповідачем) і банком (позивачем) не є міжбанківськими переказами і не можуть (не повинні) здійснюватись через кореспондентський рахунок в іншому банку, в тому числі через кореспондентський рахунок позивача в НБУ.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що підстава нікчемності правочину, зазначена в п.2 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не має місця у даному випадку, оскільки укладення договору 27.05.2015 року не призвело до визнання банку неплатоспроможним, адже ще 30.04.2015 року банк було віднесено до категорії проблемних.

Щодо підстави нікчемності договору, передбаченої п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», то у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що інші кредитори банку, крім позивача, виявили бажання укласти договір про відступлення вимоги і саме ТОВ «ФК Аурум Фінанс» було надано перевагу в укладенні спірного договору.

Відповідно до ч.2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі встановлення такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Судом встановлено, що договір відступлення прав вимоги від 27.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований у реєстрі за №6332 є нікчемним за підставами передбаченими в п.3 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з п.1 ч.4 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Повідомлення про нікчемність договору про відступлення було направлене ТОВ «ФК Аурум фінанси» 21.07.2015 за № 01-10/2846 з вимогою в 10-денний термін з дня його отримання повернути всі отримані згідно нікчемного договору оригінали документів.

Відповідно до ч.5 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на те, що договір про відступлення права вимоги від 27.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований у реєстрі за №6332 є нікчемним і відповідач досі не передав позивачу все отримане за цими договорами (документи) суд приходить висновку про наявність підстав для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом зобов'язання повернути оригінали документів отримані згідно Акту приймання-передачі від 27.05.2015.

Щодо позовних вимог в частині внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно змін про суб'єктів в записі про іпотеку №402883 та змін про суб'єктів в записі про обтяження №402794, також внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про обтяжувача в записі зареєстрованого за №14475509, то суд вважає за необхідне зазначити, що права позивача на момент подачі позову в даній частині не порушені, а заявлені вимоги є передчасними, у зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс» (02121, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3; ідентифікаційний код 39243396) повернути Публічному акціонерному товариству «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, буд. 15; ідентифікаційний код 19019775) права майнової вимоги, отриманні за договором відступлення прав вимоги №б/н від 27.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованого у реєстрі за №6332, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс».

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс» (02121, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3; ідентифікаційний код 39243396) повернути Публічному акціонерному товариству «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, буд. 15; ідентифікаційний код 19019775) оригінали документів отримані згідно Акту приймання-передачі від 27.05.2015, а саме:

- Договір про відкриття кредитної лінії №130 від 14.04.2006 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього);

- Іпотечний договір від 14.04.2006, посвідчений державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. реєстровим номером 1-1897 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього);

- Договір застави майна №130-1 від 25.04.2006 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього);

- Договір поруки №130-3 від 26.09.2011 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього);

- Договір про відкриття траншевої кредитної лінії №42 від 04.06.2009 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього);

- Договір застави майна №42-1 від 04.06.2009 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014» (01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 45/1; ідентифікаційний код 39408355) повернути Публічному акціонерному товариству «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, буд. 15; ідентифікаційний код 19019775) права майнової вимоги, отриманні за договором відступлення прав вимоги №б/н від 27.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованого у реєстрі за №6332, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс».

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014» (01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 45/1; ідентифікаційний код 39408355) повернути Публічному акціонерному товариству «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, буд. 15; ідентифікаційний код 19019775) оригінали документів отримані згідно Акту приймання-передачі від 27.05.2015, а саме:

- Договір про відкриття кредитної лінії №130 від 14.04.2006 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього);

- Іпотечний договір від 14.04.2006, посвідчений державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. реєстровим номером 1-1897 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього);

- Договір застави майна №130-1 від 25.04.2006 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього);

- Договір поруки №130-3 від 26.09.2011 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього);

- Договір про відкриття траншевої кредитної лінії №42 від 04.06.2009 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього);

- Договір застави майна №42-1 від 04.06.2009 (з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс» (02121, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3; ідентифікаційний код 39243396) на користь Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, буд. 15; ідентифікаційний код 19019775) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман 2014» (01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 45/1; ідентифікаційний код 39408355) на користь Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 15; ідентифікаційний код 19019775) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 16.09.2016

Суддя Я.В. Маринченко