Рішення

від 08.09.2016 по справі 910/13031/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2016Справа №910/13031/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/13031/16

за позовом державного видавництва «Преса України» Державного управління справами;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство

«Мир Квартир»;

про стягнення 250 628,14 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Арделян Ю.В., довіреність № 1-122-д від 28.12.2015р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось державне видавництво «Преса України» Державного управління справами (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Мир Квартир» (надалі - відповідач) про стягнення 250 628,14 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з виготовлення поліграфічної продукції № 1-П від 04.10.2012р. у визначений строк не розрахувався за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 142 622,40 грн., за прострочення оплати якої нарахована пеня в сумі 108 005,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2016р. порушено провадження у справі № 910/13031/16 та призначено її розгляд на 11.08.2016р.

11.08.2016р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла довідка про відсутність аналогічного спору.

Присутній у судовому засіданні 08.09.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та надав на вимогу суду письмові пояснення.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.07.2016р. та ухвали від 11.08.2016р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 19.07.2016р. та ухвалу від 11.08.2016р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2012р. між Державним видавництвом «Преса України» Державного управління справами (за договором - виконавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Мир Квартир» (за договором - замовник, відповідач) було укладено Договір про надання послуг з виготовлення поліграфічної продукції № 1-П, відповідно до умов п.1.1 якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по виготовленню поліграфічної продукції. Тираж, характеристики продукції, що виготовляються, та вартість робіт вказуються у відповідному Додатку, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п.2.2 договору, виконавець зобов'язується розпочати виконання робіт за цим Договором у день підписання Сторонами Додатку на відповідне замовлення та за умови надання замовником електронного макету виробу, якщо інше не передбачено умовами Додатку. У разі встановлення Додатком передплати, виконавець розпочинає виконання робіт виключно після здійснення передплати з урахуванням вимог цього пункту.

Відповідно до п. 2.3 договору, виконавець зобов'язується виконати роботи у терміни, що зазначаються в Додатку, за умови виконання замовником п.2.2 Договору. В противному випадку, порушення термінів виконання робіт є виною Замовника.

Загальна сума договору складає суму всіх Додатків (п.3.1 Договору)

Пунктом 3.2 договору передбачено, що поліграфічні роботи з виготовлення Поліграфічної продукції, що були виконані у період з моменту укладання договору до 31.05.2013р. (включно), замовник зобов'язується оплачувати протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з дня закінчення виготовлення цієї Поліграфічної продукції. Поліграфічні роботи з виготовлення Поліграфічної продукції, що були виконані у період з 01.06.2013р. до дня закінчення строку дії договору (включно), замовник зобов'язується оплачувати протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня завершення виготовлення цієї Поліграфічної продукції.

Умовами п.3.3 договору встановлено, що підтвердженням фактично виконаних робіт є накладна про передачу Поліграфічної продукції замовнику чи іншій уповноваженій замовником особі; або накладна про передачу готової Поліграфічної продукції з цеху виконавця на склад виконавця, у разі якщо замовник з будь-яких причин не отримав тираж (частину тиражу) готової Поліграфічної продукції.

Відповідно до п.4.1 договору, виконані роботи приймаються повноважним представником замовника після повного виконання робіт (або поетапно кожної окремої партії продукції) та оформлюються Актами прийому - передачі виконаних робіт.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що замовник зобов'язаний провести оплату та прийняти виконані роботи відповідно до умов даного Договору.

Умовами п.9.1 договору визначено, що цей Договір є укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається з наявних у справі доказів, на виконання умов договору позивачем було виготовлено поліграфічну продукцію, що підтверджується накладними № 1018 від 26.09.2014р. на суму 17 096,40 грн., № 988 від 19.09.2014р. на суму 16 010,40 грн., № 949 від 12.09.2014р. на суму 16 070,40 грн., № 904 від 05.09.2014р. на суму 15 174,00 грн., № 759 від 08.09.2014р. на суму 15 524,40 грн., №719 від 01.09.2014р. на суму 15 524,40 грн., № 797 від 15.08.2014р. на суму 14 694,00 грн., № 837 від 22.08.2014р. на суму 16 872,00 грн., № 867 від 29.08.2014р. на суму 15 656,40 грн., а також відповідними актами здачі-прийняття робіт(надання послуг), копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали було оглянуто в судовому засіданні, на загальну суму 142 622,40 грн.

Факт отримання відповідачем поліграфічної продукції також підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (типова форма № М-2), копії яких наявні в матеріалах справи.

Однак, відповідач в порушення умов договору, станом на день звернення позивача з позовом до суду за отриману поліграфічну продукцію не оплатив, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за надані послуги в сумі 142 622,20 грн.

Отже, на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становила 142 622,20 грн.

Згідно з приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг за представленими накладними та актами надання послуг та не надано доказів оплати отриманих послуг, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 142 622,40 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а відтак підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 108 005,74 грн. - пені, яка нарахована за період з 26.11.2014р. по 20.07.2016р.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 5.1 договору передбачено, що за прострочення термінів оплати замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, умовами п.5.9 договору сторони встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення сторонами виконання зобов'язання здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язання, починаючи від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, по день виконання зобов'язання у повному обсязі, незалежно від строку, протягом якого зобов'язання порушувалося.

Тобто, сторонами в умовах договору погоджено нарахування штрафних санкцій протягом всього періоду прострочення виконання зобов'язання, понад шість місяців.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, викладений у письмових пояснення вих. № 1-769-к від 08.09.2016р., визнав його обґрунтованим частково, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 107 825,09 грн. згідно з уточненим розрахунком суду, з урахуванням, що в 2016 році 366 днів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Мир Квартир» (01042, пров. Новопечерський, 19/3, корпус 3, оф. 5; код ЄДРПОУ 38291983) на користь державного видавництва «Преса України» Державного управління справами (03047, м. Київ, пр. Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 05905668) 142 622 грн. 40 коп. основного боргу, 107 825 грн. 09 коп. - пені та 3756 грн. 71 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 13.09.2016р.

Суддя А.І. Привалов