Рішення

від 10.08.2016 по справі 911/2046/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2016 р. Справа № 911/2046/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/2046/16

за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Розвитку», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Антей», АР Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське

про стягнення 1427461,16 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 23 від 21.06.2016;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Розвитку» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Антей» (далі-відповідач) про стягнення 1427461,16 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Кредитного договору № KKANG.155333.003 від 19.08.2013, в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом в сумі 793615,96 грн. та заборгованість за процентами в сумі 456826,74 грн., з огляду на наявність яких позивачем нараховано 177018,46 грн. пені.

Ухвалою суду від 29.06.2016 порушено провадження у справі № 911/2046/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до п 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

Ухвалою суду від 20.07.2016 розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено.

В судових засіданнях 20.07.2016 та 10.08.2016 представником позивача надані документи, витребувані судом та підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання 27.07.2016 та 10.08.2016 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Антей» (відповідач) знаходиться на території Автономної Республіки Крим в смт. Гвардійське, приймання поштової кореспонденції у якій на разі зупинено, у зв’язку з чим судом здійснені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю, зокрема, розміщена інформація на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет ( www.ko.arbit.gov.ua/sud5012 ), в розділі «Новини та події суду» від 29.06.2016 та від 21.07.2016.

Вимоги ухвал суду від 29.06.2016 та від 20.07.2016 відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.

Дослідивши наявні у справі докази та надані додаткові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2013 між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) укладений Кредитний договір № KKANG.155333.003, відповідно до умов п. 1 якого, банк зобов’язався надати позичальнику в тимчасове користування грошові кошти (кредит), у розмірі 1343048,00 грн., для придбання позичальником трактора марки John Deer, серії 8335 R,, в кількості 1 шт. за Договором постачання № 05/06 від 05.06.2013, укладеного з ТОВ «ОСОБА_3 Моторс».

Строк користування кредитом встановлений до 18.08.2015 (включно) та встановлена процентна ставка за користування кредитом - 18,0 %.

Пунктами 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 договору визначено, що моментом надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві.

Період сплати процентів встановлюється з 1 по 5 число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору. Заборгованість за процентами сплачується в сумі залишку на 1 число кожного поточного місяця за попередній місяць, починаючи з дати підписання договору. При несплаті процентів у зазначений строк, вони вважаються простроченими.

Повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на транзитний рахунок, визначений договором, згідно з графіком погашення, який є невід’ємною частиною договору.

У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом припадає на вихідні або святкові дні, зазначені платежі повинні бути здійснені в перший банківський день після вихідного або святкового.

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до останнього дня місяця (включно). Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.

Нарахування процентів здійснюється щоденно, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом, виходячи з 360 днів у році.

Відповідно до п.п. 3.1.9, 6.1 договору, банк має право достроково стягнути кредит та проценти при умові порушення позичальником будь-якого із зобов’язань передбачених умовами договору.

Умовами п. 7.1 договору визначено, що договір набуває чинності з дати його підписання та діє до повного виконання позичальником своїх зобов’язань.

При цьому, згідно з п. 8.6 договору, сторони домовились, що строк позовної давності до вимог за цим договором, в тому числі щодо стягнення неустойки, встановлюється у 3 роки.

Між позивачем та відповідачем підписаний додаток до кредитного договору, яким погоджений графік погашення кредиту.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконував взяті на себе зобов’язання згідно з умовами кредитного договору, перерахувавши відповідачу, на підставі заявки відповідача № 214 від 20.08.2013 та розпорядження департаменту обслуговування великих корпоративних та ВІП клієнтів від 20.08.2013, кредитні кошти в сумі 1343048,00 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи завірені позивачем меморіальний ордер № 881766 від 20.08.2013 та банківські виписки з особового рахунку за період з 19.08.2013 по 17.05.2016.

Проте, користуючись грошовими коштами в межах кредиту, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов’язання згідно з умовами кредитного договору, у встановлений договором та графіком строк не здійснив повернення кредиту та не сплатив проценти за його користування, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом в сумі 793615,96 грн. та заборгованість за процентами - 456826,74 грн.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1056 1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань , крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Представник відповідача в судові засідання 20.07.2016 та 10.08.2016 не з’явився, письмових пояснень чи доказів оплати кредиту та процентів за його користування не надав, факт порушення відповідачем зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки, відповідач в порушення умов Кредитного договору № KKANG.155333.003 від 19.08.2013, у встановлений договором та графіком строк, не здійснив повернення кредиту та не сплатив проценти за його користування, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 793615,96 грн. та заборгованості по процентам - 456826,74 грн. визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом позивач, на підставі п. 6.4 кредитного договору, просить суд стягнути з відповідача 177018,46 грн. пені., нарахованої за період з 07.06.2014 по 17.05.2016 від прострочених сум.

Умовами п. 6.4 договору визначено, що за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

При цьому, як вже було зазначено, п. 8.6 договору, сторони домовились, що строк позовної давності до вимог за цим договором, в тому числі щодо стягнення неустойки, встановлюється у 3 роки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, доданий до матеріалів позовної заяви, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 177018,46 грн. пені визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Антей» (97513, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Первомайська, 50, код ЄДРПОУ 32080637) на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Розвитку» (01135, м. Київ, вул. Чорновола В’ячеслава, 25, код ЄДРПОУ 36470620) 793 615 (сімсот дев’яносто три тисячі шістсот п'ятнадцять) грн. 96 коп. заборгованості за кредитом, 456 826 (чотириста п’ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 74 коп. заборгованості за процентами, 177 018 (сто сімдесят сім тисяч вісімнадцять) грн. 46 коп. пені та 21 411 (двадцять одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 92 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 18.08.2016.

Суддя О.О. Христенко