Рішення

від 10.08.2016 по справі 911/1939/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2016 р. Справа № 911/1939/16

Господарський суд Київської області у складі

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/1939/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери»,

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітімегатрейд»,

м. Сімферополь, АР Крим

про стягнення 28 445,63 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 30.05.2016;

від відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітімегатрейд» (надалі - відповідач) про стягнення з останнього заборгованість за надані послуги по обслуговуванню рахунку в цінних паперах згідно із Договором № 403238-UA40400211 від 20.06.2014 в розмірі 11 400,00 грн. основного боргу, 8 858,89 грн. пені, 605,29 грн. 3% річних, 7 581,45 грн. інфляційних втрат за рахунок передачі позивачу у власність цінних паперів в еквіваленті зазначених сум, а також покласти на відповідача судові витрати, в т.ч. 12 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 16.06.2016 порушено провадження у справі № 911/1939/16 та призначено розгляд справи на 06.07.2016 об 11 год. 50 хв.

Справа розглядається відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, згідно якої у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечено розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва.

В судовому засіданні 06.07.2016 позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду від 16.06.2016, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвалою суду від 06.07.2016 розгляд справи було відкладено на 20.07.2016 о 12 год. 10 хв., ухвалою суду від 20.07.2016 розгляд справи було відкладено на 10.08.2016 о 10 год. 40 хв.

Представник позивача в судових засіданнях підтримував позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовні ззаяві.

Представник відповідача в судові засідання 06.07.2016, 20.07.2016 та 10.08.2016 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, про дату та місце судових засідань повідомлені у встановленому порядку ухвалами суду, які розміщались на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі інтернет ( www.ko.arbitr.gov.ua/sud5012 ) в розділі «Новини та події суду».

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судових засідань.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему України» від 06.07.2012 № 5178-VI, рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства. Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією по цінним паперам та фондовому ринку порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

20.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери», що здійснює депозитарну діяльність депозитарної установи на підставі ліцензії серії АЕ № 263454, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 01.10.2013 («Депозитарна установа», надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітімегатрейд» («Депонент», надалі - відповідач) був укладений Договір про обслуговування рахунку в цінних паперах № 403238-UA-40400211, за умовами якого позивач зобов'язується у порядку передбаченому законодавством, внутрішніми документами позивача та цим Договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах відповідача, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах відповідача на підставі розпоряджень відповідача та в іншій спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2013 № 1084/23616, внутрішніми документами позивача, а відповідач зобов`язується оплатити послуги позивача.

Відповідно до п. 7 ч. 1. ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему» депонент - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи.

Згідно п.п. 2.1.1 Договору позивач зобов`язаний відкрити відповідачу рахунок в цінних паперах протягом 3 робочих днів після надання відповідачем визначених законодавством документів для відкриття рахунку в цінних паперах.

Позивач виконав свої зобов`язання, передбачені Договором, та відкрив відповідачу рахунок в цінних паперах, що підтверджується довідкою вих. № 39 від 01.07.2016 та випискою вих. № 40 від 05.07.2016 про стан рахунку у цінних паперах.

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач оплачує послуги позивача згідно з цим Договором та відповідно до тарифів позивача, які наведені на сторінці позивача в Інтернеті за адресою: www.csd.net.ua , та є чинними в період надання таких послуг відповідачу. Відповідач погоджується з тарифами, встановленими позивачем на момент укладення цього Договору.

Згідно п. 3.3 Договору оплата послуг позивача здійснюється відповідачем до 15 числа наступного за місяцем, у якому надавалися послуги, згідно рахунку та/або акту-рахунку, який надсилається позивачем відповідачу засобами поштового зв`язку, факсом або особисто/кур`єрскою службою доставки не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавалися послуги.

Відповідно до тарифів позивача, які наведені на сторінці позивача в Інтернеті за адресою: www.csd.net.ua , тариф за надані послуги по обслуговуванню рахунку у цінних паперах становив 300,00 грн. У випадку прострочення оплати вартості послуг більші ніж 6 місяців, вартість послуг може бути збільшена вдвічі (останнє речення п. 4.5 Договору).

У період з серпня 2014 року по травень 2016 року позивач факсом направляв відповідачу рахунки-фактури на оплату обслуговування рахунку в цінних паперах (копії рахунків-фактур з доказами факсимільного направлення в матеріалах справи).

Згідно п. 3.5 Договору у випадку неотримання рахунку та/або акту-рахунку до 15-го числа місяця, наступного за місяцем отримання послуг від позивача, відповідач зобов`язаний повідомити про це позивача листом, надісланим засобами факсимільного зв`язку та/або поштовим зв`язком.

Відповідно до п. 3.9 Договору послуги позивача вважаються наданими ним належним чином та в повному обсязі, якщо до 5-го числа, наступного за місяцем отримання послуг, від відповідача не отримано обґрунтованих заперечень, щодо обсягу та якості послуг, наданих позивачем та зазначених у рахунках та/або акті здачі-прийнятті робіт (надання послуг).

За період серпень 2014 - травень 2016 з врахуванням п. 4.5 Договору позивачем нараховано 11 400,00 грн. плати за обслуговування рахунку в цінних паперах по Договору.

Згідно п. 3.6 Договору оплата послуг позивача здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача та/або у готівковій формі шляхом внесення грошових коштів у касу позивача.

Відповідно до п.п. 2.3.4 Договору відповідач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги позивача згідно з умовами та строками, передбаченими цим Договором, та тарифами позивача.

Згідно п. 5.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом року. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати (п. 5.2 Договору).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вказаних послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 11 400,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 526 , 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України ).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Доказів оплати відповідачем суми 11 400,00 грн. основного боргу до суду не надано.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 3.6 Договору відсутність оплати з боку відповідача послуг позивача протягом трьох місяців може бути підставою для застосування позивачем штрафних санкцій, передбачених п. 4.5 цього Договору.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що у випадку порушення відповідачем умов оплати послуг позивача відповідно до п. 3.3 цього Договору, позивач має право крім основної суми заборгованості перед позивачем стягнути у відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючій у термін нарахування пені, за кожен прострочений день від несплаченої суми за весь період прострочення до моменту повної оплати.

Позивачем нарахована пеня в сумі 8 858,89 грн. за період з 31.08.2014 по 06.06.2016.

Позивач розраховує пеню починаючи з 31.08.2014 на суму 11 400,00 грн., однак це остаточна сум заборгованості за період з серпня 2014 року по травень 2016 року, яка сформувалась по зростанню сум заборгованості за кожний місяць, тобто за серпень 2014 року заборгованість становила 300,00 грн., на яку повинна нараховуватися пеня, а не на 11 400,00 грн., як це здійснив позивач (і так за кожний місяць).

Суд не погоджується із датою 31.08.2014, з якої позивач починає рахувати пеню, з наступних підстав.

У рахунку-фактурі № СФ-0002888 від 31.08.2013 на суму 300,00 грн. зазначено, що він виставляється за обслуговування рахунку відповідача у цінних паперах за серпень 2014 року. А як зазначалось раніше відповідно до п. 3.3 Договору оплата послуг позивача здійснюється відповідачем до 15 числа наступного за місяцем, у якому надавалися послуги. Тобто, за послуги позивача надані в серпні 2014 року, відповідач повинен був розрахуватися до 15 вересня 2014 року.

Як зазначено в абзаці другому п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14, якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (ч. 2 ст. 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року).

Таким чином, кінцевим днем розрахунку за послуги надані в серпні 2014 року є 14.09.2014, тому прострочення виконання зобов`язання починається з 15.09.2014, тому і нарахування пені повинно здійснюватися з 15.09.2014.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначено у п. 2.5 вказаної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, до стягнення підлягає пеня за період з 15.09.2014 по 15.03.2015, яка відповідно до розрахунку зробленого судом становить 177,19 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 7 581,45 грн. та 3 % річних в сумі 605,29 грн. за період з 31.08.2014 по 06.06.2016.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведених вище причин нарахування інфляційних втрат та 3% річних повинно здійснюватися з 15.09.2014 по 06.06.2016 (дату зазначену позивачем).

За розрахунком, зробленим судом, інфляційні втрати становлять 1 884,60 грн., а 3% річних 256,65 грн.

Позивач просить стягнути зазначену вище заборгованість за Договором за рахунок передачі позивачу у власність цінних паперів в еквіваленті розміру позовних вимог та судових витрат, оскільки у відповідача перебувають у власності цінні папери, а кошти та інше майно, яке можливо стягнути на користь позивача за невиконання договірного зобов`язання відсутнє.

Суд відмовляє позивачу у стягнені заборгованості за Договором за рахунок передачі позивачу у власність цінних паперів в еквіваленті розміру позовних вимог та судових витрат, оскільки, як встановлено у п. 3.6 Договору оплата послуг позивача здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача та/або у готівковій формі шляхом внесення грошових коштів у касу позивача. Договором не передбачений розрахунок за наданні позивачем послуги обслуговування рахунку у цінних паперах шляхом передачі у власність позивачу цінних паперів. Також, позивачем не надано жодного доказу того, що кошти та інше майно, яке можливо стягнути на користь позивача за невиконання договірного зобов`язання, у відповідача відсутнє.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 11 400,00 грн. основної заборгованості, 177,19 грн. пені, 1 884,60 грн. інфляційних втрат, 256,65 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України , у разі часткового задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача також судові витрати у сумі 12 000,00 грн. на правову допомогу. На підтвердження витрат на правову допомогу надає Договір про надання правової допомоги від 27.05.2016, укладений між Приватним підприємством «Юридична фірма «Сільвер» та позивачем, та копію платіжного доручення № 142 від 30.05.2016 на суму 12 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за надання юридичних послуг згідно з договором про надання правової допомоги від 27.05.2016»,

Витрати позивачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013 та у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7.

Таким чином, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 12 000,00 грн. за надання правової допомоги (юридичних послуг), які не є судовими витратами в розумінні ст.ст. 48 та 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33 , 48, 49 , 75 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітімегатрейд" (95001, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, буд. 73, офіс 4, код ЄДРПОУ 37926151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврийські цінні папери" (03680, м. Київ, вул. Горького, буд. 172, офіс 1014, код ЄДРПОУ 32695089) 11 400 (одинадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 177 (сто сімдесят сім) грн. 19 коп . пені, 1 884 (одну тисячу вісімсот вісімдесят чотири) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 256 (двісті п`ятдесят шість) грн. 65 коп. 3% річних та 664 (шістсот шістдесят чотири) грн. 57 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України .

Повне рішення складено - 19.08.2016

Суддя О.О. Христенко