Рішення

від 14.09.2016 по справі 911/5289/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" вересня 2016 р. Справа № 911/5289/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» (09151, Київська обл., Білоцерківський район, село Матюші, вулиця Леніна, будинок 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Злата Агро» (08523, Київська обл., Фастівський район, село Мала Снітинка, вулиця Гагаріна, будинок 134)

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Балаковський філіал акціонерного товариства «Апатит» (413810, Російська Федерація, Саратовська область, Балаковський район, село Биков Отрог, проїзд Хіміків 1).

про стягнення 45 300 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 13.01.2016);

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші»(далі - ТОВ Агрофірма «Матюші») звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Злата Агро» (далі - ТОВ «ВФ «Злата Агро») про стягнення 45300грн., сплачених за монокальційфосфат кормовий згідно видаткової накладної №97 від 30.07.2015, оскільки відповідач поставив йому неякісний товар, фактичні параметри якості якого не відповідають показникам, задекларованим в сертифікаті якості №2801 від 26.12.2014, який виданий його виробником Балаковським філіалом акціонерного товариства «Апатит».

Відповідач відзив на позов не надав.

Позивачем 10.12.2015 подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача в межах заявлених позовних вимог, яка мотивована тим, що відповідач ухиляється від добровільного врегулювання спору (арк. с. 49).

Зважаючи на приписи статті 67 Господарського процесуального кодексу України суд залишив цю заяву без задоволення як таку, що грунтується на припущенні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Агрофірма «Матюші» платіжними дорученнями №3275 від 13.07.2015 та №3332 від 28.07.2015 перерахувало ТОВ «ВФ «Злата Агро» грошові кошти у загальній сумі 45300грн з призначенням платежу «за монокальцій фосфат зг. рах. 154 від 13/07/2015 в т.ч. ПДВ» (арк. с. 11-12).

Згідно видаткової накладної №97 від 30.07.2015 постачальник ТОВ «ВФ «Злата Агро» передав, а покупець ТОВ Агрофірма «Матюші» отримав монокальцій фосфат кормовий (Росія) у кількості 3000кг на суму 45300грн (арк. с. 13).

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Статтею 208 цього Кодексу встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Таким чином між ТОВ Агрофірма «Матюші» (покупець) і ТОВ «ВФ «Злата Агро» (постачальник, продавець) був вчинений правочин шляхом обміну письмовими документами: рахунок на оплату №154 від 13.07.2015, платіжні доручення №3275 від 15.07.2015 на суму 25300грн і №3332 від 28.07.2015 на суму 20000грн, видаткова накладна №97 від 30.07.2015 на суму 45300грн

За своєю правовою природою цей правочин є договором купівлі-продажу, який укладений у спрощеній формі, і він відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України є підставою виникнення між цими товариствами прав та обов'язків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Відповідність товару вимогам законодавства згідно статті 674 цього Кодексу підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями статті 675 Цивільного кодексу України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 676 Цивільного кодексу України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу. Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним. У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни.

Відповідно до положень статті 677 Цивільного кодексу України законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності). Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

Правові наслідки передання товару неналежної якості встановлені статтею 678 цього Кодексу, відповідно до якої покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

За приписами статті 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк. Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару. Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Статтею 269 Господарського кодексу України встановлено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами. Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором. Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару.

Позивач стверджує, що у процесі використання отриманого від відповідача монокальцію фосфату кормового виявлена невідповідність цього товару по фізико-хімічних показниках наданому відповідачем сертифікату якості №2801 та ГОСТ 23999-80.

В підтвердження цього позивач посилається на результати випробувань, проведених ПАТ «Миронівський хлібопродукт», протокол №4467 від 27.08.2015 (арк. с. 16-27).

ТОВ «ВФ «Злата Агро» до ТОВ Агрофірма «Матюші» для огляду товару і участі у відборі зразків своїх представників не направляв як до звернення позивача з цим позовом у суд, так і в період розгляду справи судом.

Відповідно до сертифікату якості №2801, реєстраційного посвідчення, технічних умов монокальцій фосфат кормовий є харчовою добавкою до кормів свійських тварин і приці, виробник - Балаковський філіал АО «Апатіт» (Російська Федерація), зареєстрований в Україні за №АА-04169-04-13 від 28.11.2014, реєстраційне посвідчення дійсне до 11.03.2018 (арк. с. 14-27, 65-69).

З метою встановлення того, чи відповідають дані, задекларовані в сертифікаті якості №2801 від 26.12.2014, дійсним товарним характеристикам монокальційфосфату кормового, поставленого згідно видаткової накладної №97 від 30.07.2015; якщо ні, то які дефекти має даний товар, чи є ці дефекти істотними, чи можлива реалізація (використання) товару за наявності виявлених дефектів за цільовим призначенням, які наслідки використання цього товару як кормової добавки при вигодовуванні худоби, судом була призначена судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Згідно з висновком експерта №2768/16-34 від 01.09.2016 надана на дослідження порошкоподібна, частково збита в грудки суха речовина світло-сірого кольору з маркуванням «Зразок монофосфат кальцій кормовий…» є карбонат кальцію безводний (крейда, СаСО 3 ), що не відповідає як даним, задекларованим в сертифікаті якості №2801 від 26.12.2014, так і даним в стовпчику «Товар» видаткової накладної №97 від 30.07.2015, а тому у даному випадку про наявність виявлених дефектів товару не є можливим, оскільки надана на дослідження речовина (карбонат кальцію) і вказана у сертифікаті якості №2801 від 26.12.2014 та » видатковій накладній №97 від 30.07.2015 речовина (монокальцій фосфат) - це взагалі різні за хімічним складом речовини, які є різними за своїми фізико-хімічними властивостями та відповідно відрізняються за цільовим призначенням (арк. с. 105-111).

Таким чином, поставлений відповідачем позивачу товар за своїми якісними показниками не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості, а саме, поставлений інший товар, ніж той, що вказаний у видатковій накладній №97 від 30.07.2015 і інших супровідних документах.

Зазначена невідповідність не могла бути виявлена при звичайному прийманні товару і не може бути усунута продавцем.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору та оплаті експертизи відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Злата Агро» (код 38797586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» (код 03755348) грошову суму 45300,00грн (сорок п'ять тисяч триста грн.. 00коп), судовий збір у сумі 1378,00грн (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.. 00коп.) та витрати по оплаті експертизи у сумі 2648,00грн (дві тисячі шістсот сорок вісім грн.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складене і підписане 19.09.2016.