Ухвала

від 06.09.2016 по справі 910/16273/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

06.09.2016Справа № 910/16273/16

Суддя Мандриченко О.В., розглянувши

позовну заяву Арбітражного керуючого Поліванової (Доброход) Ірини Сергіївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф"

про стягнення 31404,88 грн

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Частинами 1 та 2 ст. 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

До Господарського суду міста Києва передано вимоги арбітражного керуючого Поліванової (Доброход) Ірини Сергіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" про стягнення заборгованості по оплаті винагороди арбітражного керуючого.

У своїй позовній заяві Поліванова (Доброход) Ірина Сергіївна стягнути з відповідача 31 404,88 грн. заборгованості по сплаті грошової винагороди та витрат пов'язаних із здійсненням функцій ліквідатора.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви постановою Господарського суду Херсонської області від 18.03.2014 року Публічне акціонерне товариство "Новокаховський маслозавод" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Доброход Ірину Сергіївну, яку зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру банкрута та подати до суду звіт і ліквідаційний баланс.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.03.2015 року у справі № 923/1608/13 строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора продовжено.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.09.2015 року у справі № 923/1608/13 для розгляду звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута призначено судове засідання, зобов'язано ліквідатора подати до суду звіт і ліквідаційний баланс з документальним підтвердженням прийнятих заходів, протокол засідання комітету кредиторів щодо розгляду звіту ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.10.2015 року у справі № 923/1608/13 звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Публічного акціонерного товариства "Новокаховський маслозавод затверджено, юридичну особу банкрута - Публічне акціонерне товариство "Новокаховський маслозавод" ідентифікаційний код 00447633 ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Також вищевказаною ухвалою затверджено звіт арбітражного керуючого Доброход Ірини Сергіївни про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури в сумі 50819,69 грн., з яких 46284 грн. грошова винагорода, 4535,69 грн. відшкодування витрат, а провадження у справі припинено.

Відповідно до п. 9 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Законом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника.

За приписами цієї ж норми, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

При цьому, розпорядник майна зобов'язаний, зокрема, вживати заходів для захисту майна боржника, виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.

Отже, відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час звернення до суду з позовом розпорядник майна обмежений обов'язком представництва підприємства боржника, у яке його було призначено.

У силу вищеописаних вимог Закону розпорядник майном не має самостійного права на пред'явлення позову.

Згідно ч. 1 ст. 115 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Частиною 2 даної статті Закону про банкрутство встановлено, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Відповідно до п. 4 ст. 115 Закону про банкрутство витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом.

Частина 5 ст. 115 Закону про банкрутство передбачає, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що законодавцем чітко встановлено джерело оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, що виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна, а саме, така винагорода здійснюється особою, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство (кредитор або боржник), шляхом авансування даної грошової винагороди.

Таким чином, законодавцем виключена можливість застосування положень ч.5 ст. 115 Закону про банкрутство , у випадку вирішення питання щодо джерела фінансування грошової винагороди саме розпоряднику майна.

Частина 7 ст. 115 Закону про банкрутство передбачає, що розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Також господарський суд зазначає, що, в ході здійснення провадження у справі про банкрутство, господарський суд приймає рішення про затвердження розміру оплати послуг, витрат арбітражного керуючого або приймає рішення про стягнення з ініціюючого кредитора грошових сум на оплату послуг (витрат) арбітражного керуючого за рахунок ініціюючого кредитора і такі рішення суду не можуть ототожнюватися та є самостійними процесуальними рішеннями суду, які приймаються в ході провадження у справі про банкрутство.

Вимоги про стягнення грошових коштів з ініціюючого кредитора на користь арбітражного керуючого, можуть розглядатися судом в ході провадження у справі про банкрутство за наявності спору між учасниками провадження . Така ж позиція висловлена Вищим господарським судом України у постанові від 29.10.2013 року у справі №20/66б/2011 (22/30б) та постанові від 06.10.2015 року у справі № 927/1048/14.

Отже, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, припинення боржника як юридичної особи та припинення провадження у справі є за своєю правовою природою судовим рішенням, яким підсумовується хід ліквідаційної процедури, та завершується провадження у справі про банкрутство, що виключає в подальшому можливість прийняття судом до провадження та розгляду судом окремих спірних питань учасників провадження у справі про банкрутство даного боржника.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що позивачем невірно обрано процесуальну форму звернення до суду, позовна заява не може бути прийнята до розгляду, у зв'язку з чим суд відмовляє в її прийнятті.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У прийнятті позовної заяви Поліванової (Доброход) Ірини Сергіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" про стягнення заборгованості по оплаті винагороди арбітражного керуючого відмовити.

Суддя О. В. Мандриченко