Рішення

від 07.07.2016 по справі 917/720/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2016 р. Справа №917/720/16

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко",

вул.Матросова, 10,м.Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області, 37240

до Гадяцької районної державної адміністрації,

вул. Л.Українки, 2, м. Гадяч Полтавської області, 37300

про визнання договору оренди землі поновленим, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Гадяцької районної державної адміністрації про визнання договору оренди земельної ділянки (паю) №24/0692/2015 площею 3,6925 га., кадастровий номер 5320487500:00:010:0249, яка розташована на території Середняківської сільської ради, укладеного між сторонами 27.11.2015р. поновленим на той строк і на тих же умовах, посилаючись на зволікання відповідача у поновленні договору та порушення свого переважного права на його поновлення.

Представник позивача в судовому засіданні 22.06.2016 року позов підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях №835/3 від 21.06.2016 р.(а.с.115), посилаючись також на те, що орендар виконує всі умови договору оренди і продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву (а.с.26-30) та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечує, посилаючись на втрату позивачем переважного права на поновлення договору оренди, оскільки ПрАТ "Райз-Максимко" не було дотримано встановленої ст.33 ГПК України процедури щодо реалізації переважного права, зазначаючи, що позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження терміну дії договору оренди землі в порушення встановленого законом України "Про оренду землі" строку подачі клопотання про поновлення дії договору оренди і при направленні листа про поновлення договору позивачем не було додано проект додаткової угоди, як це визначено ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В судове засідання 07.07.2016 року представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідною розпискою(а.с.127).

Враховуючи те, що позивач повідомлений про час та місце розгляду справи, але не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, а також зважаючи на те, що встановлений ст..69 ГПК України строк розгляду справи закінчився, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що розпорядженням Голови Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області від 27.11.2015 року №577 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж 10 земельних ділянок загальною площею 36,5121 га (не витребувані земельні частки (паї)) в натурі та передано в оренду ПрАТ "Райз-Максимко" земельну ділянку за межами населених пунктів на території Середняківської сільської ради загальною площею 36,5121га ріллі (не витребувані паї) на строк до 31.12.2015 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва .

27 листопада 2015 року, між Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області (надалі відповідач, Орендодавець) та Східним регіональним відділенням ПрАТ "Райз-Максимко" (надалі позивач, Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі Договір оренди), за умовами якого позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,6925 га, кадастровий № 5320487500:010:0249 на строк до 31.12.2015 року.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк в порядку, встановленому ст..33 закону України "Про оренду землі" (п. 3 договору).

Земельна ділянка була передана орендарю за Актом приймання - передачі земельної ділянки (не витребуваного паю) 27.11.2015 року.

Згідно відмітки на останньому аркуші договору, він зареєстрований 04.12.2015 року виконавчим комітетом Середняківської сільської ради Гадяцького району за №7(а.с.9-12)

Як вбачається з матеріалів справи, орендар звернувся до Гадяцької РДА з клопотанням (вих. №2213 від 10.12..2015 р.) про поновлення дії Договорів оренди землі із не витребуваних паїв площею 36,5121 га, які знаходяться на території Середняківської сільської ради терміном на 7 років . (а.с. 13).

Згідно наданої копії вказаного повідомлення, до нього додано список не витребуваних земельних часток (паїв), а також на ньому наявна дата реєстрації вхідної кореспонденції: ~16.12.2015 року, засвідчена особою без зазначення посади.

Оскільки позивач не отримав рішення про поновлення договору оренди землі ( чи відмову в його поновленні), а також зважаючи на продовження користування земельною ділянкою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Згідно частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Із змісту вказаної статті вбачається, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає два випадки поновлення договору оренди землі:

перший випадок передбачений частинами 1 - 5 цієї статті щодо порядку реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк;

другий випадок передбачений частиною шостою цієї статті для застосування у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Ці два випадки поновлення договору оренди землі на новий строк застосовуються самостійно у залежності від конкретних обставин.

Такого висновку щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14.

Так, у частинах 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписи статей 319, 626 ЦК України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткову угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

Отже, для застосування частини першої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти:

- орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

- орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

- до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Позивач вважає, що його переважне право було порушеним, оскільки ним було дотримано всіх вимог (передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі"), щодо поновлення договору оренди, а тому договір оренди землі є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Позивач, з посиланням на дотримання вимог зазначеної статті, посилається на лист від 10.12..2015р. про поновлення договорів оренди.

Однак, вказаний лист було направлено з порушенням строку, визначеного статтею 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки мав бути направлений за 30 днів до 31.12.2015 року.

Як зазначалося вище, договір укладено на строк до 31.12.2015 року, а лист був направлений (за вихідним №10.12.2015 року), тобто з порушенням встановленого ст..33 закону України «Про оренду землі» строку.

Крім того, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Доказів направлення проекту додаткової угоди до Договору оренди землі від 27.11.2015р. позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження виконання ним вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Суд також зазначає, що договір оренди укладено 27.11.2015р. на строк до 31.12.2015 року, а тому визнання його поновленим на той же самий строк є неможливим у зв'язку із закінченням визначеного в договорі строку на час звернення до суду

При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи із змісту статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, позовні вимоги про визнання договору оренди землі №24/0692/2015 від 27.11.2015р. площею 3.6925 га. ріллі із земель не витребуваних земельних часток (паїв), які знаходяться на території адміністративного підпорядкування Середняківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області поновленим на той самий строк і на тих самих умовах не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 80, 82-85 ГПК України,

суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Суддя Кульбако М.М.