Рішення

від 13.09.2016 по справі 910/12463/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016Справа №910/12463/16 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-ІНВЕСТ"

до Державної установи "Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К.Гусака Національної академії медичних наук України"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення 3 495 409,49 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Слободянін М.В.(дов. від 12.04.2016)

Від відповідача: не прибув

Від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв"язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 07/10/8 від 10.07.2013 у розмірі 3 495 409,49 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.07.2016 порушено провадження у справі №910/12463/16 та призначено до розгляду на 28.07.2016.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 28.07.2016 не з'явилися, відповідач витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Третя особа подала суду клопотання про розгляд справи без участі представника. Суд задовольнив дане клопотання.

В судове засідання 28.07.2016 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 13.09.2016.

Представник позивача з'явився в судове засідання 13.09.2016, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання 13.09.2016 не з'явився, але через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Суд задовольнив дане клопотання.

Представник відповідача в судове засідання 13.09.2016 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідач про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та повідомленням про вручення поштового відправлення № 03680 1054669 6, яке отримане уповноваженими представником 05.08.2016.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕД-ІНВЕСТ»(далі позивач, постачальник) та Державною установою «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака Національної академії медичних наук України»(далі відповідач, замовник) було укладено договір №07/10/8 (далі - договір).

За умовами Договору Постачальник зобов'язався у 2013 році поставити Замовнику товар, зазначений у Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такій товар (п.1.1. Договору).

Сторони у п. 3.1. Договору узгодили ціну договору, яка становить - і 765 500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ.

Порядок здійснення оплати визначений сторонами у розділі IV Договору, який

передбачає, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником поставленого товару за фактом постачання з відстрочкою платежу до зо банківських днів або попередньої оплати, яка здійснюється на підставі рахунку-фактури на строк не більше трьох місяців відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів (постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 №1404 зі змінами) у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Строк та місце поставки товарів визначений у розділі V Договору. Строк поставки становить - протягом трьох місяців з дати отримання заявки на поставку товару, наданої Замовником у письмовій формі. Місце поставки товару: 83045, м. Донецьк, проспект Ленінський, 47, ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака НАМН України».

Відповідно до п.п. 6.1.1. Договору Замовник (Відповідач) зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар. А згідно з п. 6.4.1. Договору Постачальник (Позивач) має право своєчасно та в повному обсязі отримати оплату за поставлений товар.

Специфікацією, яка є Додатком №і до Договору, підписана сторонами та скріплена печатками (далі - Специфікація), підтверджується досягнення Сторонами згоди щодо найменування товарів, що постачаються; модель; фірма-виробника; країна-виробник; кількість; ціна за одиницю товару, грн. (без ПДВ); загальна вартість, грн. (без ПДВ).

Позивачем зі своєї сторони належним чином та в повному обсязі виконано господарські зобов'язання за Договором, а саме: поставлено Відповідачу товар: Устаткування радіологічне, Інструменти і прилади медичні, хірургічні та стоматологічні (світильники операційні та хірургічні) код Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010-32.50.1., в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені у Специфікації, яка розроблена на підставі акцептованої пропозиції конкурсних торгів.

На виконання умов Договору Позивачем було поставлено Товар, а уповноваженою особою Відповідача, було його прийнято, без претензії та зауважень, що підтверджується наступним товаросупровідними документами:

Довіреність №220 від 26 липня 2013 року, видана уповноваженому представнику Відповідача - Доля Л.О., для отримання товарно-матеріальних цінностей за Видатковою накладною №156 від 30 липня 2013 року на суму 720 000 грн. 00 коп., Довіреність №243 від 13 серпня 2013 року, видана уповноваженому представнику Відповідача - Доля Л.О., для отримання товарно-матеріальних цінностей за Видатковою накладною №187 від 15 серпня 2013 року на суму 240 000 грн. 00коп., Довіреність №349 від 16 жовтня 2013 року, видана уповноваженому представнику Відповідача - Хохлина В.П. для отримання товарно-матеріальних цінностей за Видатковою накладною №286 від 16 жовтня 2013 року на суму 397 500 грн. 00 коп., Довіреність №458 від 12 грудня 2013 року, видана уповноваженому представнику Відповідача - Доля Л.О., для отримання товарно-матеріальних цінностей за Видатковою накладною №387 від 13 грудня 2013 року на суму 408 000 грн. 00 коп.

Поставлений Позивачем та отриманий Відповідачем Товар, відповідає кількості, ціні, якості та найменуванню, які передбачені Специфікацією, про що свідчить підписи уповноважених представників сторін, закріплені печаткою у товаросупровідних документах.

Загальна сума поставленого Товару Позивачем складає: 1 765 500 грн. 00 коп., що відповідає ціні, яка узгоджена Сторонами у Договорі.

Складені сторонами вищезазначені документи, відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4. Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, отже є належним доказом того, що фактично між Позивачем та Відповідачем по справі відбулась господарська операція (в даному випадку - передача/прийняття товару) і відповідно - є доказом виникнення зобов'язання Відповідача перед Позивачем за статтею 509 ЦК України та статтями 173-174,193 ГК України.

Отже, з урахуванням викладеного та відповідно до положень чинного законодавства, факт отримання товару Відповідачем без претензії та зауважень і Видаткові накладні, надані Позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійною підставою для виникнення обов'язку у Відповідача здійснити розрахунки за отриманий Товар (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 20.09.2012 № 12/5026/556/2012).

З умов Договору вбачається, що розрахунки між сторонами проводяться або шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі рахунку-фактури на строк не більше трьох місяців, або за фактом постачання Позивачем товару з відстрочкою платежу до 30 банківських днів.

Так як, поставка товару Позивачем здійснювалась без попередньої оплати, отже розрахунки за отриманий Відповідачем товар здійснюються за фактом постачання товару з відстрочкою платежу до 30 банківських днів, що узгоджено сторонами в умовах Договору. Оскільки, товар Позивач поставив партіями, то обов'язок Відповідача здійснити розрахунки за отриманий Товар настав за фактом поставки кожної партії товару. Відтак, за фактом поставки товару за видатковою накладною №156 від 30 липня 2013 року у Відповідача виник обов'язок оплатити за отриманий товар - 11 вересня 2013 року: за фактом поставки за видатковою накладною №187 від 15 серпня 2013 року - строк оплати настав 27 вересня 2013 року; за фактом поставки за видатковою накладною №286 від 16 жовтня 2013 року - строк оплати настав 28 листопада 2013 року, за фактом поставки за видатковою накладною №387 від із грудня 2013 року - строк оплати настав 02 лютого 2014 року.

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідач порушив умови Договору (п. 1.1., пп. 6.1.1. Договору), не здійснив своєчасну оплату за Товар поставлений на підставі видаткових накладних №156,187,286,387, у зв'язку з чим у Відповідача утворився борг перед Позивачем в сумі 1 765 500 грн. 00 коп.

Вказана сума боргу, підтверджується Довідкою №1про суму боргу за договором за підписом директора та головного бухгалтера ТОВ «МЕД-ІНВЕСТ».

При цьому, вказана сума боргу визнана Відповідачем по справі, про що свідчить Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2013-01.12.2013, складений та підписаний уповноваженими представниками ТОВ «МЕД-ІНВЕСТ» та ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака НАМИ України», скріплений печатками підприємств.

Таким чином, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору поставки та поставкою продукції неналежної якості, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 265, 268, 269 ГК України, ст. 678 - 681 ЦК України.

Відповідно до ст.688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог про стягнення основного боргу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 1 765 500,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за поставлений товар не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 137 673,37 грн. та інфляційні збитки в сумі 1 592 236,12 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, 3% річних становлять 137 673,37 грн., інфляційні збитки становлять 1 592 236,12 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-ІНВЕСТ"

задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи "Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К.Гусака Національної академії медичних наук України" (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 30, код ЄДРПОУ 25672427) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-ІНВЕСТ" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1А, код ЄДРПОУ 37756973) суму основного боргу у розмірі 1 765 500 (один мільйон сімсот шістдесят п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 137 673(сто тридцять сім тисяч шістсот сімдесят три) грн. 37 коп., інфляційні збитки в сумі 1 592 236(один мільйон п'ятсот дев'яносто дві тисячі двісті тридцять шість) грн. 12 коп. та суму судового збору у розмірі - 52 431(п'ятдесят дві тисячі чотириста тридцять одна) грн. 14 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 19.09.2016