Рішення

від 13.09.2016 по справі 917/1308/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016 р. Справа №917/1308/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "АВГ", м.Київ, вул.Польова, б.21, оф.221 в особі Філії №1 Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "АВГ", квартал 278, б.3, кв.27, м.Кременчук, Полтавська область, 39627

до Приватного підприємства "Фірма "Квант-Плюс", вул.Московська, б.6, м.Кременчук, Полтавська область, 39623

про стягнення 44 321,97 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги № 1/21-04/2016 від 21.04.2016 р., посвідчення адвоката № 517 від 26.04.2007 р.

від відповідача: не з'явилися.

Розглядається позовна заява про стягнення 44 321,97 грн. заборгованості за договором субпідряду № 03/02-14 від 03.02.2014 р., з яких 37 897, 96 грн. - сума основного боргу, 6 013,97 грн. - пеня, 410,04 - 3% річних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

13.09.2016р. позивач через канцелярію суду надав пояснення по справі.

Крім того, позивачем 13.09.2016р. через канцелярію суду подана заява про зменшення позовних вимог (вх. № 11310), в якій позивач просить стягнути з відповідача 37 897, 96 грн. основного боргу, 410,04 грн. 3% річних.

Дослідивши заяву позивача про зменшення позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.11., п. 3. 12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд приймає її до розгляду та розглядатиме справу в подальшому з її врахуванням.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням наведеним у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчать матеріали справи, відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2014 року між Філія № 1 ТОВ НВФ «АВГ» в якості «Субпідрядника» (далі позивач) , та ПП «Фірма КВАНТ-ПЛЮС» в якості «Підрядника» (далі відповідач) був укладений договір субпідряду № 03/02-14 ( далі - договір).

Умовами договору визначено, зокрема, наступне:

- п.1.1. «Підрядник» доручає і зобов'язався сплатити, а «Субпідрядник» зобов'язався своїми силами і на умовах

цього Договору виконувати електромонтажні, пуско-налагоджувальні роботи і роботи по лабораторних вимірах випробуваннях електроустаткування (далі по тексту Договори - «Роботи»), на об'єктах електроенергетики, що надаються «Підрядчикові» «Замовниками».

- п.2.1.1. «Субпідрядник», зобов'язується виконувати Роботи, обумовлені в п. 1. цього Договору, в повному об'ємі, належною якістю і встановлені Замовником терміни, згідно (при необхідності) «Графіка постачань і виконання робіт» затвердженого обома «Сторонами» і на умовах цього Договору.

- п.2.2.2. «Підрядник» зобов'язується приймати виконану належним чином роботу і оплачувати її відповідно до умов цього Договору.

- п.3.1. Прийом-передача виконаних за даним Договором робіт здійснюється шляхом підписання «Сторонами» Актів виконаних робіт встановленої форми (довідка КБ2, КБЗ), які підписуються після повного завершення «Субпідрядником» робіт, визначених цим Договором.

- п.4.1.Вартість робіт, що виконуються Субпідрядником за даною угодою, визначається на підставі погоджених, затверджених і підписаних «Сторонами» кошторисів і актів виконаних робіт (довідка КБ2, КБЗ). 4.2. Кошториси, погоджені і затверджені «Сторонами» є невід'ємною частиною даного Договору.

- п.5.1.Оплата за виконані роботи здійснюється, на підставі погоджених, затверджених і підписаних «Сторонами» актів виконаних робіт (довідка КБ2, КБЗ), в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахування «Підрядником» грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок «Субпідрядника» протягом 35 (тридцяти п'яти) календарних днів від дати підписання «Сторонами» актів виконаних робіт, на підставі наданих «Субпідрядником» рахунків.

- п.5.3.«Субпідрядник» оплачує «Підрядникові» послуги, виконані «Підрядником», по організації, проведенню, допускам та сприянні у виконанні «Субпідрядником» об'ємів робіт, за даним Договором, у розмірі 10 % вартості робіт (без урахування вартості матеріалів, виробів та конструкцій), шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок «Підрядчика» в протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту надходження на розрахунковий рахунок «Субпідрядника» грошових коштів за виконані роботи, на підставі наданих «Підрядником» рахунків.

- п.10.1. Даний Договір набирає силу з моменту підписання його «Замовником» і «Підрядником» і діє до 31.12.2014 року, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань «Сторонами».

- п.10.2. В разі відсутності заяви однієї із Сторін за Договором про припинення дії даного Договору або зміну умов Договору, в перебігу десяти днів до закінчення терміну дії даного Договору, вказаного в п. 10.1., даний Договір вважається продовженим (пролонгованим) і діє на наступний рік на умовах, обумовлених даним Договором.

Як зазначає у позові позивач, ним виконані роботи, визначені умовами вказаного Договору.

В підтвердження вказаного позивачем надані акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року на загальну суму 226472,40 грн. та акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року на загальну суму 32432,40 грн.

Вказані акти підписані представниками сторін та скріплені їх печатками. Копії актів долучені до матеріалів справи, оригінали оглянуті судом.

Позивач стверджує, що відповідач зобов'язання з оплати виконаних субпідрядником робіт виконав частково, в грудні 2014 року оплатив 14973,60 грн.; в лютому 2015 року - 70026,40 грн.; в березні 2015 року - 73904,80 грн., всього на загальну суму 158904,80 грн., залишок боргу становив 100000,00 грн.

З огляду на визначення сторонами у договорі положення, що «Субпідрядник» сплачує «Підряднику» послуги генпідряду в розмірі 10 % від суми вартості виконаних робіт (без врахування вартості матеріалів, виробів та конструкцій) на підставі наданих «Підрядником» рахунків, позивач мав сплатити послуги ген підряду в сумі 62102,04 грн.

01 квітня 2016 року сторони Позивач та Відповідач підписали акт заліку зустрічних однорідних вимог № 1, відповідно до якого зобов'язання ПП «Фірма КВАНТ-ПЛЮС» вважаються виконаними на 62102,04 грн.

За даними позивача, станом на 02.04.2016 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем по договору № 03/02-14 від 03 лютого 2014 року складає 37897,96 грн., що відображено у підписаному сторонами акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.04.2016р. -18.04.2016р.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 37 897, 96 грн. основного боргу, 410,04 грн. 3% річних.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору субпідряду.

Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, як що інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

За визначенням ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За загальним правилом, встановленим в ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем надані належні докази виконання зобов"язань за договором № 03/02-14 від 03 лютого 2014 року, зокрема, акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року на загальну суму 226472,40 грн. та акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року на загальну суму 32432,40 грн.

Відповідач доказів виконання зобов"язань за договором № 03/02-14 від 03 лютого 2014 року у повному обсязі суду не надав, обставини, на які посилається позивач у позові, не спростував.

З огляду на передбачення сторонами у п.5.1. договору положення, що оплата за виконані роботи здійснюється, на підставі погоджених, затверджених і підписаних «Сторонами» актів виконаних робіт (довідка КБ2, КБЗ), в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахування «Підрядником» грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок «Субпідрядника» протягом 35 (тридцяти п'яти) календарних днів від дати підписання «Сторонами» актів виконаних робіт, на підставі наданих «Субпідрядником» рахунків, відповідач є таким, що прострочив.

Оскільки факт несплати у повному обсязі заборгованості у визначені договором строки відповідачем не спростовується, на підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 37 897,96 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 410,04 грн. 3% річних за період з 02.04.2016р. по 11.08.2016р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 410,04 грн. 3% річних за період з 02.04.2016р. по 11.08.2016р. суд прийшов до висновку, що заявлений розмір річних відповідає вимогам Цивільного кодексу України, вимоги про його стягнення підлягають задоволенню (розрахунок суми здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. і 29 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Також позивачем була заявлена вимога про стягнення з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Дія Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в п. 1 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, в якій зазначається, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" наголошено на тому, що за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

У матеріалах справи міститься укладений між позивачем та адвокатським об"єднанням "Право-Лекс" в особі керуючого партнера ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги № 1/21-04/2016 від 21.04.2016 р. Платіжними дорученнями № 888 від 09.06.2016 р. та № 855 від 21.04.2016р. підтверджується оплата позивачем послуг адвоката в розмірі 4000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи". У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У пункті 3 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України від 17.11.2012, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи складність справи та обсяг проведеної адвокатом роботи, суд вважає, що понесені позивачем витрати з оплати послуг адвоката, які він просить стягнути з відповідача, є неспіврозмірними, а тому суд вважає за необхідне визначити розмір витрат на послуги адвоката, який підлягає відшкодуванню відповідачем у сумі 2 000 грн.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Квант-Плюс" (вул.Московська, б.6, м.Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 13965957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "АВГ" (м.Київ, вул.Польова, б.21, оф.221, код ЄДРПОУ 23163727) в особі Філії №1 Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "АВГ" (квартал 278, б.3, кв.27, м.Кременчук, Полтавська область, 39627, код ЄДРПОУ 36715370) 37 897, 96 грн. основного боргу, 410,04 грн. 3% річних, 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору, 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.09.2016р.

Суддя Киричук О.А.