Рішення

від 13.09.2016 по справі 922/2078/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р.Справа № 922/2078/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Лозівської місцевої прокуратури, м. Лозова в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до 1)Фермерського Господарства "Бізнес-2007", с.Краснопавлівка , 2)Лозівської районної державної адміністрації Харківської області м. Лозова про визнання недійсним договору оренди та зобо"язання повернути земельну ділянку за участю представників сторін:

Прокурор: Тарасова С.С, (посв.№036251 від 12.11.15 року);

Решта представників сторін не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Лозівської місцевої прокуратури, м.Лозова в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд: 1) визнати недійсним договір оренди землі від 07.07.2009р., укладений між Лозівською районною державною адміністрацією Харківської області та Фермерським господарством "Бізнес-2007"; 2) зобов'язати фермерське господарство "Бізнес-2007" повернути земельну ділянку (кадастровий номер 6323981500:01:000:0378), площею 59,8491 га у власність держави;3) судовий збір у розмірі 27 187,03 грн. просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 липня 2016 року вказана позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 13 липня 2016 року об 11:30 год.

07.07.2016р. від представника прокуратури надійшла заява за змістом якої просить вважати вірною адресою фермерського господарства "Бізнес 2007" - вул. 35 Гв.Дивізії, б.44, с.Катеринівка, Лозівський район, Харківська область.

13.07.2016р. Розгляд справи було відкладено на 23.08.2016р. у зв'язку із неявкою відповідачів у судвое засідання.

22.08.2016р. Від представника фермерського господарства "Бізнес 2007" (перший відповідач) надійшов письмовий відзив на позовну заяву (вх.№27685) в якому проти позову заперечує повністю.

23.08.2016р. У судовому засіданні було оголошено перерву до 12.09.2016р. Крім цього ухвалою суду від 23.08.2016р. за клопотанням Фермерського Господарства "Бізнес-2007" було продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

12.09.2016р. У судовому засіданні було оголошено перерву до 13.09.2016р.

12.09.2016р. Від представника позивача, через канцелярію суду надійшло пояснення по справі (вх.№29714) за змістом якого він погоджується з заявленими вимогами викладених у позовній заяві та просить розглядати справу за його відсутністю.

Прокурор в судовому засіданні 13.09.2016р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Решта учасників судового процесу не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, представники сторін надавали свої письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

Розпорядженням голови Лозівської районної державної адміністрації Харківської області №626 від 29.12.2007 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ФГ "Бізнес-2007" для ведення фермерського господарства на території Катеринівської сільської ради Лозівського району Харківської області, загальною площею 59,8491 га сільськогосподарських угідь (ріллі), земель державної власності (земель запасу).Крім цього, надано ФГ "Бізнес-2007" в користування на умовах оренди строком на 10 років земельну ділянку площею 59,8491 га сільськогосподарських угідь (ріллі), земель державної власності (землі запасу) для ведення фермерського господарства на території Катеринівської сільської ради Лозівського району Харківської області.

07.07.2009р. на підставі вищевказаного розпорядження між Лозівською районною державною адміністрацією Харківської області та ФГ "Бізнес-2007" укладено договір оренди землі терміном на 10 років.

За умовами договору оренди землі від 07.07.2009р. ФГ "Бізнес-2007" надано в довгострокове платне користування земельну ділянку за кадастровим номером №6323981500:01:000:0378 сільськогосподарського призначення (рілля), яка знаходиться за межами населенного пункту на території Катеринівської сільської ради Лозівського району Харківської області, загальною площею 59,8491 га.

Вказаний договір оренди зареєстровано у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської філії ДП Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від реєстровий запис від 14.07.2009р.

В обґрунтування свого позову керівник Лозівської місцевої прокуратури Харківської області вказує, що оспорюваний договір оренди землі суперечить вимогам чинного законодавства, так як на думку позивача для визначення розміру орендної плати по договору необхідно було провести нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, яка, як вважає позивач, для цього договору є обов'язковою. Вказує, що вищевказаний договір оренди земельної ділянки укладено з порушенням приписів ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі», а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тому договір оренди земельної ділянки відповідно до ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України підлягає визнанню недійсним у зв'язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку, як наслідок, земельна ділянка, що є об'єктом договору, підлягає поверненню у відання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор вказує, що порушення інтересів держави в даному випадку полягає в тому, що передача в оренду земельної ділянки без проведення нормативної грошової оцінки створила умови спричинення шкоди у вигляді ненадходжень до відповідних бюджетів коштів через неправильний розрахунок орендної плати, тобто не на підставі і після проведення та введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд не погоджується з доводами прокурора, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1. ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину сторонами ( стороною) вимог, які встановлені ч.1-3, 5та 6 ст. 203 ЦК України.Відповідно до ч. 4. п.2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнання правочинів ( господарських договорів) недійсними» «відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. У разі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акту, якщо він не має зворотної сили, застосовуються до прав та обов'язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності»

Договір оренди земельної ділянки був укладений сторонами 07.07.2009 року на підставі розпорядження Лозівської районної державної адміністрації Харківської області №626 від 29.12.2007 року та зареєстрований 14.07.2009 року.

Податковий кодекс України, якій передбачає обов’язковість проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки набрав чинності з 01.01.2011 року. ст.21 Закону України «Про оренду землі» викладена прокурором в позовної заяви станом на 01.01.2011 року. Між тим вказана стаття на момент укладання договору була закріплена в наступній редакції:

« Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і неможе бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Таким чином основним спеціальним актом, якій регулював визначення розміру орендної плати станом на 07.07.2009 року був Закон України «Про плату за землю» , який втратив чинінсть з 01.01.2011 року та Закон України «Про оренду землі»

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією України та законами України, належить вирішення питань використання землі і природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом та вирішення інших питань в галузі земельних відносин відповідно до закону. Стаття 122 ЗК України чітко вказувала, що розпорядження землями сільськогосподарського призначення здійснюють місцеві державні адміністрації. Таким чином,Лозівська районна державна адміністрація мала права надати земельну ділянку в користування на умовах оренди.

Згідно ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Відносини, пов'язані з орендою землі, на момент укладання договору регулювались ЗК України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про плату за землю» та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно дост. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Положеннями ст.15, 21 Закону України "Про оренду землі передбачена необхідність визначення сторонами розміру орендної плати, її індексації, форми платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду, не входить до вичерпного переліку істотних умов договору оренди землі, встановленого ч.1. ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а тому невизначеність нормативної грошової оцінки земельних ділянок у спірному договорі не породжує юридичних наслідків та не тягне за собою його недійсність. На момент укладання договору оренди чинне земельне законодавство не передбачало конкретний розмір орендної плати, зокрема, й у процентному співвідношенні до нормативної грошової оцінки, норми ст. 21 Закону України «Про оренду землі»лише фіксують його граничні межі, залишаючи питання визначення його на розсуд сторін.

Положеннями п. п. 7. - п. 10. спірного Договору сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 300 грн за 1 га, що складає 17954,73 грн в рік. Орендна плата сплачується кожного місяця рівними частками у національної валюті України на поточний рахунок Лозівського ВДК України в Харківської області. Орендар був зобов’язаний сплачувати кожного місяця-1496,23 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністром України формами, що заповняються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії ( п.8 договору).

Відповідно до п.10 договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі : зміни розміру земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Таким чином, розрахунок розміру орендної плати при укладанні договору оренди повинен робиться по формам, які були затверджені Постановою Кабінету Міністрів від 13 грудня 2006 р. №1724 «Деякі питання оренди земель» ( додаток № 1 та №2). Додатком №1 до Постанови КМУ від 13.12.2006 року затверджено форму розрахунку розміру орендної плати на земельні ділянки державної або комунальної власності сільськогосподарського призначення, грошова оцінка яких не проведена.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наданий розрахунок розміру орендної плати (а.с.69) здійснений по формі встановленою додатком №1 до Постанови КМУ від 13.12.2006 року та відповідає п.8. укладеного договору оренди землі від 07.07.2009р.

Закон України «Про оренду землі» на момент укладання договору передбачав, що розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється ЗакономУкраїни "Проплату за землю" ( ст.21 Закону). Розрахунком підтверджується, що розмір орендної плати за земельну ділянку в 25,72 рази більше ніж земельний податок. Таким чином розрахунок орендної плати за земельну ділянку повністю відповідає порядку, ставкам та встановленим обмеженням.

Законом України «Про плату за землю» встановлено можливість та порядок визначення земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Відповідно до ст.2 «використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.Розмір податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.» Так, згідно ст. 6 Закону ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03. Закон України «Про плату за землю» чітко визначив базою встановлення ставки земельного податку за землі сільськогосподарського призначення - нормативну грошову оцінку 1 гектара рілля по області.

Таким чином, на момент укладення спірного договору від 07.07.2009 року та під час діїї Закону України «Про плату за землю» сторони пов'язували визначення мінімального розміру орендної плати не з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, а саме із розміром земельного податку за землі ( угіддя) сільськогосподарського призначення, відносно яких було проведена нормативна грошова оцінка станом на 01.07.1995 року. Тобто, законом була встановлена можливість та порядок визначення земельного податку, а відповідно також мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Суд також зазначає, що відповідно до ст.27 Закону України «Про плату за землю» контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.З боку вказаних органів на протязі строку оренди земельної ділянки ніяких претензій на адресу відповідачів не надходило.

Враховуючи, що вимога про зобов'язання відповідача ФГ «Бізнес-2007» повернути державі в особі Головного Управління Держгеокадастру в Харківської області земельну ділянку площею 59,8491 га є похідною від вимоги про визнання недійсним Договору оренди землі від 07.07.2009 року, відсутні підстави для задоволення вимоги і в частині зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку.

Щодо заявленого клопотання Фермерського господарства "Бізнес-2007" про застосування наслідків спливу позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні виходячи з наступного: у відповідності до частини 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Отже, враховуючи те, що суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог прокурора, а тим самим встановивши відсутність порушеного права, заява про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на Прокуратуру Харківської області.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 2, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про плату за землю», Законом України «Про оренду землі», Постановою КМ України від 13.12.2006 «Деякі питання оренди земель», суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 19.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_1