Рішення

від 20.09.2016 по справі 386/665/16-ц

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/665/16-ц

Провадження № 2/386/295/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

секретаря судового засідання - Ю.Ю. Фенюшиної

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Журавлинської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернулася до суду з зазначеною заявою і вказала , що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_2.

Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку № АДРЕСА_1

ОСОБА_2 розпорядився своєю спадщиною, залишив заповіт на користь ОСОБА_1 , заповіт зареєстрований в реєстрі за № 2360, посвідчено нотаріусом 25.04.2007 року , станом на 26.05.2016 року заповіт не змінювався і не скасовувався .

Вона звернулася в нотаріальну контору для оформлення спадщини , але їй відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно , яке підлягає реєстрації, оскільки відсутній оригінал Державного акта на земельну ділянку .

Надати оригінал державного акта на право приватної власності на земельну ділянку вона не має можливості , оскільки він втрачений про що повідомлено в газеті «Вісник Голованівщини» від 05.03.2016 року .

Просить визнати за нею право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 що залишилася після смерті ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з»явились , через канцелярію суду надали заяви , в яких позовні в имоги підтримали , просять справу розглядати в їх відсутність та позов задовольнити .

Представник відповідача - Журавлинської сільської Ради у судове засідання не з»явився , надав суду заяву , в якій проти позовних вимог не заперечує , просить справу розглядати в його відсутність .

В порядку ст. 158 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і постановити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положення ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви сторін , дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню .

Судом встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_2

Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку АДРЕСА_1 та належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1.

25.04.2007 року ОСОБА_2 склав заповіт , яким заповів належні йому грошові кошти на рахунках в Акціонернорму банку» Київська Русь» та ВАТ «Райффайзенбанк Аваль», земельні ділянки на території Журавлинської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_1.

Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 - відсутні .

26.05.2016 року Голованівською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області відмовлено ОСОБА_1 в оформлені спадщини , а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку в зв»язку з відсутністю державного акта на земельну ділянку .

Державний акт на землю серії НОМЕР_2 , виданий ОСОБА_2 ., було втрачено , про що позивач помістила оголошення в газеті « Вісник Голованівщини» 05.03.2016 року .

Відповідно до розділу 11 п.4.20 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» ,затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 .02.2012 р. № 296/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 .02.2012 р за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно , яке підлягає реєстрації , провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкоємцеві .Іншого порядку видачі свідоцтва про право на спадщину чинним Законодавством не передбачено.

Стаття 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст. 327 ЦК України). Однією з таких підстав, відповідно до ст. 1217 ЦК України, є спадкування майна, в тому числі за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи , часом відкриття спадщини є день смерті особи .

Відповідно до розділу 11 п.4.20 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» ,затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 .02.2012 р. № 296/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 .02.2012 р за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно , яке підлягає реєстрації , провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкоємцеві .Іншого порядку видачі свідоцтва про право на спадщину чинним Законодавством не передбачено.

Згідно абзацу 3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Позивач звернулася до державного нотаріуса Голованівського районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області для оформлення спадщини на земельну ділянку , але нотаріус відмовив позивачу в оформленні спадщини в зв»язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тобто Державних актів .

Відмова в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не може бути перешкодою у набутті позивачем права власності на вищезазначену земельну ділянку .

У пункті 3.5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" зазначено , що спори про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Державний акт на ім.»я ОСОБА_2 було виготовлено , але згодом його було втрачено .

Судом не встановлено осіб, які відповідно до положень ст. 1241 ЦК України, мають право на обов'язкову частку у спадщині.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Відповідно ч.7 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Суд вважає, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину є порушенням її права власності, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб'єктами цивільних та інших правовідносин.

Враховуючи викладене ,суд дійшов до висновку , що позивач ОСОБА_1 має законне право на отримання у спадщину за заповітом земельну ділянку АДРЕСА_1 що залишилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року .

Викладене підтверджується копією свідоцтва про смерть ,а/с- 8, копією заповіта, а/с- 9, копіями витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі , а/с- 10,11-12,13-14 , газетою , а/с- 1-16, довідкою з відділу Держземаге6нства у Голованівському районі , а/с- 19, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії , а/с- 20, витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки , а/с- 21, не викликає сумніву, є достовірним.

На підставі ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладається на позивача.

На підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР , ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції (1952 р.), ст. 41 Конституції України , ст.ст. 15, 16 Закону України «Про власність», п. 8, п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» , керуючись ст.ст. .8, 10,60, 174 , 213,-215,218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.3,16,316,317, 1216,1217,1218,1220,1222,1261, 1266, 1268, 1296, 1297,1299 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Журавлинської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку АДРЕСА_1 що залишилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року .

Судові витрати покласти на позивача .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 10 ( десяти ) днів з дня проголошення рішення .

Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом 10(десяти) днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення суду , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом .

Суддя: Гут Ю. О.