Ухвала

від 19.09.2016 по справі 635/5498/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/790/5843/16 Головуючий 1-ї інстанції - Назаренко О.В.

Справа №635/5498/16-ц Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: сімейні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Бездітка В.М., Коровіна С.Г.

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 22 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ майна, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищеназваним позовом та заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 липня 2016 року заяву ОСОБА_3 задоволено.

Заборонено державним та приватним нотаріусам здійснювати будь-які дії, направлені на оформлення спадкових прав та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, будь-якій особі на наступне майно :

Житловий будинок, загальною площею 272,40кв.м, житловою площею 81,20кв.м, з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1;

Земельну ділянку, площею 1570га, розташовану на території Кулиничівської селищної ради в АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Копію ухвали направлено для виконання Першій державній нотаріальній конторі Харківського району Харківської області.

Не погодившись з ухвалою суду від 22.07.2016року, в апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять її скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання ОСОБА_3 частково, а саме накласти арешт на 1/2 частину спірного житлового будинку АДРЕСА_1, посилаючись на порушення норм процесуального закону. Вважають, що позивач має право лише на 1/2ч. спірного житлового будинку, а тому накладення арешту на весь спірний житловий будинок і на земельну ділянку, не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це вжиття комплексу заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Вжиття цих заходів має гарантувати реалізацію позовних вимог у разі задоволення позову і застосовується лише до позовів про визнання та про присудження.

У ст.152 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову.

Перераховуючи в ч.1 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову та зазначаючи в ч.2 цієї статті про право суду вжити інші види, законодавець не надає суду право самостійно обирати вид забезпечення позову. Це порушує принцип диспозитивності процесу, тому суд при застосуванні заходів забезпечення позову повинен або задовольнити заявлене клопотання, або відмовити у його задоволенні.

Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.153 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, втому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як убачається із виділених матеріалів справи, спір між позивачем ОСОБА_3 та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 існує з приводу визнання за ним права власності на 1/2ч. житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом заборони державним та приватним нотаріусам здійснювати будь-які дії, направлені на оформлення спадкових прав та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, будь-якій особі на майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, та земельну ділянку, площею 1570га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, суд виходив з того, що такий засіб забезпечення позову відповідає вимогам процесуального закону.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи те, що предметом спору є спірне нерухоме майно, і застосування такого засобу забезпечення позову не уможливлює його відчуження на період розгляду справи по суті заявлених вимог.

Таким чином, застосування вищевказаного засобу забезпечення позову є цілком правомірним та співмірним із заявленими позовними вимогами.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються і не дають колегії суддів підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали, яка постановлена з дотриманням норм процесуального права .

Згідно п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307ч.2п.1), 312ч.1п.1), 313, 314ч1п.4), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 22 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала остаточна, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді -