Ухвала

від 16.09.2016 по справі 758/8748/16-к

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8748/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2016 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника ТОВ «Т ІНВЕСТ» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «Т ІНВЕСТ» звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна мотивуючи свої вимоги тим, що Київською місцевою прокуратурою № 7 здійснювалося кримінальне провадження № 42014100070000257 від 17.12.2014 року.

Зазначає, що 19.01.2015 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у вказаному кримінальному провадженні задоволене клопотання старшого прокурора прокуратури Подільського району м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на нежилі приміщення надбудови напівпідземної стоянки (в літ. В), загальною площею 2628,0 кв. м., які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Лебедєва - Кумача, будинок 5, які належать на праві власності ТОВ «Т ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ: 39082651.

Посилається на те, що на сьогоднішній день з часу накладення арешту на вищевказане майно минуло більше року, а кримінальне провадження № 42014100070000257, внесене до ЄРДР 17.12.2014 року, закрито, однак питання про скасування арешту не було вирішено, а тому дані обставини дають підстави вважати, що в подальшому застосуванні арешту та утримання вищевказаного майна відпала потреба, тому вищевказаний захід забезпечення кримінального провадження необхідно скасувати.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 170, 174 КПК України звертається з даним клопотанням до слідчого судді.

Заявник та прокурор в судове засідання повторно не з`явилися, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлені вчасно та належним чином.

Слідчий суддя вважає за можливе розглядати клопотання за відсутності вищезазначених осіб.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку, що воно (клопотання) не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так слідчим суддею встановлено, що 19.01.2015 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва дійсно було задоволено клопотання старшого прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_5 про арешт майна в кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, якою накладено арешт на нежилі приміщення надбудови напівпідземної стоянки (в літ. В), загальною площею 2628,0 кв. м., які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Лебедєва - Кумача, будинок 5.

Частина друга статті 131 КПК України визначає, що заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) викликслідчим,прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Згідно статті 170 КК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Стаття 174 КПК України визначає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зі змісту вказаної норми КПК України вбачається, що законодавцем дійсно надано право підозрюваному, обвинуваченому, їх захиснику, законному представнику, іншому власнику або володільцю майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна подати клопотання про скасування арешту. Єдиними ж підставами для скасування арешту є доведеність вказаними особами того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Особа, яка звертається із клопотанням про скасування арешту з майна в порядку визначеному ст. 174 КПК України повинна достовірно довести наявність в неї суб`єктивного права вимоги на пред`явлення вказаного клопотання, а також те, що відпала потреба в подальшому його застосуванні або те, що арешт накладено необґрунтовано, надавши в підтвердження зазначених обставин належні та допустимі докази. І лише за наявності в сукупності вказаних обставин, слідчий суддя може скасувати арешт із майна.

Стаття 84 КПК України визначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддяі суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

За приписами статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно статті 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурората, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Слідчим суддею встановлено, що незважаючи на вимогу вищезазначених норм чинного кримінально-процесуального законодавства України заявником не надано жодного належного та допустимого доказу в підтвердження наявності в нього суб`єктивного права на пред`явлення клопотання про скасування арешту майна, а саме того, що ТОВ «Т ІНВЕСТ» дійсно є власником або законним володільцем нежилих приміщень надбудови напівпідземної стоянки (в літ. В), загальною площею 2628,0 кв. м., які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Лебедєва - Кумача, будинок 5, а також не надано доказів того, що на даний час відпала потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а саме того, що кримінальне провадження № 42014100070000257, закрито, як ним вказано в своєму клопотанні.

Зі змісту статей 26, 94 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, а також встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя оцінивши надані сторонами докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а також оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку між собою приходить до висновку, що клопотання заявника не знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 23, 26, 84, 93, 94, 131, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника ТОВ «Т ІНВЕСТ» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1