Рішення

від 15.09.2016 по справі 904/5674/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.16р. Справа № 904/5674/16

За позовом Приватного підприємства "Укрліфтзапчастина", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металосистема", м. Дніпро

про стягнення 521 235 грн. 53 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 22.02.2016р. №б/н;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 521 235 грн. 53 коп., що складає 351 800 грн. 44 коп. - попередньої оплати за договором від 04.08.2015р. №04-08-15, 31 875 грн. 98 коп. - інфляційних, 8 964 грн. 00 коп. - 3% річних та 128 595 грн. 11 коп. - пені.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 18.07.2016р. уповноваженому представнику ТОВ «Металосистема» поштового відправлення з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області про порушення провадження у справі № 904/5674/16 (а.с. 41).

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2015р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Металосистема", як продавцем, та позивачем - Приватним підприємством "Укрліфтзапчастина", як покупцем, було укладено Договір №04-08-15 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався на умовах та у порядку, визначеному даним договором, надати металопродукцію (далі - товар) покупцю у власність для її використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього грошову суму на умовах і в порядку, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 2.2 Договору строк поставки та обсяг партії товару здійснюється на підставі узгодженої сторонами заявки покупця, яка передається продавцю факсом або по телефону.

У відповідності до пункту 3.1 Договору ціна за одиницю та кількість товару визначається згідно виставлених рахунків, які є невід'ємною частиною Договору.

Оплата товару, який постачається за цим Договором, здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, вказаний в даному Договорі, на умовах та у строки, визначені покупцем у виставлених рахунках; у випадку, якщо строки оплати не вказані у рахунках продавця, оплата за товар здійснюється протягом 5-ти днів з моменту отримання рахунка (п. 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 10.3 даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до « 4» серпня 2016р.; якщо жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію Договору, він автоматично подовжується на наступний календарний рік.

Приймання товару здійснюється на складі продавця; разом із товаром продавець надає покупцю наступні документи: накладні (видаткова, податкова, товарно-транспортна або залізнична); сертифікат якості (пункти 6.1, 6.4 Договору).

У пункті 7.1 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення з вини продавця, строків поставки узгоджених сторонами у специфікаціях до даного Договору, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент платежу, від вартості не поставленого Товару, за кожний день затримки поставки.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають із підстав встановлених статтею 11 цього кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно норм статті 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, Договір від 04.08.2015р. № 04-08-15 є укладеним та чинним.

Як вбачається відповідачем позивачу на оплату товару було виставлено рахунок-фактуру від 25.08.2015р. № СФ-0000045 на суму 351 800 грн. 44 коп. (а.с. 33), який у повному обсязі було оплачено позивачем, що підтверджується випискою по рахунку ПП «Укрліфтзапчастина» №26009538657000 за 25.08.2015р. (а.с. 34-35).

Дії відповідача по виставленню рахунку від 25.08.2015р. за №СФ-0000045 та дії позивача по перерахуванню відповідачу грошових коштів в сумі 351 800 грн. 44 коп. на підставі зазначеного рахунку, свідчать про те, що у боржника, в даному випадку - відповідача, виникло зобов'язання з поставки товару за Договором від 04.08.2015р. №04-08-15.

У зв'язку з непоставкою відповідачем товару відповідно до умов Договору позивач вважає, що йому повинні бути повернені сплачені раніше грошові кошти в сумі 351 800 грн. 44 коп.

Матеріали справи не містять узгодженої сторонами заявки покупця до Договору, в якій було б визначено строк поставки товару, а тому строк поставки спірної партії товару сторонами встановлено не було.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 16.06.2016р. №1606/1 з вимогою виконати умови Договору та поставити оплачену продукцію, що підтверджується фіскальним чеком «Укрпошти» від 17.06.2016р. №4094.

Згідно даних сайту УДППЗ «Укрпошта» http://ukrposhta.ua поштове відправлення рекомендованого листа-вимоги (штрихкодовий ідентифікатор №4900043485895), направленого на адресу ТОВ «Металосистема», було вручено адресату - 18.06.2016р.

Отже, відповідач згідно приписів статті 530 Цивільного кодексу України повинен був виконати свої зобов'язання з поставки товару в строк до 25.06.2016р.(включно).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статті 693 Цивільного кодексу України право позивача вимагати повернення попередньої оплати виникає лише за умови, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

З урахуванням викладеного позивач обґрунтовано вимагає повернення суми попередньої оплати у розмірі 351 800 грн. 44 коп.

Відповідно до частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки цивільні відносини щодо визначення розміру процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлено договором, законом чи будь-яким актом цивільного законодавства, то за аналогією закону вони регулюються тими правовими нормами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (стаття 8 Цивільного кодексу України).

Проценти у розмірі 3% річних визначені статтею 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 351 800 грн. 44 коп. становлять 346 грн. 03 коп. (з 26.06.2016р. по 07.07.2016р.).

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача 31 875 грн. 98 коп. - інфляційного збільшення за період з вересня 2015р. по липень 2016р. та 128 595 грн. 11 коп. пені за період з 01.09.2015р. по 07.07.2016р., то вони є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з пунктом 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовідносинами сторін щодо поставки металопродукції згідно Договору не визначено обов'язку відповідача щодо сплатити на користь позивача грошових коштів.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 7.1 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення з вини продавця строків поставки, узгоджених сторонами в специфікаціях до даного договору, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент платежу, від вартості не поставленого товару, за кожен день затримки поставки.

Як вбачається між сторонами Договору не було підписано специфікації, якою б узгоджувалися строки поставки товару, що унеможливлює застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій у вигляді стягнення пені на підставі пункту 7.1 Договору.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Металосистема" (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 37; ідентифікаційний код 39476069) на користь Приватного підприємства «Укрліфтзапчастина» (49000, м. Дніпро, вул. Мічуріна, 4; ідентифікаційний код 39307810) 351 800 грн. 44 коп. - заборгованості, 346 грн. 03 коп. - річних та 5 282 грн. 20 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„ 19„ вересня 2016р.