Рішення

від 16.09.2016 по справі 904/6065/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.16р. Справа № 904/6065/16

За позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м. Дніпро

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Укррейлтранс", м. Запоріжжя Запорізької області

про стягнення 200 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 109 598,66 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 19 430,03 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: Задорожний С.О., довіреність №4508-К-О від 26.08.2016 року, представники

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" та товариства з обмеженою відповідальністю "Укррейлтранс" заборгованості на загальну суму 329 028,69 грн., з яких:

- 200 000,00 грн. заборгованість за кредитом;

- 109 598,66 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 19 430,03 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

23.03.2015 року відповідачем-2 підписано заяву про відкриття поточного рахунку згідно якої останній приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом складають договір банківського обслуговування № б/н від 23.03.2015 року. На виконання умов договору банківського обслуговування № б/н від 23.03.2015 року позивач надав відповідачу-2 кредитний ліміт у сумі 200 000,00 грн. зі сплатою річних за користування кредитом.

З урахуванням договору поруки № 50323ZPO0S1AU від 11.08.2015 року сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Також позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах 329 028,69 грн. на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, які обліковуються за товариством з обмеженою відповідальністю "Укррейлтранс" оскільки вже на протязі тривалого часу відповідач-2 не погашає заборгованість перед позивачем. Позивачу невідомо про наявність у відповідача-2 грошових коштів на відкритих рахунках у інших банках, але така вірогідність існує, відтак, позивач вважає, що позов повинен бути забезпечений арештом на грошові кошти відповідача-2, що містяться на всіх їхніх рахунках. На думку позивача невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача-2 можу утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у цій справі в разі задоволення позову.

У судовому засіданні 15.09.2016 року представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідачі явку своїх повноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог статті 4 Господарського процесуального кодексу України за адресами, зазначеними у позові, які збігаються з адресами місцезнаходження відповідно до Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.07.2016 року. (а.с.45-46 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Направлена господарським судом на адресу відповідача-1 та відповідача-2 кореспонденція повернулася з відмітками "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 48-49, 50-51, 58-60 том 1).

Письмових відзивів на позов відповідачі суду не надали. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Провадження у справі № 904/6065/16 порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2016 року з призначенням його до розгляду в судовому засіданні на 09.08.2016 року, після чого розгляд справи відкладався на 15.09.2016 року.

У судовому засіданні 15.09.2016 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Укррейлтранс" (далі - клієнт, відповідач-2) і публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - банк, позивач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно вказаної заяви відповідач-2 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 23.03.2015 року (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до договору від 23.03.2015 року відповідачу-2 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26004055717659 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.16 Умов під час укладання договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта (відповідача у справі) до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод, таким чином, прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Стаття 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначає, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3 Умов).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. (п. 3.2.1.1.8. Умов).

На виконання умов договору банківського обслуговування від 23.03.2015 року публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" надавалися товариству з обмеженою відповідальністю "Укррейлтранс" кредитні кошти у межах встановленого ліміту: з 23.03.2015 року - у сумі 0,00 грн., з 26.08.2015 року - у сумі 200 000,00 грн., які використовувалися клієнтом, що підтверджується банківською випискою з рахунку № 26004055717659 за період з 23.03.2015 року по 29.07.2016 року (а.с. 53 том 1).

Відповідно до розділу 3.2.1.4.1. Умов за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Відповідно до розділу 3.2.1.4. Умов, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом, отриманим клієнтом до 31.01.2015 року включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом, з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі- "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості .За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо, не повинен перевищувати 30 днів.

За сумами кредиту, отриманими клієнтом до 31.01.2015 року включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 року за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять) % річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 року за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 (тридцять три) % річних.

За сумами кредиту, отриманих з 01.01.2016 року при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32 (тридцять два) % річних. Списання нарахованих відсотків проводяться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць.

У випадку непогашеня кредиту, отриманими клієнтами до 31.03.2015 року включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

У випадку порушення клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.1.8 Умов (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов'язаннь та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.1.8), клієнт сплачує банку пеню у розмірі 56 % річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов'язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 року у разі непогашений кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го для після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого ї грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 року у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню а розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 року у разі непогашений кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 - го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо піддягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 64 (шістдесят чотири) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту у творення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррейлтранс" належним чином умови договору № б/н банківського обслуговування від 23.03.2015 року не виконало, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість зі сплати кредиту станом на 07.07.2016 року у сумі 200 000,00 грн., процентів за користування кредитом у сумі 109 598,66 грн., заборгованість по комісії за користуванням кредитом у сумі 19 430,03 грн.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем-2 умов договору №б/н банківського обслуговування від 23.03.2015 року в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та комісії.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість зі сплати кредиту у сумі 200 000,00грн., яка розрахована за період з 28.09.2015 року по 07.07.2016 року, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 109 598,66 грн. за загальний період з 28.08.2015 року по 07.07.2016 року та заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом у сумі 19 430,03 грн. за загальний період з 01.09.2015 року по 07.07.2016 року.

З огляду на приписи договору № б/н банківського обслуговування від 23.03.2015 року та "Умов та правил надання банківських послуг" строк повернення кредиту у сумі 200 000,00грн., сплати процентів за користування кредитом у сумі 109 598,66 грн., сплати комісії у сумі 19 430,03 грн. є таким, що настав.

Доказів сплати кредиту у сумі 200 000,00 грн., процентів за користування кредитом у сумі 109 598,66 грн., комісії у сумі 19 430,03 грн. відповідач-2 суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

11.08.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (далі - поручитель, відповідач-1) і публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - Кредитор) був укладений договір поруки № 50323ZPO0S1AU.

Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Укррейлтранс" усіх своїх обов'язків за договором банківського обслуговування від 23.03.2015 року (пункт 1 договору).

Пунктом 2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.

Пунктами 4, 5, 6 договору поруки передбачено, що за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначений(ні) в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору.

За пунктом 8 договору поруки договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2030 року.

Строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором встановлюється протягом 5 (п'яти) років (п. 9 договору поруки).

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Вимогою № 50323ZPO0S1AU від 01.07.2016 року позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про сплату боргу, яка останнім залишена без відповіді (а.с. 36 том 1). Жодних заходів щодо добровільного погашення заборгованості за спірним кредитним договором відповідач-1 не здійснив.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.

Частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 329 028,69 грн., з яких заборгованість за кредитом у сумі 200 000,00 грн., заборгованості процентам за користування кредитом 109 598,66 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом у сумі 19 430,03 грн.

Стосовно клопотання про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно, що належать відповідачеві, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Відповідно до п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову": заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (п. 3 постанови пленуму).

Заявляючи клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 329 028,69 грн., позивачем не надано належних доказів в підтвердження ускладнення чи неможливості виконання рішення по справі.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої пункту 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у сумі 4 935,43 грн. підлягає стягненню з відповідачів порівну у сумі 2 467,72 грн.

Судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, ідентифікаційний код 35201640) та з товариства з обмеженою відповідальністю "Укррейлтранс" (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 1-А, ідентифікаційний код 37619160) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 200 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 109 598,66 грн., заборгованість по комісії за користуванням кредитом у сумі 19 430,03 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, ідентифікаційний код 35201640) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 2 467,72 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укррейлтранс" (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 1-А, ідентифікаційний код 37619160) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 2 467,72 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.09.2016 року.

Суддя Е.М. Бондарєв