Рішення

від 13.09.2016 по справі 910/14250/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016Справа №910/14250/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтура»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербау»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ІНТЕРБАУ»

про стягнення 11 280,65 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Колбасов Ю.О. (дов. б/н від 28.07.2016);

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

03.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтура» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербау» та Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ІНТЕРБАУ» заборгованості в сумі 16 280,65 грн., з яких основний борг 13 033,22 грн., 3% річних - 192,82 грн., індекс інфляції - 522,96 грн. та пеня - 2 531,65 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачами умов договору оренди № 124 від 28.10.2014 та договору поруки №21 від 28.03.2016 в частині повної та своєчасної оплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14250/16 та призначено до розгляду на 25.08.2016.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.08.2016 у зв'язку із неявкою представників відповідачів, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 13.09.2016.

09.09.2016 позивачем через загальний відділ діловодства суду подано додаткові пояснення по справі та додаткові докази для долучення до матеріалів справи.

13.09.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій зазначав, що після порушення провадження у справі відповідачем-2 частково погашено заборгованість у розмірі 5000,00 грн., у зв'язку із чим просив суд стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 11 280,65 грн., з яких основний борг - 8 033,22 грн., 3% річних - 192,82 грн., індекс інфляції - 522,96 грн., пеня - 2 531,65 грн.

В судовому засіданні 13.09.2016 судом було розглянуто заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог стосовно якої суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 11 280,65 грн.

У судове засідання 13.09.2016 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи.

Представники відповідачів 1, 2 у судове засідання 13.09.2016 не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином шляхом надсилання за їх належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

28.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтура» (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербау» (далі - орендар) було укладено договір оренди № 124 (далі - договір-1), умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння та користування (оперативну оренду) рухоме майно - опалубка Props&Beams. Монтаж та демонтаж орендованого обладнання не є предметом цього договору, орендар здійснює монтаж та демонтаж орендованого обладнання на свій ризик власними силами та за свій рахунок (п. 1.1. договору-1).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування складових частин та вартість обладнання, що передається в оренду, зазначено в специфікаціях та в актах прийому-передачі обладнання до цього договору. Технічний стан обладнання, яке передається в оренду, зазначається в актах прийому-передачі обладнання. Специфікації та акти приймання-передачі є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору передача-приймання обладнання в оренду від Орендодавця до Орендаря здійснюється уповноваженими представниками сторін згідно з Актом прийому-передачі обладнання в оренду та з оренди на складі Орендодавця за адресою: Київська обл., с. Петрівське, вул. Індустріальна, 29.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Обладнання вважається переданим Орендодавцем та прийнятим Орендарем з дати підписання Акту прийому-передачі Обладнання в оренду уповноваженими представниками сторін.

Відповідачу було передано об'єкти оренди відповідно до пункту 1.1 договору, що підтверджується актами прийому-передачі обладнання в оренду та специфікаціями.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що орендар здійснює оплату за оренду обладнання за весь час фактичного знаходження обладнання у орендаря, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю згідно з умовами цього договору, у т.ч. після закінчення терміну дії договору та/або оренди, якщо це не пов'язано із діями орендодавця, чи після закінчення строку, коли обладнання мало бути повернуто орендодавцю у визначений Сторонами строк.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 01.04.2015 до договору оренди №124 від 28.10.2014 у зв'язку з виробничою необхідністю, орендар 01.04.2015 зменшує кількість обладнання частково здавши з оренди комплект обладнання на суму 43 680 грн., у зв'язку з чим, назва, загальна кількість та сума обладнання що передається в оренду зазначена у специфікації від 01.04.2015, що є невід'ємною частиною договору оренди №124 від 28.10.2014.

Згідно з п. 5.2 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 01.04.2015 до договору оренди №124 від 28.10.2014, вартість обладнання (згідно специфікації від 01.04.2015), яке передається в оренду за цим договором, складає 76 223,30 грн., у тому числі ПДВ 20% - 12 703,88 грн.

Вартість оренди обладнання за 1 добу (тариф на добу) складає 89 грн. 17 коп., та додатково сплачується ПДВ у розмірі 20% - 17,83 грн. (п. 5.3 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 01.04.2015 до договору оренди №124 від 28.10.2014).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що вартість оренди обладнання за 15 діб складає: 2500,02 грн., у тому числі ПДВ 20% - 416 грн.

Відповідно до пункту 5.7 договору орендна плата сплачується шляхом передплати в безготівковому порядку за перші 15 календарних днів оренди обладнання на поточний рахунок орендодавця на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури протягом 3 робочих днів з дати отримання від орендодавця рахунку-фактури на оплату. За кожний наступний строк оренди обладнання орендар здійснює передоплату за 5 робочих днів до настання цього чергового строку оренди обладнання на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури протягом 3 робочих днів з дати отримання від орендодавця рахунку-фактури на оплату, але не пізніше дня початку наступного чергового строку оренди.

За умовами п. 4.2 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 29.12.2014, строк оренди обладнання за цим договором складає до 31.12.2015.

Пунктом 6.3.2 визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні та інші платежі.

В якості доказів виконання позивачем умов договору в матеріалах справи містяться наступні Рахунки на оплату: №737 від 28.10.2014 на суму 12 500,02 грн, №790 від 12.11.2014 на суму 2 500,02 грн., №826 від 27.11.2014 на суму 666,67 грн., №858 від 01.12.2014 на суму 2 333,35 грн., №891 від 15.12.2014 на суму 2 333,35 грн.ь№904 від 29.12.2014 на суму 500,00 грн., №930 від 31.12.2014 на суму 3000,02 грн., №25 від 19.01.2015 на суму 2 333,35 грн., №62 від 02.02.2015 на суму 3500,00 грн., №89 від 23.02.2015 на суму 1 166,68 грн., №111 від 02.03.2015 на суму 1333,34 грн., №124 від 10.03.2015 на суму 1000,01 грн., №137 від 16.03.2015 на суму 1166,68 грн., №147 від 23.03.2015 на суму 1500,01 грн., №173 від 01.04.2015 на суму 535,02 грн.,№182 від 06.04.2015 на суму 1498,06 грн., №189 від 20.04.2015 на суму 749,03 грн., №205 від 27.04.2015 на суму 856,03 грн.,№215 від 05.05.2015 на суму 749,03 грн., №274 від 12.05.2015 на суму 2140,08 грн., №298 від 29.05.2015 на суму 749,03 грн., №324 від 08.06.2015 на суму 1498,06 грн., №350 від 22.06.2015 на суму 1498,06 грн., №395 від 06.07.2015 на суму 2247,08 грн., №410 від 27.07.2015 на суму 535,02 грн., №459 від 31.07.2015 на суму 3317,12 грн., №514 від 01.09.2015 на суму 1712,06 грн., №539 від 17.09.2015 на суму 1498,06 грн., №575 від 01.10.2015 на суму 3317,12 грн., №599 від 02.11.2015 на суму 1605,06 грн., №642 від 16.11.2015 на суму 1605,06 грн., №669 від 01.12.2015 на суму 3317,12 грн.,№719 від 25.12.2015 на суму 3317,12 грн., №94 від 01.02.2016 на суму 25 978,71 грн.

Передане за актами приймання-передачі майно було у використанні орендаря, у зв'язку з чим сторонами було складено акти надання послуг: №658 від 31.10.2014 на суму 555,56 грн., №714 від 28.11.2014 на суму 5000,04 грн., №745 від 31.12.2014 на суму 5166,71 грн., №23 від 30.01.2015 на суму 5166,71 грн., №92 від 27.02.2015 на суму 4666,70 грн., №136 від 31.03.2015 на суму 5166,71 грн., №189 від 30.04.2015 на суму 3210,12 грн., №220 від 29.05.2015 на суму 3317,12 грн., №259 від 30.06.2015 на суму 3210,12 грн., №325 від 31.07.2015 на суму 3317,12 грн., №376 від 31.08.2015 на суму 3317,12 грн., №432 від 30.09.2015 на суму 3210,12 грн., №472 від 31.10.2015 на суму 3317,12 грн., №552 від 30.11.2015 на суму 3210,12 грн., №617 від 31.12.2015 на суму 3317,12 грн., №29 від 29.01.2016 на суму 3317,12 грн.

Крім того, відповідно до п. 2 акту прийому-передачі обладнання з оренди від 01.02.2016 сторони дійшли згоди, що загальна договірна вартість відшкодування за пошкоджене, втрачене обладнання згідно рахунка-фактури №94 від 01.02.2016 складає 25 978,71 грн.

Останні акти виконаних робіт не підписані зі сторони відповідача, проте, відповідно до п. 5.17 договору орендар зобов'язаний підписати та повернути орендодавцю один підписаний примірник (оригінал) акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) до 5-го числа місяця, наступного за звітним. У випадку неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) і відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання цього акту, такий акт вважається визнаним орендарем, а послуга вважається прийнятою без будь-яких зауважень та претензій в повному обсязі (на вказану в акті суму).

Відповідно до положень п. 7.10 договору в разі незгоди представника орендаря підписати акт огляду технічного стану обладнання та/або акту прийому-передачі обладнання з оренди, орендодавець підписує акт огляду технічного стану обладнання та/або акт прийому- передачі обладнання з оренди одноособово або із залученням незалежної третьої сторони, та робить в акті запис про відмову орендаря від підписання акту.

Вимогами п. 7.12 договору встановлено, що у разі ухилення від повернення обладнання із оренди до чого прирівнюється ухилення від підписання будь-якого акту повернення протягом 5 робочих днів з дати, коли таке повернення/або підписання повинно відбутись, вважається, що об'єкт оренди (обладнання) втрачене орендарем і орендодавець має право вимагати від орендаря відшкодування вартості втраченого обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав взяті на себе обов'язки за договором та надав послуги по оренді на загальну суму 84 555,45 грн.

В матеріалах справи містяться банківські виписки, з яких вбачається, що відповідачем було частково виконано умови договору та сплачено грошові кошти за оренду рухомого майна у сумі 76 522,23 грн.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербау» перед позивачем становить 8 033,22 грн.

Крім того, 28.03.2016 між ТОВ «Альтура» (кредитор), ТОВ «Інтербау» (боржник) та ТОВ «БК ІНТЕРБАУ» (поручитель) було укладено договорів поруки №21 (далі - договір-2), за умовами п. 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за реальне та належне виконання боржником зобов'язання, яке взяте ним перед кредитором за договором оренди №124 від 28.10.2014, а саме зобов'язання із погашення заборгованості боржника перед кредитором в розмірі і порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору-2 у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, з урахуванням положень цього договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Матеріали справи містять гарантійний лист вих.№1/2 від 01.02.2016 ТОВ «Інтербау», в особі директора Ятченко В.М., за змістом якого останній повідомляв про визнання в повному обсязі заборгованості перед ТОВ «Альтура» у розмірі 31 450,34 грн. за договором оренди №124 від 28.10.2014, яка виникла на підставі не сплаченої оренди та втраченого та пошкодженого обладнання згідно акта з оренди від 01.02.2016.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на порушення відповідачами умов договору оренди № 124 від 28.10.2014 та договору поруки №21 від 28.03.2016 в частині повної та своєчасної оплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 8 033,22 грн., у зв'язку із чим ним нараховано 3% річних - 192,82 грн., індекс інфляції - 522,96 грн., пеня - 2 531,65 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5.7 договору орендна плата сплачується шляхом передплати в безготівковому порядку за перші 15 календарних днів оренди обладнання на поточний рахунок орендодавця на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури протягом 3 робочих днів з дати отримання від орендодавця рахунку-фактури на оплату. За кожний наступний строк оренди обладнання орендар здійснює передоплату за 5 робочих днів до настання цього чергового строку оренди обладнання на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури протягом 3 робочих днів з дати отримання від орендодавця рахунку-фактури на оплату, але не пізніше дня початку наступного чергового строку оренди.

Матеріали справи свідчать, що всупереч прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідач належним чином не виконував своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість, що за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 8 033,22 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 8 033,22 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідачі доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надали.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди № 124 від 28.10.2014, позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь 3% річних - 192,82 грн., індекс інфляції - 522,96 грн., пеню - 2 531,65 грн.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте позивачем у розрахунку суми пені не враховані зазначені приписи ГК України.

Відповідно до п. 5.18 договору оренди у випадку несвоєчасного виконання орендарем зобов'язань по сплаті орендних та інших платежів, орендодавець матиме право нараховувати пеню за кожен день прострочення та за весь час прострочення, штрафні санкції в розмірі, який обумовлений цим договором та чинним законодавством. При цьому орендодавець не буде зобов'язаний попереджувати або повідомляти орендаря про початок нарахування пені або штрафів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, а тому вказані суми нарахувань підлягають стягненню з відповідачів у заявленому позивачем розмірі.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, не спростували належними доказами, розмір позовних вимог не оспорили, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів основного боргу у розмірі 8 033,22 грн., а також 3% річних - 192,82 грн., індекс інфляції - 522,96 грн., пені - 2 531,65 грн., у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи у розмірі 1378,00 грн. відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідачів.

Оскільки, солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"), то розмір судового збору та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи розподіляється між відповідачами порівну.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербау» (03179, м. Київ, вул. М. Ушакова, 8, код 33747703) та Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ІНТЕРБАУ» (03061, м. Київ, вул. Бориславська, буд. 54, кв. 76, код 40079926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтура» (03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, буд. 8-А, офіс 420, код 37867112) заборгованість у розмірі 8 033 (вісім тисяч тридцять три) грн. 22 коп., 3% річних у розмірі 192 (сто дев'яносто дві) грн. 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 522 (п'ятсот двадцять дві) грн. 96 коп., пеню у розмірі 2 531 (дві тисячі п'ятсот тридцять одну) грн. 65 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербау» (03179, м. Київ, вул. М. Ушакова, 8, код 33747703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтура» (03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, буд. 8-А, офіс 420, код 37867112) судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ІНТЕРБАУ» (03061, м. Київ, вул. Бориславська, буд. 54, кв. 76, код 40079926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтура» (03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, буд. 8-А, офіс 420, код 37867112) судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 19.09.2016.

Суддя В.О. Демидов