ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13.09.2016Справа №910/13444/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/13444/16
за позовом Житомирської місцевої прокуратури, м. Житомир, в інтересах держави в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради, м. Житомир,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «С.Р.К.», м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління капітального будівництва Житомирської міської ради, м. Житомир,
про стягнення 27 328 грн.,
за участю представників:
прокуратури - Колодчина Р.В. (посвідчення від 08.02.2016 № 041222);
позивача - Дубчак М.В. (довіреність від 20.11.2015 № 26/1273);
відповідача і третьої особи - не з'явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Перший заступник керівника Житомирської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради (далі - ЖМР) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «С.Р.К.» (далі - Компанія) про стягнення за неналежне виконання договору пайової участі від 08.02.2016 № 6 (далі - Договір): 25 003 грн. основної заборгованості; 2 325 грн. пені, а всього 27 328 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 16.08.2016; залучено до участі у справі як третю особу, яку не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління капітального будівництва ЖМР (далі - Управління).
15.08.2016 третя особа подала суду клопотання про розгляд справи за відсутністю повноважного представника.
16.08.2016 відповідач подав відзив, якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на таке:
- 30.11.2015 Компанією та товариством з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Альянс-груп» (далі - Товариство) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі - Договір купівлі-продажу);
- Товариство зверталося до Управління для врегулювання питання змін до Договору;
- на 08.02.16 (момент укладення Договору) відповідач продав земельну ділянку згідно з Договором купівлі-продажу Компанії;
- оскільки, після укладення Договору змінився замовник будівництва (дані були внесені 16.02.2016), то підстав для його виконання відповідачем немає.
Позивач 16.08.2016 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 розгляд справи було відкладено на 13.09.2016.
05.09.2016 Прокурор подав суду письмові пояснення по суті спору.
13.09.2016 ЖМР подала суду додаткові пояснення, в яких вказала, що: після зміни замовника будівництва необхідно було внесення змін до Договору саме позивачем та відповідачем; оскільки зміни до Договору внесені не були з вини відповідача, то обов'язок зі сплати ним грошових коштів у сумі 25 003 грн. не перейшов до Товариства.
Представники прокуратури та позивача у судовому засіданні 13.09.2016 надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали.
Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 13.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
08.02.2016 ЖМР і Компанією (замовник будівництва) було укладено Договір, за умовами якого:
- предметом Договору є залучення коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира (пункт 1.1 Договору);
- назва та місце розташування об'єкта: «Нове будівництво магазину продовольчих товарів з офісними приміщеннями на орендованій земельній ділянці по вул. Малинській, 10-А в м. Житомирі» (пункт 1.2 Договору);
- цільове призначення об'єкта: магазин продовольчих товарів (пункт 1.3 Договору);
- замовник упродовж 2-х робочих днів після отримання проекту Договору підписує та повертає його Управлінню. У разі неповернення Договір вважається прийнятим без зауважень та укладеним, і підлягає оплаті відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору (пункт 1.4 Договору);
- замовник будівництва перераховує кошти до міського бюджету на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира відповідно до розрахунку (додається) в розмірі 10% - 25 003 грн. єдиним платежем до 09.03.2016, але до введення об'єкта в експлуатацію (пункт 2.1 Договору);
- замовник будівництва зобов'язується перерахувати кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в повному обсязі та в терміни, встановлені умовами Договору (пункт 3.1 Договору);
- сторони несуть відповідальність за виконання Договору в межах чинного законодавства України (пункт 4.1 Договору);
- на суму несплаченого пайового внеску за кожен день прострочення нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня (пункт 4.4 Договору);
- невід'ємною частиною Договору є розрахунок пайового внеску (пункт 5.1 Договору);
- зміни і доповнення до Договору вносяться за письмовим погодженням сторін (пункт 5.2 Договору);
- Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного його виконання (пункт 5.5 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача начальником управління Болейко Дмитром Олександровичем, на підставі рішень ЖМР від 31.10.2014 № 494, та від відповідача генеральним директором Сорокою Марком Володимировичем, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.
Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин п'ятої, восьмої та дев'ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором пайової участі замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач обов'язок передбачений Договором щодо сплати пайового внеску у сумі 25 003 грн. не виконав та вказані грошові кошти до 09.03.2016 не перерахував.
Також, Прокурор просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 2 325 грн., посилаючись на прострочення сплати пайового внеску відповідачем.
У свою чергу, Компанія заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на укладення 30.11.2015 з Товариством Договору купівлі-продажу та внесення 16.02.2016 даних про нового замовника будівництва.
На думку відповідача, укладення Договору купівлі-продажу до укладення Договору, а також внесення 16.02.2016 інформації щодо нового забудовника, є підставою для звільнення Компанії від обов'язку сплати борг за Договором.
Крім того, відповідач вказав, що саме з вини ЖМК не було внесено зміни до Договору, які б враховували нового забудовника.
Відповідач зазначає, що неодноразово звертався до позивача з відповідними пропозиціями про зміну умов Договору.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
У жовтні 2015 року Прокурор міста Житомира в інтересах ЖМР звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії про визнання укладеним договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Житомира.
Прокурор мотивував позов тим, що 01.07.2014 ЖМР і Компанією було укладено договір наміру №36 щодо пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира.
Підпунктом 4.4.4 пункту 4.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Житомира, затвердженого рішенням ЖМР від 31.10.2014 №494 (далі - Порядок) передбачено, що обов'язок замовника будівництва звернутись до ЖМР із заявою про укладення договору пайової участі упродовж 10-ти робочих днів з дня реєстрації декларації про початок будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт в інспекції державного ДАБК.
Згідно інформації Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області від 08.08.2014 №ЖТ 083142200192 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт, згідно якої замовником є Компанія, яка здійснює будівництво будівлі магазину продовольчих товарів з офісними приміщеннями на орендованій земельній ділянці по вул. Малинська, 10-а в м. Житомирі.
Таким чином, обов'язок укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Житомира у Компанії виник ще 22.08.2014.
У свою чергу, Компанією було подано всі необхідні документи з порушенням строків передбачених чинним законодавством України та укладено Договір лише 08.02.2016.
У зв'язку з укладенням Договору провадження у справі № 910/26140/15 було припинено ухвалою суду від 25.02.2016.
Учасниками процесу було долучено до матеріалів справи листування, що здійснювалося між ЖМР з Компанією, Товариством та товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Груп» (далі - ТОВ «Альянс-Груп»).
06.04.2016 (вх. №2963/20) ЖМР було отримано лист Товариства від 06.04.2016 № б/н, в якому повідомлено про те, що 16.02.2016 було внесено зміни до декларації про початок виконання будівельних робіт, а саме змінено замовника будівництва з Компанії на ТОВ «Альянс-Груп». Крім того, було вказано про те, що 12.03.2016 ТОВ «Альянс-Груп» звернулось до ЖМР з пропозицією внесення змін (заміну сторони) до Договору.
Разом з тим, позивач дізнався про зміну замовника будівництва лише 06.04.2016.
ЖМР листом від 11.04.2016 №17/3046 повідомив відповідача про необхідність направити до позивача уточнену та належним чином оформлену заяву про внесення змін до Договору, а також надати виписку з ЄДР, в якій зазначена точна інформація щодо ймовірного правонаступника прав і обов'язків Компанії за вказаним договором, для точної ідентифікації юридичної особи та особи, уповноваженої підписувати відповідну додаткову угоду.
Також, ЖМР у листі від 12.04.2016 № 223 було надано відповідь на лист та пояснено процедуру внесення змін до Договору.
22.04.2016 (вх. №3572/20) до позивача надійшов лист від ТОВ «Альянс-Груп» щодо правових підстав сплати ним пайових внесків до міського бюджету та внесення змін до Договору.
ЖМР у листі від 16.05.2016 №17/4130 пояснила ТОВ «Альянс-Груп» процедуру внесення змін до Договору.
30.05.2016 (вх. №429) Управління отримало лист (повторне звернення) від Товариства без номера та дати про внесення змін до Договору.
Управління у листі від 07.06.2016 №347 в черговий раз пояснило процедуру внесення змін до Договору та необхідність звернення саме до ЖМР, а не до Управління, оскільки саме міськвиконком є стороною Договору.
11.08.2016 (вх. №6723/20) до ЖМР надійшов лист без номера та дати від Товариства з питання внесення змін до Договору.
У відповідь на вказане звернення позивач повідомив про те, що питання внесення змін до Договору буде розглянуте відповідно до Порядку на засіданні узгоджувальної комісії.
25.08.2016 на засіданні узгоджувальної комісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради з розгляду питань, пов'язаних зі зміною умов договору пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира було розглянуто вищевказане питання та вирішено рекомендувати ЖМР внести зміни до Договору в частині заміни замовника будівництва з Компанії на Товариство. Внесення змін до Договору провести шляхом укладання тристоронньої додаткової угоди із вказаними товариствами. Всі інші умови Договору залишити без змін.
На виконання вказаного рішення було підготовлено та 31.08.2016 оприлюднено на офіційному веб-сайті ЖМР відповідний проект рішення.
Після спливу 20-ти денного періоду оприлюднення даний проект рішення буде розглянуто на черговому засіданні ЖМР.
Позивач листом від 01.09.2016 №17/7579 повідомив Товариство та листом від 01.09.2016 року №17/7578 - Компанію про вказані обставини.
На день судового засідання 13.09.2016 суду не подано доказів внесення змін до Договору щодо нового замовника, а тому саме відповідач зобов'язаний виконати умови Договору та сплатити на користь позивача грошові кошти у сумі 25 003 грн.
Що ж до пені, то слід вказати таке.
Пеня нарахована за період з 10.03.2016 по 31.05.2016.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.
Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «С.Р.К.» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11; ідентифікаційний код: 34729465) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Виконавчого комітету Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2; ідентифікаційний код: 04053625): 25 003 (двадцять п'ять тисяч три) грн. боргу та 2 325 (дві тисячі триста двадцять п'ять) пені грн.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «С.Р.К.» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11; ідентифікаційний код: 34729465) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь прокуратури Житомирської області (10014, м. Житомир, вул. Черняховського, 2; ідентифікаційний код: 02909950; розрахунковий рахунок № 35215069011049; МФО 820172; ДКСУ м. Київ) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.
Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 19.09.2016.
Суддя І.Д. Курдельчук
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2016 |
Оприлюднено | 23.09.2016 |
Номер документу | 61414659 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Курдельчук І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні