Рішення
від 13.09.2016 по справі 910/10106/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2016Справа №910/10106/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Корн" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Міжнародний благодійний фонд відродження Києво-Могилянської академії та Товариство з обмеженою відповідальністю "Винолюб" простягнення 15209972 грн. 61 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від заявника (відповідача): Христич О.В. - представник за довіреністю б/н від 18.01.2016;

від позивача: Шалашова В.І. - представник за довіреністю № 342 від 21.12.2015;

від третьої особи 1: ОСОБА_7 - представник за довіреністю б/н від 09.11.2015;

від третьої особи 2: ОСОБА_9 - представник за довіреністю б/н від 15.01.2016;

від третьої особи 3: ОСОБА_7 - представник за довіреністю б/н від 15.01.2016;

від третьої особи 4: ОСОБА_7 - представник за довіреністю б/н від 30.11.2015;

від третьої особи 5: ОСОБА_7 - представник за довіреністю б/н від 19.11.2015.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.04.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" про стягнення 15209972 грн. 61 коп., з яких 13900000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 1309972 грн. 61 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору про здійснення кредитних операцій № 0930/01 від 30.09.2013 не у повному обсязі повернув позивачу кредит та не у повному обсязі сплатив позивачу проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за кредитом у розмірі 13900000 грн. 00 коп. та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 01.08.2014 по 19.01.2015, у розмірі 1309972 грн. 61 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 (суддя Маринченко Я.В.) позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив Банк» задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» 13900000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1309972 грн. 61 коп. простроченої заборгованості по процентам.

17.11.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, Міжнародний благодійний фонд відродження Києво-Могилянської академії, Товариство з обмеженою відповідальністю «Винолюб».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 припинено апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2016 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у справі № 910/10106/15 залишено без змін.

22.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15, у прохальній частині якої заявник (відповідач) просив суд поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Корн" строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2016 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Корн» у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 за нововиявленими обставинами; заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 за нововиявленими обставинами повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Корн».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2016 скасовано; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» про відновлення строку на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 за нововиявленими обставинами; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Корн» строк на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 за нововиявленими обставинами; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 за нововиявленими обставинами передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

06.07.2016 матеріали справи № 910/10106/15 повернулись до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15; розгляд заяви призначено на 26.07.2016.

26.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" надійшла заява про зупинення провадження у справі № 910/10106/15 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі № 910/10494/16.

У судовому засіданні 26.07.2016, розглянувши заяву відповідача про зупинення провадження у справі, суд відмовив в її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Судом встановлено, що предметом спору у справі № 910/10494/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" є визнання припинення правовідношення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" за договором про здійснення кредитних операцій № 0930/01 від 30.09.2013 р. в частині обов'язку сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" коштів на загальну суму 8832491,75 грн. а саме: визнання припиненими правовідношення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" за договором про здійснення кредитних операцій № 0930/01 від 30.09.2013 р. в частині сплати процентів за користування кредитом, розмір яких станом 30.09.2014 становив 456931,51 грн.; визнання припиненими правовідношення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" за договором про здійснення кредитних операцій № 0930/01 від 30.09.2013 в частині обов'язку повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" кредиту в сумі 8375560,24 грн.

При цьому, позовні вимоги у справі № 910/10494/16 обгрунтовані тим, що на дату виникнення обов'язку виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій № 0930/01 від 30.09.2013 у кожного з поручителів (треті особи у даній справі) була наявна сума, необхідна для виконання зобов'язань за договорами поруки та, при цьому, поручителі звернулись до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" з проханням про здійснення погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" за рахунок коштів, що знаходились на відкритих у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Актив-Банк" рахунках, в той час як банк, в порушення умов договорів поруки, не виконав зобов'язання щодо здійснення договірного списання коштів в рахунок погашення зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" за договором № 0930/01 від 30.09.2013 р., тобто не прийняв запропоноване поручителями належне виконання зобов'язання за договором № 0930/01 від 30.09.2013.

Однак, суд звертає увагу відповідача на те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення . Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто, переглядаючи рішення за нововиявленими обставинами суд не приймає до уваги та не оцінює обставини (докази), які виникли чи змінились після прийняття рішення, а вирішує спір (за нововиявленими обставинами), виходячи з тих обставин, що існували на дату прийняття рішення.

Таким чином, наявність рішення у справі № 910/10494/16 та набрання ним законної сили не може жодним чином впливати на обставини, існування яких суд повинен встановити саме на момент розгляду даної справи при первісному її розгляді, в тому числі з огляду на те, що заявник у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 910/10106/15 зазначає, що нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи (п. 1. ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, суд не позбавлений можливості самостійно встановити ті обставини, які заявник вважає встановленими у рішенні суду у справі № 910/10494/16. Крім того, суд зазначає, що визначення розміру заборгованості позивальника (відповідача) перед банком (відповідачем) було встановлено рішенням суду у даній справі, яке набрало законної сили, та такі обставини не можуть бути поставлені під сумнів іншим шляхом, окрім перегляду справи за нововиявленими обставинами.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі № 910/10494/16 відсутні, у зв'язку з чим відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про зупинення провадження у даній справі.

У судовому засіданні 26.07.2016, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 05.08.2016.

02.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що прострочення виконання зобов'язання за кредитом виникло з 01.09.2014 у зв'язку з несплатою відповідачем частини кредиту у розмірі 100000 грн. 00 коп. При цьому, відповідач зазначив, що позивач не звертався до нього із вимогою про дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Крім того, відповідач зазначив, що на дату виникнення обов'язку виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій № 0930/01 від 30.09.2013 у кожного з поручителів (треті особи у даній справі) була наявна сума, необхідна для виконання зобов'язань за договорами поруки, в той час як банк, в порушення умов договорів поруки, не виконав зобов'язання щодо здійснення договірного списання коштів в рахунок погашення зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" за договором № 0930/01 від 30.09.2013 р.

05.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" надійшла заява про зупинення провадження у справі № 910/10106/15 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі № 910/10494/16, у задоволенні якої судом було відмовлено з викладених підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2016, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 відкладено на 19.08.2016.

У судовому засіданні 19.08.2016 представник позивача подав письмові пояснення по справі, в яких вказав на необґрунтованість поданої відповідачем заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15, з огляду на те, що умовами договорів поруки передбачено право, а не обов'язок банку на договірне списання грошових коштів з рахунків поручителів. При цьому, позивач долучив до матеріалів справи копії договорів поруки, укладених з третіми особами, редакція яких відмінна від редакції, викладеної у договорах поруки, долучених третіми особами до матеріалів справи.

Крім того, позивач вказав на те, що з 03.09.2014 в Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Актив-Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію, у зв'язку з чим банк не мав права виплачувати депозити поручителям в силу вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та здійснювати зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості по кредиту, оскільки такі дії порушують черговість задоволення вимог кредиторів.

Також позивач зазначив, що умовами кредитного договору не передбачено право банку на списання грошових коштів з рахунків будь-яких третіх осіб, а визначено способи погашення заборгованості (шляхом перерахування коштів та шляхом договірного списання коштів) виключно з рахунків клієнта (відповідача).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2016, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 відкладено на 13.09.2016.

09.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача та третіх осіб надійшли письмові пояснення по справі про те, що банком було запропоновано укласти два договори поруки з кожним поручителем - за типовою формою договору, яка зазвичай використовується банком, - двохсторонній договір, та трьохсторонні договори.

У судовому засіданні 13.09.2016 представник позивача подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що у банку відсутні рішення уповноважених органів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" (Правління банку) на укладення трьохсторонніх договорів поруки (копії яких долучені третіми сторонами до матеріалів справи) та відсутня інформація щодо порядку укладення вказаних договорів, оскільки працівники банку, які були відповідальними за ведення кредитної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн", звільнені. Крім того, позивач зазначив, що з 03.09.2014 в Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Актив-Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію, у зв'язку з чим банк не мав права виплачувати депозити поручителям в силу вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та здійснювати зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості по кредиту, оскільки такі дії порушують черговість задоволення вимог кредиторів.

Також, позивач вказав на те, що всі треті особи звернулись до банку із заявами про визнання їх кредиторами Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк", та їх вимоги були включено до реєстру вимог кредиторів, а ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб грошову суму у розмірі 200000 грн. 00 коп. кожен за депозитними вкладами.

У судовому засіданні 13.09.2016 представник позивача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з тим, що задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 може вплинути на права та обов'язку Фонду. Зокрема, позивач зазначив, що задоволення судом вказаної заяви призведе до регресних вимог Фонду, оскільки Фонд виплатив гарантовані суми грошових коштів у розмірі 200000 грн. 00 коп. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Відповідно до п. 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Суд зазначає, що правовідносини між банком та третіми особами у справі, які виникли на підставі договорів банківського вкладу та банківського рахунку, а також питання наявності заборгованості банку перед третіми особами на підставі вказаних договорів та підстави щодо виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб грошових коштів за вказаними зобов'язаннями банку, так само як і правомірність та суми такої виплати третім особам, не досліджуються судом у даній справі. Предметом доказування виключно є правовідносини між банком та боржником за кредитним договором, та погоджений ними та поручителями спосіб виконання зобов'язання боржника перед банком за кредитом шляхом пропозиції належного виконання третіми особами (поручителями).

Суд критично оцінює твердження позивача в обґрунтування даного клопотання щодо виникнення у Фонду права регресних вимог до поручителів, яким було виплачено гарантовані суми грошових коштів, так як вказані обставини (виплата Фондом гарантованої суми грошових коштів вкладникам при ліквідації банку) не є підставою для виникнення у Фонду регресних вимог до вказаних осіб (оскільки для регресної вимоги характерним є факт виконання зобов'язання перед кредитором замість іншої (безпосередньо зобов'язаної) особи та виникнення права зворотної вимоги до такої особи, тобто при виплаті першою особою певної грошової суми другій особі, перша особа набуває права вимоги відповідної грошової суми від третьої особи, а не від особи, якій здійснила виплату).

Враховуючи вищевикладене, суд не знайшов підстав для залучення до участі у справі заявленої особи (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), у зв'язку з чим відмовив позивачу у задоволенні вказаного клопотання.

При цьому, банк, будучи зацікавленою особою, яка стає боржником перед Фондом у разі виплати останнім кредиторам банку гарантованих коштів (по суті виконання зобов'язання замість банку), не позбавлений можливості повідомити Фонд про дійсні обставини щодо сум заборгованості перед кредиторами банку.

Представник позивача у судовому засіданні 13.09.2016 надав усні пояснення по суті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15; проти задоволення вказаної заяви заперечив.

Представник заявника (відповідача) та третіх осіб у судовому засіданні 13.09.2016 надав усні пояснення по суті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15; вказану заяву просив задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" (клієнт) укладено Договір про здійснення кредитних операцій № 0930/01, відповідно до умов якого банк зобов'язується здійснити за заявою клієнта кредитну операцію, а клієнт зобов'язується прийняти кредитну операцію та належним чином виконати основне зобов'язання в повному обсязі, в тому числі сплатити плату за кредитну операцію та виконати інші зобов'язання, що встановлені у договорі у зв'язку із здійсненням кредитної операції.

Відповідно до розділу 1 (Спеціальні умови здійснення кредитних операцій) Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 ліміт основного зобов'язання встановлений у сумі 14700000 грн. 00 коп.; строк основного зобов'язання - до 29.09.2014 включно; вид кредитної операції - відновлювальна кредитна лінія з лімітом 14700000 грн. 00 коп.; процента ставка за кредитом - 20% річних у гривні; строк ерудитної операції - до 29.09.2014 включно; графік погашення кредиту - 31.12.2013 - 100000 грн. 00 коп.; 31.01.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 28.02.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.03.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 30.04.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.05.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 30.06.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.07.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.08.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 29.09.2014 - 13800000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.2 Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 кредитні операції здійснюються в межах ліміту кредитної операції. Загальний розмір усіх здійснених і непогашених кредитних операцій за договором протягом дії договору не може перевищувати ліміт основного зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1 Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 датою надання кредиту вважається дата списання коштів з рахунку банку, за яким ведеться облік вимог банку до клієнта. Кредит вважається наданий у тій сумі, у якій було списано з такого рахунку.

Згідно з п. 8.10 Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 у випадку прострочення виконання основного зобов'язання більше ніж на 30 календарних днів, основне зобов'язання може бути повністю або частково виконане будь-якою третьою особою, яка виявила бажання та готова виконати основне зобов'язання клієнта, на що клієнт надає згоду. Основне зобов'язання може бути повністю або частково виконане відповідно до умов договору особою, що надала забезпечення (з якою було укладено договір щодо забезпечення), на що клієнт дає згоду.

Відповідно до п. 9.1 Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 основне зобов'язання може забезпечуватися заставою/іпотекою рухомого/нерухомого майна/майнових прав; порукою фізичної/юридичної особи; грошовим покриттям; іншим забезпеченням.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 судом було встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013, надавши відповідачу кредит у розмірі 14700000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 15628 від 30.09.2013 на суму 14700000 грн. 00 коп . (копія долучена позивачем до позовної заяви) та банківською випискою з рахунку відповідача станом на 30.09.2013 (долучена позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 14.05.2015).

Відповідно до розділу 1 (Спеціальні умови здійснення кредитних операцій) Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 графік погашення кредиту - 31.12.2013 - 100000 грн. 00 коп.; 31.01.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 28.02.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.03.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 30.04.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.05.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 30.06.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.07.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.08.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 29.09.2014 - 13800000 грн. 00 коп.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 судом було встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання в частині повернення кредиту, повернувши позивачу кредит у розмірі 800000 грн. 00 коп ., що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 14.05.2015 банківськими виписками з рахунку відповідача, у зв'язку з чим сума неповернутого відповідачем кредиту за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 становить 13900000 грн. 00 коп .

Згідно з п. 6.2 Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 сума процентів, що підлягають сплаті, нараховуються щоденно на фактичну суму заборгованості клієнта за кредитом станом на кінець кожного дня і за фактичну календарну кількість днів користування кредитом з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день), якщо інше не передбачено умовами цього договору. Нарахування процентів в останній робочий день календарного місяця здійснюється також за останні календарні дні цього місяця, що не є робочими днями. Нарахування процентів в перший робочий день календарного місяця здійснюється також за перші календарні дні цього ж календарного місяця, що не є робочими днями. Нарахування процентів здійснюється із розрахунку фактичної кількості днів у році та фактичної кількості днів у місяці. Нараховані проценти сплачуються клієнтом у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день календарного місяця та в день повного погашення кредиту.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування кредитом у загальному розмірі 1309972 грн. 61 коп . за період з 01.08.2014 по 19.01.2015.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 (суддя Маринченко Я.В.) позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив Банк» задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» 13900000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1309972 грн. 61 коп. простроченої заборгованості по процентам.

Обгрунтовуючи вказану заяву, заявник (відповідач) зазначив, що під час апеляційного перегляду справи № 910/10106/15, а саме після залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (заявника), йому стало відомо істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявнику (відповідачу) на час розгляду справи № 910/10106/15 у Господарському суді міста Києва.

Зокрема, такою істотною обставиною є встановлення факту, що станом на 30.09.2014 (дата виникнення прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним з позивачем Договором про здійснення кредитних операцій № 0930/01 від 30.09.2013 щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом) на рахунках поручителів (третіх осіб) перебували кошти в обсязі, достатньому для виконання поручителями своїх зобов'язань за відповідними договорами поруки на загальну суму 8832491 грн. 75 коп., у зв'язку з чим заявник (відповідач) просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" відмовити.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставиною, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Судом встановлено, що 12.08.2014 між ОСОБА_2 (поручитель) Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" (позичальник) укладено Договір поруки № 0930/01-1п, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником на користь банку зобов'язань за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013, відповідно до якого позичальник зобов'язаний повернути банку кредит лімітом 14700000 грн. 00 коп., строком погашення до 29.09.2014 включно, зі сплатою 20% річних у гривні, підвищена процента ставка + 2% річних на підставах, Договором про здійснення кредитних операцій.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 поручитель відповідає перед банком разом із клієнтом як солідарні боржники. При цьому поручитель несе солідарний обов'язок за виконання зобов'язання в сумі не більше еквівалентній 325719,50 дол США за курсом НБУ станом на дату виконання зобов'язання поручителем.

Згідно з п. 2.1 Договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 поручитель у разі невиконання позичальником зобов'язань перед банком у строк, передбачений кредитним договором, несе обов'язок виконати зобов'язання в сумі, яка передбачена п. 1.2 цього договору, на вимогу банку або за власною ініціативою.

Відповідно до п. 2.2 Договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 сторони домовились, що банк у разі невиконання позичальником зобов'язання у встановлений строк має право на договірне списання коштів з рахунків поручителя, які відкриті в банку. Банк має право, а поручитель цим беззаперечно та безвідклично доручає банку самостійно списати в порядку договірного списання грошові кошти в сумі зобов'язання, але не більше еквівалентній 325719,50 доларів США за курсом НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання, та направити списані таким чином грошові кошти поручителя в рахунок виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором. Отримувачем таких коштів є банк. У випадку якщо кошти на рахунку поручителя виражені у валюті іншій, ніж валюта зобов'язання, зарахування отриманих внаслідок здійснення договірного списання грошових коштів в рахунок зобов'язання здійснюється шляхом перерахування іноземної валюти в гривню з використанням курсу НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання.

Відповідно до п. 2.3 Договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 право на договірне списання коштів з рахунків поручителя в рахунок виконання зобов'язання виникає у банку в день, коли зобов'язання повинно бути виконане відповідально до кредитного договору та є невиконаним.

Згідно з п. 2.4 Договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя відповідно до п. 2.2, 2.3 цього договору, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителя у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 цього договору.

Згідно з п. 3.2.1 Договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 поручитель має право у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.4 Договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 поручитель зобов'язується разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 3.5.1 Договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 банк зобов'язаний у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання реалізувати право на договірне списання коштів у порядку, передбаченому цим договором, та передати поручителю всі документи, які підтверджують зобов'язання, протягом 3-х банківських днів із дня виникнення права на договірне списання.

Судом встановлено, що 12.08.2014 між Міжнародним благодійним фондом відродження Києво-Могилянської академії (поручитель), Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" (позичальник) укладено Договір поруки № 0930/01-4п, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником на користь банку зобов'язань за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013, відповідно до якого позичальник зобов'язаний повернути банку кредит лімітом 14700000 грн. 00 коп., строком погашення до 29.09.2014 включно, зі сплатою 20% річних у гривні, підвищена процента ставка + 2% річних на підставах, Договором про здійснення кредитних операцій.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 поручитель відповідає перед банком разом із клієнтом як солідарні боржники. При цьому поручитель несе солідарний обов'язок за виконання зобов'язання в сумі не більше 1100000 грн. 00 коп .

Згідно з п. 2.1 Договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 поручитель у разі невиконання позичальником зобов'язань перед банком у строк, передбачений кредитним договором, несе обов'язок виконати зобов'язання в сумі, яка передбачена п. 1.2 цього договору, на вимогу банку або за власною ініціативою.

Відповідно до п. 2.2 Договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 сторони домовились, що банк у разі невиконання позичальником зобов'язання у встановлений строк має право на договірне списання коштів з рахунків поручителя, які відкриті в банку. Банк має право, а поручитель цим беззаперечно та безвідклично доручає банку самостійно списати в порядку договірного списання грошові кошти в сумі зобов'язання, але не більше 1100000 грн. 00 коп., та направити списані таким чином грошові кошти поручителя в рахунок виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором. Отримувачем таких коштів є банк. У випадку якщо кошти на рахунку поручителя виражені у валюті іншій, ніж валюта зобов'язання, зарахування отриманих внаслідок здійснення договірного списання грошових коштів в рахунок зобов'язання здійснюється шляхом перерахування іноземної валюти в гривню з використанням курсу НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання.

Відповідно до п. 2.3 Договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 право на договірне списання коштів з рахунків поручителя в рахунок виконання зобов'язання виникає у банку в день, коли зобов'язання повинно бути виконане відповідально до кредитного договору та є невиконаним.

Згідно з п. 2.4 Договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя відповідно до п. 2.2, 2.3 цього договору, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителя у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 цього договору.

Згідно з п. 3.2.1 Договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 поручитель має право у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.4 Договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 поручитель зобов'язується разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 3.5.1 Договору поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 банк зобов'язаний у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання реалізувати право на договірне списання коштів у порядку, передбаченому цим договором, та передати поручителю всі документи, які підтверджують зобов'язання, протягом 3-х банківських днів із дня виникнення права на договірне списання.

Судом встановлено, що 12.08.2014 між ОСОБА_3 (поручитель), Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" (позичальник) укладено Договір поруки № 0930/01-3п, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником на користь банку зобов'язань за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013, відповідно до якого позичальник зобов'язаний повернути банку кредит лімітом 14700000 грн. 00 коп., строком погашення до 29.09.2014 включно, зі сплатою 20% річних у гривні, підвищена процента ставка + 2% річних на підставах, Договором про здійснення кредитних операцій.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 поручитель відповідає перед банком разом із клієнтом як солідарні боржники. При цьому поручитель несе солідарний обов'язок за виконання зобов'язання в сумі не більше еквівалентній 6510,25 дол США за курсом НБУ станом на дату виконання зобов'язання поручителем.

Згідно з п. 2.1 Договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 поручитель у разі невиконання позичальником зобов'язань перед банком у строк, передбачений кредитним договором, несе обов'язок виконати зобов'язання в сумі, яка передбачена п. 1.2 цього договору, на вимогу банку або за власною ініціативою.

Відповідно до п. 2.2 Договору поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014 сторони домовились, що банк у разі невиконання позичальником зобов'язання у встановлений строк має право на договірне списання коштів з рахунків поручителя, які відкриті в банку. Банк має право, а поручитель цим беззаперечно та безвідклично доручає банку самостійно списати в порядку договірного списання грошові кошти в сумі зобов'язання, але не більше еквівалентній 6510,25 доларів США за курсом НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання, та направити списані таким чином грошові кошти поручителя в рахунок виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором. Отримувачем таких коштів є банк. У випадку якщо кошти на рахунку поручителя виражені у валюті іншій, ніж валюта зобов'язання, зарахування отриманих внаслідок здійснення договірного списання грошових коштів в рахунок зобов'язання здійснюється шляхом перерахування іноземної валюти в гривню з використанням курсу НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання.

Відповідно до п. 2.3 Договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 право на договірне списання коштів з рахунків поручителя в рахунок виконання зобов'язання виникає у банку в день, коли зобов'язання повинно бути виконане відповідально до кредитного договору та є невиконаним.

Згідно з п. 2.4 Договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя відповідно до п. 2.2, 2.3 цього договору, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителя у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 цього договору.

Згідно з п. 3.2.1 Договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 поручитель має право у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.4 Договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 поручитель зобов'язується разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 3.5.1 Договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 банк зобов'язаний у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання реалізувати право на договірне списання коштів у порядку, передбаченому цим договором, та передати поручителю всі документи, які підтверджують зобов'язання, протягом 3-х банківських днів із дня виникнення права на договірне списання.

Судом встановлено, що 12.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Винолюб» (поручитель) Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" (позичальник) укладено Договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником на користь банку зобов'язань за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013, відповідно до якого позичальник зобов'язаний повернути банку кредит лімітом 14700000 грн. 00 коп., строком погашення до 29.09.2014 включно, зі сплатою 20% річних у гривні, підвищена процента ставка + 2% річних на підставах, Договором про здійснення кредитних операцій.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки від 12.08.2014 поручитель відповідає перед банком разом із клієнтом як солідарні боржники. При цьому поручитель несе солідарний обов'язок за виконання зобов'язання в сумі не більше 1900000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2.1 Договору поруки від 12.08.2014 поручитель у разі невиконання позичальником зобов'язань перед банком у строк, передбачений кредитним договором, несе обов'язок виконати зобов'язання в сумі, яка передбачена п. 1.2 цього договору, на вимогу банку або за власною ініціативою.

Відповідно до п. 2.2 Договору поруки від 12.08.2014 сторони домовились, що банк у разі невиконання позичальником зобов'язання у встановлений строк має право на договірне списання коштів з рахунків поручителя, які відкриті в банку. Банк має право, а поручитель цим беззаперечно та безвідклично доручає банку самостійно списати в порядку договірного списання грошові кошти в сумі зобов'язання, але не більше 1900000 грн. 00 коп., та направити списані таким чином грошові кошти поручителя в рахунок виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором. Отримувачем таких коштів є банк. У випадку якщо кошти на рахунку поручителя виражені у валюті іншій, ніж валюта зобов'язання, зарахування отриманих внаслідок здійснення договірного списання грошових коштів в рахунок зобов'язання здійснюється шляхом перерахування іноземної валюти в гривню з використанням курсу НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання.

Відповідно до п. 2.3 Договору поруки від 12.08.2014 право на договірне списання коштів з рахунків поручителя в рахунок виконання зобов'язання виникає у банку в день, коли зобов'язання повинно бути виконане відповідально до кредитного договору та є невиконаним.

Згідно з п. 2.4 Договору поруки від 12.08.2014 сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя відповідно до п. 2.2, 2.3 цього договору, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителя у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 цього договору.

Згідно з п. 3.2.1 Договору поруки від 12.08.2014 поручитель має право у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.4 Договору поруки від 12.08.2014 поручитель зобов'язується разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 3.5.1 Договору поруки від 12.08.2014 банк зобов'язаний у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання реалізувати право на договірне списання коштів у порядку, передбаченому цим договором, та передати поручителю всі документи, які підтверджують зобов'язання, протягом 3-х банківських днів із дня виникнення права на договірне списання.

Судом встановлено, що 12.08.2014 між ОСОБА_4 (поручитель), Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" (позичальник) укладено Договір поруки № 0930/01-2п, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником на користь банку зобов'язань за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013, відповідно до якого позичальник зобов'язаний повернути банку кредит лімітом 14700000 грн. 00 коп., строком погашення до 29.09.2014 включно, зі сплатою 20% річних у гривні, підвищена процента ставка + 2% річних на підставах, Договором про здійснення кредитних операцій.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 поручитель відповідає перед банком разом із клієнтом як солідарні боржники. При цьому поручитель несе солідарний обов'язок за виконання зобов'язання в сумі не більше еквівалентній 118184,06 дол США за курсом НБУ станом на дату виконання зобов'язання поручителем.

Згідно з п. 2.1 Договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 поручитель у разі невиконання позичальником зобов'язань перед банком у строк, передбачений кредитним договором, несе обов'язок виконати зобов'язання в сумі, яка передбачена п. 1.2 цього договору, на вимогу банку або за власною ініціативою.

Відповідно до п. 2.2 Договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 сторони домовились, що банк у разі невиконання позичальником зобов'язання у встановлений строк має право на договірне списання коштів з рахунків поручителя, які відкриті в банку. Банк має право, а поручитель цим беззаперечно та безвідклично доручає банку самостійно списати в порядку договірного списання грошові кошти в сумі зобов'язання, але не більше еквівалентній 118184,06 доларів США за курсом НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання, та направити списані таким чином грошові кошти поручителя в рахунок виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором. Отримувачем таких коштів є банк. У випадку якщо кошти на рахунку поручителя виражені у валюті іншій, ніж валюта зобов'язання, зарахування отриманих внаслідок здійснення договірного списання грошових коштів в рахунок зобов'язання здійснюється шляхом перерахування іноземної валюти в гривню з використанням курсу НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання.

Відповідно до п. 2.3 Договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 право на договірне списання коштів з рахунків поручителя в рахунок виконання зобов'язання виникає у банку в день, коли зобов'язання повинно бути виконане відповідально до кредитного договору та є невиконаним.

Згідно з п. 2.4 Договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя відповідно до п. 2.2, 2.3 цього договору, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителя у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 цього договору.

Згідно з п. 3.2.1 Договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 поручитель має право у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.4 Договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 поручитель зобов'язується разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання виконати зобов'язання самостійно як солідарний боржник відповідно до умов кредитного договору, в тому числі шляхом реалізації банком права на договірне списання коштів в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 3.5.1 Договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014 банк зобов'язаний у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання реалізувати право на договірне списання коштів у порядку, передбаченому цим договором, та передати поручителю всі документи, які підтверджують зобов'язання, протягом 3-х банківських днів із дня виникнення права на договірне списання.

Дослідивши зміст вказаних договорів, суд дійшов до висновку, що вказані правочини є договорами поруки, які при цьому регулюють питання припинення зобов'язань за кредитним договором за наявності умов, вказаних у договорах поруки.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою , гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з частиною 2 статті 553 Цивільного кодексу України, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, уклавши з позивачем Договір поруки № 0930/01-1п від 12.08.2014, Договір поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014, Договір поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014 Договір поруки № 0930/01-4п від 12.08.2014 та Договір поруки від 12.08.2014 поручителі (треті особи) поручились перед кредитором (позивачем) за виконання боржником (відповідачем, заявником) своїх зобов'язань за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013.

Суд зазначає, що п. 2.4 вказаних договорів поруки у редакції договорів, долучених третіми сторонами до матеріалів справи (трьохсторонні договори поруки), є ідентичними.

Згідно з п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя відповідно до п. 2.2, 2.3 цього договору, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителя у банку , обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 цього договору.

Умовами вказаних договорів поруки сторони визначили право банку на договірне списання в день виникнення у банку такого права грошових коштів (в межах визначеної у кожному договорі поруки суми відповідальності), які належать поручителям, та направлення таких грошових коштів в рахунок погашення заборгованості відповідача за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013.

Крім того, умовами вказаних договорів поруки визначено, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителів у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 договорів поруки.

Тобто, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін у день виникнення у банку права на договірне списання за умови наявності відповідної суми грошових коштів на рахунках поручителів, та незалежно від реалізації банком права на договірне списання грошових коштів з рахунків поручителів, що випливає з аналізу п. 2.4 вказаних договорів поруки. Тобто сторони погодили один з належних способів виконання зобов'язання за кредитним договором за домовленістю сторін - шляхом пропозиції поручителем (третьої особи) прийняти належне виконання зобов'язання замість основного боржника. Така пропозиція, по суті, є реалізованою у випадку наявності грошових коштів на рахунках поручителів, відкритих у банку, у день виникнення у боржника прострочення з виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним. Елементом такої пропозиції є право банку на договірне списання, тобто безпосереднє волевиявлення поручителя або боржника не є необхідним.

При цьому, прийняття такої пропозиції банком шляхом реалізації права (у будь-який час) на договірне списання або відмова від такого права є виключною компетенцією банку та залежить від його волевиявлення як власника такого майнового права, що не суперечить принципам цивільного права та є формою реалізації повноважень власника майна (майнових прав/права вимоги).

Оригінали вказаних договорів поруки були оглянуті судом у судовому засіданні 13.09.2016, а саме оригінал Договору поруки № 0930/01-1П від 12.08.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" та ОСОБА_2, оригінал Договору поруки № 0930/01-2п від 12.08.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" та ОСОБА_4, оригінал Договору поруки № 0930/01-3п від 12.08.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" та ОСОБА_3, оригінал Договору поруки № 0930/01-4П від 12.08.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" та Міжнародним благодійним фондом відродження Києво-Могилянської академії, оригінал Договору поруки б/н від 12.08.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Корн" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Винолюб» (про що зазначено у протоколі судового засідання від 13.09.2016).

У судовому засіданні 19.08.2016 представник позивача подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що наявна у позивача редакція відповідних договорів поруки відрізняється від редакції вказаних договорів, наявних в матеріалах справи, та долучив до матеріалів справи копії наявних у позивача договорів поруки.

Так, з долучених позивачем до матеріалів справи копій договорів поруки, вбачається, що вони є двохсторонніми - укладеними між банком та поручителем, зокрема Договір поруки № 0930/01-1П від 12.08.2014 укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив Банк" та ОСОБА_2, Договір поруки № 0930/01-2П від 12.08.2014 укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив Банк" та ОСОБА_4, Договір поруки № 0930/01-3П від 12.08.2014 укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив Банк" та ОСОБА_3, Договір поруки б/н від 12.08.2014 укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Винолюб», Договір поруки № 0930/01-4П від 12.08.2014 укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив Банк" та Міжнародним благодійним фондом відродження Києво-Могилянської академії (оригінали вказаних договорів поруки оглянуто судом у судовому засіданні 13.09.2016, про що зазначено у протоколі судового засідання від 13.09.2016).

Відповідно до п. 4.1 договорів поруки (наданих банком) у разі порушення клієнтом основного зобов'язання та/або настання строку виконання основного зобов'язання поручитель зобов'язується в день отримання вимоги банку виконати основне зобов'язання (або його частину), зокрема сплатити банку відповідну грошову суму шляхом її перерахування на рахунок банку у спосіб, вказаний банком.

Відповідно до п. 4.3 договорів поруки (наданих банком) у разі невиконання та/або неналежного виконання у встановлений строк вимоги банку про виконання основного зобов'язання та/або іншого зобов'язання перед банком у випадках, передбачених договором поруки, банк набуває право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків поручителя в банку, звернути стягнення на майно поручителя, а також вжити інших заходів з метою задоволення вимоги про виконання основного зобов'язання разом із штрафними санкціями.

Відповідно до п. 4.4 договорів поруки (наданих банком) у випадку настання строку виконання основного зобов'язання (в тому числі строку для дострокового виконання основного зобов'язання) банк має право (але не зобов'язаний), а поручитель цим беззаперечно та безвідклично доручає банку самостійно списувати грошові кошти в сумі рівній або меншій від суми, необхідної для виконання основного зобов'язання, з рахунків поручителя в банку, зазначених в реквізитах поручителя в договорі поруки, а також з інших рахунків, що відкриті та/або будуть відкриті поручителем в банку та направити списані таким чином грошові кошти поручителя в рахунок виконання основного зобов'язання, отримувачем таких коштів є банк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що банком було укладено з кожним із поручителів (треті особи у даній справі) два договори поруки - двосторонні за типовою формою банку (копії відповідних договорів долучено позивачем до матеріалів справи) та трьохсторонні (між банком, боржником та поручителем).

Вказані договори (як двохсторонні за типовою формою так і трьохсторонні) підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб банку та боржника, є укладеними та чинними.

При цьому, суд зазначає, що як двохсторонні договори (типові договори поруки) та трьохсторонні договори поруки є аналогічними за своїм змістом, однак типові договори поруки (двохсторонні, укладені між банком та поручителями) не містять умов, які аналогічні тим, що викладені у п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки, а саме, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителів у банку (про що зазначив позивач у письмових поясненнях).

Однак, суд зазначає, що умова договору, викладена у п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки, не суперечить умовам двосторонніх (типових) договорів, оскільки у двосторонніх (типових) договорах відсутня умова про заборону припинення зобов'язань за домовленістю сторін у спосіб, погоджений сторонами у п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки; така умова погоджена сторонами належним чином з урахуванням принципу договірної свободи у господарських правовідносинах, та не була визнана судом (або уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) недійсною.

Що стосується тверджень позивача, викладених у письмових поясненнях, поданих у судовому засіданні 13.09.2016, стосовно того, що у банку відсутні рішення уповноважених органів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" (Правління банку) на укладення трьохсторонніх договорів поруки (в редакції договорів поруки, копії яких долучено третіми особами до матеріалів справи) та відсутня інформація щодо порядку укладення вказаних договорів, оскільки працівники банку, які були відповідальними за ведення кредитної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн", звільнені, суд зазначає, що вказані обставини не спростовують факту укладення між сторонами договорів поруки (як двосторонніх так і трьохсторонніх), та доказів визнання недійсними вказаних договорів позивачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 у встановлені строки та в день виникнення у позивача права на договірне списання коштів з рахунків поручителів (таке право виникає у позивача в день, коли зобов'язання повинно було бути виконане відповідно до кредитного договору та є невиконаним) та за умови наявності на рахунках поручителів грошових коштів, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителів та в межах ліміту їх відповідальності за зобов'язаннями боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Таким чином, нововиявленою обставиною у даній справі є наявність грошових коштів на рахунках поручителів (третіх осіб), у зв'язку з чим зобов'язання за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 припинились (частково) за домовленістю сторін на суму грошових коштів на рахунках поручителів та в межах ліміту їх відповідальності.

Отже, переглядаючи рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 за вказаними нововиявленими обставинами, суду необхідно встановити факт наявності грошових коштів (їх розмір) на рахунках поручителів (третіх осіб) станом на дату виникнення у банку права на договірне списання грошових коштів з рахунків поручителів з метою погашення заборгованості відповідача за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013.

При цьому, суд зазначає, що незважаючи на те, що договори поруки є трьохсторонніми (в редакції, долученій поручителями до матеріалів справи), однак укладаючи їх, відповідач не знав та не міг знати про розмір грошових коштів, які знаходяться на рахунках поручителів, оскільки така інформація є банківською таємницею (ст. 1076 Цивільного кодексу України), та надається банком самим клієнтам або їх представникам.

Крім того, відповідач не міг знати, чи будуть (в якому розмірі) наявні на рахунках поручителів грошові кошти станом на дату виникнення у банку права на договірне їх списання з рахунків поручителів.

Також, суд вважає необгрунтованими твердження позивача щодо можливості погашення заборгованості за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 виключно шляхом, передбаченим у п. 8.1 договору, а не шляхом списання грошових коштів з рахунків поручителів.

Так, згідно з п. 8.1 Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 погашення основного зобов'язання може проводитись у порядку, передбаченому договором, шляхом: безготівкових перерахувань клієнтом грошових коштів на користь банку (обов'язок клієнта); шляхом договірного списання банком відповідних сум з рахунків клієнта (право банку).

Однак, такий порядок погашення заборгованості не є виключним та як двосторонніми, так і трьохсторонніми договорами поруки сторони визначили право банку на списання грошових коштів з рахунків поручителів в рахунок погашення заборгованості за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013, що не суперечить умовам п. 8.1 Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013.

Як встановлено судом, відповідно до п. 2.3 трьохсторонніх договорів поруки право на договірне списання коштів з рахунків поручителя в рахунок виконання зобов'язання виникає у банку в день, коли зобов'язання повинно бути виконане відповідально до кредитного договору та є невиконаним.

Як встановлено судом, відповідно до розділу 1 (Спеціальні умови здійснення кредитних операцій) Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 графік погашення кредиту - 31.12.2013 - 100000 грн. 00 коп.; 31.01.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 28.02.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.03.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 30.04.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.05.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 30.06.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.07.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 31.08.2014 - 100000 грн. 00 коп.; 29.09.2014 - 13800000 грн. 00 коп.

Як встановлено судом, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання в частині повернення кредиту, повернувши позивачу кредит у розмірі 800000 грн. 00 коп ., що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 14.05.2015 банківськими виписками з рахунку відповідача, у зв'язку з чим сума неповернутого відповідачем кредиту за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 становить 13900000 грн. 00 коп .

При цьому, судом встановлено, що заборгованість відповідача за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 у сумі 13900000 грн. 00 коп. складається із заборгованості у сумі 100000 грн. 00 коп. (строк сплати - 31.08.2014) та заборгованості у сумі 13800000 грн. 00 коп. (строк сплати - 29.09.2014).

Згідно з п. 7.1 Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 клієнт зобов'язаний в порядку, обумовленому договором, виконати основне зобов'язання в повному обсязі до закінчення строку основного зобов'язання включно, а у випадку настання негативної обставини - достроково.

Відповідно до п. 7.5 Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 дострокове виконання основного зобов'язання може відбуватись достроково за ініціативою клієнта, а також на вимогу банку у випадках, передбачених договором.

Пунктом 10 Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 сторони визначили перелік негативних обставин, при настанні яких банк має право вимагати від клієнта дострокового виконання зобов'язання за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 у порядку, визначеному договором.

Зокрема, відповідно до п. 10.2.1 Договору про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 у випадку виникнення негативної обставини банк має право в односторонньому порядку вимагати від клієнта достроково повернути наданий кредит у повному обсязі; клієнт зобов'язаний виконати зазначену вимогу банку повернути отриманий кредит у повному обсязі разом із нарахованою платою за кредитну операцію і штрафними санкціями, що підлягають сплаті, в строк не пізніше 30 календарних днів з дня направлення банком клієнту відповідної вимоги.

Доказів виникнення у відповідача обов'язку з дострокового погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом позивачем суду не надано. Крім того, у письмових поясненнях, поданих у судовому засіданні 19.08.2016, позивач підтвердив, що остаточним строком погашення кредиту є 29.09.2014.

Судом встановлено, що 17.07.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та Міжнародним Благодійним Фондом відродження Києво-Могилянської Академії (клієнт) укладено Договір № ДЮО-01-00671 строкового банківського вкладу (депозитний вклад «Стандартний» з щомісячною сплатою процентів), відповідно до умов якого банк відкрив клієнту вкладний (депозитний) рахунок № 26103302034387, а клієнт перерахував на цей рахунок грошові кошти у сумі 500000 грн. 00 коп.

Факт перерахування Міжнародним Благодійним Фондом відродження Києво-Могилянської Академії грошових коштів у розмірі 500000 грн. 00 коп . на вказаний депозитний рахунок відповідно до Договору № ДЮО-01-00671 від 17.07.2013 підтверджується випискою з особового рахунку клієнта за період з 17.07.2013 по 23.12.2014, копія якої знаходиться в матеріалах справи, та не заперечувався позивачем під час розгляду справи.

Судом встановлено, що 16.09.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та Міжнародним Благодійним Фондом відродження Києво-Могилянської Академії (клієнт) укладено Договір № ДЮО-01-00955 строкового банківського вкладу (депозитний вклад «Стандартний» з щомісячною сплатою процентів), відповідно до умов якого банк відкрив клієнту вкладний (депозитний) рахунок № 26157303034387, а клієнт перерахував на цей рахунок грошові кошти у сумі 160000 грн. 00 коп.

Факт перерахування Міжнародним Благодійним Фондом відродження Києво-Могилянської Академії грошових коштів у розмірі 160000 грн. 00 коп . на вказаний депозитний рахунок відповідно до Договору № ДЮО-01-00955 від 16.09.2013 підтверджується випискою з особового рахунку клієнта за період з 16.09.2013 по 16.12.2014, копія якої знаходиться в матеріалах справи, та не заперечувався позивачем під час розгляду справи.

Судом встановлено, що 29.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та Міжнародним Благодійним Фондом відродження Києво-Могилянської Академії (клієнт) укладено Договір № ДЮО-01-01160 строкового банківського вкладу (депозитний вклад «Стандартний» з щомісячною сплатою процентів), відповідно до умов якого банк відкрив клієнту вкладний (депозитний) рахунок № 26156304034387, а клієнт перерахував на цей рахунок грошові кошти у сумі 332879 грн. 00 коп.

Факт перерахування Міжнародним Благодійним Фондом відродження Києво-Могилянської Академії грошових коштів у розмірі 332879 грн. 00 коп . на вказаний депозитний рахунок відповідно до Договору № ДЮО-01-01160 від 29.10.2013 підтверджується випискою з особового рахунку клієнта за період з 29.10.2013 по 16.12.2014, копія якої знаходиться в матеріалах справи, та не заперечувався позивачем під час розгляду справи.

Судом встановлено, що 08.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та Міжнародним Благодійним Фондом відродження Києво-Могилянської Академії (клієнт) укладено Договір № ДЮО-01-01177 строкового банківського вкладу (депозитний вклад «Стандартний» з щомісячною сплатою процентів), відповідно до умов якого банк відкрив клієнту вкладний (депозитний) рахунок № 26155305034387, а клієнт перерахував на цей рахунок грошові кошти у сумі 90000 грн. 00 коп.

Факт перерахування Міжнародним Благодійним Фондом відродження Києво-Могилянської Академії грошових коштів у розмірі 90000 грн. 00 коп . на вказаний депозитний рахунок відповідно до Договору № ДЮО-01-01177 від 08.11.2013 підтверджується випискою з особового рахунку клієнта за період з 08.11.2013 по 16.12.2014, копія якої знаходиться в матеріалах справи, та не заперечувався позивачем під час розгляду справи.

Судом встановлено, що 02.09.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та Міжнародним Благодійним Фондом відродження Києво-Могилянської Академії (клієнт) укладено Договір № ДЮО-01-00863 строкового банківського вкладу (депозитний вклад «Стандартний» з щомісячною сплатою процентів), відповідно до умов якого банк відкрив клієнту вкладний (депозитний) рахунок № 26158302034387, а клієнт перерахував на цей рахунок грошові кошти у сумі 20000 грн. 00 коп.

Факт перерахування Міжнародним Благодійним Фондом відродження Києво-Могилянської Академії грошових коштів у розмірі 20000 грн. 00 коп . на вказаний депозитний рахунок відповідно до Договору № ДЮО-01-00863 від 02.09.2013 підтверджується випискою з особового рахунку клієнта за період з 02.09.2013 по 16.12.2014, копія якої знаходиться в матеріалах справи, та не заперечувався позивачем під час розгляду справи.

Таким чином, загальний розмір перерахованих Міжнародним Благодійним Фондом відродження Києво-Могилянської Академії грошових коштів на підставі вказаних договорів банківського вкладу становить 1102879 грн. 00 коп.

Доказів повернення позивачем Міжнародному Благодійному Фонду відродження Києво-Могилянської Академії депозиту у загальному розмірі 1102879 грн. 00 коп. (або частково) станом на 31.08.2014 та станом на 29.09.2014 (дати виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунку поручителя у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку з повернення частини кредиту) позивачем суду не надано.

Судом встановлено, що 27.08.2010 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Винолюб» (клієнт) укладено Договір на обслуговування банківських рахунків суб'єкта господарювання № 0827/0310, відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточні рахунку (у гривні - 260093011068) та здійснював їх розрахунково-касове обслуговування.

Судом встановлено, що станом на 29.09.2014 на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Винолюб» знаходились грошові кошти у розмірі 1901497 грн. 63 коп ., що підтверджується банківською випискою з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Винолюб» за період з 15.09.2014 по 10.10.2014, копія якої знаходиться в матеріалах справи, та не заперечувався позивачем під час розгляду справи.

Судом встановлено, що 13.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та ОСОБА_2 (вкладник) укладено Договір № ДФО-01-166691 строкового вкладу «Актив вільний», відповідно до умов якого банк відкрив вкладнику депозитний рахунок № НОМЕР_1 в доларах США та прийняв на нього грошові кошти у сумі 326905,00 дол США.

Факт перерахування ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 326905,00 дол США на вказаний депозитний рахунок відповідно до Договору № ДВО-01-166691 від 13.02.2014 підтверджується випискою по угоді № ДВО-01-166691 від 13.02.2014 (виданою банком), копія якої знаходиться в матеріалах справи, та не заперечувався позивачем під час розгляду справи.

Доказів повернення позивачем ОСОБА_2 депозиту у розмірі 326905,00 дол США (або частково) станом на 31.08.2014 та станом на 29.09.2014 (дати виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунку поручителя у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку з повернення частини кредиту) позивачем суду не надано.

Судом встановлено, що 12.08.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) та ОСОБА_3 (вкладник) укладено Договір № ДФО-01-149251 строкового вкладу «Актив вільний», відповідно до умов якого банк відкрив вкладнику депозитний рахунок № НОМЕР_2 в доларах США та прийняв на неї грошові кошти у сумі 20912,00 дол США.

Факт перерахування ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 20912,00 дол США на вказаний депозитний рахунок відповідно до Договору № ДФО-01-149251 від 12.08.2013 підтверджується випискою по угоді № ДФО-01-149251 від 12.08.2013 (наданою банком), копія якої знаходиться в матеріалах справи, та не заперечувався позивачем під час розгляду справи.

Доказів повернення позивачем ОСОБА_3 депозиту у розмірі 20912,00 дол США (або частково) станом на 31.08.2014 та станом на 29.09.2014 (дати виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунку поручителя у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку з повернення частини кредиту) позивачем суду не надано.

Судом встановлено, що 19.07.2013 між ОСОБА_4 (вкладник) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк) укладено Договір № ДФО-01-147645 строкового вкладу «Актив вільний», відповідно до умов якого банк відкрив вкладнику депозитний рахунок № НОМЕР_3 у дол. США та прийняв на нього грошові кошти у сумі 100,00 дол США.

Факт перерахування ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 100,00 дол США на вказаний депозитний рахунок відповідно до Договору № ДФО-01-147645 від 19.07.2013 підтверджується випискою по угоді № ДФО-01-147645 від 19.07.2013 (виданою банком), копія якої знаходиться в матеріалах справи, та не заперечувався позивачем під час розгляду справи.

При цьому, із вказаної виписки по угоді № ДФО-01-147645 від 19.07.2013 вбачається, що ОСОБА_4 неодноразово вносила грошові кошти на вказаний депозитний рахунок (поповнювала депозит), у зв'язку з чим розмір грошових коштів на вказаному депозитному рахунку, належних ОСОБА_4, збільшився до 118184,06 дол США.

Доказів повернення позивачем ОСОБА_4 депозиту у розмірі 118184,06 дол США (або частково) станом на 31.08.2014 та станом на 29.09.2014 (дати виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунку поручителя у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку з повернення частини кредиту) позивачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Як встановлено судом, згідно з п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки сторони домовились, що у разі невиконання позичальником зобов'язання перед банком у встановлений строк та в день виникнення у банку права на договірне списання коштів з рахунків поручителя відповідно до п. 2.2, 2.3 цього договору, зобов'язання за кредитним договором вважається частково виконаним та припиненим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює сумі грошових коштів на рахунках поручителя у банку, обчисленої за правилами, передбаченими п. 2.2 цього договору.

Як встановлено судом, відповідачем не виконав свої зобов'язання за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 та не повернув позивачу частину кредиту 31.08.2014 у розмірі 100000 грн. 00 коп. та 29.09.2014 решту кредиту у розмірі 13800000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим у позивача виникло право на договірне списання грошових коштів з рахунків поручителів (третіх осіб у справі).

Факт наявності станом на дату виникнення у банку права на договірне списання достатньої суми грошових коштів на рахунках третіх осіб (поручителів), в межах якої поручителі несуть відповідальність за зобов'язаннями відповідача (ліміт відповідальності встановлений у пунктах 1.2 договорів поруки) встановлений судом вище та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (ліміт відповідальності ОСОБА_2 становить 325719,50 дол США (п. 1.2 договору поруки), станом на 31.08.2014 та станом на 29.09.2014 на рахунку третьої особи 1 знаходились грошові кошти у розмірі 340970,24 дол США; ліміт відповідальності ОСОБА_3 становить 6510,25 дол США (п. 1.2 договору поруки), станом на 31.08.2014 та станом на 29.09.2014 на рахунку третьої особи 2 знаходились грошові кошти у розмірі 21761,00 дол США; ліміт відповідальності ОСОБА_4 становить 118184,06 дол США (п. 1.2 договору поруки), станом на 31.08.2014 та станом на 29.09.2014 на рахунку третьої особи 3 знаходились грошові кошти у розмірі 118184,06 дол США; ліміт відповідальності Міжнародного Благодійного Фонду відродження Києво-Могилянської Академії становить 1100000 грн. 00 коп. (п. 1.2 договору поруки), станом на 31.08.2014 та станом на 29.09.2014 на рахунку третьої особи 4 знаходились грошові кошти у розмірі 1102879 грн. 00 коп.; ліміт відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю «Винолюб» становить 1900000 грн. 00 коп. (п. 1.2 договору поруки), станом на 29.09.2014 на рахунку третьої особи 5 знаходились грошові кошти у розмірі 1901497 грн. 63 коп.).

При цьому, суд зазначає, що наявність грошових коштів на рахунках поручителів є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну і прав і обов'язків, при чому для обох сторін правочину, тобто сторони в момент укладення договору можуть визначити обставину, у випадку настання якої виникне зобов'язання між сторонами, тобто права і обов'язки у обох сторін.

Таким чином, відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина; при цьому сторони не можуть впливати на настання такої обставини. Обумовлення сторонами виникнення між ними певного господарсько-правового зобов'язання настанням певної обставини може здійснюватись саме на етапі укладення договору, тобто сторони визначають, що при умові настання погодженої умови між сторонами виникнуть (зміняться) відповідні правовідносини за договором.

Як було встановлено судом, сторони (боржник, банк та поручителі) погодили у п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки умову про припинення зобов'язання за домовленістю сторін. Так сторони погодили один з належних способів виконання зобов'язання за кредитним договором за домовленістю сторін - шляхом пропозиції поручителем (третьої особи) прийняти належне виконання зобов'язання замість основного боржника. Така пропозиція, по суті, є реалізованою у випадку наявності грошових коштів на рахунках поручителів, відкритих у банку, у день виникнення у боржника прострочення з виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним. Елементом такої пропозиції є право банку на договірне списання, тобто безпосереднє волевиявлення поручителя або боржника не є необхідним.

З огляду на викладене, враховуючи положення п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки про припинення зобов'язань за домовленістю сторін, настання обставин для припинення зобов'язань у порядку, передбачену п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки, враховуючи ліміти відповідальності кожного з поручителів та встановлення судом факту наявності на рахунках поручителів суми грошових коштів та їх розміру, беручи до уваги положення п. 2.2 трьохсторонніх договорів поруки (у випадку якщо кошти на рахунку поручителя виражені у валюті іншій, ніж валюта зобов'язання, зарахування отриманих внаслідок здійснення договірного списання грошових коштів в рахунок зобов'язання здійснюється шляхом перерахування іноземної валюти в гривню з використанням курсу НБУ станом на дату виникнення права на договірне списання) та курс НБУ гривні по відношенню до долара США станом на 30.09.2014 (дата виникнення прострочення), що становить 12,949185 грн. за 1 дол США, суд дійшов висновку, що: - 01.09.2014 зобов'язання відповідача за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 були припинені на суму 100000 грн. 00 коп .; 30.09.2014 зобов'язання відповідача за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 були припинені на суму 8732491 грн. 75 коп . (враховуючи, що з урахуванням офіційного курсу НБУ (станом на 30.09.2014) 325719,50 дол США становить 4217802,06 грн.; 6510,25 дол США становить 84302,43 грн. та 118184,06 дол США становить 1530387,26 грн.).

Що стосується тверджень позивача, викладених у письмових поясненнях, про те, що з 03.09.2014 в Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Актив-Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію, у зв'язку з чим банк не мав права виплачувати депозити поручителям в силу вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та здійснювати зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості по кредиту, оскільки такі дії порушують черговість задоволення вимог кредиторів, суд зазначає таке.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.09.2014 № 545 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.09.2014 № 79 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК", згідно з яким з 03.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКТИВ-БАНК".

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" запроваджено строком на три місяці з 03.09.2014 по 03.12.2014 .

Як встановлено судом, відповідач повинен був сплатити позивачу частину кредиту у розмірі 100000 грн. 00 коп. 31.08.2014, тобто до запровадження тимчасової адміністрації у банку, та 01.09.2014 (дата виникнення прострочення, тобто, до дати запровадження тимчасової адміністрації) зобов'язання за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 припинились на суму 100000 грн. 00 коп. на підставі п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки.

Як встановлено судом, залишок кредиту у розмірі 13800000 грн. 00 коп. відповідач повинен був повернути позивачу 29.09.2014, тобто, після запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Актив-Банк".

Як встановлено судом, відповідач не повернув 29.09.2014 позивачу залишок кредиту у розмірі 13800000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим 30.09.2014 (дата виникнення прострочення, тобто, після дати запровадження тимчасової адміністрації), зобов'язання за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 припинились на суму 8732491 грн. 75 коп. (за домовленістю сторін на підставі п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки).

Суд зазначає, що твердження відповідача про неможливість виплати поручителям депозитів та заборони здійснювати зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом не стосуються предмету спору у даній справі, так як сторони погодили особливий порядок припинення зобов'язань за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 (п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки), щодо можливості застосування якого Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції станом на дату припинення зобов'язань) не містив заборон.

При цьому, п. 4 ч. 5 ст. 36 вказаного закону було викладено у редакції, на яку посилається позивач (під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі) з 16.07.2015.

Крім того, банком не доведено порушення черговості задоволення вимог інших кредиторів, оскільки єдиним кредитором у правовідносинах, які виникли між сторонами - позивачем та відповідачем є сам банк (позивач).

Водночас, правовідносини, які склались між позивачем та третіми особами на підставі договорів банківського вкладу та договору банківського обслуговування (за якими треті особи є кредиторами) не входять до предмету дослідження у даній справі, та право на договірне списання коштів поручителів (та відносини щодо порядку припинення зобов'язань за кредитним договором за домовленістю сторін у випадку, передбаченому п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки) реалізується банком в межах зобов'язань, які виникли за кредитним договором, за яким саме банк є кредитором.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції станом на дату припинення зобов'язань) уповноважена особа Фонду має право продовжувати здійснення банком будь-яких операцій. Вказана норма спростовує доводи позивача щодо неможливості банку здійснювати списання коштів з рахунків поручителів, які запропонували належне виконання замість боржника за кредитним договором .

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 26.12.2011 № 17 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що нововиявленими обставинами у даній справі є факт існування суми грошових коштів на рахунках поручителів (третіх осіб) станом на дату виникнення прострочення виконання зобов'язання боржником за кредитним договором та відповідно виникнення у банку права на договірне списання відповідних сум грошових коштів в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором (у зв'язку з чим зобов'язання за кредитним договором припинились на суму грошових коштів, наявну на рахунках поручителів, та в межах ліміту відповідальності поручителів - відповідно до п. 2.4 трьохсторонніх договорів поруки).

При цьому, вказані обставини (наявність грошових коштів на рахунках поручителів в необхідному розмірі) існували на час первісного розгляду справи № 910/10106/15 та прийняттям рішення суддею Маринченком Я.В. у даній справі.

Водночас, обставини щодо наявності сум грошових коштів на рахунках поручителів на дату виникнення у банку права на договірне списання, не могли бути відомі заявнику (відповідачу), який хоча і був стороною в договорах поруки (трьохсторонніх), однак відомості про розмір грошових коштів, які знаходяться на рахунках поручителів є банківською таємницею (ст. 1076 Цивільного кодексу України) та надаються самим клієнтам банку (поручителям) або їх представникам. Тобто, відповідач не мав доступу до інформації щодо сум грошових коштів на рахунках, які йому не належать.

Суд зазначає, що факт наявності суми грошових коштів на рахунках поручителів є істотною обставиною, оскільки її врахування судом при первісному розгляді справи мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте судом (а саме рішення про часткове задоволення позову). Так, судом було б враховано обставини щодо часткового припинення зобов'язання з повернення кредиту, та відповідно обставини щодо іншого розміру заборгованості по процентам за користування кредитом, враховуючи часткове припинення зобов'язання з повернення кредиту.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 у розмірі 5067508 грн. 25 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" заборгованості за кредитом у розмірі 13900000 грн. 00 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 5067508 грн. 25 коп.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 підлягає скасуванню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корн» на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" заборгованості за кредитом у розмірі 8832491 грн. 75 коп., у зв'язку з чим суд дійшов висновку прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" заборгованості за кредитом у розмірі 8832491 грн. 75 коп. відмовити.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування кредитом у розмірі 1309972 грн. 61 коп., нараховані за період з 01.08.2014 по 19.01.2015.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку в його необгрунтованості, оскільки позивачем при розрахунку процентів (нарахування процентів здійснюється на фактичну суму заборгованості) не було враховано те, що 01.09.2014 сума основного боргу відповідача за кредитним договором зменшилась на 100000 грн. 00 коп., та 30.09.2014 сума основного боргу відповідача зменшилась на 8732491 грн. 75 коп. (шляхом припинення зобов'язань за домовленістю сторін у зв'язку з наявністю відповідних сум грошових коштів на рахунках поручителів).

З огляду на викладене, суд здійснив власний розрахунок процентів за користування кредитом за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 (в межах заявленого позивачем у позовній заяві періоду нарахування).

Сума боргу, грн.Період нарахуванняПроцента ставкаКількість днівРозмір процентів, грн. 13900000,00 01.08.2014 - 31.08.2014 20% 31 236109,59 13800000,00 01.09.2014 - 29.09.2014 20% 29 219287,67 5067508,25 30.09.2014 - 19.01.2015 20% 112 310992,29 Всього: 766389,55 грн. Таким чином, обґрунтованим розміром процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 01.08.2014 по 19.01.2015, є 766389 грн. 55 коп.

При цьому, судом встановлено, що 01.08.2014 відповідачем було сплачено проценти у розмірі 54,79 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку відповідача, долученою позивачем до матеріалів справи, та про це зазначає позивач у розрахунку заборгованості, долученому до позовної заяви.

Таким чином, враховуючи здійснену відповідачем часткову сплату процентів на суму 54,79 грн., суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача зі сплати процентів за користування кредитом за Договором про здійснення кредитних операцій № 0903/01 від 30.09.2013 становить 766334 грн. 76 коп .

Доказів сплати процентів за користування кредитом у розмірі 766334 грн. 76 коп. відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" процентів за користування кредитом у розмірі 1309972 грн. 61 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 766334 грн. 76 коп .

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 підлягає скасуванню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 543637 грн. 85 коп., у зв'язку з чим суд дійшов висновку прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 543637 грн. 85 коп. відмовити.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення приймається рішення у разі зміни або скасування рішення.

Відповідно до п. 8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15, про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" заборгованості за кредитом у розмірі 8832491 грн. 75 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 543637 грн. 85 коп.; про прийняття в цій частині нового рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" заборгованості за кредитом у розмірі 8832491 грн. 75 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 543637 грн. 85 коп. відмовити; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 залишити без змін.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.09.2014 № 545 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКТИВ-БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.09.2014 № 79 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК", згідно з яким з 03.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКТИВ-БАНК".

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" запроваджено строком на три місяці з 03.09.2014 по 03.12.2014.

Судом встановлено, що виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 134 від 03.12.2014 про продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" до 30.12.2014 включно.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23.12.2014 № 838 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКТИВ-БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 24.12.2014 № 158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКТИВ-БАНК" (далі - ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК") та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Шевченка Олександра Володимировича строком на 1 рік з 24.12.2014 по 23.12.2015 включно.

Нормами частини 22 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону станом на дату подання позову - 20.04.2015), встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

У відповідності до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону станом на дату подання позову - 20.04.2015), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону станом на дату подання позову - 20.04.2015), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн. 00 коп.

Таким чином, зважаючи на те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" про стягнення 15209972 грн. 651 коп. задоволені частково у розмірі 5833843 грн. 01 коп. (5067508 грн. 25 коп. заборгованості за кредитом та 766334 грн. 76 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом), судовий збір у розмірі 28030 грн. 11 коп. (обрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог) підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" в дохід державного бюджету України.

Крім того, звертаючись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15, заявником (відповідачем) було сплачено судовий збір у розмірі 80388 грн. 00 коп.

При цьому, у прохальній частині заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 заявник просив суд скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення у справі № 910/10106/15, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 та часткове скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15, судовий збір у розмірі 30833 грн. 12 коп. (обрахований пропорційно розміру задоволених вимог) підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" (з урахуванням того, що станом на дату подання заяви банк не звільнений від сплати судового збору).

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3; ідентифікаційний код: 31628467) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3; ідентифікаційний код: 26253000) заборгованості за кредитом у розмірі 8832491 (вісім мільйонів вісімсот тридцять дві тисячі чотириста дев'яносто одна) грн. 75 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 543637 (п'ятсот сорок три тисячі шістсот тридцять сім) грн. 85 коп. та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3; ідентифікаційний код: 31628467) в дохід Державного бюджету України судового збору у розмірі 45049 (сорок п'ять тисяч сорок дев'ять) грн. 89 коп.

В цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3; ідентифікаційний код: 31628467) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3; ідентифікаційний код: 26253000) заборгованості за кредитом у розмірі 8832491 (вісім мільйонів вісімсот тридцять дві тисячі чотириста дев'яносто одна) грн. 75 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 543637 (п'ятсот сорок три тисячі шістсот тридцять сім) грн. 85 коп. та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3; ідентифікаційний код: 31628467) в дохід Державного бюджету України судового збору у розмірі 45049 (сорок п'ять тисяч сорок дев'ять) грн. 89 коп. відмовити.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3; ідентифікаційний код: 31628467) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3; ідентифікаційний код: 26253000) заборгованості за кредитом у розмірі 5067508 (п'ять мільйонів шістдесят сім тисяч п'ятсот вісім) грн. 25 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 766334 (сімсот шістдесят шість тисяч триста тридцять чотири) грн. 76 коп., та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3; ідентифікаційний код: 31628467) в дохід Державного бюджету України судового збору у розмірі 28030 (двадцять вісім тисяч тридцять) грн. 11 коп. рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 залишити без змін.

3. В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 залишити без задоволення.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3; ідентифікаційний код: 26253000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корн" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3; ідентифікаційний код: 31628467) судовий збір за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2015 у справі № 910/10106/15 у розмірі 30833 (тридцять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 12 коп.

5. Після набранням рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 19.09.2016

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Суддя І.М. Отрош


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	13.09.2016
Оприлюднено	23.09.2016
Номер документу	61414813
Судочинство	Господарське

Маринченко Я.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 13.09.2016 по справі 910/10106/15ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/10106/15

Рішення
від 13.09.2016 по справі 910/10106/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА