Рішення

від 15.09.2016 по справі 917/1055/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2016 р. Справа № 917/1055/16

за позовом ОСОБА_1, вул. Сорочинська, 15, м. Полтава, 36041

до Полтавського колективного підприємства "Азарія", вул. Леніна, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36020

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава, вул. Сапіго, 6, 36039

про визнання за ОСОБА_1 права власності на частку в статутному фонді Полтавського колективного підприємства "Азарія", а саме : кімната № 402 загальною площею -9,5 кв.м., підвал - 1,07 кв.м., коридор - 2,11 кв.м., східці - 1,31 кв.м., туалет - 0,46 кв.м. та виділення її в натурі ,

Суддя Мацко О.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

Від третьої особи: відсутні

15.09.2016 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено дату виготовлення повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ : Розглядається позовна заява про визнання за ОСОБА_1 права власності на частку в статутному фонді Полтавського колективного підприємства "Азарія", а саме : кімната № 402 загальною площею -9,5 кв.м., підвал - 1,07 кв.м., коридор - 2,11 кв.м., східці - 1,31 кв.м., туалет - 0,46 кв.м. та виділення її в натурі.

Позивач на задоволенні позову наполягає, надав клопотання від 15.09.2016р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання адвоката позивача та відсутністю можливості завчасно ознайомитися з відзивом. Враховуючи, що строк розгляду справи, встановлений ст.69 ГПК України, закінчився (продовжувався на 15 днів згідно ухвали від 18.08.2016р.., однак даний строк сплив, подальше продовження строку розгляду спору законодавством не передбачено), суд вважає, що доводи позивача, покладені в основу клопотання про відкладення розгляду справи, є необгрунтованими та відмовляє у його задоволенні. При цьому судом враховано приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву (вх. №11388 від 14.09.2016р.).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради у засіданні 28.07.2016р. надала суду на огляд матеріали реєстраційної справи ПКП "Азарія", в подальшому явка представника третьої соби у засідання не визнавалася обов'язковою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Позивач - ОСОБА_1 є одним із співвласників Полтавського колективного підприємства "Азарія" (відповідач), яке було створено в результаті реорганізації колективного підприємства Полтавської фірми «Трикотажсервіс» шляхом виділення майна відповідно до протоколу №1 від 12 серпня 1996 року загальних зборів.

На момент реєстрації статутний фонд Підприємства був утворений за рахунок передачі майна, шляхом виділення Полтавської фірми «Трикотажсервіс» відповідно до протоколу №1 від 12 серпня 1996 року.(п.4.5. ОСОБА_5). Розмір вкладів учасників у майні Підприємства визначається особистими рахунками, які ведуться бухгалтерією Підприємства (п.4.6. ОСОБА_5). На час розгляду справи доля позивача у статутному капіталі відповідача становить 34,58 грн. (згідно протоколу №5а від 10 жовтня 2015 року), що за розрахунком позивача становить 2,51%. Всього за списком 40 співвласників, кожен з яких має свою вираховану частку.

Підприємство діє на підставі ОСОБА_5, затвердженого конференцією співвласників (протокол №1 від 08.04.1998р.) та зареєстрованого виконавчим комітетом Полтавської міської ради 24.04.1998р. (арк. справи 19-25).

Позивач вказує у позовній заяві, що останнім часом площі нерухомості, які належать підприємству - відповідачу стали продаватися іншим особам; позивачем у зв'язку з цим було прийняте рішення виділити свою частку з майна співвласників підприємства для створення приватного підприємства. Для вирішення даного питання позивач звернулася із заявою до Конференції Полтавського колективного підприємства «Азарія» з проханням виділити її частку як співвласника Підприємства у вигляді рухомого та нерухомого майна, а також просила доручити комісії по розподілу скласти розподільчий баланс і акт передачі майна для створення приватного підприємства.

13 жовтня 2015 року була скликана Конференція співвласників Підприємства з порядком денним:

- Про реорганізацію Полтавського колективного підприємства «Азарія» шляхом виділення двох приватних підприємств;

- Про призначення комісії з реорганізації;

- Про визначення строків для заявления кредиторами своїх вимог;

- Про визначення уповноваженої особи для подання документів у відповідні органи.

На даній конференції було запропоновано задовольнити прохання позивача про виділ та складання розподільчого балансу і акту передачі майна для створення підприємства.

Відповідні відомості були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.10.2015 року (внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо виділу).

Як вказує позивач, відповідно до протоколу засідання комісії з реорганізації Полтавського колективного підприємства «Азарія» від 15.12.2015 року на підставі протоколу №6 від 13.10.15 року конференції співвласників ПКП «Азарія» та згідно затвердженої долі 34,58 грн. у загальному статутному фонді співвласнику ОСОБА_1С припадає нерухоме майно: Основні площі - 9,21 кв.м., допоміжні - 1.23кв.м., підвал - 1,07кв.м., коридор -11кв.м., східці - 1,31кв.м., туалет - 0,46кв.м.

В подальшому за твердженням позивача, комісія з реорганізації припинила свою роботу, реорганізація практично припинилася, що позбавляє її права створити приватне підприємство шляхом виділу. На письмові звернення позивача відповідач зазначив, що чинним законодавством та ОСОБА_5 підприємства виділ в натурі частини у статутному фонді підприємства не передбачено, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про визнання права власності на частку у статутному капіталі та виділення її в натурі.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує, що позивач не надала жодних доказів відповідності вартості її частки в статутному фонді підприємства в розмірі 2,51% кімнатам і іншим приміщенням, які вона просить суд виділити їй у натурі, а також не надала доказів існування реальної можливості ПКП "Азарія" виділити їй частку вказаного в позові майна в натурі (відзив на позов - у матер.справи).

При прийнятті рішення судом встановлено наступне:

Корпоративними правами, згідно ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Як вбачається зі ОСОБА_5 ПКП "Азарія", відповідач є підприємством колективної власності. Згідно ст.93 ГК України, підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом.

ОСОБА_5 підприємства передбачено, зокрема, що його учасниками можуть бути співвласники та працівники. Майно підприємства є колективною власністю учасників підприємства. Жоден із учасників підприємства не володіє обособленим правом на майно підприємства (п.4.2 ОСОБА_5). Майнові права співвласників та членство в підприємстві регулюється розд. Х ОСОБА_5. Так, працівникові, який припинив трудові відносини з підприємством за власним бажанням, а також спадкоємцям померлого працівника виплачується вартість вкладу. Співвласник підприємства має право на вихід з нього за власним бажанням, у порядку, що визначається ОСОБА_5.

На даний час, згідно пояснень позивача, вона перебуває у трудових відносинах з підприємством та бажає вийти з нього шляхом утворення нового приватного підприємства.

Порядок реорганізації підприємства встановлено розд. ХІІ ОСОБА_5, ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ , перетворення) підприємства проводяться з дотриманням вимог законодавства за рішенням власників або за рішенням суду. При виділенні з підприємства одного або кількох підприємств до кожного з них переходять за розподільчим балансом у відповідних частинах майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства (п.12.6 статуту).

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку рішення власників про реорганізацію не виконується (згідно пояснень директора відповідача, реорганізація зупинена, комісія по реорганізації припинила свою роботу, оскільки провести реорганізацію шляхом виділу з підприємства всіх бажаючих учасників з виділенням кожному з них частини майна в натурі неможливо фізично, до того ж це не передбачено ні статутом, ні законодавством). Рішення суду про реорганізацію чи ліквідацію підприємства також відсутнє. У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на розрахунок частки співвласника Полтавського колективного підприємства "Азарія" ОСОБА_1 згідно технічного паспорту №22195 від 04.03.2015р. з урахуванням відчуження (арк. справи 33) та Площі приміщень ПКП "Азарія" по технічному паспорту №22195 від 04.03.2015р. і враховуючи відчуження (на момент реорганізації) - арк. справи 34. Суд вважає, що дані документи не є належними та допустимими доказами у обґрунтування позовних вимог у розумінні ст.34 ГПК України, оскільки складені за невідомих обставин, жодним чином не підписані (розрахунок частки), не підтверджені первинними документами, надані суду в незавірених копіях. Взагалі незрозуміла правова природа даних документів, оскільки сторонами підтверджено, що жодних документів - розподільчого акту чи балансу, протоколів засідання комісії по реорганізації, де б вирішувалися такі питання - не складалося. Подані позивачем документи (арк. справи 33,34) ніким не затверджувалися та ймовірно носять характер робочої документації комісії по реорганізації.

Вимога позивача виділити в натурі частку в нерухомому майні підприємства та визнати на неї право власності з метою виділу приватного підприємства не узгоджується також з приписами статті 109 ЦК України. Відповідно до ст.109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Тобто, тільки за розподільчим балансом, складеним у процесі виділу у встановленому порядку можливо встановити обсяг прав, обов'язків та майна, яке передається до новостворюваної юридичної особи. Як уже зазначалося вище, розподільчий баланс не складався, а позивач претендує тільки на частину майна підприємства. Суд не може втручатися у внутрішню діяльність товариства та перебирати на себе не властиві органу правосуддя функції, а також вирішувати питання, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (конференції підприємства).

Крім того, суд погоджується з відповідачем у тому, що позивачем не доведено реальну можливість виділення спірного майна в натурі (2,11 кв.м. коридору, 1,31 кв.м. східців, 0,46 кв.м. туалету і т.д.), так само як і необґрунтовано підстав для визнання за ним права власності саме на це нерухоме майно, яке вказано у позовній заяві. Відповідач стверджує, що нерухоме майно, що належить підприємству, взагалі не виділено в окрему одиницю нерухомості, однак доказів цього суду не надав. Суд критично ставиться до пояснень позивача стосовно того, що насправді вона для створення приватного підприємства використовуватиме лише кімнату (основні площі) і не заперечує проти того, щоб інші зазначені у позові приміщення продовжували знаходитися у спільній власності всіх учасників підприємства, маючи на них "абстрактне" право.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. з урахуванням викладеного, на переконання суду позивачем не доведено правомірності та обґрунтованості його позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 20.09.2016р.

Суддя Мацко О.С.