Ухвала

від 05.09.2016 по справі 757/12858/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

з участю прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Київської місцевої прокуратури № 2, ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зобов`язано за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора та суду

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Івано-Франківської області, Богородчанського району, с. Глибівка, українця, працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчий суддя вказав, що стороною обвинувачення не обґрунтовано обрання найтяжчої міри запобіжного заходу та не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

В апеляційній скарзі прокурори просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на хибність висновків слідчого судді з приводу недоведеності існування заявлених ризиків. Так, на думку апелянта існування ризиків, а також того, що запобігти їм в змозі лише запобіжних захід у вигляді тримання під вартою повністю підтверджується доводами клопотання слідчого та доданими до нього матеріалами. Крім того, прокурор вважає, що слідчий суддя не вірно оцінив надані йому матеріали у зв`язку з чим, безпідставно визнав необґрунтованою постанову слідчого про оголошення ОСОБА_9 в розшук.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, захисника і підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст. 183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому суд, дослідивши матеріали провадження, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_9 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупності з тяжкістю злочину, як зазначив суд, не можуть служити виключними підставами для запобіжного ув`язнення підозрюваного.

З урахуванням вказаного, а також даними про особу підозрюваного, суд дійшов висновку про можливість покладення на ОСОБА_9 відповідних обов`язків, а саме6 з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Таким чином, враховуючи відповідно до вище зазначеного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_9 підозрюється, а також даних про особу підозрюваного, який має постійне місце реєстрації і проживання, працює, тобто займається суспільно корисною працею, має на утриманні хвору дружину, міцні соціальні зв`язки, раніше не судимий, а також приймаючи до уваги його вік, стан його здоров`я, спосіб життя взагалі, колегія суддів вважає, що покладені на останнього обов`язки в змозі запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Посилання прокурора на те, що матеріали справи містять достатньо даних, які вказують на спроби ОСОБА_9 ухилятися від органу досудового розслідування та суду, колегія суддів вважає безпідставними. Так, 18 серпня 2015 року слідчим складено повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, проте прокурором не надано доказів на підтвердження того, що йому було вручено це повідомлення. Також, матеріали провадження не містять даних з приводу виклику підозрюваного до слідчого. Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи прокурора про наявність ризику переховування від органів досудового слідства та суду.

З приводу наявності інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, окрім переховування від органу досудового слідства та суду, в клопотанні слідчого не зазначено.

У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді та вважає, що ні слідчий в поданому клопотанні, ні прокурор в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції, не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про те, що покладені на підозрюваного обов`язки є недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_9 .

Істотних порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 181, 183, 193, 194, 309, 404, 405, 407, 422 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зобов`язано за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора та суду ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Київської місцевої прокуратури № 2, ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/3018/2016 Категорія ст.183 КПК України.

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_10

Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1