Ухвала

від 08.09.2016 по справі 757/8288/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна компанії «ФОНД АДМІНІСТРАТИВНЕ БЮРО ЛВВ», адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно нідерландської компанії Stichting Administratiekantoor LVV («ФОНД АДМІНІСТРАТИВНЕ БЮРО ЛВВ»), а саме на об`єкти нерухомості перелік яких зазначено в клопотанні.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що надані слідчим матеріали вказують на наявність правових підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати. Так апелянт посилається на відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки компанія «ФОНД АДМІНІСТРАТИВНЕ БЮРО ЛВВ», не має жодного відношення до кримінального провадження в рамках якого застосовано цей захід забезпечення кримінального провадження. Зокрема апелянт вказує на ті обставини, що компанія є добросовісним набувачем зазначених у клопотанні слідчого об`єктів нерухомості, оскільки воно придбано не шляхом переоформлення, як посилається на те слідчий, а на підставі договорів купівлі-продажу. Також апелянт вказує, що матеріали провадження не містять жодних даних, які б давали підстави вважати, що на момент купівлі майна посадові особи Фонду могли усвідомлювати, що вказане майно є доходом від вчиненого злочину.

Крім того, представник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, вказуючи на ті обставини, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення його власника, а тому просить визнати причини пропуску строку поважними.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав клопотання про поновлення пропущеного строку і апеляційну скаргу та просив їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання і апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи клопотання і апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 даної норми закону, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2016 року, була постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, а матеріали судового провадження не містять відомостей про отримання останньою копії вказаного рішення, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин, а відтак він має бути поновлений.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді, то колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

На переконання колегії суддів слідчим суддею вказаних вимог закону, при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно, дотримано.

Так, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000001262 від 13 листопада 2014 року.

04 серпня 2015 року за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001262 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК України.

04 листопада 2015 року з кримінального провадження № 42014000000001262 було виділено матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_9 за підозрою останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК України, які в подальшому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000002430.

У кримінальному провадженні № 42014000000001262, серед іншого, перевіряються факти легалізації ОСОБА_9 майна та коштів, здобутих злочинним шляхом, зокрема приховування або маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ним. Також, перевіряються факти придбання майна на території України компаніями-нерезидентами, до яких має відношення ОСОБА_9 .

Зокрема, досліджуються обставини придбання родиною ОСОБА_10 житлового будинку у селі Романків Обухівського району Київської області та іншого нерухомого майна і переоформлення права власності на нього на нідерландську компанію «Фонд Адміністративне Бюро ЛВВ».

Так, за інформацією Державної реєстраційної служби України, на нідерландську компанію «Фонд Адміністративне Бюро ЛВВ» родиною ОСОБА_10 було оформлено право власності на наступні об`єкти нерухомості: житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 1299, 4 кв.м.; житловий будинок по АДРЕСА_2 , загальною площею 528, 7 кв.м.; земельні ділянки розташовані у селі Романків Обухівського району Київської області з кадастровими номерами 3223186800:03:006:0009 та 3223186800:03:007:0031; земельну ділянку розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області з кадастровим номером 32223186800:03:007:0030; земельні ділянки розташовані в с. Доля Волноваського району Донецької області з кадастровими номерами 1421580800:02:000:0544, 1421580800:02:000:0546.

При цьому, як вбачається з клопотання слідчого, здобута в ході досудового розслідування інформація ставить під сумнів законність придбання вказаних об`єктів нерухомості за кошти отриманні від законної діяльності.

Крім того, згідно узагальнених матеріалів Державної служби фінансового моніторингу, ОСОБА_9 через пов`язаних осіб та/або близьких родичів має відношення до діяльності низки компаній нерезидентів, у тому числі і нідерландської компанії «Фонд Адміністративне Бюро ЛВВ».

Радою Європейського Союзу від 05 березня 2014 року затверджено постанову № 208/2014 щодо обмежувальних заходів стосовно певних осіб, суб`єктів та органів, у зв`язку з ситуацією в Україні.

Згідно ст. 2 Постанови, всі грошові кошти та економічні ресурси, що належать або знаходяться під контролем фізичних або юридичних осіб, які входять до списку осіб, зазначеному у додатку до Постанови повинні бути заморожені.

Серед іншого, до списку осіб, щодо яких застосовано обмежувальні заходи, входить ОСОБА_9 .

За інформацією Посольства Королівства Нідерландів в Україні, виявлено 3 суб`єкти, які підпадають під санкції Європейського Союзу щодо обмежувальних заходів стосовно певних осіб, суб`єктів та органів, у зв`язку з ситуацією в Україні, у тому числі і компанія «Фонд Адміністративне Бюро ЛВВ», яка володіє частками в статутних капіталах українських товариств.

Таким чином, згідно доводів клопотання слідчого, зібрані в ході досудового розслідування дані, дають підстави вважати, що зазначене нерухоме майно, власником якого є нідерландська компанія «Фонд Адміністративне Бюро ЛВВ», є предметом злочинів вчинених ОСОБА_9 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлено нерухоме майно, яке зареєстровано за компанією «Фонд Адміністративне Бюро ЛВВ», а саме квартира АДРЕСА_3 , земельні ділянки за наступними кадастровими номерами 3223186800:03:007:0006, 3223186800:03:007:0048, 3223186800:03:007:0009, 3223186800:03:007:0007, 1421580800:02:000:0487, 1421580800:02:000:0534, 1421580800:02:000:0545, 1421580800:02:000:0535, 1421580800:02:000:0536, 1421580800:02:000:0537, 3223186800:03:007:0058, 3223186800:03:007:0060, 3223186800:03:007:0083, 3223868801:13:013:0015, 1410137400:00:034:0046, житловий будинок АДРЕСА_4 , гараж, машиномісце в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_5 , гараж, машиномісце в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_6 .

Звертаючись з клопотанням про арешт майна слідчий вказав, що застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження надасть можливість збереження цього майна, перелік якого зазначено в клопотанні, та забезпечить можливу його конфіскацію у разі постановлення судом відповідного рішення.

Дослідивши доводи клопотання слідчого та перевіривши надані матеріали, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане в клопотанні майно.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Також, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкція статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачає застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням ч. 2 цієї статті.

На даному етапі провадження до завдань суду не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для втручання в права та інтереси відповідних осіб.

Колегія суддів вважає, що слідчим доведена необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані ним матеріали містять достатньо даних, які вказують на наявність підстав передбачених ст. 170 КПК України для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Оцінивши в сукупності надані суду апеляційної інстанції матеріали колегія суддів вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, ч. 5 ст. 368 КК України передбачено конфіскацію майна.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу того, що компанія «ФОНД АДМІНІСТРАТИВНЕ БЮРО ЛВВ» не є учасником кримінального провадження, у зв`язку з чим відсутні підстави для накладення арешту на належне їй майно, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридичні особи, до яких може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Надані суду матеріали вказують на наявність сукупності розумних підозр вважати, що майно, яке зазначено в клопотанні слідчого, є доходом від вчиненого злочину та відчужене компанії «ФОНД АДМІНІСТРАТИВНЕ БЮРО ЛВВ» з метою приховування злочину та уникнення конфіскації майна.

Також, вони ставлять під сумнів доводи апеляційної скарги з приводу того, що на момент придбання майна компанія «ФОНД АДМІНІСТРАТИВНЕ БЮРО ЛВВ» не була обізнана про незаконність його походження.

Таким чином, доводи апелянта з приводу відсутності правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно є безпідставними.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги, за викладених в ній обставин про незаконність ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику компанії «ФОНД АДМІНІСТРАТИВНЕ БЮРО ЛВВ», адвокату ОСОБА_6 строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 24 лютого 2016 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно нідерландської компанії Stichting Administratiekantoor LVV («ФОНД АДМІНІСТРАТИВНЕ БЮРО ЛВВ»), а саме на об`єкти нерухомості перелік яких зазначено в клопотанні, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна «ФОНД АДМІНІСТРАТИВНЕ БЮРО ЛВВ», адвоката ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/2498/2016 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїОСОБА_11

Доповідач ОСОБА_1