Рішення

від 14.09.2016 по справі 910/13877/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.2016                     Справа № 910/13877/16                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при помічнику судді (секретарі судового засідання) Фатєєвій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю "САТУРН-ТВ" м. Київ

до відповідача – Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк "Український

фінансовий світ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб на лаквідацію Публічного акціонерного

товариства “Комерційний банк "Український фінансовий світ"

м.Донецьк

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім техніки ЛЛС"

м.Миколаїв

–Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Луганск" м. Луганськ

–Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралелектро" м. Артемівськ

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача - не явився,

від відповідача - не явився,

від третіх осіб - не явився,

СУТЬ СПРАВИ:

28.07.2016р. ТОВ "САТУРН-ТВ" м. Київ звернулось до господарського суду м.Києва з позовом до ПАТ “Комерційний банк "Український фінансовий світ" про зобов'язання вчинити певні дії.

В підтвердження позовних вимог ТОВ "САТУРН-ТВ" м. Київ (далі - позивач) надав копії договорів застави товарів в обороті №014/06Г/З від 01.02.2012р., №014/03Г/З від 01.03.2012р., №014/04Г/З від 01.03.2012р., історії руху коштів по рахунках за договорами кредитної лінії станом на 02.07.2015р., листа ТОВ "САТУРН-ТВ" з вимогою щодо зняття заборони обтяження товарів в обороті, листа-відповіді №179/10-02-15 від 10.02.2015р., витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Ухвалою від 02.08.2016р. господарський суд м. Києва направив позовну заяву ТОВ "САТУРН-ТВ" б/н від 28.07.2016р. разом з доданими до неї матеріалами за підсудністю до господарського суду Донецької області.

10.08.2016р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі та залучив до участі у справі ТОВ "Дім техніки ЛЛС" м.Миколаїв, ТОВ "Сатурн-Луганск" м. Луганськ, ТОВ "Уралелектро" м. Артемівськ в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

19.08.2016р. від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначив про відсутність кредитних договорів, витребуваних судом, оскільки дані договори були укладені безпосередньо між ПАТ “Комерційний банк "Український фінансовий світ" та ТОВ "Дім техніки ЛЛС" м.Миколаїв, ТОВ "Сатурн-Луганск" м. Луганськ, ТОВ "Уралелектро" м. Артемівськ відповідно, а також про неможливість надання оригіналів договорів застави товарів в обороті №014/06Г/З від 01.02.2012р., №014/03Г/З від 01.03.2012р., №014/04Г/З від 01.03.2012р. та всіх додатків до них у зв'язку з їх втратою під час зміни адреси фактичного місцезнаходження. Також зазначив про безпідставність посилань відповідача на відсутність у позивача банківських документів щодо погашення акредитиву, оскільки, у випадку невикористання позивачем акредитивних коштів, останній не може мати доказів погашення (повернення банку) таких коштів. Також надав копії договору суборенди №1438 від 25.07.2011р. та договору оренди нежилих приміщень №023 від 01.08.2013р.

25.08.2016р. відповідач надав заяву б/н від 23.08.2016р. про ознайомлення з матеріалами справи №910/13877/16. (клопотання задоволено судом).

29.08.2016р. від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначив про неможливість виконати вимоги ухвали суду щодо надання оригіналів чи копій кредитних договорів у зв'язку із їх втратою в зоні проведення антитерористичної операції в м. Донецьку. В підтвердження надав копії оголошення в газеті Голос України від 16.10.2014р. №199, листа від 23.11.2015р. Управління кримінальної поліції ГУНП в Донецькій області, листа Слідчого управління НПУ в Донецькій області від 25.12.2015р. №4/1335, рішення №201 від 05.11.2015р. виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про продовження строків здійснення процедури ліквідації та делегування повноважень ліквідатора.

29.08.2016р. відповідач також надав відзив, в якому проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування посилався на те, що, по-перше, позивачем не надано будь-яких достовірних доказів щодо належного виконання боржниками основного зобов'язання, самих Генеральних договорів 1-3 та сплати боржниками послуг, які були надані банком за бронювання грошових коштів на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку, по-друге, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банка не є уповноваженим центральним органом виконавчої влади, який має право на внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, та не володіє компетенцією щодо зняття заборон обтяження товарів в обороті, а тому не може бути примушена робити те, чого не передбачено чинним законодавством України, відповідно банк, як обтяжувач, має право на вимогу позивача подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з реєстру, а не зняти заборону обтяження товарів в обороті, що належать позивачу.

09.09.2016р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що оскільки боржники за договорами застави товарів в обороті №014/06Г/З від 01.02.2012р., №014/03Г/З від 01.03.2012р., №014/04Г/З від 01.03.2012р. фактично не користувались відкритими кредитними лініями, а отже, не мають заборгованості перед відповідачем згідно Генеральних договорів на акредитивне обслуговування та договорів кредитної лінії, відповідач безпідставно відмовляє у проханні позивача зняти заборону обтяження товарів в обороті. Також надав заяву від 08.09.2016р. про розгляду справи за відсутності представника позивача.

Представники сторін в судове засідання 16.09.2016р. не явились, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 ухвали господарського суду розміщені в мережі Інтернет за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі Судова влада України, він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Обізнаність позивача та відповідача про розгляд справи також підтверджується поштовими повідомленнями про вручення відповідних ухвал 10.08.2016р. та 31.08.2016р. уповноваженим особам.

Все вказане вище свідчить про те, що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про день, місце та час судового засідання.

Господарський суд вирішує спір по суті без явки представників сторін на підставі ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами, оскільки вони є достатніми для вирішення спору.Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є зобов'язання зняти заборону обтяження товарів в обороті.

Підставою звернення є відмова у проханні позивача зняти заборону обтяження товарів в обороті згідно договорів застави №014/06Г/З від 01.02.2012р., №014/03Г/З від 01.03.2012р., №014/04Г/З від 01.03.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2012р. ПАТ “Комерційний банк "Український фінансовий світ" (заставодержатель, відповідач) та ТОВ "САТУРН-ТВ" (заставодавець, позивач), що виступає майновим поручителем за ТОВ "Дім техніки ЛЛС", підписали договір застави товарів в обороті №014/06Г/З, який забезпечує вимоги заставодержателя, в тому числі й ті, що виникнуть у майбутньому, на підставі Генерального договору на акредитивне обслуговування №014/06Г від 01.07.2012р., укладеного між заставодержателем та боржником, та додаткових договорів до генерального договору на акредитивне обслуговування (далі – додаткові договори), що укладені на момент укладання цього договору та таких, що будуть укладені у майбутньому в рамках зазначеного Генерального договору (далі – Генеральний договір та додаткові договори, а також зобов'язання, що з них виникають, разом іменуються – основне зобов'язання) (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору в рамках основного зобов'язання боржник на умовах, встановлений Генеральним договором та додатковими договорами зобов'язаний (з урахуванням зобов'язань, що виникнуть у майбутньому):

а) повернути фактично сплачені заставодержателем суми за непокритими акредитивами, відкритими в рамках генерального договору та на підставі додаткових договорів, в межах встановленого генеральним договором ліміту акредитивного обслуговування в сумі 6060000,00дол. США в строки, встановлені додатковими договорами в межах встановленого Генеральним договором загального строку виконання основного зобов'язання – до 31.12.2013р. При цьому зазначений ліміт акредитивного обслуговування вважається максимальним розміром вимоги, в тому числі й вимоги, що виникне в майбутньому, яка забезпечується обтяженням за цим договором, щодо якого сторони досягли згоди відповідно до ст. 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та ст. 3 Закону України «Про заставу»;

б) сплачувати відсотки з моменту виплати заставодержателем суми за непокритим акредитивом та виникнення у боржника кредитної заборгованості до моменту її погашення в строки та розмірі, встановленому основним зобов'язанням;

в) сплачувати комісії та інші платежі в порядку та строки, встановлені основним зобов'язанням;

г) сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки понесені ним внаслідок невиконання боржником умов основного зобов'язання у розмірі і у випадках, передбачених основним зобов'язанням.

Крім цього, заставою забезпечуються усі інші зобов'язання боржника, що виникають в силу цього договору, зокрема, зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням, зазначеними у цьому пункті договору, і зверненням стягнення на предмет застави, витрати на утримання і збереження предмета застави, збитків, завданих порушенням боржником зобов'язань за основним зобов'язанням, витрат, пов'язаних з реєстрацією предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно п. 1.3. договору у разі зміни (збільшення, зменшення) основної суми боргу та/або розміру процентів та/або строку повернення основного боргу за основним зобов'язанням сторони дійшли згоди, що при цьому зміни та/або доповнення до цього договору з цього приводу можуть не вноситися, і цей факт є достатньою підставою для внесення заставодержателем відповідних записів в Державний реєстр обтяжень рухомого майна про зміну умов обтяження предмета застави.

Застава за цим договором поширюється на страхове відшкодування у разі настання страхового випадку щодо предмета застави або будь-яке інше відшкодування, отримане заставодавцем внаслідок вилучення або втрати предмету застави (п. 1.4. договору).

За умовами п. 2.1. договору предметом застави є товари в обороті згідно з переліком, наведеним в Додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Товари в обороті є власністю заставодавця і знаходяться за адресою, зазначеною в Додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною (далі – предмет застави або майно). Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується випискою з балансу заставодавця (оборотно-сальдова відомість) станом на 01.03.2012р. Реалізовані заставодавцем товари в обороті перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу, а товари, передбачені в цьому договорі, стають предметом застави з моменту виникнення у заставодавця на них права власності. Предмет застави може бути замінений товаром аналогічного асортименту, який знаходиться у володінні заставодавця.

Балансова вартість предмета застави складає 330904423,34грн. без ПДВ. За згодою сторін предмет застави оцінено в 281268759,84грн. без ПДВ (далі – заставна вартість). Періодичність переоцінки заставної вартості предмета застави сторони протягом 3-х днів з моменту здійснення переоцінки вносять відповідні зміни у цей договір застави (п. 2.2. договору).

Згідно п. 6.3. договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань боржника за основним зобов'язанням (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього). Витрати, пов'язані з реєстрацією обтяження майна за цим договором несе заставодавець. З моменту підписання цього договору втрачають чинність всі інші договори застави, що укладені до моменту укладення цього договору та забезпечують виконання тих самих зобов'язань, що передбачені цим договором.

В разі часткового виконання зобов'язань боржником застава зберігається в початковому вигляді (п. 6.4. договору).

Доповнення до цього договору та/або зміна окремих його положень здійснюються за згодою сторін, що повинна бути оформлена шляхом підписання відповідного письмового правочину. Такі правочини є невід'ємною частиною цього договору (п. 6.5. договору).

01.03.2012р. ПАТ “Комерційний банк "Український фінансовий світ" (заставодержатель, відповідач) та ТОВ "САТУРН-ТВ" (заставодавець, позивач), що виступає майновим поручителем за ТОВ "Уралелектро", підписали договір застави товарів в обороті №014/03Г/З, який забезпечує вимоги заставодержателя, в тому числі й ті, що виникнуть у майбутньому, на підставі Генерального договору на акредитивне обслуговування №014/03Г від 01.03.2012р., укладеного між заставодержателем та боржником, та додаткових договорів до генерального договору на акредитивне обслуговування (далі – додаткові договори), що укладені на момент укладання цього договору та таких, що будуть укладені у майбутньому в рамках зазначеного Генерального договору (далі – Генеральний договір та додаткові договори, а також зобов'язання, що з них виникають, разом іменуються – основне зобов'язання) (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору в рамках основного зобов'язання боржник на умовах, встановлений Генеральним договором та додатковими договорами зобов'язаний (з урахуванням зобов'язань, що виникнуть у майбутньому):

а) повернути фактично сплачені заставодержателем суми за непокритими акредитивами, відкритими в рамках генерального договору та на підставі додаткових договорів, в межах встановленого генеральним договором ліміту акредитивного обслуговування в сумі 6222000,00дол. США в строки, встановлені додатковими договорами в межах встановленого Генеральним договором загального строку виконання основного зобов'язання – до 31.12.2013р. При цьому зазначений ліміт акредитивного обслуговування вважається максимальним розміром вимоги, в тому числі й вимоги, що виникне в майбутньому, яка забезпечується обтяженням за цим договором, щодо якого сторони досягли згоди відповідно до ст. 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та ст. 3 Закону України «Про заставу»;

б) сплачувати відсотки з моменту виплати заставодержателем суми за непокритим акредитивом та виникнення у боржника кредитної заборгованості до моменту її погашення в строки та розмірі, встановленому основним зобов'язанням;

в) сплачувати комісії та інші платежі в порядку та строки, встановлені основним зобов'язанням;

г) сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки понесені ним внаслідок невиконання боржником умов основного зобов'язання у розмірі і у випадках, передбачених основним зобов'язанням.

Крім цього, заставою забезпечуються усі інші зобов'язання боржника, що виникають в силу цього договору, зокрема, зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням, зазначеними у цьому пункті договору, і зверненням стягнення на предмет застави, витрати на утримання і збереження предмета застави, збитків, завданих порушенням боржником зобов'язань за основним зобов'язанням, витрат, пов'язаних з реєстрацією предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно п. 1.3. договору у разі зміни (збільшення, зменшення) основної суми боргу та/або розміру процентів та/або строку повернення основного боргу за основним зобов'язанням сторони дійшли згоди, що при цьому зміни та/або доповнення до цього договору з цього приводу можуть не вноситися, і цей факт є достатньою підставою для внесення заставодержателем відповідних записів в Державний реєстр обтяжень рухомого майна про зміну умов обтяження предмета застави.

Застава за цим договором поширюється на страхове відшкодування у разі настання страхового випадку щодо предмета застави або будь-яке інше відшкодування, отримане заставодавцем внаслідок вилучення або втрати предмету застави (п. 1.4. договору).

За умовами п. 2.1. договору предметом застави є товари в обороті згідно з переліком, наведеним в Додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Товари в обороті є власністю заставодавця і знаходяться за адресою, зазначеною в Додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною (далі – предмет застави або майно). Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується випискою з балансу заставодавця (оборотно-сальдова відомість) станом на 01.03.2012р. Реалізовані заставодавцем товари в обороті перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу, а товари, передбачені в цьому договорі, стають предметом застави з моменту виникнення у заставодавця на них права власності. Предмет застави може бути замінений товаром аналогічного асортименту, який знаходиться у володінні заставодавця.

Балансова вартість предмета застави складає 341177055,59грн. без ПДВ. За згодою сторін предмет застави оцінено в 290000429,25грн. без ПДВ (далі – заставна вартість). Періодичність переоцінки заставної вартості предмета застави сторони протягом 3-х днів з моменту здійснення переоцінки вносять відповідні зміни у цей договір застави (п. 2.2. договору).

Згідно п. 6.3. договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань боржника за основним зобов'язанням (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього). Витрати, пов'язані з реєстрацією обтяження майна за цим договором несе заставодавець. З моменту підписання цього договору втрачають чинність всі інші договори застави, що укладені до моменту укладення цього договору та забезпечують виконання тих самих зобов'язань, що передбачені цим договором.

З усіх питань, що стосуються предмету, умов та/або процесу виконання цього договору, але прямо не врегульовані положеннями цього договору, сторони мають керуватись чинним законодавством України (п. 6.7. договору).

01.03.2012р. ПАТ “Комерційний банк "Український фінансовий світ" (заставодержатель, відповідач) та ТОВ "САТУРН-ТВ" (заставодавець, позивач), що виступає майновим поручителем за ТОВ "Сатурн-Луганськ", підписали договір застави товарів в обороті №014/04Г/З, який забезпечує вимоги заставодержателя, в тому числі й ті, що виникнуть у майбутньому, на підставі Генерального договору на акредитивне обслуговування №014/04Г від 01.03.2012р., укладеного між заставодержателем та боржником, та додаткових договорів до генерального договору на акредитивне обслуговування (далі – додаткові договори), що укладені на момент укладання цього договору та таких, що будуть укладені у майбутньому в рамках зазначеного Генерального договору (далі – Генеральний договір та додаткові договори, а також зобов'язання, що з них виникають, разом іменуються – основне зобов'язання) (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору в рамках основного зобов'язання боржник на умовах, встановлений Генеральним договором та додатковими договорами зобов'язаний (з урахуванням зобов'язань, що виникнуть у майбутньому):

а) повернути фактично сплачені заставодержателем суми за непокритими акредитивами, відкритими в рамках генерального договору та на підставі додаткових договорів, в межах встановленого генеральним договором ліміту акредитивного обслуговування в сумі 6060000,00дол. США в строки, встановлені додатковими договорами в межах встановленого Генеральним договором загального строку виконання основного зобов'язання – до 31.12.2013р. При цьому зазначений ліміт акредитивного обслуговування вважається максимальним розміром вимоги, в тому числі й вимоги, що виникне в майбутньому, яка забезпечується обтяженням за цим договором, щодо якого сторони досягли згоди відповідно до ст. 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та ст. 3 Закону України «Про заставу»;

б) сплачувати відсотки з моменту виплати заставодержателем суми за непокритим акредитивом та виникнення у боржника кредитної заборгованості до моменту її погашення в строки та розмірі, встановленому основним зобов'язанням;

в) сплачувати комісії та інші платежі в порядку та строки, встановлені основним зобов'язанням;

г) сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки понесені ним внаслідок невиконання боржником умов основного зобов'язання у розмірі і у випадках, передбачених основним зобов'язанням.

Крім цього, заставою забезпечуються усі інші зобов'язання боржника, що виникають в силу цього договору, зокрема, зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням, зазначеними у цьому пункті договору, і зверненням стягнення на предмет застави, витрати на утримання і збереження предмета застави, збитків, завданих порушенням боржником зобов'язань за основним зобов'язанням, витрат, пов'язаних з реєстрацією предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно п. 1.3. договору у разі зміни (збільшення, зменшення) основної суми боргу та/або розміру процентів та/або строку повернення основного боргу за основним зобов'язанням сторони дійшли згоди, що при цьому зміни та/або доповнення до цього договору з цього приводу можуть не вноситися, і цей факт є достатньою підставою для внесення заставодержателем відповідних записів в Державний реєстр обтяжень рухомого майна про зміну умов обтяження предмета застави.

Застава за цим договором поширюється на страхове відшкодування у разі настання страхового випадку щодо предмета застави або будь-яке інше відшкодування, отримане заставодавцем внаслідок вилучення або втрати предмету застави (п. 1.4. договору).

За умовами п. 2.1. договору предметом застави є товари в обороті згідно з переліком, наведеним в Додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Товари в обороті є власністю заставодавця і знаходяться за адресою, зазначеною в Додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною (далі – предмет застави або майно). Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується випискою з балансу заставодавця (оборотно-сальдова відомість) станом на 01.03.2012р. Реалізовані заставодавцем товари в обороті перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу, а товари, передбачені в цьому договорі, стають предметом застави з моменту виникнення у заставодавця на них права власності. Предмет застави може бути замінений товаром аналогічного асортименту, який знаходиться у володінні заставодавця.

Балансова вартість предмета застави складає 341205694,92грн. За згодою сторін предмет застави оцінено в 290024841,70грн. без ПДВ (далі – заставна вартість). Періодичність переоцінки заставної вартості предмета застави сторони протягом 3-х днів з моменту здійснення переоцінки вносять відповідні зміни у цей договір застави (п. 2.2. договору).

Згідно п. 6.3. договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань боржника за основним зобов'язанням (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього). Витрати, пов'язані з реєстрацією обтяження майна за цим договором несе заставодавець. З моменту підписання цього договору втрачають чинність всі інші договори застави, що укладені до моменту укладення цього договору та забезпечують виконання тих самих зобов'язань, що передбачені цим договором.

З усіх питань, що стосуються предмету, умов та/або процесу виконання цього договору, але прямо не врегульовані положеннями цього договору, сторони мають керуватись чинним законодавством України (п. 6.7. договору).

За своєю правовою природою договори №014/06Г/З від 01.02.2012р., №014/03Г/З від 01.03.2012р., №014/04Г/З від 01.03.2012р. є договорами застави, правовідносини за якими регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

Листом б/н б/д позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «УФС» з проханням зняти заборону обтяження товарів в обороті, які знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 161 та належать ТОВ «Сатурн-Т» та перебувають в заставі у ПАТ «КБ «УФС» у зв'язку з повним погашенням кредиту та припиненням договорів застави товарів в обороті.

Листом №179/10-02-15 від 10.02.2015р. відповідач повідомив про неможливість проведення операцій зі зняття заборони обтяження рухомого майна до отримання результатів перевірки правочинів, вчинених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача зняти заборону обтяження товарів в обороті згідно договорів застави №014/06Г/З від 01.02.2012р., №014/03Г/З від 01.03.2012р., №014/04Г/З від 01.03.2012р.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З наданої позивачем історії руху коштів за договорами кредитної лінії вбачається, що заборгованість позивача відсутня, оскільки треті особи (боржники) не звертились із заявами вчинити за них платіж, не використовували кошти відкритих кредитних ліній для розрахунків, відповідно ніяких рухів по ним не відбувалось.

Відповідач у відзиві посилається на наявність заборгованості зі сплати послуг, які були надані банком за бронювання грошових коштів на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку, однак доказів в підтвердження даного факту не надав.

Згідно ч. 1ст. 3 Закону України «Про заставу», заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема, така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 цього Закону заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі – Закон) визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Стаття 3 Закону передбачає, що обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором.

Відповідно до ст. 4 Закону обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому Законом (ст. 11 Закону).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 42 Закону держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Держатель Державного реєстру виконує такі функції, зокрема, організує ведення Державного реєстру, приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Держатель Державного реєстру наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Держатель та реєстратор Державного реєстру, їх посадові особи несуть відповідальність згідно із законом за порушення порядку ведення Державного реєстру, а також за внесення чи надання недостовірних відомостей.

Згідно п. 2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 05.07.2004р. №830:

Державний реєстр обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) - єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження;

держатель Реєстру - Мін'юст, що забезпечує ведення Реєстру;

адміністратор Реєстру - державне підприємство, що належить до сфери управління Мін'юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі;

реєстратори - суб'єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Отже, чинним законодавством України передбачено виключне право Міністерства юстиції України та його структурних підрозділів на зняття заборони обтяження.

Крім того, суд відзначає, що згідно ч. 5, 6 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Таким чином, з урахуванням норм чинного законодавства України, обтяжувач (в даному випадку ПАТ «КБ «УФС») не має повноважень щодо зняття заборони обтяження, а має право лише подати відповідну заяву у випадку належного виконання основних зобов'язань до уповноваженого органу Міністерства юстиції України, відповідно, враховуючи предмет заявленого позову, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні.

Враховуючи, що спір виник з вини позивача, на останнього покладається судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі гл.48,49 Цивільного кодексу України, гл.35,ст.67,193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,69,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "САТУРН-ТВ" м.Київ до Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк "Український фінансовий світ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на лаквідацію Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк "Український фінансовий світ" м.Донецьк, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім техніки ЛЛС" м.Миколаїв, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Луганск" м. Луганськ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралелектро" м.Артемівськ про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Судові витрати поклати на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення підписано 19.09.2016р.

           Суддя О.О. Уханьова