Рішення

від 31.08.2016 по справі 910/12422/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31.08.2016Справа №910/12422/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будгарант” до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВЦ Будальянс" про стягнення заборгованості за підрядні роботи по договору №  17 від 17.07.2013 року Суддя  Нечай О.В. Представники сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Будгарант” (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВЦ Будальянс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за підрядні роботи по договору №  17 від 17.07.2013 року в розмірі 159  197,45 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2016 було порушено провадження у справі № 910/12422/16, розгляд справи призначено на 31.08.2016. 16.08.2015 представником позивача були подані документи для долучення до матеріалів справи. 16.08.2016 представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про відкладення розгляду справи. У судове засідання 31.08.2016 представники сторін не з'явились. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,                   ВСТАНОВИВ: 17.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВЦ Будальянс» (далі – відповідач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будгарант» (далі – позивач, субпідрядник) було укладено Договір підряду № 17 (далі - Договір), відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язується на умовах цього Договору та згідно з вимогами чинного законодавства, за завданням підрядника на свій ризик виконати на об'єкті «Комплекс будівель житлового торгівельного і офісного призначення з паркінгом на вул. Саперно-Слобілській № 93 у Голосіївському районі м. Києва» роботи по улаштуванню зовнішніх мереж постійного дренажу (п. 1.1 Договору). Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Договору вартість робіт, визначених у п. 1.1 цього Договору визначається Договірною ціною у відповідності з вимогами ДБН Д.1.1.-1-2000. Сторони домовились, що договірна ціна не може змінюватись протягом дії цього Договору. Орієнтовна Договірна ціна становить – 788,16805 тис. грн, в т.ч. ПДВ 20% - 131,36134 тис. грн. Субпідрядник отримає в якості оплати за роботи, виконані відповідно до умов Договору, грошову суму, що визначена у п. 2.1 цього Договору. Позивач зазначає суду про те, що ним були виконані роботи на суму 399  197,45 грн, в свою чергу відповідачем лише частково оплачена вартість виконаних позивачем робіт, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 159  197,45 грн. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.  Частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов'язання за Договором підряду. Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Пунктом 3.6 Договору визначено, що приймання виконаних робіт здійснюється підрядником протягом 5 робочих днів з дати отримання від субпідрядника наступного пакету документів: - Довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3; - Акту прийняття виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2. Позивачем в якості доказу вартості виконаних робіт були надані суду належним чином засвідчені копії наступних документів: - Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ типової форми № КБ-3, підписану обома сторонами на загальну суму 399,19745 тис. грн; - Акт приймання виконаних підрядних робіт № 1-07/13 за січень 2013 року на суму 399  197,45 грн, підписану обома сторонами. Таким чином, враховуючи умови Договору та приписи чинного законодавства України, позивачем було належним чином доведено суду факт виконання ним, як субпідрядником, підрядних робіт на загальну суму 399  197,45 грн. Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України). Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. В матеріалах справи наявні копії банківських виписок по особовому рахунку позивача, з яких вбачається, що відповідачем було частково сплачено кошти за виконані позивачем роботи в загальному розмірі 240  000,00 грн. Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом. Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: - письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; - поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно з п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі – Постанова № 18) згідно з частиною другою статті 4 3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали. Відповідачем не було надано суду жодного належного та допустимого доказу на спростування позиції позивача. Таким чином, враховуючи те, що позивачем було належним чином доведено суду факт виконання робіт на суму 399  197,45 грн та факт часткової оплати відповідачем вказаних робіт на суму 240  000,00 грн, враховуючи умови Договору та приписи чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми коштів в розмірі 159  197,45 грн є обґрунтованими. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за підрядні роботи по договору № 17 від 17.07.2013 року в розмірі 159  197,45 грн. Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,    ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю.            2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВЦ Будальянс" (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, будинок 11, ЛІТ. Б; ідентифікаційний код: 33542057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарант» (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, будинок 36; ідентифікаційний код: 32596431) заборгованість за виконані роботи в розмірі 159 197 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч сто дев'яносто сім) грн 45 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн 96 коп.                                      Повне рішення складено 05.09.2016.          Суддя                                                                                                         О.В. Нечай