Рішення

від 20.09.2016 по справі 927/827/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

20 вересня 2016 року Справа № 927/827/16

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СМЕНА",

юридична адреса: вул. Ділова, 5, корп. 2, м. Київ, 03150

поштова адреса: вул. 77 Гвардійської дивізії, 1, м. Чернігів, 14034

відповідач: Комунальне підприємство "Центр державно-приватного партнерства" Чернігівської обласної ради, вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000

предмет спору: про стягнення 119444,16 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №3 від 12.09.2016, представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СМЕНА" подано позов про стягнення з відповідача - Комунального підприємства "Центр державно-приватного партнерства" Чернігівської обласної ради 95555,33 грн боргу та 23888,83 грн штрафу, за неналежне виконання умов договору поставки №528 від 01.12.2015.

В судовому засіданні 13.09.2016 судом було здійснено огляд оригіналів документів: договору поставки №528 від 01.12.2015, видаткових накладних: №60000318 від 12.01.2016, №60000453 від 14.01.2016, №60000466 від 14.01.2016, №60000981 від 22.01.2016, №60001182 від 26.01.2016, №60001421 від 29.01.2016, №60001505 від 01.02.2016, №60001642 від 02.02.2016, №60001746 від 04.02.2016, №60001803 від 04.02.2016, №60001939 від 08.02.2016, №60002007 від 08.02.2016, №60002137 від 10.02.2016, №60002145 від 10.02.2016, №60002190 від 10.02.2016, №60002836 від 19.02.2016, №60003171 від 25.02.2016, №60003217 від 26.02.2016, №60003306 від 26.02.2016, довіреностей: №78/к від 12.01.2016, №84/к від 22.01.2016, №88/к від 12.01.2016, №96/к від 29.01.2016, №97/к від 01.02.2016, №98/к від 08.02.2016, 101/к від 19.02.2016, №105 від 25.02.2016, акту звірки взаємних розрахунків №60000383 від 31.03, рахунків-фактур: №60000440 від 12.01.2016, №60000556 від 13.01.2016, №60000796 від 18.01.2016, №60001209 від 22.01.2016, №60001721 від 29.01.2016, №60001761 від 29.01.2016, №60001804 від 01.02.2016, №60002414 від 08.02.2016, №60002546 від 08.02.2016, №60001827 від 09.02.2016, №60002697 від 10.02.2016, №60002703 від 10.02.2016, №60003587 від 19.02.2016, №60003959 від 24.02.2016, №60004091 від 25.02.2016, №60004190 від 26.02.2016, які оглянуті та повернуті судом представнику позивача.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №32629395 від 13.09.2016, але повноважного представника в судове засідання 20.09.2016 не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 13.09.2016 суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2016 заявив усне клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Заяв та клопотань від сторін до суду на час розгляду справи не надходило.

Судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судових засіданнях 13.09.2016 та 20.09.2016 не скористався, повноважного представника для дачі пояснень по справі не направив, про причини невиконання вимог суду не повідомив.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, не подання ним відзиву на позов, не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній доказами.

Крім того, ухвалою суду від 13.09.2016 сторони були попередженні, що не з'явлення в судове засідання повноважних представників, не є перешкодою для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 20.09.2016 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача , з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 статті 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМЕНА" (постачальник, позивач по справі) та Комунальним підприємством "Центр державно-приватного партнерства" Чернігівської обласної ради (покупець, відповідач по справі) укладено договір поставки №528.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору поставки №528 від 01.12.2015, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визнаних у договорі, поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаних у видаткових накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі прийняти та оплатити вказаний товар.

Предметом поставки є товари з найменуванням, зазначеним у додатку(ах) до договору і визначені родовими ознаками.

Сторонами підписано додаток № 1 до договору, яким визначено перелік товарів, які підлягають поставці. Також у додатку № 1 сторони визначили, що асортимент, кількість та ціна товару визначається у видаткових накладних.

Відповідно до п. 9.1. договору поставки №528 від 01.12.2015, договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31 грудня 2016 року. Дострокове розірвання договору можливе тільки у випадках, передбачених чинним законодавством України. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Оскільки сторони не надали суду належних та допустимих доказів дострокового розірвання договору поставки №528 від 01.12.2015 та визнання його недійсним, то суд доходить висновку, що на час розгляду справи договір поставки №528 від 01.12.2015 є чинним.

Зі змісту договору поставки №528 від 01.12.2015 вбачається, що за юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

У відповідності до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.1.,2.3.,2.5. договору поставки №528 від 01.12.2015, передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Датою поставки товару постачальником є дата отримання товару замовником.

Поставка товару здійснюється окремими партіями згідно із замовленнями покупця. Сторони погоджують строки поставки товару, асортимент, кількість товару, ціну та вартість партії товару згідно з усною домовленістю або письмового замовлення покупця. Замовлення може бути спрямоване постачальнику шляхом використання факсимільних або комп'ютерних засобів зв'язку (електронною поштою).

Поставка товару (партії товару) вважається виконаною постачальником в момент передачі товару уповноваженому представнику покупця (покупцю), що підтверджується отриманою від останнього довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та його підписом у видатковій накладній.

Пунктом 3.1. договору поставки №528 від 01.12.2015 передбачено, що передавання-прийняття товару здійснюється згідно накладної представником покупця на підставі довіреності на отримання цінностей, оформленої відповідно до чинного законодавства України. Покупець заздалегідь надсилає шляхом використання факсимільних або комп'ютерних засобів зв'язку (електронною поштою) постачальнику довіреність, складену ним на особу, яка є його повноважним представником.

Підпис уповноваженої особи покупця або печатка (штамп) покупця на відповідній, належним чином оформленій видатковій накладній свідчить про приймання зазначеного в ній товару та про згоду з тим, що товар у накладній відповідає найменуванню та кількості зазначеним у замовленні покупця, а також про належну якість товару. Після підписання покупцем видаткової накладної претензії щодо кількості та якості товару не приймаються (п.3.6. договору поставки №528 від 01.12.2015).

На виконання умов договору поставки №528 від 01.12.2015, постачальник (позивач) поставив, а покупець (відповідач) прийняв товар на загальну суму 104284,91 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №60000318 від 12.01.2016 на суму 1163,40 грн; №60000453 від 14.01.2016 на суму 7274,60 грн; №60000466 від 14.01.2016 на суму 13889,49 грн; №60000981 від 22.01.2016 на суму 2787,10 грн; №60001182 від 26.01.2016 на суму 957,90 грн; №60001421 від 29.01.2016 на суму 3660,10 грн; №60001505 від 01.02.2016 на суму 6569,64 грн; №60001642 від 02.02.2016 на суму 9972,88 грн; №60001746 від 04.02.2016 на суму 414,87 грн; №60001803 від 04.02.2016 на суму 2093,00 грн; №60001939 від 08.02.2016 на суму 3200,00 грн; №60002007 від 08.02.2016 на суму 8150,00 грн; №60002137 від 10.02.2016 на суму 7911,00 грн; №60002145 від 10.02.2016 на суму 10305,35 грн; №60002190 від 10.02.2016 на суму 15380,27 грн; №60002836 від 19.02.2016 на суму 2318,22 грн; №60003171 від 25.02.2016 на суму 5250,41 грн; №60003217 від 26.02.2016 на суму 2049,00 грн; №60003306 від 26.02.2016 на суму 937,68 грн, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.15-33), а оригінали оглянуті в судовому засіданні

Факт отримання товару по вищевказаним видатковим накладним підтверджується підписом уповноваженої особи покупця про отримання товару на видатковим накладних та довіреностями: №78/к від 12.01.2016, №84/к від 22.01.2016, №88/к від 12.01.2016, №96/к від 29.01.2016, №97/к від 01.02.2016, №98/к від 08.02.2016, 101/к від 19.02.2016, №105 від 25.02.2016, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.34-41), а оригінали були надані для огляду в судовому засіданні.

Відповідач не надав суду заперечень щодо факту поставки та отримання товару.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 5.2., 5.4. договору поставки №528 від 01.12.2015 передбачено, що асортимент, кількість та вартість товару (з урахуванням ПДВ), остаточно узгоджується та відображаються сторонами у видатковій накладній по кожній партії окремо.

Загальна сума договору розраховується шляхом додавання загальних сум партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії договору, згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1.,6.2.,6.4.,6.5. договору поставки №528 від 01.12.2015, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 21 календарного дня з дати поставки товару шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

При здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату первинного документа (номер договору, рахунок-фактура, видаткової накладної), виписаного постачальником на оплату поставленої партії товару.

Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, надійшла на поточний рахунок постачальника.

Якщо день платежу за договором припадає на вихідні чи святкові дні, то днем платежу буде вважатись банківський день, що є попереднім перед таким вихідним чи святковим днем.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем (постачальником) було виставлено відповідачу (покупцю) на оплату рахунки-фактури, зазначені у видаткових накладних, а саме: №60000440 від 12.01.2016 на суму 1163,40 грн; №60000556 від 13.01.2016 на суму 21164,09 грн; №60000796 від 18.01.2016 на суму 957,90 грн; №60001209 від 22.01.2016 на суму 2787,10 грн; №60001721 від 29.01.2016 на суму 5753,10 грн; №60001761 від 29.01.2016 на суму 10387,75 грн; №60001804 від 01.02.2016 на суму 6569,64 грн; №60002414 від 08.02.2016 на суму 3200,00 грн; №60002546 від 08.02.2016 на суму 8150,00 грн; №60001827 від 09.02.2016 на суму 7911,00 грн; №60002697 від 10.02.2016 на суму 10305,35 грн; №60002703 від 10.02.2016 на суму 15380,27 грн; №60003587 від 19.02.2016 на суму 2318,22 грн; №60003959 від 24.02.2016 на суму 5250,41 грн; №60004091 від 25.02.2016 на суму 2049,00 грн; №60004190 від 26.02.2016 на суму 937,68 грн, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.62-77).

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний був розрахуватись по кожній видатковій накладній не пізніше 21 календарного дня з дати поставки товару .

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань та п.6.1. договору поставки №528 від 01.12.2015, за поставлений товар розрахувався частково в сумі 8729,55 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: №620 від 14.01.2016 на суму 3694,95 грн; №630 від 22.01.2016 на суму 832,10 грн; №4 від 29.01.2016 на суму 2202,50 грн; №26 від 25.02.2016 на суму 2000,00 грн (а.с.43-46).

Заборгованість відповідача перед позивачем по договору поставки №528 від 01.12.2015 становить 95555,36 грн (сума поставки 104284,91 грн - сума оплати 8729,55 грн). Відповідно, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар є правомірними та підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог 95555,33 грн.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків №60000383 від 31.03.2016, підписаного сторонами та скріпленого печатками сторін, за результатами звіряння рахунків і документів за 2015-2016, відповідачем визнано заборгованість перед позивачем у розмірі 95555,36 грн (а.с.42).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 23888,83 грн, який нараховано відповідно до п. 7.4. договору поставки №528 від 01.12.2015.

Відповідно до ст. 546,549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись, зокрема, неустойкою (штрафом).

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі чи законі.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.7.4. договору поставки №528 від 01.12.2015, в разі порушення грошових зобов'язань за договором постачальник також має право стягнути з покупця штраф в розмірі 25% від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, а тому вимоги позивача щодо стягнення 23888,83 грн штрафу у розмірі 25% від вартості поставлених, але не оплачених товарів є правомірними та підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повному обсязі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 95555,33 грн боргу; 23888,83 грн штрафу.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» від 08.07.2011 №3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1791,67 грн.

Керуючись ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Центр державно-приватного партнерства" Чернігівської обласної ради, вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000 (р/р 26001382991001 в АТ «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 31480612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЕНА", юридична адреса: вул. Ділова, 5, корп. 2, м. Київ, 03150; поштова адреса: вул. 77 Гвардійської дивізії, 1, м. Чернігів, 14034 (р/р 26006470647803 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 38918728) 95555,33 грн боргу; 23888,83 грн штрафу та 1791,67 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 20.09.2016.

Суддя Л.М. Лавриненко