Постанова

від 14.09.2016 по справі 922/1094/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2016 р. Справа № 922/1094/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1;

третя особа - ОСОБА_2;

відповідач - ОСОБА_3 (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. 1808Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 21 червня 2016 року

за позовом Державного вищого навчального закладу "Харківський коледж будівництва, архітектури та дизайну", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Фірми "Рубікон - А"-Товариства з обмеженою відповідальністю м. Харків,

про стягнення 566570,72 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Державний вищий навчальний заклад В«Харківський коледж будівництва, архітектури та дизайнуВ» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фірми В«Рубікон-АВ» -Товариства з обмеженою відповідальністю (з урахуванням уточнення до позовної заяви (вх. № 20456 від 21.06.2016 р.) 431008,86 грн., яка складається з наступного: 247790,20 грн. - недоплата по орендній платі з ПДВ за 2014 рік, 167572,73 грн. - недоплата по орендній платі з ПДВ за 2015 рік, 15645,93 грн. - недоплата по орендній платі з ПДВ за 2016 рік.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.06.2016 року у справі № 922/1094/16 (суддя Байбак О.І.) позов задоволено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій (враховуючи додаткові пояснення) просить вказане рішення змінити, стягнути з Фірми "Рубікон - А"-Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Державного вищого навчального закладу "Харківський коледж будівництва, архітектури та дизайну" 407634,18 грн заборгованості по орендній платі. Надати Фірмі "Рубікон - А"-Товариства з обмеженою відповідальністю розстрочку по виконанню рішення до 31.12.2016 року.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вважає скаргу безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню, просив залишити її без задоволення, рішення - без змін.

Третя особа відзиву на скаргу не надавала.

Через канцелярію суду Фірма "Рубікон - А"-Товариства з обмеженою відповідальністю надала додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких просила змінити рішення суду від 21.06.2016 року, стягнути з Фірми "Рубікон - А"-Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ДВНЗ «Харківський коледж будівництва, архітектури та дизайну» 407634,18 грн заборгованості по орендній платі, надати Фірмі "Рубікон - А"-Товариства з обмеженою відповідальністю розстрочку по виконанню рішення до 31.12.2016 року.

Фірма "Рубікон - А"-Товариства з обмеженою відповідальністю через канцелярію суду надала клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначила, що представник фірми знаходиться за межами країни, у зв'язку з чим просила відкласти розгляд справи.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Колегія суддів, враховуючи викладене, ухвалила клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.

Враховуючи те, що явка представника відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника за наявними матеріалами у справі.

Справа слухалась на умовах оголошення перерви з 07 вересня 2016 року до 14 вересня 2016 року до 9:30.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, згідно з умовами договору №2039-Н від 30.11.2005 року (ділі - договір оренди) третьою особою (орендодавець) надано відповідачу (орендар) в строкове платне користування нежитлові приміщення п'ятиповерхової будівлі загальною площею 2824,9 кв.м., розміщені за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 11, що перебувають на балансі позивача (балансоутримувач).

Пунктом 3.1. договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - жовтень 2005 р. - 36595,01 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2005 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2005 року.

Згідно з п. 3.2. договору, орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що його укладено строком на 11 місяців до 29.10.2006 року.

Відповідно до умов додаткових угод № № 1, 3, 7, 13 строк дії договору продовжено до 28.07.2017 року.

Додатковою угодою № 9 від 28.12.2012 р. сторонами внесено зміни до договору оренди № 2039-Н від 30.11.2005 р.

Згідно з п. 3.3. договору оренди (в редакції зазначеної додаткової угоди), орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до діючої методики у співвідношенні:

- безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%

- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50%.

Додатковою угодою № 16 від 25.09.2015 року (т. 1 а.с. 38-39) внесено зміни до договору № 2039-Н від 30.11.2005 р., та визначено, що відповідно до умов договору оренди загальна площа наданих в оренду відповідачу приміщень п'ятиповерхової будівлі складає 1 884,4 кв.м. (вартістю 5 194 082,18 грн.).

Згідно з п. 3.1. договору оренди (в редакції зазначеної додаткової угоди), орендна плата визначається ні підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку (з урахуванням індексу інфляції за червень 2015 р.) - червень 2015 р. - 35796,49 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Матеріали справи також свідчать про те, що рішенням господарського суду Харківської області від 04.01.2016 р. по справі № 922/6112/15 частково задоволено позов заступника прокурора Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до Фірми "Рубікон-А" Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Харків; розірвано договір оренди №2039-Н від 30.11.2005 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фірмою "Рубікон-А" Товариство з обмеженою відповідальністю; зобов'язано Фірму "Рубікон-А" Товариство з обмеженою відповідальністю звільнити нежитлові приміщення площею 1884,4 кв. м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 11 та повернути їх Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області; стягнуто з Фірми "Рубікон-А" Товариство з обмеженою відповідальністю на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 65640,76 грн. заборгованості та 27532,47 грн. пені.

Зазначене рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили.

Як зазначає позивач його не залучалося до участі в справі № 922/6112/15, при цьому відповідач станом на 15.01.2016 р. (дату набрання рішенням у справі № 922/6112/15, яким розірвано договір оренди) має перед ним, як балансоутримувачем майна, що передавалося в оренду, заборгованість з орендної плати в сумі 431008,86 грн., яка складається з наступного: 247790,20 грн. - недоплата по орендній платі з ПДВ за 2014 рік, 167572,73 грн. - недоплата по орендній платі з ПДВ за 2015 рік, 15645,93 грн. - недоплата по орендній платі з ПДВ за 2016 рік.

Обставини щодо її стягнення стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд попередньої інстанції виходив з наступного.

В межах іншої справи № 922/1996/14 заступник прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі 1. Державного вищого навчального закладу "Харківський коледж будівництва, архітектури та дизайну", м. Харків 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Фірми "Рубікон - А" - Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків на користь Державного вищого навчального закладу "Харківський коледж будівництва, архітектури та дизайну", м. Харків 127483,26 грн. заборгованості за договором оренди № 2039-Н від 30.11.2005 року.

Згідно з довідкою Державного вищого навчального закладу "Харківський коледж будівництва, архітектури та дизайну", м. Харків № 57-Б від 20.05.2014 р., поданою прокурором в межах зазначеної вище справи, заборгованість в сумі 127483,26 грн. існувала у Фірми "Рубікон - А" - Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків станом на 01.05.2014 р. (без врахування квітня, так як це станом на дату надання довідки, була поточна заборгованість), тобто фактично по березень 2014 року. Стягнення зазначеної заборгованості і було предметом розгляду суду в межах справи № 922/1996/14.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2014 року провадження у справі № 922/1996/14 припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідач після порушення провадження у вказаній справі в добровільному порядку сплатив заявлену до стягнення заборгованість.

Матеріали справи також свідчать про те, що з квітня 2014 року по 16 січня 2016 року (дата, коли набрало законної сили рішення суду по справі № 922/6112/15, яким розірвано договір оренди № 2039-Н від 30.11.2005 р.), позивачем в порядку, визначеному зазначеним договором нараховувалася відповідачу заборгованість з орендної плати та ПДВ на суму орендної плати.

Згідно з наданим третьою особою розрахунком, за період з квітня 2014 року до моменту розірвання договору оренди № 2039-Н від 30.11.2005 року в січні 2016 року в судовому порядку відповідачу в рамках зазначеного договору було надано орендних послуг на загальну суму 2075681,21 грн. Правомірність відповідного розрахунку орендної плати також підтверджується залученими до матеріалів справи тристоронніми актами надання послуг з квітня 2014 р. по грудень 2015 р.

Окрім того, до даного розрахунку також включена заборгованість за частину січня 2016 року, розрахована з урахуванням дати розірвання договору оренди №2039-Н від 30.11.2005 року в судовому порядку.

Таким чином, вказана сума орендної відповідно до умов зазначеного договору оренди підлягала рівному розподілу (по 50% кожному) між третьою особою та позивачем.

Таким чином, за зазначений період відповідач був зобов'язаний сплатити на користь позивача 1037840,66 грн. безпосередньо орендної плати.

Крім того, відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний оплачувати на користь позивача ПДВ на 50% орендної плати, яка підлягає сплаті безпосередньо позивачу, як балансоутримувачу, а також ПДВ на 50% орендної плати, яку відповідач оплачує третій особі. Тобто, до обов'язків відповідача належить відшкодування на користь позивача всієї вартості ПДВ на суму орендної плати.

З урахуванням вимог п. 185.1 ст. 185, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, ставка ПДВ на суму встановленої умовами договору оренди № 2039-Н від 30.11.2005 р. орендної плати встановлюється у розмірі 20% від бази оподаткування.

За таких обставин, загальний розмір ПДВ, який відповідач був зобов'язаний відшкодувати на користь позивача становить 415136,24 грн.

Тобто, розмір зазначеного відшкодування ПДВ за квітень 2014 р. - грудень 2016 р. також знаходить своє відображення в щомісячних актах надання послуг, які сторонами укладалися в рамках договору оренди № 2039-Н від 30.11.2005 р. Крім того, в даних актах також зазначено про необхідність сплати всієї суми ПДВ відповідачем на користь позивача.

Таким чином, в рамках договору оренди № 2039-Н від 30.11.2005 р. за послуги, надані за період з квітня 2014 р. по січень 2016 р. відповідач був зобов'язаний сплатити на користь позивача 1452976,90 грн. заборгованості з урахуванням ПДВ.

Однак, як встановлено судом у рішенні, як зазначає позивач, та не спростовує відповідач, а також свідчать залучені до матеріалів справи виписки з банківських рахунків позивача, за згаданий період відповідачем сплачено на користь позивача 1020680,62 грн.

Решту заборгованості в сумі 432296,28 грн. відповідач не сплатив.

Судом не взято до уваги посилання відповідача на сплату заборгованості за платіжними дорученнями з 28.05.2014 р. по 11.07.2014 р., доданими до клопотання останнього (вх. № 20099 від 16.06.2016 р.), оскільки сплата за зазначеними платіжними дорученнями була врахована господарським судом при прийнятті ухвали від 16.07.2014 р. по справі № 922/1996/14, як заборгованість, сплачена за послуги спожиті за період до березня 2014 р., тоді предметом розгляду суду в межах даної справи є позов про стягнення заборгованості за період з квітня 2014 р. по січень 2016 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, що виникли між сторонами у справі, за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно з яким та в силу ст. 759 ЦК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначено вище, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати та її розмір підтверджується матеріалами справи, та відповідачем не спростований. Строк оплати орендних платежів також визначено умовами договору оренди. Відповідач даний строк оплати прострочив.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про правомірність висновку господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 431008,86 грн.

Системний аналіз наведених норм законодавства та вивчення обставин справи дає колегії суддів підстави зробити висновок про законність рішення місцевого господарського суду, як такого, що прийняте при дотриманні норм матеріального та процесуального права, у той час, як відповідач не спростував в апеляційній скарзі висновки суду та не надав доказів неможливості сплати і необхідності надання розстрочки судового рішення. У зв'язку з чим, підстав для скасування рішення немає.

Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21 червня 2016 року у справі №922/1094/16 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 19.09.2016 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Шепітько І.І.