Рішення

від 12.09.2016 по справі 910/13291/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016Справа №910/13291/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "Магазин "Киянка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА КРАСА"

про виселення з приміщення та зобов'язання вчинити дії.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Снєгін О.М., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Магазин "Киянка" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА КРАСА" (далі - відповідач) про виселення з приміщення та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки строк дії укладеного між сторонами Договору № 1/МК-0021 оренди нежитлового приміщення від 01.06.2015 припинив свою дію, у зв'язку з недосягненням згоди щодо пролонгації договору оренди або укладення нового договору оренди на новий строк, позивач просив звільнити займані відповідачем нежитлові приміщення, однак ТОВ «НОВА КРАСА» продовжує користуватись об'єктом оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2016 було порушено провадження у справі № 910/13291/16, розгляд справи призначено на 08.08.2016.

У судове засіданні 08.08.2016 представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 08.08.2016 з'явився.

У судовому засіданні 08.08.2016 судом було оголошено перерву до 12.09.2016.

12.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання 12.09.2016 з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 12.09.2016 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.09.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2015 між Публічним акціонерним товариством "Магазин "Киянка" (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВА КРАСА" (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 1/МК-0021 (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення загальною площею 130,69 кв.м., іменоване далі за текстом «Об'єкт оренди», на другому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 9.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повернення об'єкта оренди по Акту та повного розрахунку між сторонами згідно з умовами цього Договору (п. 10.1 Договору оренди).

Пунктом 10.2 Договору оренди визначено, що строк оренди закінчується 31.03.2016.

Відповідно до п. 10.6 Договору оренди у випадку неналежного виконання усіх положень цього Договору орендар має переважне право укладання нового Договору оренди на новий строк або на продовження строку оренди на розсуд орендодавця та за умови перегляду умов та положень цього Договору, в тому числі розміру плати за оренду. Якщо сторони не дійдуть згоди стосовно умов нового договору або умов продовження цього Договору в строк не пізніше, ніж 30 календарних днів до закінчення строку оренди, то таке право орендаря припиняється, і орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди відповідно до умов цього Договору в день закінчення строку оренди.

Про своє бажання скористатися переважним правом або про бажання продовжити строк оренди орендар повинен письмово повідомити орендодавця не менш, ніж за 30 календарних дні до закінчення строку оренди.

Орендар втрачає своє переважне право на оренду на новий строк, якщо протягом дії цього Договору орендар здійснив будь-які порушення цього Договору, про що орендодавцем було направлено орендарю відповідне повідомлення.

01.06.2015 між сторонами було підписано Акт приймання-передачі № 1 відповідно до якого, орендодавець передав, орендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 130,69 кв.м., на другому поверсі будівлі, яка знаходиться з адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 9.

31.07.2015 між сторонами було укладено Додаткову угоду б/н до Договору оренди, відповідно до якої, сторони погодили внести зміни до Договору та з 01.08.2015 викласти зокрема, п. 1.1 в наступній редакції:

« 1.1 Орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення загальною площею 266,00 кв.м., іменоване далі за текстом «Об'єкт оренди», на другому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 9.».

На виконання Додаткової угоди, позивачем було передано відповідачу в оренду нежитлове приміщення загальною площею 135,31 кв.м., на другому поверсі будівлі, яка знаходиться з адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 9, що підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду від 01.08.2015.

01.01.2016 між сторонами було укладено Додаткову угоду б/н, відповідно до якої, сторони дійшли згоди зокрема, продовжити строк оренди до 30.06.2016

Договір укладений між сторонами, є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України, а також Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний Договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

25.05.2016 позивачем було направлено відповідачу повідомлення вих. № 4, яким позивач повідомив про те, що 30.06.2016 закінчується строк оренди за Договором оренди, в зв'язку з чим, просив відповідача вивезти до зазначеної дати з приміщення майно та повернути 30.06.2016 об'єкт оренди за Актом.

09.06.2016 позивача направив відповідачу лист вих. № 7, з пропозицією продовжити дію Договору на 1 календарний рік, та запропонував умови такого продовження.

22.06.2016 позивач направив відповідачу лист вих. № 8, яким позивач повідомив про те, що 30.06.2016 закінчується строк оренди за Договором оренди, в зв'язку з чим, просив відповідача вивезти до зазначеної дати з приміщення майно та повернути 30.06.2016 об'єкт оренди за Актом.

Як зазначає позивач у позовній заяві, що не заперечується відповідачем, сторонами не було досягнуто згоди щодо пролонгації Договору оренди або укладення нового Договору оренди на новий строк.

Відповідач, в свою чергу, обов'язку щодо повернення орендованого майна позивачу не виконав, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача про виселення відповідача з орендованого майна та зобов'язання відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 9.1 Договору оренди орендар передає орендодавцю об'єкт оренди в день закінчення строку оренди або дострокового припинення цього Договору. Передача об'єкта оренди оформлюється Актом приймання-передачі, який складається в двох примірниках та підписується сторонами.

Пунктом 9.3 Договору оренди визначено, що орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди в стані не гіршому за той, в якому об'єкт оренди був переданий орендарю по Акту, з врахуванням нормального зносу і положень відносно поліпшень об'єкта оренди, якщо інше на бути погоджено сторонами. Перед поверненням об'єкта оренди орендар зобов'язаний за свій рахунок демонтувати всі зроблені ним відокремлювані поліпшення, відділені без шкоди для об'єкта оренди. Сторони підтверджуються, що ані цей Договір, ані будь-які інші акти чи домовленості орендодавцем та орендарем не призводять передачі орендарю або виникнення у орендаря будь-яких прав власності або спільної власності на об'єкт оренди (або його частини) і орендар ні при яких умовах не буде співвласником об'єкта оренди(або будь-яких його частин).

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом встановлено, що на час звернення позивача з позовом до суду Договір оренди припинив свою дію, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Отже, позивачем доведено належними доказами, а відповідачем не спростовано факту припинення договірних відносин між сторонами за Договором оренди.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку звільнити орендоване майно після спливу строку дії Договору оренди, вимога позивача про виселення відповідача з орендованого майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Як наслідок, задоволенню також підлягають вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Краса» (04205, м. Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 29-Б, ідентифікаційний код: 38745538) з нежитлових приміщень: нежитлового приміщення площею 130,69 кв.м. та нежитлового приміщення площею 135,31 кв.м., що заходиться на другому поверсі в будівлі за адресою: 01021, м. Київ, вулиця Мечникова, 9.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Краса» (04205, м. Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 29-Б, ідентифікаційний код: 38745538) повернути Публічному акціонерному товариству «Магазин «Киянка» (01023, м. Київ, вулиця Мечнікова, будинок 9; ідентифікаційний код: 01564466) нежитлові приміщення: нежитлове приміщення площею 130,69 кв.м. та нежитлове приміщення площею 135,31 кв.м., що заходиться на другому поверсі в будівлі за адресою: 01021, м. Київ, вулиця Мечникова, 9.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Краса» (04205, м. Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 29-Б, ідентифікаційний код: 38745538) на користь Публічного акціонерного товариства «Магазин «Киянка» (01023, м. Київ, вулиця Мечнікова, будинок 9; ідентифікаційний код: 01564466) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.09.2016.

Суддя О.А. Грєхова