Постанова

від 15.08.2016 по справі п/811/3955/14.

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2016 року справа № П/811/3955/14.

провадження № 2-кас/811/43/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмаш-2» доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області проскасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехмаш-2» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 21.10.2014 року №0000812204 та 0000822204.

Так, 24 листопада 2014 року Кіровоградським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі П/811/3955/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмаш-2» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, якою позовні вимоги ТОВ «Спецтехмаш-2» задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 21 жовтня 2014 року № 0000812204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 942404 грн., з якої основного платежу - 628296 грн., штрафних фінансових санкцій - 314135 грн. та № 0000822204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 943270,00 грн., з якої основного платежу - 636302 грн., штрафних фінансових санкцій - 303968 грн. (т.9, а.с.99-103).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року по справі П/811/3955/14 апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області задоволено частково: постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі № П/811/3955/14 - скасовано та прийнято нову постанову якою позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано прийняті Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області податкові повідомлення-рішення від 21 жовтня 2014 року №0000812204 та №0000822204; стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмаш-2» судовий збір у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. (т.9,а.с.118-120).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2015 року касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області задоволено частково: постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року по справі №П/811/3955/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.9, а.с.142-146).

При цьому Вищий адміністративний суд України вказав, що приймаючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій не обґрунтували та не надали повної оцінки господарським операціям позивача. Не встаовлено яким чином проводилось прийняття, переміщення товару по складу, ким та на яких підставах здійснював прийом товару, вантажно - розвантажувальні роботи. Також, не надана оцінка подальшого використання товару у власній господарській діяльності позивача.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Спецтехмаш-2», податковим органом неправомірно встановлено порушення позивачем приписів Податового кодексу України. Відтак, безпідставно, на думку позивача, винесено і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач позовних вимог не визнав та у письмових запереченнях проти позову наголосив, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень став факт відсутності реальності господарських операцій з придбання та відповідно подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), відображення в податковому обліку операцій з метою заниження податків до сплати. За таких умов відповідач вважає, що ним законно та обґрунтовано винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

На підставі усної ухвали від 12.03.2016 року із занесенням до журналу судового засідання, керуючись частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами КІровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області у період з 11.09.2014 р. по 17.09.2014р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмаш-2» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що вираховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПП «Артсіті» за період з 01.12.2011 року по 28.02.2013 року та ПП «Інтеко-Трейд» за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 року.

За результатами перевірки складено акт №48/11-23-22-04/31400406 від 24.09.2014 року (т.1,а.с.25-83).

В акті № 48/11-23-22-04/31400406 від 24.09.2014 року зазначено, що перевіркою зокрема встановлено порушення:

- п.198.2, 193.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 628269,00 грн., в т.ч.:за грудень 2011 року на суму 24667,00 грн.; за січень 2012 року на суму 25444,00 грн.; за лютий 2012 року на суму 17289,00 грн.; за квітень 2012 року на суму 28489,00 грн.; за травень 2012 року на суму 24947,00 грн.; за червень 2012 року на суму 32349,00 грн.; за липень 2012 року на суму 36862,00 грн.; за серпень 2012 року на суму 28378,00 грн.; за вересень 2012 року на суму 50313,00 грн.; за жовтень 2012 року на суму 23241,00 грн.; за листопад 2012 року на суму 41790,00 грн.; за грудень 2012 року на суму 36038,00 грн.; за січень 2013 року на суму 9214,00 грн.; за лютий 2013 року на суму 29794,00 грн.; за березень 2013 року на суму 18953,00 грн.; за квітень 2013 року на суму 41643,00 грн.;за травень 2013 року на суму 41512,00 грн.; за червень 2013 року на суму 48904,00 грн.; за липень 2013 року на суму 68442,00 грн.

- п. 138.2, п.138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 636302,00 грн., в т.ч. за : ІV квартал 2011 року на суму 28367 грн.; за І квартал 2012 року на суму 44870 грн.; за ІІ квартал 2012 року на суму 90074 грн.; за ІІ квартал 2012 року на суму 121330 грн., за ІV квартал 2012 року на суму 106122 грн.; 2013 рік на суму 245539 грн.

21 жовтня 2014 року на підставі акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000812204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 942404 грн., з якої основного платежу - 628296 грн., штрафних фінансових санкцій - 314135 грн. та № 0000822204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 943270,00 грн., з якої основного платежу - 636302 грн., штрафних фінансових санкцій - 303968 грн. (т.1, а.с.23-24).

В Акті перевірки зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, суми ПДВ та до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по операціях по ланцюгу постачання від ПП «Артсіті» (код ЄДРПОУ 37383780) та ПП «Інтеко-Трейд» (код за ЄДРПОУ 38340369), так як проведеною перевіркою та перевірками по контрагентам-постачальникам встановлено відсутність реальності операцій з придбання та відповідно подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) відображення в податковому обліку операцій з метою заниження податків до сплати.

Враховуючи висновки Акту "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Артсіті» (код ЄДРПОУ 37383780) від 25.04.2014 року № 000005/11-28-22-06/37383780, з'ясовано, що із змісту постанови від 01.04.2014 №473/7/11-28-09-03-06 про призначення перевірки слідує: проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вступивши в попередню змову, розробили та використовують механізм виведення коштів суб'єктів господарювання у тіньовий обіг шляхом оформлення безтоварних, нікчемних фінансово-господарських операцій, нарощування розмірів податкового кредиту з ПДВ та зменшення податкових зобов'язань суб'єктів господарювання реального сектору економіки, за що отримують грошову винагороду у вигляді відсотку з оготівкованих коштів через рахунки підконтрольних їм 4-х суб'єктів фіктивного підприємництва (створених без намірів здійснення підприємницької діяльності), а саме ПП «Артсіті» (ЄДРПОУ 37383780, м. Кіровоград, директор ОСОБА_5.), ПП «Глобал-Торг» (ЄДРПОУ 37297827, м. Кіровоград, директор ОСОБА_4), ПП «Інтеко-Трейд» (ЄДРПОУ 38340369, м. Кіровоград, директор ОСОБА_5.), ПП «Віста-Торг» (ЄДРПОУ 38339899, м. Кіровоград, директор ОСОБА_4).

Згідно наявних в кримінальному провадженні листів Кіровоградської ОДПІ встановлено, що податкова звітність ПП «Артсіті» подається з однієї і тієї ж електронної адреси, що і ПП «Глобал-Торг», ПП «Віста-Торг» та ПП «Інтеко-Трейд».

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.11.2013 р. №12601665 відомості щодо наявності у ПП «Артсіті» об'єктів нерухомого майна відсутні.

Згідно даних УДАІ УМВС України за ПП «Артсіті» та його директорами ОСОБА_6, ОСОБА_5 транспортні засоби на обліку не значились.

Згідно відомостей Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області (лист від 08.11.2013 №461912) сільськогосподарська техніка ПП «Артсіті» не реєструвалась.

Особи зазначені в податковій звітності форма 1ДФ як працівники ПП "Артсіті" згідно даних центральної бази Державного реєстру фізичних осіб щодо виплат доходів фактично в більшості є тривалий час безробітними та ніде не працюють до цього часу.

В ході проведення обшуків, 23.05.2013 р. за вищезазначеними та іншими адресами, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо протиправної діяльності ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, про обставини вчинення кримінального правопорушення шляхом відшукання і вилучення речей і документів, що мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час досудового розгляду, виявлено та вилучено комп'ютерну техніку з даними ведення бухгалтерського обліку та первинні бухгалтерські документи, печатки підприємств, комп'ютерну техніку, лазерні компакт-диски, пістолет, набої, інші документи і предмети перелічені у протоколах обшуку від 23.05.2013 року по вище перелічених об'єктах обшуку, в тому числі договірні та бухгалтерські первинні документи ПП «Артсіті», ПП «Глобал-Торг», ПП «Віста-Торг», ПП «Інтеко-Трейд», якими оформлені взаємовідносини з контрагентами, а також інших підконтрольних вищевказаним особам підприємств.

При перевірці Кіровоградською ОДПІ також, використано Акт Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 29.04.2013 року № 337/15-20/37383780 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Артсіті» (код ЄДРПОУ 37383780) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2013 року" та Акт Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 26.05.2014 р. № 103/11-23-22-02/38340369 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Інтеко-Трейд» (код за ЄДРПОУ 38340369) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.09.2012 р. по 31.12.2013 р."

Перевіркою встановлено, що ПП «Артсіті» (код ЄДРПОУ 37383780) та ПП «Інтеко-Трейд» (код за ЄДРПОУ 38340369) за перевіряємий період, здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, в тому числі: ТОВ «Спецтехмаш-2» (код за ЄДРПОУ 31400406).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (на час виникнення спірних правовідносин), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України , при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1)придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2)придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту, а також включення відповідних сум до бюджетного відшкодування, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Податкового кодексу України).

Зазначеному обов'язку платника податків кореспондує визначене п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України право посадових осіб органу державної податкової служби при проведенні перевірок отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 44.4 статті 44 Податкового кодексу України містить застереження, за яким вищезазначені документи, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті .

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування податкового кредиту позивача з його контрагентами у перевіреному періоді у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій і дослідити наявні у матеріалах справи первинні бухгалтерські документи на відповідність положенням Податкового кодексу України, вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Судом з'ясовано наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехмаш-2» 16.03.2001р. зареєстровано виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради Кіровоградської області як юридична особа та з того часу перебуває на обліку в податковому органі як платник податків (т.1,а.с.21).

Основними видами діяльності ТОВ «Спецтехмаш-2» за КВЕД є оптова та роздрібна торгівля деталями та приладами для автотранспортних засобів (т.1,а.с.28).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехмаш-2» для здійснення господарської діяльності орендує у ТДВ «Спецекскавація» приміщення, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договору оренди №2 від 01.05.2003 року, актів передачі - прийняття орендних послуг, актів передачі прийняття послуг на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг, платіжних доручень (т.9, а.с.217-262; т.10, а.с.1-35) та володіє автомобілем ГАЗ 2705 434 СПГ, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу та виписками з обороту рахунку 105 (т.9, а.с.178-180).

Для забезпечення виконання власної господарської діяльності позивачем у перевіреному періоді укладено правочини з ПП «Артсіті» та ПП «Ітеко-Трейд».

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Артсіті» судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивачем (Покупець) з ПП «Артсіті» (Продавець) укладено ряд договорів поставки відповідно до яких, Постачачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар (запасні частини, деталі, приладдя до транспортних засобів, шини, масла, автохімію, аксесуари та інше), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Асортимет, сортамент, номенклатура, одиниця виміру, кількість, ціна і вартість товару визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (т.1, а.с.200-203, 207-210, 213-216, 219-222, 226-229, 237-240; т.2, а.с.1-4, 21-24, 46-49, 116-119, 200-203, 220-283, 242-245, 250-253; т.3, а.с.1-3, 26-29; т.9, а.с.11-14, 37-40, 65-68).

На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем до матеріалів справи надано копії заявок - специфікацій (т.1, а.с.188-199, 204-206, 211-212, 217-218, 223-225, 230-236, 241-253; т.2, а.с.5-20, 25-45, 97-115, 120-124, 194-199, 209-219, 224-241, 246-249; т.3, а.с.4-25, 30-59; т.9, а.с.1-10, 15-36, 41-64, 69-91), замовлення покупця (т.3, а.с.77-111, 132-235; т.4, а.с.1-3), рахунків на оплату (т.3, а.с.60-76, 112-131; т.4, а.с.4-55) та видаткових накладних (т.5, а.с.64-65; т.7, а.с.1-91; т.7, а.с.172-176, 179-188, 191-198, 201-204, 207-219, 222-224, 227-228, 231-232, 235-238, 241-249; т.8, а.с.1-4, 7-10, 13-16, 19-22, 25-28, 31-32, 35-38, 41-45, 48-51, 54, 57-60, 63-65, 68-73, 76-78, 81-84, 87-123).

ПП «Артсіті» виписало на ім'я позивача податкові накладні на підставі яких позивачем сформовані данні його податкового обліку (т.5, а.с.66-207; т.6, а.с.26-252).

Судом також встановлено, що виписані ПП «Артсіті» податкові накладні включені позивачем до відповідного реєстру (т.8, а.с.124-228).

На підтвердження оплати за придбаний товар позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень (т.4, а.с.176-216).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Інтеко-Трейд» судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивачем (Покупець) з ПП «Інтеко-Трейд» (Продавець) укладено ряд договорів поставки відповідно до яких, Постачачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар (запасні частини, деталі, приладдя до транспортних засобів, шини, масла, автохімію, аксесуари та інше), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Асортимет, сортамент, номенклатура, одиниця виміру, кількість, ціна і вартість товару визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (т.2, а.с.50-53, 67-70, 93-96, 143-146, 169-172).

На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем до матеріалів справи надано копії заявок - специфікацій (т.2, а.с.54-66, 71-92, 125-142, 147-168, 172-193), замовлення покупця (т.4, а.с.56-134) та видаткових накладних (т.7, а.с.92-171).

ПП «Інтеко-Трейд» виписало на ім'я позивача податкові накладні на підставі яких позивачем сформовані данні його податкового обліку (т.4, а.с.135-175; т.5, а.с.208-254; т.6, а.с.1-25).

Судом також встановлено, що виписані ПП «Інтеко-Трейд» податкові накладні включені позивачем до відповідного реєстру (т.4, а.с.237-250; т.5, а.с.1-63; т.8, а.с.124-228 ).

На підтвердження оплати за придбаний товар позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень (т.4, а.с.217-236).

Перевезення придбаного у ПП «Артсіті» та ПП «Інтеко-Трейд» товару здійснювалось третьою особою - ФОП Маховим С.В. на підставі договору перевезення вантажу №21/02/11 від 21.02.2011 року (т.10, а.с.59-61) та власним транспортним засобом (т.9, а.с.178-180).

Даний факт також підтверджується долученими до матеріалів справи копіями:

- товарно-транспортні накладні (т.7,а.с.177-178, 189-190, 199-200, 205-206, 220-221, 225-226, 229-230, 233-234, 239-240, 250-251; т.8, а.с.5-6, 11-12, 17-18, 23-24, 29-30, 33-34, 39-40, 46-47, 52-53, 55-56, 61-62, 66-67, 74-75, 79-80, 85-86; т.10, а.с.62-111);

- подорожні листи вантажного автомобіля робота водія, завдання водія, рух пального (т.1, а.с.91-187; т.3, а.с.236-250; т.8, а.с.229-250; т.10, а.с.112-244).

На підтвердження виконання договору перевезення вантажу №21/02/11 від 21.02.2011 року позивачем до матеріалів справи також долучено копії платіжного доручення на оплату послуг, рахунків на оплату, актів надання послуг та заявок на транспортно - експедиторське обслуговування (т.11, а.с.15-90).

Приймання поставленого ПП «Артсіті» та ПП «Інтеко-Трейд» товару проводилось матеріально - відповідальними особами які працювали на ТОВ «Спецтехмаш-2», що підтверджується наказами про прийняття на роботу (т.11, а.с.4-8).

Надходження товару зафіксовано у долучених до матеріалів справи журналів - ордерів обороту рахунку 631 та 281 (т.9, а.с.167-177, 211-213; т.11, а.с.13; т.11, а.с.92-250; т.12, а.с.1-131)

Судом також встановлено, що придбаний у ПП «Артсіті» та ПП «Інтеко-Трейд» використаний позивачем у власній господарській діяльності, тобто проданий іншим контрагентам та кінцевим споживачам.

На підтвердження вищенаведеного позивачем до матеріалів справи долучено копії договорів поставки (купівлі - продажу) з додатками, специфікацій та додаткових угод (т.12, а.с.133-251; т.13, а.с.1-250; т.14, а.с.1-250; т.15, а.с.1-250; т.16, а.с.1-250; т.17, а.с.1-227).

На підтвердження виконання вищевказаних договорів до матеріалів справи долучено копії банківських виписок, видаткових накладних та довіреностей (т.17, а.с.229-250; т.18, а.с.1-250; т.19, а.с.1-179; т.20, а.с.196-250; т.21, а.с.1-250; т.22, а.с.1-250; т.23. а.с.1-250; т.24, а.с.1-250; т.25, а.с.1-250; т.26, а.с.1-250; т.27, а.с.1-250; т.28, а.с.1-250; т.29, а.с.1-250; т.30, а.с.1-250; т.31, а.с.1-250; т.32, а.с.1-250; т.33, а.с.1-250; т.34, а.с.1-250; т.35, а.с.1-250; т.36, а.с.1-250; т.37, а.с.1-250; т.38, а.с.1-250; т.39, а.с.1-250; т.40, а.с.1-250; т.41, а.с.1-250; т.42, а.с.1-250; т.43, а.с.1-250; т.44, а.с.1-250; т.45, а.с.1-250; т.46, а.с.1-250; т.47, а.с.1-250; т.48, а.с.1-250; т.49, а.с.1-250; т.50, а.с.1-250; т.51, а.с.1-250; т.52, а.с.1-250; т.53, а.с.1-250; т.54, а.с.1-250; т.55, а.с.1-250; т.56, а.с.1-250; т.57, а.с.1-250; т.58, а.с.1-250; т.59, а.с.1-250; т.60, а.с.1-250; т.61, а.с.1-250; т.62, а.с.1-250; т.63, а.с.1-250; т.64, а.с.1-250; т.65, а.с.1-250; т.66, а.с.1-250; т.67, а.с.1-250; т.68, а.с.1-250; т.69, а.с.1-250; т.70, а.с.1-250; т.71, а.с.1-250; т.72, а.с.1-250; т.73, а.с.1-250; т.74, а.с.1-250; т.75, а.с.1-250; т.76, а.с.1-250; т.77, а.с.1-250; т.78, а.с.1-250; т.79, а.с.1-250; т.80, а.с.1-250; т.81, а.с.-1-250; т.82 ,а.с.1-250; т.83, а.с.1-250; т.84, а.с.1-250; т.85, а.с.1-250; т.86, а.с.1-250; т.87, а.с.1-250; т.88, а.с.1-250; т.89, а.с.1-250; т.90, а.с.1-250; т.91, а.с.1-250; т.92, а.с.1-250; т.93, а.с.1-250; т.94, а.с.1-250; т.95, а.с.1-250; т.96, а.с.-1-250; т.97, а.с.1-250; т.98, а.с.1-250; т.99, а.с.1-250; т.100, а.с.1-250; т.101, а.с.1-250; т.102, а.с.1-250; т.103, а.с.1-234).

Реалізацію придбаного у ПП «Артсіті» та ПП «Інтеко-Трейд» товару також зафіксовано у оборотах рахунку 281 (журналах - ордерах) (т.103, а.с.235-250; т.104, а.с.1-250; т.105, а.с.1-226).

Судом також встановлено, що ТОВ «Спецтехмаш-2» у перевіряємий період використовував під час ведення господарської діяльності реєстратори розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій, що підтверджується копіями відповідних звітів (т.10, а.с.36-55).

Також придбаний у ПП «Артсіті» та ПП «Інтеко-Трейд» товар проданий у роздріб, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями Z - звітів та звітів по артикулам (т.19, а.с.181-250; т.20, а.с.1-194).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді.

При цьому ПП «Артсіті» та ПП «Інтеко-Трейд» на момент їх виписки були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мали обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Водночас, при розгляді даної справи суд не обмежується формальним застосуванням приписів податкового законодавства, а вважає за необхідне встановити фактичні обставини вчинення відповідних господарських операцій у контексті доктрини „ділова мета".

Суд наголошує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавство.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Вказана доктрина закріплена у підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, згідно якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

З огляду на суму понесених позивачем витрат на придбання запасних частин, деталей, приладдя до транспортних засобів, шин, масла, авто хімії та аксесуарів та суму, отриману ТОВ «Спецтехмаш-2» від їх реалізації, суд вважає доведеним те, що в результаті проведення спірних господарських операцій відбулося збільшення економічних вигод підприємства.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність дійсного руху активів між учасниками відповідних операцій.

Враховуючи наявність доведеної позивачем ділової мети та економічної доцільності здійснених правочинів, наявність належного обґрунтування можливості надання послуг, руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин, суд не погоджується із доводами контролюючого органу щодо створення позивачем уявності господарських операцій з метою штучного формування податкового кредиту.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, посилання відповідача на акти перевірок контрагентів, складені посадовими особами податкових органу за місцем їх реєстрації, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаними актами жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки акту перевірки позивача так і акту перевірки контрагентів.

Крім того, висновки акту перевірки не можуть вважатись беззаперечним доказом нікчемності угод між позивачем та вказаними підприємствами, оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.

Суд не приймає до уваги доводи Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо провадження досудового слідства у кримінальному проваджені за ознаками попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, за фактом вчинення фіктивного підприємництва ПП «Артсіті».

В акті перевірки зазначено про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що вищезазначене підприємство фактично є "транзитним" підприємством та надавало послуги по незаконному формуванню податкового кредиту для інших підприємств України. Проведеними слідчими діями не встановлено наявності на цьому підприємствіх основних засобів, нерухомості, виробничих потужностей, тощо.

Так наявність самого факту здійснення кримінального провадження без вироку суду, який би набрав законної сили та яким би було встановлено обставини, що свідчать про безтоварність господарських операцій здійснених ПП «Артсіті» та ПП «Інтеко-Трейд», не може бути підставою для збільшення позивачу спірних сум грошового зобов'язання.

В процесі розгляду справи відповідачем не надано суду вироку який би набрав законної сили щодо правопорушень вчинених контрагентами позивача а не доведено суду правомірність винесення оскаржуваних рішення, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмаш-2» судові витрати у розмірі 1200,00 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати прийняті Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області податкові повідомлення-рішення від 21 жовтня 2014 року №0000812204 та №0000822204.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмаш-2» (код - 31400406) судовий збір у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук