Рішення

від 07.09.2016 по справі 495/6031/16-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/6031/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Левченко А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/6031/16-ц

за позовом ОСОБА_1

до Новоцаричанської сільської ради

про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом

В С Т А Н О В И В :

03.08.2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Новоцаричанської сільської ради (далі по тексту - відповідач) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом (а.с.2-4) .

Так позивач просить суд:

- визнати факт прийняття спадщини ОСОБА_1, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_2, померлої 09.01.2016 року та складається із: земельної ділянки загальною площею 3,65 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120885200:01:002:0516.

- визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом, право власності на спадкове майно, після смерті матері ОСОБА_2 та складається із: земельної ділянки загальною площею 3,65 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120885200:01:002:0516.

Позивач - ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, згідно з якою заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутністю (а.с.22).

Представник відповідача - Новоцаричанської СР , в судове засідання не з'явився, але від сільського голови на адресу суду надійшла заява, згідно якої сільська рада не заперечує проти задоволення позову, претензій не має та просить суд розглянути справу за відсутності представника сільської ради (а.с.21).

Враховуючи викладені обставини та норми чинного законодавства, суд вважає за можливе і необхідне, розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

У відповідності до ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до висновку про законність, правомірність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 09 січня 2016 року померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД № 346983, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Пологівського районного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №22 (а.с.7).

За життя ОСОБА_2 залишила заповіт від 09.01.2015 року, посвідченого секретарем Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 01, згідно якого все своє майно, де б воно не знаходилося і із чого не складалося, і взагалі все те, що на день смерті належало їй, заповіла ОСОБА_1. Даний заповіт за життя ОСОБА_2 не був змінений і не скасований (а.с.9).

Після смерті 09.01.2016 року ОСОБА_2 відкрилася спадщина, зокрема у вигляді земельної ділянки загальною площею 3,65 га у межах згідно з планом, котра розташована на території Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 076838 від 17 вересня 2004 року, виданого на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 11 червня 2003 року № 807/2003, кадастровий номер 5120885200:01:002:0516 (а.с.8).

При зверненні до Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки спадкодавцем було втрачено державний акт на право приватної власності на землю. Рекомендовано звернутись до суду (а.с.11).

При зверненні до відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області з приводу видачі дублікату державного акту на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки заявник не являється власником даного права.

Дані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із відповідною позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до частини першої статті 234 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України).

Згідно із ч.2 ст.256 Цивільного процесуального кодексу України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», спори про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що має юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно абзацу другого п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, наведений ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності необхідних умов, суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України «Про нотаріат», «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто (ст.ст. 1233, 1234 ЦК України).

Частинами 2, 4 статті 1236 Цивільного кодексу України встановлено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів (ч.1 ст.1248 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст.1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України, в першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з чоловіка і жінки, що пережив і батьки.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкоємцем ОСОБА_2 (померлої 09.01.2016 року) є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Положеннями ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а спадкування за законом є однією з підстав набуття права власності.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Новоцаричанської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом .

Керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1233, 1234, 1236, 1261 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 157, 169, 197, 208, 209, 212-215, 218, 234, 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новоцаричанської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом- задовольнити.

Визнати факт прийняття спадщини ОСОБА_1, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_2, померлої 09.01.2016 року та складається із: земельної ділянки загальною площею 3,65 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120885200:01:002:0516.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як спадкоємцем за заповітом, право власності на спадкове майно, після смерті матері ОСОБА_2 та складається із: земельної ділянки загальною площею 3,65 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120885200:01:002:0516.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Мишко