Рішення

від 19.09.2016 по справі 920/708/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.2016 Справа № 920/708/16

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнка В.М., при секретарі судового засідання Сороці Л.М., розглянувши матеріали справи № 920/708/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк

"Столичний", м. Суми;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХ-БУД-ІНВЕСТ",

м. Суми;

про стягнення 37 880 746 грн. 48 коп.,-

За участю представників сторін:

Від позивача: Стельмах Т.Ю. (довіреність № 18-16 від 01.09.2016 року);

Від відповідача: не прибув;

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви № 14-05/478 від 15.07.2016р., просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1613-КЮ-14 від 07.04.2014 року, в сумі 37 880 746 грн. 48 коп., в тому числі: 31 000 000,00 грн. - сума простроченої заборгованості за кредитом, 4 845 291,41 грн. - сума прострочених процентів за користування кредитними коштами, 1 384 836,17 грн. - пеня за простроченою заборгованістю за кредитом, 626 392,44 грн. - пеня за простроченими нарахованими доходами, 24 226,46 грн. - штраф, а також стягнути з відповідача витрати на судовий збір у розмірі 206 700,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі № 920/708/16 від 21.07.2016 року та ухвала господарського суду Сумської області про відкладення розгляду справи № 920/708/16 від 04.08.2016 року, надіслані рекомендованою поштою на адресу відповідача: м. Суми, вул. Г. Кондратьєва (вул. Кірова), буд. 154/2, повернуті до суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований за адресою: м. Суми, вул. Кірова (вул. Г. Кондратьєва), буд. 154/2.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялись відповідачу за його юридичною адресою, про причини нез'явлення суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

7 квітня 2014 року між сторонами було укладено кредитний договір № 1613-КЮ-14, відповідно до якого позивач зобов'язується відкрити відповідачеві відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 19 000 000 грн. 00 коп. (дев'ятнадцять мільйонів гривень 00 коп.) зi сплатою 17 % річних, строком до 06.04.2015 року, з кінцевим терміном повернення 06.04.2015 року, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався використати кредит на цілі передбачені договором, сплатити позивачеві проценти за користування кредитом, комісії у розмірі та порядку передбачені договором, повернути суму кредиту в порядку і строки обумовлені договором.

15 квітня 2014 року додатковою угодою № 1 сторонами було збільшено відновлювальну відкличну кредитну лінію до 31 000 000,00 грн.

6 квітня 2015 року додатковою угодою № 4 сторонами були внесені зміни в пункт 1.1 кредитного договору, а саме: позивач відкриває відповідачеві відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 31 000 000 грн. 00 коп. (тридцять один мільйон гривень 00 коп.) зi сплатою 17 % річних, строком до 29.05.2015 року, з кінцевим терміном повернення 29.05.2015 року.

Відповідно до умов додаткової угоди № 5 від 29 травня 2015 року пункт 1.1 кредитного договору викладено в наступній редакції: позивач відкриває відповідачеві відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 31 000 000 грн. 00 коп. ( тридцять один мільйон гривень 00 коп.) зi сплатою 17 % річних, строком до 26.05.2016 року, з кінцевим терміном повернення 26.05.2016 року.

Банк відкриває відповідачу відновлювальну кредитну лінію з лімітом 31 000 000 грн. 00 коп. на термін з 07 квітня 2014 року до 26 травня 2016 року (включно) за умовою повернення кредиту 26 травня 2016 року та щомісячною сплатою процентів в розмірі 17 % річних (п. 4.2. договору в редакції додаткової угоди № 5 від 29.05.2015 року).

Згідно з пунктом 4.4. договору, банк відкриває на ім'я відповідача рахунок в ПАТ АБ "Столичний" (МФО 397133):

· 206240200052-позичковий рахунок;

· 206800200052- рахунок для сплати процентів.

Позивач надав відповідачеві грошові кошти в сумі 31 000 000 грн. 00 коп. наступними траншами: 7 квітня 2014 року - 18 000 000 грн. 00 коп.; 15 квітня 2014 року - 10 540 000 грн. 00 коп.; 9 грудня 2014 року - 2 220 000 грн. 00 коп.; 26.02.2015 року - 240 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по особовому рахунку № 206240200052 за період з 07.04.2014 року по 12.07.2016 року (а.с. 21).

Повернення кредиту повинно було відбутися 26 травня 2016 року, шляхом перерахування відповідачем коштів на позичковий рахунок, вказаний в п. 4.4 договору (п.п. 5.2, 5.3. договору).

Приписами пункту 6.1. договору передбачено, що відповідач за користування кредитними коштами щомісяця сплачує позивачеві проценти в розмірі 17 % річних, які нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом за фактичну кількість днів періоду нарахування процентів з урахуванням фактичної календарної кількості днів у році. Нараховані проценти підлягають сплаті на дату платежів по процентам за кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в п. 4.4 договору.

Відповідно до п. 5.5 договору у разі порушення строків оплати кредиту, позичальник сплачує банку пеню, яка нараховується на суму несплаченої заборгованості по кредиту, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 6.2. договору у разі порушення строків сплати процентів за Кредитом, позичальник сплачує банку пеню, яка нараховується на суму несплачених процентів за користування кредитом, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 6.3. договору за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 0,5 процентів від суми невиконаного зобов'язання (за кожне порушення строку сплати процентів).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача становить: 31 000 000,00 грн. - сума простроченої заборгованості за кредитом, 4 845 291,41 грн. - сума прострочених процентів за користування кредитними коштами, 1 384 836,17 грн. - пеня за простроченою заборгованістю за кредитом, 626 392,44 грн. - пеня за простроченими нарахованими доходами, 24 226,46 грн. - штраф.

Зазначені суми, що нараховані банком позичальнику до сплати, підтверджуються виписками по особовому рахунку № 206780100052 від 13.07.2016.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на у мовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 1055 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України).

Частиною 2 статті 1056 1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що заборгованість відповідача по Кредитному договору № 1613-КЮ-14 від 07.04.2014 зі сплати суми кредиту та прострочених процентам по кредиту підтверджується матеріалами справи, враховуючи те, що відповідач доказів погашення даної заборгованості або обґрунтованих заперечень щодо зазначених вимог позивача до суду не подав, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 31 000 000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту та 4 845 291,41 грн. нарахованих процентів є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, відповідачеві нарахована пеня за простроченою заборгованістю за кредитом в загальній сумі 1 384 836,17 грн. за наступні періоди: з 27.05.2016 року по 23.06.2016 року на суму 853 770,49 грн. та з 24.06.2016 року по 12.07.2016 року на суму 531 065,57 грн.

Сума пені за простроченими процентами складає 626 392,44 грн. і розрахована за період з 27.08.2015р. по 11.04.2016р.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума нарахованого штрафу складає 24 226,46 грн. (а.с. 26).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 цього ж Кодексу, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 09.04.2012 року у справі № 20/246-08 про стягнення суми пені та штрафу.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, неподання відповідачем заперечень та контррозрахунку штрафних санкцій враховуючи, що право позивача щодо стягнення пені та штрафу передбачене діючим законодавством України та умовами укладеного між сторонами договору, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 137 919 грн. 93 коп. пені та 8 807 грн. 40 коп. штрафу

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, позовні вимоги шляхом стягнення з відповідача 1 313 890 грн. 40 коп. прострочених відсотків, 1 384 836,17 грн. пені за простроченою заборгованістю за кредитом, 626 392,44 грн. пені за простроченими нарахованими доходами, 24 226,46 грн. штрафу, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 206 700,00 грн.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХ-БУД-ІНВЕСТ" (40021, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва (Кірова), 154/2, код 34593207, п/р: № 2600310052 в ПАТ АБ «Столичний») на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Столичний" (40035, м. Суми, вул. Харківська, буд. 1, код 20028816, отримувач ПАТ АБ «Столичний», МФО - 300001, рахунок № 32071107701026 в Головному управлінні НБУ по Києву і Київській області) 31 000 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 4 845 291,41 грн. прострочених процентів, 1 384 836,17 грн. пені за простроченою заборгованістю за кредитом, 626 392,44 грн. пені за простроченими нарахованими доходами, 24 226,46 грн. штрафу, а також судовий збір в сумі 206 700,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.09.2016 року.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО