Справа №718/1334/16-ц
Провадження №2/718/542/16
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2016 року Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіцмань справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №311" до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення заподіяної дорожньо-транспортною пригодою матеріальної шкоди
В С Т А Н О В И В :
ТзОВ «ПМК №311» звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення заподіяної дорожньо-транспортною пригодою матеріальної шкоди , мотивуючи свої вимоги тим, що 24.12.2015 року ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Volkswagen, в м. Чернівці по вул. Зеленій, під час здійснення руху заднім ходом допустив зіткнення з належним їм транспортним засобом марки Huindai, яке спричинило пошкодження останнього, про що комісією технічних працівників був складений відповідний акт. Крім того, після огляду автомобіля було виставлено рахунок на загальну вартість запасних частин 181650 гривень. Оскільки ОСОБА_1 був застрахований в ПрАТ «СК «Уніка», вони звернулися до вказаної компанії із заявою пор виплату страхового відшкодування, однак отримали відмову у виплаті, так як страхова компанія вважає, що страхувальник надав свідомо неправдиві відомості. Вважають, що така відмова страхової компанії є неправомірною, а тому просили позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 1000 відшкодування заподіяної майнової шкоди та стягнути з ПрАТ «СК «Уніка» 49000 страхового відшкодування та 2883,09 гривень пені.
Представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
ОСОБА_1 позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Представник ПрАТ «СК «Уніка» подав до суду заперечення в якому вказує, що позовні вимоги є необґрунтованими та неправомірними, оскільки страховою компанією було направлено запит до експертної компанії, яка провівши авто технічне дослідження дійшла висновку, що пояснення заявника про механізм утворення всього обсягу пошкоджень, не підтверджується відповідністю всіх пошкоджень.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та подане заперечення приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Нормами статті 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обовязком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, 24.12.2015 року біля 11:30 години, керуючи транспортним засобом марки «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1 в м. Чернівці по вул. Зеленій, 3, під час здійснення руху заднім ходом, не переконався що це буде безпечним, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Хюндай» номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що спричинило часткові пошкодження транспортного засобу. Даний факт підтверджується та повністю доведений постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05.01.2016 року у справі №718/9/16-п, протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 №935021 від 24.12.2015 року, схемою наслідків ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №82845473 (а.с.6-11, 32).
Згідно рахунку №СЧ-000001 від 29.12.2015 року виданого ПП ОСОБА_3 вартість запасних частин на автомобіль «Huindai Veracruz», номерний знак НОМЕР_2, становить 181650 гривень.
Як встановлено з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/ 4601688, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована в компанії ПрАТ СК «Уніка». Страхова сума (ліміт відповідальності) яка підлягає виплаті за шкоду заподіяну майну становить 50000 гривень.
Листом №1716 від 17.03.2016 року ПрАТ СК «Уніка» відмовила у виплаті страхового відшкодування, оскільки вважає, що страхувальник надав свідомо неправдиві відомості про факт настання страхового випадку. В обґрунтування своєї відмови посилається на висновок експертного трасологічного дослідження №1264-16-ТТ від 28.02.2016 року проведений компанією «Укравтоекспертиза», згідно якого експерт дійшов висновку, що з технічної точки зору пояснення заявника про механізм утворення всього об'єму пошкоджень автомобіля «Huindai Veracruz», номерний знак НОМЕР_2 ( в т.ч. спрацювання подушок безпеки), як наслідок контакту з автомобілем «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1, в об'ємі наданої інформації не підтверджується відповідністю всіх пошкоджень на автомобілях заявленому механізму та обставинам зіткнення а також технічними характеристиками автомобіля «Huindai Veracruz», що свідчить про технічну недієздатність заявленої версії в цілому. З технічної точки зору повністю виключається можливість спрацювання подушок безпеки на стоячому без людей автомобілі «Huindai Veracruz» (при умові виключеного запалювання).
Свідок ОСОБА_2, який є шофером автомобіля «Huindai Veracruz», в судовому засіданні показав, що 24.12.2015 року біля 11:30 години він залишив автомобіль на вул. Зеленій в м. Чернівці і відбіг на ринок, залишивши запалення в машині ввімкненим щоб працювала пічка, оскільки на вулиці було холодно, а в автомобілі залишився ОСОБА_4. Повернувшись з ринку він побачив спрацьовані подушки безпеки та те, що в його автомобіль в'їхав бус оранжевого кольору.
Аналогічні покази суду надав і ОСОБА_4.
Згідно відповіді сервісу ТОВ «Хюндай Мотор Україна» від 06.03.2016 року, автомобіль «Huindai Veracruz» може бути укомплектований фронтальними та боковими подушками безпеки, які являються невід'ємною частиною активної системи безпеки автомобіля. Фронтальні та бокові подушки безпеки можуть бути активовані системою активного захисту на автомобілі який не рухається, в разі відповідного фронтального та бокового удару автомобіля, при умовах, що система запалювання ввімкнута, незалежно від того, працює двигун чи ні.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України , майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно вимог ст.. 1187 ЦК України, нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003 року, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володільця небезпечного об'єкта буде зобов'язано відшкодувати шкоду незалежно від вини цієї особи. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки. Дані висновки підтверджуються і роз'ясненнями, викладеними в постанові пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», нормативно-правовий акт № 6 від 27.03.1992 року.
Як передбачено ст. 1194 ЦК та п. 16 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтями 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентарної виплати) та виплатити його.
Згідно до ст. 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентарної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
З огляду на вищенаведене, згідно із ст. 36.5 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач повинен сплатити ТзОВ ПМК №311 пеню за час прострочення виплати страхового відшкодування з 18.03.2016 року по 21.04.2016 року, розмір якої становить 2883,09 гривень.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд дійшов висновку, що відмова ПрАТ СК «Уніка» у виплаті страхового відшкодування посилаючись на висновок експерта є неправомірною, оскільки обставини ДТП повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами та безпосередньо фактом визнання позову ОСОБА_1, який і скоїв вказану дорожньо-транспортну пригоду, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст. 10 , 11 , 60 ,79,88, 169 ,208,209 ЦК України , ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», постановою пленуму вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 311» ( 59342, смт. Лужани Кіцманського району Чернівецької області, пр. Заводський, 10, ідентифікаційний номер 05392401) 1000 (одну тисячу) гривень у відшкодування заподіяної майнової шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, ідентифікаційний номер 20033533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 311» 49000 (сорок дев'ять тисяч) гривень страхового відшкодування та 2883 (дві тисячі вісімсот вісімдесят три) гривені 09 копійок пені.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 311» 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: В.М. Мізюк
Суд | Кіцманський районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2016 |
Оприлюднено | 23.09.2016 |
Номер документу | 61442934 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кіцманський районний суд Чернівецької області
Мізюк В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні