Ухвала

від 19.08.2016 по справі 761/19165/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19165/13-ц

Провадження № 4-с/761/207/2016

У Х В А Л А

Іменем України

19 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарях: Паночко О.М., Лукянчук А.О.,

за участю представника скаржника: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСБАН», заінтересовані особи - відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_2 про скасування постанови про повернення виконавчого документа від 31.03.2016 року (ВП №46312225), -

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2016 року до суду надійшла зазначена скарга.

В скарзі скаржник просить: визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 31.03.2016 року неправомірними; скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 31.03.2016 року, винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, як неправомірну; зобов'язати відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Вінницькій області усунути порушення шляхом вчинення дій, спрямованих на виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва у справі №761/19165/13-ц від 03.02.2014 року.

Скаргу скаржник обґрунтовує тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебував виконавчий лист, виданий 13.06.2014 року Шевченківським районним судом м.Києва у справі №761/16165/13-ц про відшкодування з ОСОБА_2 збитків, заподіяних злочином у розмірі 1 916 709,00 грн. Постановою від 31.03.2016 року державний виконавець повернув виконавчий лист стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» - майно боржника, розшук якого здійснювався органами Національної поліції, не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку. Крім того, державний виконавець зазначив, що не виявлено іншого майна боржника.

Скаржник не погоджується із зазначеною постановою, вважає її неправомірною на тій підставі, що державним виконавцем не в повному обсязі проведені заходи щодо з'ясування майнового стану боржника та погашення заборгованості по виконавчому листу. Так державним виконавцем не з'ясовано чи можливо здійснити стягнення на вказані у постанові від 31.03.2016 року об'єкти нерухомого та рухомого майна боржника та чи проведені розрахунки боржника із стягувачами за іншими виконавчими документами і чи знято обмеження з майна. Також ОСОБА_2 належать на праві власності частки у статутних капіталах господарських товариств, проте державним виконавцем не вчинено жодних дій щодо арешту таких часток та їх реалізації. Заявник зазначає, що йому відомо про те, що боржник виїжджає за межі України, проте державний виконавець не звернувся до суду з поданням про обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Також державним виконавцем не проводились дії щодо опису майна в будинку за місцем фактичного проживання боржника та у разі необхідності не ставилось питання про примусове проникнення до житла.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник державної виконавчої служби та державний виконавець в судове не з'явились, про судове засідання були повідомлені належним чином, до суду пояснення чи заперечення на скаргу не надійшли, проте направивши суду копію виконавчого провадження в листі просили відмовити в задоволенні скарги та провести судове засідання без участі представника відділу.

Боржник - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про судове засідання, до суду пояснення чи заперечення на скаргу не надійшли.

Вислухавши представника заявника, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги за наступних підстав.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 11 цього ж Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено в судовому засіданні, 03.02.2014 року Шевченківський районний суд м.Києва розглянув справу за позовом ТОВ «Росбан» до ОСОБА_2, третя особа - ТОВ «Алмаз В» про відшкодування збитків, заподіяних злочином та вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Росбан» матеріальні збитки, завдані кримінальним правопорушенням у розмірі 1 916 709,00 грн.

Рішення набрало законної сили та 13.06.2014 року видано виконавчий лист у справі №761/16165/13-ц, провадження №2/761/412/2014.

До відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Вінницькій області вказаний виконавчий лист надійшов на виконання у відповідності до постанови головного державного виконавця Сиридюк Т.В. Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції від 14.01.2015 року про закінчення виконавчого провадження - в якій зазначено, що вказане виконавче провадження підвідомче ВДВС Вінницького РУЮ.

Постановою від 03.02.2015 року заступником начальника ВДВС Вінницького РУЮ ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №761/19165/13-ц виданого 13.06.2014 року Шевченківським районним судом м.Києва.

Державним виконавцем в межах виконавчого провадження робились запити щодо з'ясування майнового стану боржника, а саме: до Територіального управління держгірпромнагляду у Вінницькій області (відсутні технологічні транспортні засоби належні ОСОБА_2.), державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області (техніка не зареєстрована), управління Держземагенства у Вінницькому районі, Вінницької області, МРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області (за боржником зареєстровані два автомобілі - автомобіль «Крайслер», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1; автомобіль «Нісан», 1996 року випуску, державний номер НОМЕР_2).

Постановою державного виконавця від 02.02.2015 року автомобілі оголошені в розшук.

Листом від 17.02.2015 року за №9/4-2012 УДАІ УМВС України у Вінницькій області повідомило ДВС про те, що вказані автомобілі оголошені в розшук та у разі затримання зазначених транспортних засобів буде повідомлено додатково.

В межах виконавчого провадження встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1

Також державним виконавцем встановлено, що Боржнику на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 0520688906:04:001:0049, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с.Зарванці, вулиця Франка, проте вказане майно перебуває в іпотеці ПАТ «ОТП Банк».

Крім того, ОСОБА_2 належить на праві власності нежилі приміщення в будинку №145 по вулиці Хмельницьке шосе в м.Вінниця, проте ухвалою Ленінського районного суду м.Вінниця від 19.02.2010 року накладено арешт на вказане майно. Крім того, це майно перебуває в іпотеці.

Державним виконавцем з'ясовано, що боржник не працює за трудовим та цивільно-правовим договором, у нього відсутні рахунки у банках та інших фінансових установах та відсутні відомості про доходи боржника.

24.03.2016 року заступним начальника ВДВС Вінницького РУЮ ОСОБА_4 складено акт з якого вбачається, що виходом за адресою: с.Зарванці вул.В.Стуса,21 на момент перевірки майнового стану боржника, ліквідного майна належного боржнику на праві приватної власності не виявлено.

Проте вказаний акт складено у відсутність боржника, з акту не вбачається, що державний виконавець зміг потрапити до місця проживання боржника.

31.03.2016 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 винесена постанова про повернення виконавчого документа - виконавчого листа №761/19165/13-ц виданого 13.06.2014 року Шевченківським районним судом м.Києва - стягувачеві.

Як вбачається з постанови, державним виконавцем під час проведення виконавчих дій виявлено наступне майно боржника: автомобіль «Крайслер», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1; автомобіль «Нісан», 1996 року випуску, державний номер НОМЕР_2, які оголошені в розшук та станом на 31.03.2016 року не розшукані; земельну ділянку в с.Зарванці, вул.І.Франка, б/н (іпотека ПАТ «ОТП Банк»), однак її реалізація не проводилась. Іншого майна належного боржнику не виявлено. Підставою для винесення постанови зазначено п.7 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, до матеріалів справи представником скаржника надані витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з яких вбачається, що ОСОБА_2 є засновником ТОВ «Топал» (код ЄДРПОУ 32102152) із розміром внеску до статутного фонду - 4 950,00 грн., ТОВ «ТОП-Інструмент» (код ЄДРПОУ 31680108) та вніс до статутного фонду - 3 540,00 грн.,

Матеріали виконавчого провадження не місять відповіді, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови автомобілі, які перебували в розшуку не затримувались.

Крім того, з Інформації про виконавче провадження вбачається, що до відділу надійшла заява стягувача про звернення стягнення на грошові кошти пенсійного забезпечення, проте суду не було надано доказів щодо вчинення будь-яких дій державного виконавця щодо зазначеного у зверненні.

Частина 2 ст.387 ЦПК України передбачає, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права та свободи.

Державний виконавець у відповідності з ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено, що державним виконавцем не в повному обсязі вчинені дії щодо примусового виконання рішення суд так як у власності Боржника є інше майно, яке може бути реалізоване в порядку, передбаченому діючим законодавством, не з'ясовано чи дійсно Боржник отримує пенсійне забезпечення, якщо отримує, то не звернуто стягнення на нього, тому суд приходить до висновку, що державний виконавець не в повному обсязі вчинив виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа, а тому постанова про повернення виконавчого листа стягувачеві є передчасною, та є законом передбачені підстави для її скасування.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення скарги в частині зобов'язання державного виконавця усунути порушення шляхом вчинення дій, спрямованих на виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва у справі №761/19165/13-ц від 03.02.2014 року, оскільки це є його обов'язок, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та у випадку невиконання стягувач має можливість оскаржити його дії.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.383-389 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСБАН», заінтересовані особи - відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_2 про скасування постанови про повернення виконавчого документа від 31.03.2016 року (ВП №46312225)- задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4по поверненню виконавчого документа стягувачеві та скасувати постанову начальника відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4від 31.03.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №46212225.

В іншій частині вимоги скарги задоволенню не підлягають.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м.Києва до Апеляційного суду м.Києва. Сторона, яка приймала участь у справі, але не була присутня при проголошенні ухвали може її оскаржити протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: Н.Г.Притула